Рішення

від 22.11.2018 по справі 922/2799/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2799/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавек» , 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 235, код ЄДРПОУ 31634989;

до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» , 61004, м. Харків, вул.. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552;

про стягнення заборгованості за договором підряду №35АКт2723-17 від 27.07.2017 у розмірі 98830,17грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тавек» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення боргу, інфляційних та 3% річних (вх. №2799/18 від 10.10.2018) до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором підряду №35Акт2723-17 від 27.07.2017 у розмірі 98830,17грн., що складається з 96 134,71 грн. - основного боргу та 3% річних у сумі - 1580,30грн. та 1115,16грн. - інфляційних, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо оплати наданих комунальних (експлуатаційних) послуг.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем порушено умови договору підряду №35АКт2723- від 27.07.2017 щодо проведення розрахунків з позивачем за

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та на підставі ч. 4 ст. 250 ГПК України встановлено строк 30 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Позивачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених ст. 248 ГПК України.

14.11.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №32239 від 14.11.2018), в якому останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до п. 5.1 договору підряду №35АКт2723- від 27.07.2017 термін виконання робіт за даним договором складає: 90 календарних днів з моменту підписання сторонами договору та кошторисної документації, а також виконання необхідного комплексу будівельно-монтажних робіт для встановлення вузла обліку, водночас акт приймання виконаних будівельних робіт згідно договору підписано 19.02.2018, у зв'язку з чим в порушення умов договору термін виконання робіт склав 207 календарних дні. Крім цього, відповідач зазначає, що в останнього є претензії щодо якості та своєчасності виконаних робіт, однак переліку зауважень відповідачем не складено, у зв'язку з чим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та

Водночас ухвалою від 19.11.2018 відзив на позовну заяву залишено без розгляду, оскільки вказаний відзив поданий з порушенням строків на подання відзиву, а також не відповідає вимогам встановлених ст. 251 та ст. 165 ГПК України,у звязку з чим спір розглядатиметься за наявними матеріалами справи без врахування відзиву на позов.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

27.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Тавек та Публічним акціонерним товариством Харківміськгаз укладено договір підряду №35АКт2723-17 від 27.07.2017 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого, підрядник зобов'язується за дорученням замовника виконати згідно умовами договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 2.1 договору предметом договору є виконання робіт з встановлення вузла обліку витрат газу з метою нестандартного приєднання об'єкту до газових мереж замовника згідно робочого проекту: Реконструкція нежитлових приміщень під житлові квартири по вул. Ярославській, 21 в м. Харкові .

Згідно з п. 3.1 договору вартість робіт за даним договором складає 80 112,26 грн., крім того ПДВ 16 022,45грн. Всього 96 134,71 грн..

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору замовник (відповідач) зобов'язується перерахувати на поточний рахунок підрядника (позивача) предоплату у розмірі 80% вартості послуг за даним договором протягом 5 днів з дня підписання договору. Остаточний розрахунок за фактично виконані обсяги робіт, з урахуванням перерахування вартості використаних матеріалів, здійснюється на підставі відповідного акту, підписаного сторонами протягом 5 днів з дня його підписання.

Згідно п. 5.1 договору термі виконання робіт за даним договором складає: 90 календарних днів з моменту підписання сторонами договору та кошторисної документації, а також виконання необхідного комплексу будівельно-монтажних робіт для встановлення вузла обліку.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання виконаних підрядних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору підряду позивач виконав роботи з встановлення вузла обліку витрат газу, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.02.2018 на суму 96 134,71грн., який підписаний представниками позивача та відповідача без жодних зауважень чи заперечень, що свідчить про те, що відповідач прийняв роботи виконані позивачем відповідно до умов договору.

Проаналізувавши правовідносини між сторонами, які виникли з договору підряду №35Акт2723-17 від 27.07.2017, суд дійшов висновку про те, що даний договір за своє правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч. 7 ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч. 1 ст. 843, ст. 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Водночас, як вказує позивач відповідач не здійснив розрахунку з позивачем у порядку та розмірі визначеному п. 3.1, 4.1, 4.2 договору, у зв'язку з чим, позивач і звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 96 134,71грн., а також 3 %річних та інфляційних нарахованих у зв'язку з простроченням відповідача в період з 26.02.2018 (кінцева дата проведення остаточного розрахунку) по 14.09.2018 (кінцева дата по яку здійснюється нарахування позивачем).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем виконано роботи зі встановлення вузла обліку витрат газу, які визначені п. 2.1 договору, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт від 19.02.2018, підписаного представниками позивача та відповідача без жодних заперечень та зауважень щодо строку чи якості виконаних робіт (арк. справи 12).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Позивач стверджує, що відповідач не здійснив остаточного розрахунку з позивачем за виконані ним роботи у строки, порядку та розмірі визначеному п. 3.1, 4.1, 4.2 договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати виконаних робіт у розмірі 96 134,71 грн..

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем розрахунку з позивачем за виконані останнім роботи у повному обсязі та в строки визначені п. 4.2. договору, а саме протягом 5 днів з дня підписання акта приймання будівельних робіт від 19.02.2018, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо проведення розрахунку з позивачем з 26.02.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за договором підряду №35АКт2723-17 від 27.07.2017, суд задовольняє позов в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 96 134,71 грн..

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь втрати від інфляції у розмірі 1115,16грн. та 3% від простроченої суми у розмірі 1580,30грн., суд виходить з наступного.

Приписами п. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунків, які містяться в позовній заяві щодо нарахування інфляційних та 3% річних, позивач нараховує 3% річних та інфляційні за період прострочення розрахунку за виконані роботи з 26.02.2018 по 14.09.2018.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування інфляційних в розмірі 1115,16 грн. та 3% річних за користування коштами в сумі 1580,30грн., суд провівши власні розрахунки встановив, що вони є обґрунтованими та вірно розрахованими, а тому в підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з платіжного доручення №289 від 08.10.2018 на суму 1762,00грн., позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 4, 13-15, 41-46, 80, 86, 129, 233, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тавек» (61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 235, код ЄДРПОУ 31634989) заборгованість за договором підряду №35АКт2723-17 від 27.07.2017 у розмірі 98830,17грн., що складається з 96 134,71грн. - основного боргу, 1115,16грн. - інфляційних витрат та 1580,30 грн. - 3% річних, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762, 00 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 22.11.2018

Суддя ОСОБА_1