Рішення

від 27.09.2018 по справі 804/3542/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року Справа № 804/3542/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС (код ЄДРПОУ 31735738, вул. В. Матусевича, 31, офіс (кв.) 60, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, вул. Сімферопольська, 17 -а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог:

Визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.09.2018 року №0023301420, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 965 379,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 643 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 321 793,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.09.2018 року №0023332200, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємства на загальну суму 375 173,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 375 173,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 0 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми В4 від 04.09.2018 року №0002451420, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 272 003,00 грн. та застосовано штрафні санкції (штраф) в розмірі 2 369,60 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано прийняті оскаржувані рішення. Зазначає, що в ході проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС контролюючому органу надано всі необхідні документи для підтвердження дотримання вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток із контрагентами-постачальниками за періоди, що перевірялись.

На час здійснення спірних господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС , як і його контрагенти були зареєстровані в установленому законом порядку як суб'єкти господарювання та платники податку. Крім того, позивач зазначає, що за результатом розгляду скарги ТОВ РЕМТЕКС , ДФС України прийняла рішення, відповідно до якого скарга позивача була задоволена частково та скасовані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області в частині зменшення ТОВ РЕМТЕКС податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по взаємовідносинах з ТОВ Тадіс Плюс , ТОВ Екомаркеттрейд , ТОВ Агрофлексгруп 2015 , ТОВ Турбо Сіті , ТОВ Паллада Інвест і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Ухвалою суду від 17.05.2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження.

23.06.2018 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що надані позивачем первинні документи, видані від імені контрагента та докази перерахування грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки за інформацією податкового органу вказані суб'єкти господарювання не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку в адресу позивача обумовленого у господарських договорах товару. На думку відповідача, посилання на те, що виконання укладених договорів купівлі - продажу підтверджується наданими первинними документами, не підтверджує реальне виконання кожного договору.

20.07.2018 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в адміністративному позові, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

17.08.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та у відповіді на відзив, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС є зареєстрованим відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 20.12.2001 року за №12271200000000600.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 07.11.2017 року №5258-п, направлень на проведення перевірки від 22.11.2017 року за № 12782, 12780, 12781, 12779, 12778 та від 07.12.2017 року за № 13290, 13289 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок платників податків за IV квартал 2017 року посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ РЕМТЕКС (код ЄДРПОУ 31735738) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2015р. по 31.12.2016р. та з питання дотримання законодавства щодо правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору за період з 01.01.15р. по 31.12.16р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

22.12.2017 року, за результатами перевірки, складено Акт про результати документальної позапланової перевірки № 35346/04-36-14-20/31735738.

Перевіркою встановленні такі порушення ТОВ РЕМТЕКС :

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134, пп. 140.5.9 п. 140.5 ст.140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 717 042,00 грн., в т.ч.: за 2015р. - З 717 042,00 грн. та завищено податок на прибуток на загальну суму 103 696,00 грн., в т.ч. за 1 квартал 2016р. - 6 660,00 грн., півріччя 2016р. - 38 390,00 грн., три квартали 2016р. - 60 530,00 грн., 2016 рік - 103 696,00 грн.;

- п. 44.1 статті 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), та з урахуванням наявності сум від'ємного значення поточного ' звітного (податкового) періоду та переносу сум від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 241 556,00 грн., в тому числі: за березень 2015 року на 73 128 грн., за серпень 2015 року на 371 542,00 грн., за вересень 2015 року на 225 078,00 грн., за жовтень 2015 року на 1 042 820,00 грн., за листопад 2015 року на 936 518,00 грн., за грудень 2015 року на 1 513 504,00 грн., за грудень 2016 року на 78 966,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою ПЗ та сумою ПК поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року в сумі 272 003,00 грн.

- п.1201.1 ст.120 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) підприємством порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі Податкових накладних на загальну суму 23 088,80 грн.

- п. 2001.3 ст. 2001 завищено від'ємне значення сум податку на додану вартість, яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість у сумі 49625,00 грн., що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст.14 , п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.1 п.168 ст.168 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 1975,59 грн.

- п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п.168 ст.168 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено військовий збір у сумі 164,64 грн.

- п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 в частині надання податкового розрахунку за ф. 1ДФ за ІІ квартал 2015 року та І квартал 2016 року без відомостей про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку фізичної особи ОСОБА_5 у вигляді поворотної фінансової допомоги.

На підставі акта від 22.12.2017 року № 35346/04-36-14-20/31735738 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення - рішення форми Р № НОМЕР_1 від 02.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 6 362 334,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 4 241 556,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 2 120 778,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення форми Р № 000248140 від 02.02.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 613 346,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 3 613 346,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 0 грн.

- податкове повідомлення - рішення форми В4 № НОМЕР_2 від 02.02.2018 року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 272 003,00 грн. та застосовано штрафні санкції (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 4 962,50 грн.

14.02.2018 року позивачем було складено та направлено скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 02.02.2018 року до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 11.04.2018 року скаргу ТОВ РЕМТЕКС задоволено частково, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, 000248140, НОМЕР_2 від 02.02.2018 року скасовано в частині зменшення ТОВ РЕМТЕКС податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по взаємовідносинах з ТОВ Тадіс Плюс , ТОВ Екомаркеттрейд , ТОВ Агрофлексгруп 2015 , ТОВ Турбо Сіті , ТОВ Паллада Інвест і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Листом від 04.09.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області направило на адресу ТОВ РЕМТЕКС нові податкові повідомлення-рішення, які були винесені з урахуванням результатів розгляду скарги від 11.04.2018 року, а саме:

- податкове повідомлення - рішення форми Р № НОМЕР_3 від 04.09.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 965 379,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 643 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 321 793,00 грн.

- податкове повідомлення - рішення форми Р № НОМЕР_4 від 04.09.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 375 173,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 375 173,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 0 грн.

- податкове повідомлення - рішення форми В4 № НОМЕР_2 від 04.09.2018 року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 272 003,00 грн. та застосовано штрафні санкції (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 2 369,60 грн.

Правомірність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень, з урахуванням результатів їх оскарження, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивачем укладено договори поставки товарів із ТОВ Вестер Груп , ТОВ Фокстон , ТОВ Домінант ЮА , ТОВ БІ СІ Інвест , ТОВ Теана .

Взаємовідносини позивача з ТОВ Вестер Груп відбувались на підставі договору поставки від 19.03.2015 року №19-03-15, відповідно до умов якого Продавець зобоввЂ�язується протягом дії даного Договору передати Покупцю, продукцію (далі - Товар) відповідно Специфікації, які є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар та оплатити його на умовах, встановлених даним Договором. Кількість Товару та його ціна зазначаються в Специфікаціях.

На підтвердження реальності виконання умов Договору до перевірки було надано: договір поставки товарів від 19.03.2015 року № 19-03-15 з додатковими угодами, специфікація №1, видаткова накладна від 30.03.2015 року №171, рахунок на оплату від 30.03.2015 року №3003/010, податкова накладна від 30.03.2015 року №194, платіжне доручення від 01.04.2015 року № 134.

Взаємовідносини позивача з ТОВ Фокстон відбувались на підставі договору поставки від 01.09.2015 року №01-09-15, відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку матеріалів (далі - Товар) зі свого складу, а Покупець зобоввЂ�язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором. Поставка Товару згідно цього Договору здійснюється партіями, асортимент Товару, кількість і ціна Товару, встановлюються сторонами в Рахунках на поставку Товару (далі - Рахунок). Рахунок оформляється для кожної партії товару окремо.

На підтвердження реальності виконання умов Договору до перевірки було надано: договір поставки від 01.09.2015 року №01-09-15, специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, видаткові накладні від 10.09.2015 року №3, №4, №5, №7, №8, №10, №12, рахунки на оплату від 10.09.2015 року, товарно-транспорті накладні від 10.09.2015 року, договір оренди виробничого приміщення від 02.01.2015 року, платіжні доручення від 01.10.2015 року та платіжні доручення від 29.10.2015 року, податкові накладні від 10.09.2015 року.

Взаємовідносини позивача з ТОВ Домінант ЮА відбувались на підставі договору поставки від 16.10.2015 року №01-10-15, відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку матеріалів (далі - Товар) зі свого складу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором. Поставка Товару згідно цього Договору здійснюється партіями. Асортимент Товару, кількість і ціна Товару, встановлюються сторонами в Рахунках на поставку Товару (далі - Рахунок). Рахунок оформляється для кожної партії товару окремо.

Крім того, між позивачем та ТОВ Домінант ЮА було укладено договір поставки від 01.12.2015 року №01-12-15, відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку матеріалів (далі - Товар) зі свого складу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором. Поставка Товару згідно цього Договору здійснюється партіями, асортимент Товару, кількість і ціна Товару, встановлюються сторонами в Рахунках на поставку Товару (далі - Рахунок). Рахунок оформляється для кожної партії товару окремо.

На підтвердження реальності виконання умов договорів до перевірки було надано договір поставки від 16.10.2015 року №01-10-15, специфікації № 1, №2, №3, видаткові накладні від 16.10.2015 року, рахунки на оплату від 16.10.2015 року, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні від 16.10.2015 року, податкові накладні від 16.10.2015 року, договір поставки від 01.12.2015 року №01-12-15, специфікації №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, видаткові накладні від 14.12.2015 року, рахунки на оплату від 14.12.2015 року, оборотно-сальдові відомості, товарно-транспортні накладні від 14.12.2015 року, податкові накладні від 14.12.2015 року, акт списання матеріалів від 31.12.2015 року, акт списання матеріалів від 09.12.2015 року №23, акт списання матеріалів від 30.10.2015 року №21, акт списання матеріалів від 31.12.2015 року №26, договір оренди виробничого приміщення від 02.01.2015 року №4, платіжні доручення від 05.11.2015 року від 27.01.2016 року, від 24.05.2016 року.

Взаємовідносини позивача з ТОВ БІ СІ Інвест відбувались на підставі договору від 01.01.2015 року №02-01-15, відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку матеріалів (Товар) з свого складу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором. Поставка Товару згідно цього Договору здійснюється партіями. Асортимент Товару, кількість і ціна Товару, встановлюються сторонами в Рахунках на поставку Товар. Рахунок оформляється для кожної партії Товару окремо.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту надана належним чином оформлена податкова накладна від 04.02.2015 року №102. Розрахунки проводилися шляхом переведення боргу на нового кредитора ТОВ Ірол-Маркет відповідно до договору переведення боргу №26/02ПД від 26.02.2015 року.

Взаємовідносини позивача з ТОВ Теана відбувались на підставі договору від 01.01.2015 року №01-01-15, відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку матеріалів (Товар) з свого складу, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити вартість переданого товару на умовах, встановлених Договором. Поставка Товару згідно цього Договору здійснюється партіями. Асортимент Товару, кількість і ціна Товару, встановлюються сторонами в Рахунках на поставку Товар. Рахунок оформляється для кожної партії Товару окремо.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту надано належним чином оформлені податкові накладні від 26.01.2015 року. Розрахунки проводилися шляхом переведення боргу на нового кредитора ТОВ Мегасервіс-Ц відповідно до договору переведення боргу від 31.12.2015 року.

Як додатковими докази подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей за досліджуваними договорами було надано: договори з виконання послуг, акти надання послуг, акти на використані матеріали, конструкції, запасні частини та деталі (отримані за договорами товарно-матеріальні цінності), рахунки на оплату, акти списання матеріалів.

В акті перевірки підтверджено відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку та оплату за товар.

Висновки податкового органу по операціях з вказаним контрагентами ґрунтуються на таких висновках - відповідно до наявної інформації в АІС „Податковий блок" перевіркою встановлено податкову інформацію по ТОВ Вестер Груп , ТОВ Фокстон , ТОВ Домінант ЮА , ТОВ БІ СІ Інвест , ТОВ Теана : вбачається невідповідність придбаного та реалізованого товару, що свідчить про обрив ланцюга постачання товару; відсутність первинних документів; неможливо встановити рух коштів за придбані та реалізовані товари та взагалі факт здійснення розрахунків між підприємством та контрагентами, наявність незначних трудових ресурсів у постачальника, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування, навантаження та розвантаження, вказаних товарів згідно таких даних підприємство не придбавало, наявність кримінальних проваджень.

Дослідивши акт перевірки та надані до суду первинні документи, суд приходить до висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу зібраної податкової інформації або не можливості звірки контрагентів позивача. Однак, така інформація та акти не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Суд наголошує на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту, тому що підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що його контрагентів не вдалось перевірити, або ними були допущені порушення.

При цьому, суд звертає увагу, що отримання податковим органом податкової інформації, у яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись тощо, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентом позивача суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пункту 198.1, статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3, статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних фондів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Згідно з п. 198.2, ст. 198 ПК України - датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6, статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПК України - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Податкового кодексу, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим розділом

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеними вище контрагентами-постачальниками позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки стосовно виконання умов досліджуваних договорів, неправомірними, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаному контрагенту підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.

При цьому, суд зазначає, що в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів, зокрема податкових накладних, видаткових накладних, інших первинних документів, вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , отже податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Так, рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, видатковими накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.

Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі виконував вимоги Податкового кодексу України та правомірно формував показники податкового кредиту по взаємовідносинам з вищенаведеним контрагентом в розрізі укладеного договору постачання №115 від 15.09.2016 року.

Крім цього, відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч зазначеній вище нормі, податковий орган досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, проте у матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарський операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

Також, відповідач не наводить в акті обставини, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки податкового органу ґрунтуються лише на даних інформаційних систем, а не аналізу суті та наслідках господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що може бути безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.09.2018 року № НОМЕР_3, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на додану вартість на загальну суму 965 379,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 643 586,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 321 793,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.09.2018 року № НОМЕР_4, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 375 173,00 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 375 173,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 від 04.09.2018 року № НОМЕР_2, відповідно до якого ТОВ РЕМТЕКС зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 272 003,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 2 369,60 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМТЕКС з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 24 223,87 грн.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складений 07 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1