Ухвала

від 20.11.2018 по справі 812/1727/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 листопада 2018 року

Київ

справа №812/1727/17

адміністративне провадження №К/9901/65684/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області

на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року

за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області

до Державного відкритого акціонерного товариства ТРЕСТ Стахановвуглебуд

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року.

До касаційної скарги скаржником додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування пропуску строку скаржник вказує на те, вже звертався в передбачений законом строк з касаційною скаргою. Однак, ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року останню було повернуто на підставі пункту першого частини п'ятої статті 332 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши заяву скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та враховуючи те, що скаржником скаргу подано повторно в розумний строк після отримання ухвали про повернення касаційної скарги з додатками, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником оскаржуються ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року про відмову у виправленні помилки у виконавчому документі та прийнята за результатами її перегляду в апеляційному порядку постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону на час її подання, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно частини другої статті статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу (а саме щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відтак, можливість касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа (пункт 22 частини першої статті 294 КАС України), після її перегляду в апеляційному порядку, чинним процесуальним законом не передбачена.

За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про те, що у відкритті провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року слід відмовити.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалах Верховного Суду від 24 липня 2018 року у справі № 805/491/17-а, від 01 червня 2018 року у справі № 804/3912/17 та від 17 вересня 2018 року у справі № 820/5096/16.

Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 812/1727/17.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області до Державного відкритого акціонерного товариства ТРЕСТ Стахановвуглебуд про стягнення капіталізованих платежів.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко