Постанова
від 14.11.2018 по справі 822/1780/18
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1780/18

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

14 листопада 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: Поліщука Є.Р., Бученко І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року (повний текст якого складено в м. Хмельницькому 26 липня 2018 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги,

В С Т А Н О В И В :

у квітні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ФОП ОСОБА_2.) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 жовтня 2016 року №0068851304/1199; №0068841304/1199; №0068861304/1197; № 0068901304/1198; вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.10.2016 року №Ф-51-0068891304 та рішення №0068871304/1195 від 31 жовтня 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

23 липня 2017 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідача про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено те, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору до бюджету, правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 30.06.2016, за результатами якої складено акт від 17 жовтня 2016 року №2968/22-25-13-04/НОМЕР_1.

У ході проведеної перевірки відповідачем виявлено наступні порушення:

-п.п. 168.1.1., п. 168.1, п.п.168.4.5, п.п. 168.4.8, п. 168.4, ст. 168 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем не нараховувався, не утримався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 3465,84 грн., з нарахованої заробітної плати в сумі 19254,66 грн.;

- п. 1 ч. 1 ст. 4, п.1 ч. 1 ст. 7, ч. 5, ч. 7, ст. 8, ч. 2, ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування , в результаті чого позивачем занижено суму єдиного внеску з сум заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, а також утримання єдиного внеску із сум заробітної плати, нарахованої плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору на суму 4236,03 грн.;

- п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України встановлено порушення заниження військового збору в сумі 288,82 грн.;

- п.7 частини 11 статті 25 до Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ;

- п.119.2, ст.119 Податкового кодексу України, встановлено порушення не подання розрахунку за формою 1 -ДФ за II кв. 2016 року.

На підставі акта перевірки, 31 жовтня 2016 року відповідачем прийнятті наступні податкові повідомлення-рішення:

-№0068871304/1195 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 2118,02 грн.;

- №0068851304/1197 за грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 5312,02 грн.;

- №0068841304/1199 про застосування штрафних санкцій за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на суму 510,00 грн.;

- №0068861304/1197 за грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 442,68 грн.;

- №0068901304/1198 про застосування штрафних санкцій за платежем єдиний внесок нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності на суму 510,00 грн.

Також, відповідачем виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 31.10.2016 року №Ф-51-0068891304 на суму 4236,03 грн.

Не погодившись з такими рішеннями та вимогою позивач оскаржив їх до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішень та вимоги діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, Законом України Про податок з доходів фізичних осіб встановлено, що доходом фізичної особи - платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами (п. 1.2 ст. 1).

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 вказаного Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб/ щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до пп. 8.1.1, пункту 8.1., статті 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку з доходів фізичних осіб, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Крім того, згідно з пп. 14.1.180., п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (ПК України) податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Підпунктом 168.1.1., п. 168.1. ст. 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Таким чином, на особу (податкового агента) покладається обов'язок утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб, лише у разі нарахування та виплати доходу на користь таких фізичних осіб.

Підпунктом 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України встановлено, що платниками податку зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пп. 163.1.1, пп. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

При цьому, п. 179.7 ст. 179 ПК України, визначено обов'язок фізичної особи самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються з положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Так, підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Відповідно до п.п. є п. 19.1 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов'язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих податковим органом, та пеню, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.п. 20.3.1 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, зокрема є: при самостійному нарахуванні податку його платником - такі платники.

Враховуючи викладене вище на фізичну особу покладено обов'язок декларувати власні доходи та відповідно своєчасно здійснювати їх сплату, за не виконання чого, до такої особи застосовуватимуться певні заходи примусу, передбачені податковим законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 у період з 01.04.2016 по 30.06.2016 використовував у своїй господарській діяльності працю ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з якими не були укладені трудові договори, за що вони отримували грошову винагороду.

Дана обставина підтверджується показами свідків та матеріалами перевірки Управлінням Держпраці у Хмельницькій області додержання ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Так, в ході проведеної перевірки встановлено факт порушення позивачем законодавства про працю, а саме неналежне оформлення трудових відносин із працівниками громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, про що позивачу винесено постанови про накладення штрафу від 26.12.2016 № 22/311 та №22/312.

Вказані постанови Управління Держпраці у Хмельницькій області позивачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались та не скасовані.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про порушення ФОП ОСОБА_2 вимог податкового законодавства, а відтак у ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області були підстави для застосування до позивача штрафних фінансових санкцій.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 листопада 2018 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Курко О. П. Совгира Д. І.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.11.2018
Оприлюднено23.11.2018
Номер документу78025989
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —822/1780/18

Ухвала від 10.12.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Ухвала від 01.10.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Ухвала від 25.07.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Польовий О.Л.

Постанова від 28.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 27.02.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 28.12.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Постанова від 14.11.2018

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Матохнюк Д.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні