Рішення

від 19.07.2018 по справі 545/1453/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1453/17

Провадження № 2/545/69/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого - судді Гальченко О.О.,

при секретарі Новак Ю.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро до ОСОБА_1, Приватної агрофірми Подоляка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14.06.2017 року звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди, мотивуючи тим, що 05.04.2008 року між КСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), правонаступником якого згідно рішення власника №17 від 27.09.2011 року - ТОВ Бурат-Агро та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,57 га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії IV-ПЛ № 005777 від 20 квітня 2001 року. Відповідно до вимог діючого на момент укладення договору законодавства, даний договір 15 липня 2008 року було зареєстровано в Полтавській регіональній філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040854600080. Згідно п. 8 зазначеного договору термін його дії становив 5 (п'ять) років. Після закінчення строку його дії орендар мав переважне право поновлення його на новий строк. 12 липня 2011 року між сторонами вищевказаного договору було укладено додаткову угоду, якою строк дії договору оренди від 05.04.2008 року продовжено до 31.12.2016 року. Дана додаткова угода була зареєстрована Відділом Держкомзему у Полтавському районі 20.02.2012 року про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 532400004001544. 01 листопада 2016 року між ТОВ Бурат-Агро , який є правонаступником КСП Промінь , та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди від 05.04.2008 року, відповідно до якої договір викладено в новій редакції та продовжено його дію до 31.12.2026 року.

Вищевказане підтверджується Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 року по справі № 545/196/17.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 року, яке набрало законної сили, позовну заяву ТОВ Бурат-Агро до ОСОБА_1, ПАФ Подоляка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди - задоволено.

Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 15.07.2015 року щодо земельної ділянки площею 7,57 га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, орендар: приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586, орендодавець: ОСОБА_1 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23152592 від 25.07.2015 року, про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 7,57 га. на території Валківської сільської ради Полтавького району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, за суб'єктом орендар приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - ОСОБА_3, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 25.05.2017 року о 13:21:26 за реєстраційним номером 22465083, яку подав ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності ТОВ Бурат-Агро для проведення державної реєстрації припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 688586853240 на території Валківської сільської ради Полтавького району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2017 року за № 88285477 встановлено, що право оренди земельної ділянки ( номер запису 10554878 ), що було зареєстровано на підставі договору оренди землі від 15.07.2015 року ( підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень 23152592 від 25.07.2015 року ) припинено 21.04.2017 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 87750585 від 23.05.2017 року, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324080300:00:018:0041 зареєстровано 26.04.2017 року державним реєстратором Диканської районної державної адміністрації Полтавської області за приватною агрофірмою Подоляка ( ІН 24389586 ), згідно договору оренди землі від 21.04.2017 року б/н.

Тобто, повторне укладення та реєстрація договору оренди земельної ділянки приватною агрофірмою Подоляка під час дії договору оренди землі ОСОБА_1 з ТОВ Бурат-Агро грубо порушує права ТОВ Бурат-Агро як первісного орендаря.

В період дії договору оренди від 05.04.2008 року, з усіма наступними змінами внесеними додатковими угодами, орендар належним чином виконував всі його умови, вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, використовував об'єкт оренди відповідно до його цільового призначення та продовжує добросовісно користуватись до цього часу.

Оскільки предметом договору оренди землі від 21.04.2017 року, який укладено між відповідачем 1 та відповідачем 2 є земельна ділянка, яка правомірно перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди землі від 05.04.2008 року, то в момент вчинення спірного правочину були порушені вимоги ст. 25, 27 Закону України Про оренду землі , що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі укладеного між відповідачами.

Згідно ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам ( ч.1 ст.203 ЦК України ). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України ( ч.1 ст.215 ЦК України ).

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму ( оренди ) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Це підтверджується і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, в якій було визнано, що договори оренди земельних ділянок укладені, зареєстровані в установленому порядку, та не припинені і не розірвані на момент укладення договорів оренди земельних ділянок з іншими орендарями є порушенням прав первинного орендаря на володіння та користування орендованими земельними ділянками, а тому договори оренди обґрунтовано визнаються недійсними відповідно до вимог ст. 215 ЦК України.

Укладення договору оренди земельної ділянки приватною агрофірмою Подоляка перешкоджає ТОВ Бурат-Агро , як первісному орендарю, користуватися орендованим майном відповідно до чинного законодавства та умов укладеного раніше правочину, адже згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. При цьому орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди ( ст. 25 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону і він в установленому законом порядку має право на усунення перешкод у користуванні нею, а згідно ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Також, звертаю увагу суду на той факт, що даний договір оренди, на підставі якого спірну земельну ділянку використовує ТОВ Бурат-Агро , пройшов державну реєстрацію в установленому порядку, як того вимагали норми діючого на той час законодавства, ніхто із сторін оспорюваного договору в установленому порядку не ставив питання про визнання укладеного договору недійсним або ж про його припинення ( розірвання ) в порядку ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст. 31 Закону України Про оренду землі , а тому договір оренди землі від 05.04.2008 року із наступними змінами, наразі є чинним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між приватною агрофірмою Подоляка та ОСОБА_2 від 21.04.2017р. та зареєстрований 26.04.2017р. державним реєстратором Диканської районної державної адміністрації Полтавській області, індексний номер рішення № 34941615, необхідно визнати недійсним з моменту його укладення, оскільки грубо порушує норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.і 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вноситься на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Прохав:

-Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 21.04.2017 року щодо земельної ділянки площею 7,75 га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, орендар: приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586, орендодавець: ОСОБА_1.

-Скасувати рішення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.04.2017 року, індексний номер 34941615, про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 7,75га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, за суб'єктом: приватна агрофірма Подоляка ( ІН 24389586 ).

Представник відповідача - ПАФ Подоляка - ОСОБА_5 надав суду відзив на позов ( а. с. 124-126 ), де вказав, що за твердженням позивача 05.04.2008 року між ПСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), правонаступником якого згідно рішення власника № 17 від 27.09.2011 року є ТОВ Бурат-Агро та фізичною особою ОСОБА_6, було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,57 га. розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серія IV-ПЛ № 005777 від 20 квітня 2001 року. Даний договір 15.07.2008 року було зареєстровано в Полтавській регіональній філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 5324000040016. Згідно п. 8 зазначеного договору термін його дії становив 5 ( п'ять ) років. Після закінчення строку його дії орендар мав переважне право поновлення його на новий строк.

За інформацією викладеною у позові позивач та ОСОБА_6 12 липня 2011 року уклали додаткову угоду, якою договір оренди від 05.04.2008 року продовжено до 31.12.2016 року.

За твердженням позивача 01 листопада 2016 року між ТОВ Бурат-Агро ( правонаступником Промінь ) було укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди землі від 05.04.2008 року за якою договір було викладено у новій редакції і продовжено дію до 31.12.2026 року.

25 травня 2017 року орендар звернувся з заявою про державну реєстрацію прав та обтяжень до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації припинення іншого речового права, право, оренди земельної ділянки на земельну ділянку з реєстраційним номером 688586853240, що розташована на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, який встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.

За інформацією державного реєстратора наявною у позивача вбачається, що право оренди вказаної вище земельної ділянки, що було зареєстровано на підставі договору оренди землі від 15.07.2017 року ( підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень 23152592 від 25.07.2015 року ) - припинено 21 квітня 2017 року.

Також, позивач стверджує, що згідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речове прав на нерухоме майно № 87750585 від 23.05.2017 року, право оренди на земельну ділянку за кадастровим номером № 5324080300:00:018:0041 зареєстровано 26.04.2017 року державним реєстратором Диканської районної державної адміністрації Полтавської області за приватною агрофірмою Подоляка ( ІН 24389586 ), згідно договору оренди землі від 21.04.2017 року.

При цьому позивач зазначає, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 року по справі № 545/196/17 вже визнавався недійсним інший договір оренди землі між ПАФ Подоляка та ОСОБА_7 від 15.07.2015 року. Цим же рішенням було скасовано і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2015 року про державну реєстрацію речового права оренди спірної земельної ділянки.

Підсумовуючи позивач стверджує, що повторне укладення та реєстрація договору оренді земельної ділянки приватною агрофірмою Подоляка під час дії договору оренди землі ОСОБА_6 з ТОВ Бурат-Агро грубо порушує права його підприємства як первісного орендаря. Відтак прохає визнати недійсним з моменту укладення договір оренди спірної земельної ділянки від 21.04.2017 року укладений між ОСОБА_7 та ПАФ Подоляка та скасувати рішення Диканської РДА від 26.04.2017 року про державну реєстрацію речового права оренди спірної земельної ділянки за ПАФ Подоляка .

Вивчивши позовну заяву та надані у якості доказів додатки, ПАФ Подоляка вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Головним аргументом позивача у даній справі є те, що ТОВ Бурат-Агро , як правонаступник КСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), відповідно до умов договору 05.04.2008 року мав переважне право на укладення спірного договору оренду з орендодавцем після закінчення строку його дії. Відповідач ОСОБА_8 не зважаючи на таке право позивача уклав договір із іншим підприємством - ПАФ Подоляка .

На обґрунтування власної тези позивач усно заявив, що обставини його правонаступництва по правам та обов'язкам КСП Промінь визначаються згідно рішення власника № 17 від 27.09.2011 року.

При цьому наголошує, що обставин правонаступництва з рішення власника ПСП Промінь №17 від 27.09.2011 року не вбачається, бо до порядку денного засідання учасників ПСП Промінь від 27.09.2011 року не було внесене питання про визнання ТОВ Бурат-Агро правонаступником ПСП Промінь , а внесені до порядку денного 4 ( чотири ) питання не містили інформації про правонаступництво ТОВ Бурат-Агро . Більш того, по 4-му питанню порядку денного серед заходів пов'язаних із припиненням ПСП Промінь у жодному із них ( від пункту а до пункту д ) не було поставлено та не врегульовано питання передачі прав та обов'язків, майна від ПСП Промінь до ТОВ Бурат-Агро . Єдиним інформаційним джерелом у питанні підтвердження отримання прав обов'язків припиненої юридичної особи по договору із ОСОБА_8 може бути передавальний акт передбачений підпунктом г) рішення власника ПСП Промінь № 17 від 27.09.2011 року, яке слід вивчити по даній справі відносно обґрунтованості твердження про правонаступництво по договору оренди.

Отже, для встановлення наявності у позивача переважного права на поновлення строку дії спірного договору необхідно дослідити обсяг прав та обов'язків, які отримав ТОВ Бурат-Агро після КСП Промінь і чи входила в обсяг набутих прав умова за якої ТОВ Бурат-Агро має переважне право по договорам оренди укладених КСП Промінь .

Дійсно, 05.04.2008 року між КСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), та фізичною особою ОСОБА_8, було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,57 га. розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії IV-ПЛ № 005777 від 20 квітня 2001 року.

Як вже зазначалось, за твердженням позивача 01 листопада 2016 року між ТОВ Бурат- Агр ( правонаступником Промінь ) було укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди землі від 05.04.2008 року за якою договір було викладено у новій редакції і продовжено дію до 31.12.2026 року.

При цьому позивач в момент підписання вказаної угоди не вчинив дії з державної реєстрації цієї угоди, хоча в силу закону повинен був це зробити.

Так, відповідно до ст. 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Пунктом п.43, Прикінцевих положень додаткової угоди б/н до договору оренди від 05.04.2008 року також передбачено, що ця додаткова угода набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п.13-5 Постанови КМУ № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється протягом 14 календарних днів з дати подання документів.

З огляду на викладені положення чинного законодавства позивач у момент підписання чи одразу після підписання ( без зволікання ) повинен був подати угоду від 01.11.2016 року компетентному органу для її державної реєстрації, який впродовж 14 днів повинен був зареєструвати право оренди позивача. Позивач цього не зробив.

Наголошує, що для оренди земельної ділянки позивачеві слід було 1) підписати угоду та 2) провести її державну реєстрацію. Сполучник та визначає сукупність подій, а не їх альтернативу. Тобто, для набрання чинності цією додатковою угодою, сторони цієї угоди повинні були окрім її підписання вчинити дії по її державній реєстрації.

Отже, обґрунтовувати власні позовні вимоги з посиланням на вищезазначену додаткову угоду від 01.11.2016 року позивач не може, через відсутність її державної реєстрації.

З приводу того моменту з якого договір оренди землі починає діяти мались полярні погляди, аж до 2017 року, коли ВСУ своєю постановою по справі № 53212916-ц. від 18.01.2017 року зазначив, що строк користування землею починає обчислюватись не з моменту підписання договору, а з моменту набрання ним чинності. А момент набрання чинності договором оренди землі прив'язується до його держаної реєстрації.

ВСУ зазначив Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір ( як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору ) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін .

Більше-того, вже 07 червня 2017 року ВСУ при розгляді справи № 6-872цс17 окрім підтвердження наведеної вище позиції висловив Правовий висновок з цього питання у якому вказав наступне :

Правовий висновок у справі за № 6-872цс17.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Таким чином правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації ( частина перша статті 210 ЦК України ).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин ) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір ( як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору ) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямовано волевиявлення сторін .

Подібна позиція ВСУ є абсолютно слушною з огляду на вимоги законодавства, або у випадку порівняння ситуації з придбанням нерухомого майна, для якого передбачено нотаріальну форму договору при недотриманні якої скільки б підписів сторін не було на договорі - він не матиме жодних правових наслідків.

Отже, позивач не вправі стверджувати про те, що між ним та ОСОБА_7 мається угода від 01.11.2016 року, оскільки через відсутність її державної реєстрації вона не набрала чинності і відповідно не породила жодних правовідносин оренди тощо. Без державної реєстрації цієї угоди - є недійсними ( нікчемними ) усі ( кожне ) положення цієї додаткової угоди.

Відповідно, позивач, який підписав з ОСОБА_9 додаткову угоду від 01.11.2016 року, але не провів державну реєстрацію свого права оренди за нею - сам спричинив умови за яких договір не набрав чинності, а раніше орендована ним земельна ділянка стала вільною для розпорядження і ОСОБА_6 усвідомлюючи це передав її підприємству, яке своєчасно здійснило реєстрацію свого права оренди.

Одночасно, слід зазначити, що надане позивачем рішення Полтавського районного суду по справі № 545/196/17. від 21 квітня 2017 року наше підприємство поважає, однак через позицію ВСУ у двох вищенаведених справах за 2017 рік ми просимо суд не брати це рішення до уваги, через те, що особливість спірних правовідносин що зазначена позивачем додаткова угода від 01.11.2016 року не пройшла державну реєстрацію і не набрала чинності обумовлює застосування до них саме позиції ВСУ, а не вказаного рішення суду першої інстанції.

Дійсно, 05.04.2008 року між КСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), та фізичною особою ОСОБА_8, було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,57 га. на на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі державного акту на право власності на землю серії І\/-ПЛ № 005777 від 20 квітня 2001 року.

12 липня 2011 року сторони уклали додаткову угоду, якою договір оренди від 05.04.2008 року продовжено до 31.12.2016 року.

Згідно до положень п. 8 договору орендар мав переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Щодо поновлення дії договору мається законодавче врегулювання процедури такого за переважним правом .

Так, ст. 33 Закону України Про оренду землі визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки пролонгації такого договору.

Ч. 1 та 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк ( поновлення договору оренди землі ). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа - повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист- повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем ( за необхідності ) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної та комунальної власності ), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів : орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Подібні правовідносини мали місце і їм було надано правову оцінку Вищим господарським судом України 12 січня 2017 року по справі № 912/1857/16.

У ситуації, коли орендар не дотримався процедури пролонгації договору оренди землі на умовах переважного права визначених ст. 33 ЗУ Про оренду землі - він діяв поза законом і не має права пролонгацію договору.

У даній справі відсутні докази того, що орендар ( позивач ) дотримався умов договору(п.8) і положень ст. 33 наведеного закону.

У матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем на адресу орендодавця ОСОБА_10 листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі і додаткової угоди до нього за цей період.

Як випливає зі змісту ст. 33 вказаного закону для реалізації свого переважного права на переукладення договору оренди позивач не повинен був обмежуватись лише наданням відповідачеві ОСОБА_6 додаткової угоди. Він повинен був одночасно надати ще і лист-пропозицію.

За відсутності такого листа-пропозиції позивач не дотримався вимог закону - ст. 33 Закону України Про оренду землі , через що втратив своє переважне право .

З урахуванням всього вищевикладеного, усі позовні вимоги ТОВ Бурат-Агро є безпідставним необфунтованими і до задоволення не підлягають.

Представник відповідача - ПАФ Подоляка - ОСОБА_5 надав суду пояснення по суті позовних вимог, зазначивши підстави для відмови у задоволенні позову. Так, за хронологією подій вбачається, що позивач з невідомих нікому причин не здійснював дій направлених на державну реєстрацію договору оренди із ОСОБА_7 вже після того, як навіть суд розглянув його позов щодо визнання недійсним договорі оренди від 15.07.2015 року. По датах можна встановити наступне :

- 05.04.2008 року було укладено договір оренди землі ПСП Промінь та ОСОБА_6 з терміном дії - до 2013 року.

- 12.07.2011 року підписано додаткову угоду до договору від 05.04.2008 року за якою термін дії договору продовжено до 31.12.2016 року.

- 20.02.2012 року проведено державну реєстрацію додаткової угоди від 12.07.2011 року,

- 15.07.2015 року між ПАФ Подоляка та ОСОБА_6 укладено договір оренди спірної ділянки землі. Вказаний договір зареєстровано у встановленому законом порядку, оскільки інша угода між ОСОБА_7 та позивачем не була перереєстрована за новим порядком і державний реєстратор вніс відповідні відомості по договору по ПАФ Подоляка .

- 01.11.2016 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду про продовження терміну дії договору оренди до 2026 року.

- 21.04.2017 року мається рішення Полтавського районного суду , яким визнано недійсним договір від 15.07.2015 року між ПАФ Подоляка та ОСОБА_7

- 21.04.2017 року між ОСОБА_7 та ПАФ Подоляка укладено новий договір оренди спірної ділянки землі.

- 26.04.2017 року здійснено державну реєстрацію договору оренди від 21.04.2017 року між ОСОБА_6 та ПАФ Подоляка .

- 25.05.2017 року Бурат-Агро в 13:21:26 звертається до державного реєстратора з метою реєстрації речових прав орендаря цієї ж спірної ділянки землі.

- 29.05.2017 року рішенням державного реєстратора відмовлено у реєстрації прав та їх обтяжень, через те, що речове право ПАФ Подоляка щодо спірної ділянки припинено 21.04.2017 року, згідно до нового договору між ПАФ Подоляка та ОСОБА_6

З усього вищенаведеного слідує, що позивач маючи рішення суду про визнання недійсним договору від 15.07.2015 року звернувся за реєстрацією свого речового права лише через 1 місяць і 4 дні з моменту винесення?судом рішення. Відповідно, при його зверненні до реєстраційної служби одразу після винесення судового рішення - після 21.04.2017 року, позивачеві б нічого не заважало провести реєстрацію свого речового права. Після винесення судом рішення, два договори оренди землі конкурували між собою і укладеним вважався б той, який би першим був поданий для державної реєстрації. Першим свій договір подала ПАФ Подоляка , права по якому і були зареєстровані.

Власник землі уклав з ПАФ Подоляка договір оренди землі, бо вважав, що не є пов'язаним із позивачем договірними зобов'язаннями, а угода за 2011 рік припинила свою чинність ще 31.12.2016 року. І не зважаючи на заяву ОСОБА_6 про те, що останній підтримує позовні вимоги, у правовому полі ця заява не має значення, через те, що вказана особа у період після набрання рішенням від 21.04.2017 року, як учасник того процесу, або підтримувала точку зору позивача і усвідомлювала, що не може укласти аналогічні договори з іншими особами, окрім позивача, або усвідомлюючи, що рішення суду не вирішує питання про визнання додаткової угоди між ним та позивачем укладеним та чинним - підписує договір оренди з будь-якою зацікавленою особо. Оцінивши та проаналізувавши ситуацію ОСОБА_1 і підписав такий договір оренди з ПАФ Подоляка , бо старі договори з позивачем закінчились, і по ним він не був пов'язаним з ТОВ Бурат-Агро .

Якщо попередній договір оренди між ОСОБА_7 та ПАФ Подоляка від 15.07.2015 року був визнаний судом недійсним через недосконалість земельного та реєстраційного законодавства, яке надало можливість ПАФ Подоляка провести державну реєстрацію вказаного договору, то ситуація із реєстрацією прав ПАФ Подоляка по договору від 21.04.2017 року є іншою і при відсутності у орендаря переважного права щодо продовження договору оренди від 05.04.2008 року ( ним не дотримано процедуру передбачену законом для реалізації свого переважного права - див. відзив ) і при одночасному існуванні двох договорів оренди землі укладеним став той договір, який був першим зареєстровано. При цьому, позивачеві нічого не заважало одразу після 21.04.2017 року звернутись до реєстраційної служби і зареєструвати своє право, але позивач цього не зробив в зв'язку з чим втратив можливість оренди. Відтак, жодних підстав для задоволення позовної заяви він не вбачає.

В судове засідання сторони у справі не з явилися, надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Де, представник позивача ТОВ Бурат Агро - ОСОБА_11 позов підтримав та прохав задовольнити. Відповідач ОСОБА_1 надав заяву про визнання позову в повному обсязі.( а. с. 236 ).

Представник відповідача ПАФ Подоляка - ОСОБА_5 надав пояснення щодо невизнання позовних вимог в повному обсязі.

Від Диканської РДА Полтавської області надійшла заява про те, що при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Третя особа - Міськрайонне управління у Полтавському районі та м. Полтави ГУ Держгеокадастру у Полтавській області була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що мають підтвердження в матеріалах справи.

Тому, суд вважає за можливе, розгляд справи по суті у відсутності не з явившихся сторін по наявним матеріалам справи та за наявності від них відповідних заяв.

Судом встановлено, що 05.04.2008 року між КСП Промінь ( код ЄДРПОУ 05518055 ), правонаступником якого згідно рішення власника № 17 від 27.09.2011 року є ТОВ Бурат-Агро та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,57 га. розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області ( а. с.7-8 ). Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії IV-ПЛ № 005777 від 20 квітня 2001 року ( а. с. 9 ). Даний договір 15 липня 2008 року було зареєстровано в Полтавській регіональній філії центру державного земельного кадастру, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040854600080. Згідно п. 8 зазначеного договору термін його дії становив 5 ( п'ять ) років. 12 липня 2011 року між сторонами вищевказаного договору було укладено додаткову угоду, якою строк дії договору оренди від 05.04.2008 року продовжено до 31.12.2016 року ( а. с. 10 ). Дана додаткова угода була зареєстрована Відділом Держкомзему у Полтавському районі 20.02.2012 року про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 532400004001544. 01 листопада 2016 року між ТОВ Бурат-Агро , який є правонаступником КСП Промінь , та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до договору оренди від 05.04.2008 року, відповідно до якої договір викладено в новій редакції та продовжено його дію до 31.12.2026 року. Вищевказане підтверджується рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 року по справі № 545/196/17 ( а. с. 16-17 ). Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 21.04.2017 року, яке набрало законної сили, позовну заяву ТОВ Бурат-Агро до ОСОБА_1, ПАФ Подоляка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди - задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 15.07.2015 року щодо земельної ділянки площею 7,57 га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, орендар : приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586, орендодавець : ОСОБА_1 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер : 23152592 від 25.07.2015 року, про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 7,57 га. на території Валківської сільської ради Полтавького району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, за суб'єктом орендар приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно - ОСОБА_3, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 25.05.2017 року о 13:21:26 за реєстраційним номером 22465083, яку подав ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності ТОВ Бурат-Агро для проведення державної реєстрації припинення іншого речового права, право оренди земельної ділянки на земельна ділянка з реєстраційним номером 688586853240 розташованої на території Валківської сільської ради Полтавького району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, встановив наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2017 року за № 88285477 встановлено, що право оренди земельної ділянки ( номер запису 10554878 ), що було зареєстровано на підставі договору оренди землі від 15.07.2015 року ( підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень 23152592 від 25.07.2015 року ) припинено 21.04.2017 року. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 87750585 від 23.05.2017 року, право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 5324080300:00:018:0041 зареєстровано 26.04.2017 року державним реєстратором Диканської районної державної адміністрації Полтавської області за приватною агрофірмою Подоляка ( ІН 24389586 ), згідно договору оренди землі від 21.04.2017 року б/н. ( а. с. 15 ).

В період дії договору оренди від 05.04.2008 року, з наступними змінами внесеними додатковою угодою, орендар належним чином виконував всі його умови, вчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, використовував об'єкт оренди відповідно до його цільового призначення та продовжує добросовісно користуватись до цього часу.

Оскільки предметом договору оренди землі від 15.07.2015р., який укладено між ОСОБА_1 та ПАФ Подоляка є земельна ділянка, яка правомірно перебувала у користуванні позивача згідно договору оренди землі від 05.04.2008 року та додаткової угоди , то в момент вчинення спірного правочину були порушені вимоги ст. 25, 27 Закону України Про оренду землі , що є підставою для визнання недійсним договору оренди землі укладеного між відповідачами.

Згідно ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої . порушено вчиненням правочину.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам ( ч.1 ст.203 ЦК України ). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України ( ч.1 ст.215 ЦК України ).

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму ( оренди ) земельної ділянки, є цивільно-правовими, грунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Це підтверджується і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, в якій було визнано, що договори оренди земельних ділянок укладені, зареєстровані в установленому порядку, та не припинені і не розірвані на момент укладення договорів оренди земельних ділянок з іншими орендарями є порушенням прав первинного орендаря на володіння та користування орендованими земельними ділянками, а тому договори оренди обґрунтовано визнаються недійсними відповідно до вимог ст. 215 ЦК України.

Укладення договору оренди земельної ділянки приватною агрофірмою Подоляка перешкоджає ТОВ Бурат-Агро , як первісному орендарю, користуватися орендованим майном відповідно до чинного законодавства та умов укладеного раніше правочину, адже згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. При цьому орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди ( ст. 25 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону і він в установленому законом порядку має право на усунення перешкод у користуванні нею, а згідно ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Також, суд звертає увагу на той факт, що договір оренди від 05.04.2008 року, на підставі якого земельну ділянку під кадастровим номером 5324080300:00:018:0041 використовує ТОВ Бурат-Агро , пройшов державну реєстрацію в установленому порядку, як того вимагали норми діючого на той час законодавства, ніхто із сторін оспорюваного договору не ставив питання про визнання укладеного договору недійсним або ж про його припинення ( розірвання ) в порядку ст. 141 ЗК України, ст. 651 ЦК України, ст. 31 Закону України Про оренду землі , а тому договір оренди землі від 05.04.2008 року із наступними змінами, наразі є чинним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною першою ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч.ч. 1, 3, 5, 6ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положень ст. ст.125,126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України передбачено неможливість передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту з моменту його державної реєстрації відповідно до ч.1ст. 210 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір ( як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксована умови договору ) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічна позиція висловлювалася Верховним судом України у постанові від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17, а також у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року.

Таким чином, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну й ту ж земельну ділянку суперечить вимогам законодавства, та призводить до порушення прав позивача, як орендаря.

У відповідності до приписів п.п. 1 та 9 ч. 1ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Cуд дійшов висновку, що однією з підстав визнання недійсним договору оренди, укладеного 21.04.2017 року між приватною агрофірмою Подоляка та ОСОБА_1 є також та обставина, що останній був зареєстрований та укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, укладеного між КСП Промінь (правонаступником якого є ТОВ Бурат-Агро та ОСОБА_1В.)

Враховуючи вище викладене, договір оренди земельної ділянки, укладений між приватною агрофірмою Подоляка та ОСОБА_1 від 21.04.2017 року та зареєстрований згідно рішення державного реєстратора Диканської районної державної адміністрації Полтавської області, необхідно визнати недійсним з моменту його укладення, оскільки його зміст грубо порушує норми чинного законодавства. А тому рішення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.04.2017 року, індексний номер 34941615 про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 7,75 га, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер № 5324080300:00:018:0041, за суб'єктом: приватна агрофірма Подоляка ( ІН 24389586 ) підлягає до скасування.

На підставі викладеного суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів пропорційно до задоволених вимог, згідно ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.ст. 12,13, 78-80, 141, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, ст.1, 13 Закону України Про оренду землі, ст. 215, 203, 792 Цивільного кодексу України, ст. ст.116, 125, 126 Земельного кодексу Українип.п.1, 3 ч. 3 ст.10, ст.2, ст.26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від 21.04.2017 року, щодо земельної ділянки площею 7,75 га. на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер №5324080300:00:018:0041, орендар: приватна агрофірма Подоляка , код ЄДРПОУ 24389586, орендодавець: ОСОБА_1.

Скасувати рішення Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 26.04.2017 року, індексний номер 34941615 про державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки площею 7,75 га, розташованої на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер №5324080300:00:018:0041, за суб'єктом: приватна агрофірма Подоляка ( ІН 24389586 ).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро сплачені судові витрати в розмірі 1 600 гривень.

Стягнути з Приватної агрофірми Подоляка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат-Агро сплачені судові витрати в розмірі 1 600 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя: ОСОБА_12