Справа № 308/13090/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчогов особливоважливих справах1-говiддiленняслідчого вiддiлуУправління СБУкраїни вЗакарпатській областіпідполковника юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070210000068 від 18 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно,-
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчийв особливоважливих справах1-говiддiленняслідчого вiддiлуУправління СБУкраїни вЗакарпатській областіпідполковник юстиції ОСОБА_3 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070210000068 від 18 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 16.11.2018 у даному кримінальному провадженні в ході огляду місця події вилучено грошові кошти у сумі 5 200 дол. США, які є предметом неправомірної вигоди та були передані того ж дня ОСОБА_4 начальнику Мукачівського прикордонного загону ОСОБА_5 за надання службової інформації. Зокрема вилучено 52 купюри номіналом 100 дол. США з наступними серіями та номерами: HK04468582D, HL20753196G, KJ10479849A, KB44655650G, KB92041924B, KB05965185H, HE54619729C, FF56765208C, KD02715016A, HG89504287B, HB34765548H, KF77724585C, KL06805421E, KL06805422E, KL06805423E, KL06805424E, FF80966452A, KB41295541J, KB40118056Q, HB58930725D, HL49535494G, KB94844696P, HE20171047B, HC42218525A, DK23282734A, HG94313399A, FB01102105A, KG95603964A, KB80465134M, KB21065231H, KB64767157C, HL43647719G, KB97107540H, FF43119915C, CI07290289A, KB08889698I, KB45900500F, HB52892092I, KB13629619N, FH03350775A, HK00690047D, FL28526149A, KB08889697I, KB08889695I, HB40104060R, KH61664779A, LF52701499C, LB22445559D, LB24509298K, MF84673153C, KB08889696I, LA15825510B.
Вказані грошові кошти тимчасово вилучені, оскільки є предметом кримінального правопорушення (п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України).
16.11.2018 вищевказані грошові кошти приєднано до матеріалів провадження як речові докази.
Захід забезпечення кримінального провадження тимчасове вилучення майна застосований з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Зазначене тимчасово вилучене майно саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами має суттєве значення для з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також необхідне з метою забезпечення можливої конфіскації майна, тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасове вилучення майна та його арешт.
З огляду на викладене, виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст. 131-132, 167-168, 170-171 КПК України, слідчий просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході проведення огляду місця події 16 листопада 2018 року, а саме грошові кошти у сумі у сумі 5 200 (п`ять тисяч двісті) доларів США.
Слідчий на розгляд клопотання не з`явився, на адресу суду подав заяву у якій просить розглянути вказане клопотання за його відсутності.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує.
Неприбуття в судове засідання власника майна, відповідно до вимог ч.1ст.172 КПК Українине перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно ч. 1ст.172КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. А тому суд вважає за можливе розгляд клопотання проводити за відсутності сторін.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Українизаходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.5ст.170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч.2ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч.10ст.170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
З матеріалів клопотання встановлено, що слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42018070210000068 зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18 жовтня 2018 року за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст.369 КК України.
16.11.2018 у даному кримінальному провадженні в ході огляду місця події вилучено грошові кошти у сумі 5 200 дол. США, які є предметом неправомірної вигоди та були передані того ж дня ОСОБА_4 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 за надання службової інформації. 16.11.2018 вищевказані грошові кошти приєднано до матеріалів провадження як речові докази.
16 листопада 2018 року винесено постанову про визнання вищевказаних грошових коштів речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Слідчим доведено, що вилучені в ході проведення огляду місця події, 16.11.2018 року грошові кошти у сумі 5200(п`ятьтисяч двісті)доларів США, мають значення речового доказу в кримінальному проваджені № 42018070210000068, та з метою забезпечення можливої конфіскації майна, на виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,372,395КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчогов особливоважливих справах1-говiддiленняслідчого вiддiлуУправління СБУкраїни вЗакарпатській областіпідполковника юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018070210000068 від 18 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, погоджене прокурором, про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене в ході проведення огляду місця події 16 листопада 2018 року, а саме грошові кошти у сумі у сумі 5 200 (п`ять тисяч двісті) доларів США, зокрема 52 купюри номіналом 100 дол. США з наступними серіями та номерами: HK04468582D, HL20753196G, KJ10479849A, KB44655650G, KB92041924B, KB05965185H, HE54619729C, FF56765208C, KD02715016A, HG89504287B, HB34765548H, KF77724585C, KL06805421E, KL06805422E, KL06805423E, KL06805424E, FF80966452A, KB41295541J, KB40118056Q, HB58930725D, HL49535494G, KB94844696P, HE20171047B, HC42218525A, DK23282734A, HG94313399A, FB01102105A, KG95603964A, KB80465134M, KB21065231H, KB64767157C, HL43647719G, KB97107540H, FF43119915C, CI07290289A, KB08889698I, KB45900500F, HB52892092I, KB13629619N, FH03350775A, HK00690047D, FL28526149A, KB08889697I, KB08889695I, HB40104060R, KH61664779A, LF52701499C, LB22445559D, LB24509298K, MF84673153C, KB08889696I, LA15825510B.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 01.03.2023 |
Номер документу | 78036052 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Фазикош О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні