справа № 333/669/18
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Ярошенко А.Г.,
за участю секретаря: Мінаєва В.В.
представник позивача ОСОБА_1
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Алююр Компані , Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП про захист прав споживачів, -
ВСТАНОВИВ:
В мережі інтернет, позивач побачив рекламну об'яву, що фінансова установа надає споживчі кредити під низькі проценти. До даної реклами були додані контактні номери телефонів: НОМЕР_1. Також було вказано що для кожного клієнта існують свої бонуси.
02.11.2017 року, прийшовши за вищевказаною адресою мене зустріла дівчина та запросила в офісне приміщення. Там йому роз'яснили що кредитні кошти надає ТОВ Аллюр Компані , фінансова компанія яка має право надавати кредити споживачам.
Далі було укладено договір № 001478, який підписано сторонами.
Після того, представник відповідача повідомила позивача про необхідність сплатити гарантовану суму у 2400 гривень на їх рахунок, яка буде знаходитися на депозиті і видана йому після погашення кредиту.
Позивач сплатив ці кошти, після чого приїхав на офіс де повідомлено що існують певні проблеми з перерахуванням кредитних коштів і вони будуть надані 03.11.2017 року в касі.
03.11.2017 року позивач зателефонував на вказаний номер телефону, однак відповіли що кошти ще не надійшли, і позивачу потрібно сплатити ще 2400 гривень які будуть знаходитися на депозиті. Він приїхав на офіс там мені надали платіжний документ по якому він повинен був оплатити 2400 гривень. Я оплатив ці кошти, приїхав в офіс де було повідомлено, що кошти отримає 04.11.2017 року. 04.11.2017 року відповідачі на зв'язок не виходити.
Декілька разів (з 05.11.2017 року по 13.11.2017 року) позивач приїжджав по даному адресу однак на офісі нікого не було, і він постійно був закритий. На телефонні дзвінки ніхто не відповідав.
16.11.2017 року, позивачем на юридичну адресу ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ був направлений рекомендований лист з вимогою повернення мені сплачених коштів однак даний лист разом з повідомленням повернувся назад .
Після цього наприкінці грудня 2017 року позивач звернувся зі скаргами до Держпродспоживслужби, та Нацкомфінпослуг. Держпродспоживслужба перенаправила звернення до Нацкомфінпослуг.
Нацкомфінпослуг надали відповідь що ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ не має відповідної ліцензії на провадження діяльності по наданню фінансових послуг.
У зв'язку з чим звертається до суду.
Представник позивача просив задовольнити позовну заяву.
Відповідачі до судового засідання не з ?явилися, причин неявки суду не повідомили про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному сайті судової влади. Не надала відзиву на позовну заяву та будь яких клопотань до суду з боку відповідача не надходило.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що В мережі інтернет, позивач побачив рекламну об'яву, що фінансова установа надає споживчі кредити під низькі проценти. До даної реклами були додані контактні номери телефонів: НОМЕР_1. Також було вказано що для кожного клієнта існують свої бонуси.
02.11.2017 року, прийшовши за вищевказаною адресою мене зустріла дівчина та запросила в офісне приміщення. Там йому роз'яснили що кредитні кошти надає ТОВ Аллюр Компані , фінансова компанія яка має право надавати кредити споживачам.
Далі було укладено договір № 001478, який підписано сторонами.
Після того, представник відповідача повідомила позивача про необхідність сплатити гарантовану суму у 2400 гривень на їх рахунок, яка буде знаходитися на депозиті і видана йому після погашення кредиту.
Позивач сплатив ці кошти, після чого приїхав на офіс де повідомлено що існують певні проблеми з перерахуванням кредитних коштів і вони будуть надані 03.11.2017 року в касі.
03.11.2017 року позивач зателефонував на вказаний номер телефону, однак відповіли що кошти ще не надійшли, і позивачу потрібно сплатити ще 2400 гривень які будуть знаходитися на депозиті. Він приїхав на офіс там мені надали платіжний документ по якому він повинен був оплатити 2400 гривень. Я оплатив ці кошти, приїхав в офіс де було повідомлено, що кошти отримає 04.11.2017 року. 04.11.2017 року відповідачі на зв'язок не виходити.
Декілька разів (з 05.11.2017 року по 13.11.2017 року) позивач приїжджав по даному адресу однак на офісі нікого не було, і він постійно був закритий. На телефонні дзвінки ніхто не відповідав.
16.11.2017 року, позивачем на юридичну адресу ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ був направлений рекомендований лист з вимогою повернення мені сплачених коштів однак даний лист разом з повідомленням повернувся назад .
Після цього наприкінці грудня 2017 року позивач звернувся зі скаргами до Держпродспоживслужби, та Нацкомфінпослуг. Держпродспоживслужба перенаправила звернення до Нацкомфінпослуг.
Нацкомфінпослуг надали відповідь що ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ не має відповідної ліцензії на провадження діяльності по наданню фінансових послуг.
Відповідно до п.1.1. статті 1 договору, ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ , на підставі фінансової програми АЛЛЮР ФІНАНС , зобов'язується надати позивачу безвідсоткову фінансову позику (кредит) на підставі норм ст..ст. 1046, 1048 ЦК України.
Статтею 2 п.п. 2.1.1 - 2.1.2 Договору встановлено обов'язок позивача сплачувати обов'язкові платежі до Фонду учасників вищевказаної фінансової програми, з метою формування даного Фонду.
Пунктом 2.4 статті 2 Договору встановлений обов'язок Товариства АЛЛЮР КОМПАНІ суворо дотримуватися умов Договору.
В додатку № 2 до даного договору, чітко вказано, що кредит буде наданий за рахунок програми АЛЛЮР ФІНАНС , в яку залучаються інші учасники групи і сплачують обов'язкові платежі.
Виходячи з системного правового аналізу даного Договору, та додатків до нього, п. 7 ч. З статті 19 Закону України Про захист прав споживачів можливо прийти до наступних висновків:
*здійснення сплати по даному договору проводиться за можливість
одержання учасником компенсації (коштів в сумі 20 тисяч гривень);
*компенсація надається за рахунок залучення учасником інших
споживачів схеми (кошти надаються за рахунок внесків інших учасників
групи, які формує ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ )
*відсутність продажу або споживання товару, тобто ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ не має власних коштів для видання кредиту, а формує їх за рахунок внесків учасників групи.
Це є ознаки пірамідальної схеми. Такої правової позиції також дотримується Верховний Суд України (справа № 6-40 ЦС 13, справа № 6-35 цс 12).
Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України
Відповідно до ч.3 ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.216 ЦК України, недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
З огляду на вищевказані правові норми, Договір 001478 з відповідними додатками до нього від 02.11.2017 року укладений між ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ та мною ОСОБА_2 є недійсним, тому що порушує права споживача в розумінні статті 18 та 19 Закону України Про захист прав споживачів .
У зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ обов'язкового внесеного позивачем авансу у розмірі 2400 гривень підлягають задоволенню.
Відповідно до Додатку 1 Договору № 001478, позивачу повинні були надати кошти в сумі 20 тисяч гривень. Платіж до фонду учасників визначений в сумі 1000 гривень щомісячно.
Договір № 001478 та додатки до нього, вказують що сплата платіжу проводиться на реквізити, які надаються працівниками ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ . Також відповідно до умов даного Договору, сплачені кошти потім повертаються учаснику програми.
Договір с Додатками підписано та складено 02.11.2017 року, кошти сплачені 02.11.2017 року та 03.11.2017 року. Претензія направлена 16.11.2017 року, тобто на протязі 14 днів з моменту підписання Договору, доставлена на почтове відділення, яке обслуговує відповідача 1 21.12.2017 року.
Виходячи з даного строку і потрібно обчислювати пеню (тобто з 22.12.2017 року по день складення позовної заяви).
В грудні 2017 року 9 днів, в січні 2018 року 31 день, в лютому 2018 року 1 день, разом 41 день.
Пеня за кожен день складає: 20 000 х 3/100 = 600 гривень. Сума пені за 41 день складає: 600 х 41 = 24600 гривень.
Також з відповідача 1 потрібно стягнути аванс в сумі 2400 гривень, сплачений мною на його рахунок 02.11.2017 року (підтверджується квитанцією).
Разом з відповідача 1 потрібно стягнути 24600 + 2400 = 27000 гривень. Вимоги позивача про стягнення з ТОВ АСАП . на його користь сплаченої суми 2400 гривень також підлягають стягненню. Виходячи з того, що між ТОВ АСАП та позивачем, ніяких договірних відносин не існує. Отже відповідач ТОВ АСАП безпідставно отримав кошти в сумі 2400 гривень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання боржник повинен відшкодувати збитки, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими.
Також, абзацом 1 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер взаємовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Тому, при вирішенні питання про розмір компенсації завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин справи, суд вважає можливим стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Алююр Компані на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.
Також, ціна позову відповідно до п 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України повинна бути визначеною у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Так позивач звертається з майновою вимогою про стягнення коштів з відповідачів та немайновою про визнання договору недійсним. Тому, в порядку ст.. 141 ЦПК України з відповідачів не обхідно стягнути суму судового збору з урахуванням положень ст. 176 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 526, 610, 611, 629, ЦК України, ст.ст. 76, 78, 79, 80, 141, 265, 275,279 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю Алююр Компані (03187, м. Київ, проспект Глушкова, 1, ІПН: 41569047), Товариства з обмеженою відповідальністю АСАП (01601, м. Київ, Спортивна площадка, 1 ІПН: 41658351) про захист прав споживачів - задовольнити повністю.
Визнати Договір № 001478 від 02.11.2017 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ недійсним.
Стягнути з ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ на користь ОСОБА_2 пеню у розмірі 24600 гривень.
Стягнути з ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ на користь ОСОБА_2 аванс у розмірі 2400 гривень.
Стягнути з ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.
Стягнути з ТОВ АСАП на користь ОСОБА_2
кошти в сумі 2400 гривень.
Стягнути з ТОВ АЛЛЮР КОМПАНІ на користь держави судові витрати у розмірі 2269, 4 грн.
Стягнути солідарно з ТОВ АСАП на користь держави судові витрати у розмірі 197, 40 грн.
Повний текст рішення виготовлено 22.11.2018 року
Заява про перегляд заочного рішення може бути поданою до суду який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.Г. Ярошенко
Суд | Комунарський районний суд м.Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 23.11.2018 |
Номер документу | 78036720 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Комунарський районний суд м.Запоріжжя
Ярошенко А. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні