Постанова

від 15.11.2018 по справі 372/940/14-ц (2-479/14)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/2780/2018

справа №372/940/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, та апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Потабенко Л.В. 12 березня 2018 року,

у справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко Сергій Володимирович, ОСОБА_2 про визнання неправомірною постанови та її скасування,-

встановив:

В жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою, у якій просила визнати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 31 серпня 2017 року у виконавчому провадженні №53228959 про повернення виконавчого документа неправомірною та її скасування.

Скаргу обґрунтовує тим, що виконавчий документ повернуто на підставі пунктів 2, 5 ч.1 ст.37 Закону України &qu5 ;Про виконавче провадження&qu;П;, проте в порушення вимог Закону державним виконавцем не вчинено сукупності дій по розшуку майна боржника.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року скаргу задоволено, визнано неправомірною і скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 31 серпня 2017 року у виконавчому провадженні №53228959 про повернення виконавчого документа.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що державним виконавцем за наслідками вчинених дій не виявлено майна боржника.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, провести нове судове засідання, де він мав би змогу приймати участь, виступати, надавати докази, запрошувати свідків та в цілому відстоювати свої інтереси та захищати свої громадянські права.

В апеляційній скарзі посилається на неповідомлення його про розгляд справи 12 березня 2018 року, а також неналежне повідомлення ТОВ &q?ез;Музична хвиля&quта;. Посилається на наявність у справі підробленого документу - згоди на отримання судових повісток через СМС повідомлення.

Вказує на те, що виконавчий документ повернуто з додержанням вимог закону.

В судовому засіданні представники стягувачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Інші учасники справи в судове засідання не з&quol;явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

14 листопада 2018 року скаржником ОСОБА_2 подано заяву про відкладення розгляду справи з посиланням на необхідність проведення лікарських заходів по реабілітації після інфаркту та проведених у зв&q?я ;зку з цим операціях. До цього клопотання долучена копія довідки Державної установи &q?ра;Інститут серця&q?по; від 29 жовтня 2018 року про отримане в період з червня 2016 року по квітень 2018 року лікування із рекомендацією спостереження кардіолога, щомісячних оглядів та необхідність дообстеження.

Разом з тим, скаржником не надано доказів на підтвердження існування об&qu ;єктивних обставин, які перешкодили б неявці в судове засідання на визначений час, відтак колегія суддів визнає таку неявку без поважних причин.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників стягувачів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ &q? у;Музична хвиля&q?м ; про розірвання договору підряду та стягнення коштів позовні вимоги задоволено частково, припинено правовідношення, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ &q?им;Музична хвиля&q?тк; на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_3 грошові кошти, отримані в якості авансу, в сумі 9 329 531,30 грн. та пеню у розмірі 24 490 019,66 грн.

На виконання рішення суду видано виконавчі листи.

04 січня 2017 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України відкрито виконавче провадження №53228959 щодо боржника ОСОБА_2.

31 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Сіренком С.В. на підставі пунктів 2, 5 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому провадженні №53228959 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з посиланням на відсутність відомостей про наявність у боржника доходів і майна.

В постанові зазначено, що згідно інформації органів уповноважених на реєстрацію майна, зареєстроване рухоме або нерухоме майно за боржником не значиться. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо реєстрації права власності за боржником нерухомого майна відсутні.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не вжито всіх можливих дій для виконання рішення суду, зокрема щодо розшуку та арешту транспортних засобів, вирішення питання щодо проникнення до житла чи іншого володіння боржника, заборони виїзду за кордон тощо, не вжито достатніх заходів для опису і арешту майна боржника за місцем його проживання, зазначеному у виконавчому документі.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З матеріалів справи убачається, що після скасування ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 грудня 2017 року попередньої ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд, судом першої інстанції справу призначено до розгляду на 15 лютого 2018 року. У зв&q?и ;язку із неявкою учасників справи розгляд справи відкладено на 12 березня 2018 року. Судовий виклик на ім&q?зг;я ОСОБА_2 повернувся до суду після 15 лютого 2018 року у зв&quро;язку із закінченням терміну зберігання.

Судові виклики на ім&qu

З даних конвертів, які направлялись на ім&qual;я ОСОБА_2, убачається, що судові виклики надсилались за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до матеріалів справи, а саме документів, що подані від імені ОСОБА_2, зазначена адреса є однією з поміж інших, які фігурують у листуванні із цим учасником справи, проте її не можна вважати належною. 18 жовтня 2017 року суду першої інстанції ОСОБА_2 подана заява (т.5 а.с.147), у якій він зокрема інформує, що все листування необхідно здійснювати за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ &qu"T;Музична хвиля&quse; перебуває в стані припинення, керівником значиться ОСОБА_2, а місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_1, що відповідає адресі, за якою цей учасник справи викликався до суду. Разом з тим, подана скарга не стосується виконавчого провадження щодо цього боржника.

Підстави скасування рішення із направленням справи на новий розгляд визначені у ст.379 ЦПК України, зокрема таке допускається у разі порушення норм процесуального права, які полягають у тому, що справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Разом з тим, застосування ст.379 ЦПК України виникає у випадках, коли переглядається ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Серед таких ухвал - зупинення провадження у справі, залишення заяви без розгляду, закриття провадження у справі тощо.

Постановлена судом ухвала не належить до такого переліку ухвал, оскільки судом питання вирішено по суті скарги.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм ст.450 ЦПК України, розглянувши справу за відсутності боржника, не повідомленого належним чином, ухвала суду підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення.

Відповідно до пунктів 2 та 5 ч.1 ст.37 Закону України &quan;Про виконавче провадження&quty; виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Частиною 3 ст.18 Закону України &qu";;Про виконавче провадження&qu/p; визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

З матеріалів виконавчого провадження убачається, що за наслідками отриманих від територіальних органів Державної служби України з питань праці в областях України не виявлено або відповіді не надано з інших причин щодо належності боржнику майна, яке підлягає реєстрації цим органом.

Згідно даних трьох Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об&qu ;єктів нерухомого майна щодо об&q?ни;єкта нерухомого майна, сформованих за параметрами пошуку &q? т;АДРЕСА_2;, АДРЕСА_1; та із використанням реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що присвоєний ОСОБА_2, не виявлено інформації про нерухоме майно.

Разом з тим, унаслідок формування запиту, який не містить належних вихідних даних про особу боржника, необхідних для пошуку, не надано інформації Головним управлінням Держгеокадастру м.Києва (т.2 ас.34).

Відсутні у виконавчому провадженні відомості щодо результатів розгляду запитів до Регіонального територіального сервісного центру МВС України в м.Києві, Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті.

Відсутні дані щодо запиту інформації про кошти, інші цінності, цінні папери, рахунки у банках, що передбачено пунктами 7 та 21 ч.3 ст.18 Закону України &qu'f;Про виконавче провадження&qu"T;.

Інформації про ці види активів, поряд з іншими, має знаходитись серед пріоритетних запитів щодо встановлення належному боржникові майна, оскільки має найпоширеніший обіг видів майна, яким може володіти боржник.

Відтак матеріалами справи підтверджено обставину про неналежне вжиття державним виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника та відповідно виконання рішення суду.

Доводи апеляційних скарг не містять мотивів, які б спростовували зазначені факти.

Апеляційна скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зводиться до цитування загальних норм законодавства та посилання на правомірність дій державного виконавця, проте доводів на спростування зазначених фактів не містить.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 в частині неналежного його повідомлення про дату та час розгляду скарги, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нового судового рішення.

Проте апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів та посилань на докази, які б спростовували висновок про неправомірність дій державного виконавця щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що виконання рішення суду є невід&quTi;ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.

Конституційний суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід&quan;ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Невиконання судових рішень негативно впливає на авторитет судової влади, оскільки в такому разі не досягається кінцева мета правосуддя - захист інтересів громадян і реальне поновлення їхніх порушених прав, без належного виконання судових рішень, правосуддя втрачає сенс. Наведена позиція знаходить своє підтвердження і в практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, &q?ає;Горнсбі проти Греції&q?дд;, &q?хи;Брумареску проти Румунії&q?ьн;, &q?ов;Піалопулос та інші проти Греції&q?но; , &q?на;Шмалько проти України&q?су;, &q?ра;Юрій МиколайовичІванов проти України&quпі; та ряд інших).

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381, 383, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2018 року скасувати та постановити нову наступного змісту.

Визнати неправомірною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. від 31 серпня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 53228959.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2018 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В.Соколова