Постанова

від 19.11.2018 по справі 926/708/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р. Справа №926/708/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

О.С. Скрипчук,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (надалі КЕВ м. Чернівці) за № 1720 від 06.07.2018р. (вх. №01-05/375/18 від 18.10.2018р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. (суддя С.О.Миронюк; повний текст рішення складено 15.06.2018р.)

у справі № 926/708/18

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Технонафтозбут (надалі ТзОВ Технонафтозбут )

до відповідача-2: Приватного підприємця Гермаковської Галини Денисівни (надалі ПП Гермаковської Г.Д.)

про розірвання договору суборенди від 01.06.2009р. та зобов'язання звільнити приміщення,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1 (в режимі відеоконференції): Софяк В.В. - адвокат (ордер № 28251 від 18.10.2018р.);

від відповідача-2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

05.03.2018р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ Технонафтозбут та до ПП Гермаковської Г.Д. про розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2009 року укладеного між КЕВ м. Чернівці, ТзОВ Технонафтозбут та ПП Гермаковської Г.Д. та зобов`язання ПП Гермаковську Г.Д. звільнити нежитлове приміщення загальною площею 36 кв. м в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка №101, розташоване по пл. Театральній, 6 м. Чернівці, передане відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2009 року.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18 (суддя С.О. Миронюк) повністю відмовлено в задоволенні позову.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що станом на час укладення договору суборенди, а саме 01.06.2009 р. не існувало законодавчих обмежень щодо передачі в суборенду майна Збройних сил України. Таких обмежень не містив і договір оренди № 26 нежитлових приміщень від 07.05.1998р., укладений між позивачем та ТзОВ "Технонафтозбут". Внесення змін у Закон України "Про оренду державного та комунального майна" щодо заборони передачі нерухомого майна Збройних Сил України зворотної сили не має. Позивач у позовній заяві не зазначив та не довів суду при розгляді справи, які істотні порушення договору суборенди допущені відповідачами, які б могли слугувати підставою для розірвання такого договору. Враховуючи те, що договір суборенди від 01.06.2009 р. діє до 07 травня 2043 р., місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідачем-2 нежитлових приміщень площею 36 м.кв., які розташовані за адресою: пл. Театральна, 6 у м. Чернівці.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

КЕВ м. Чернівці подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незазначення позивачем при заявленні даного позову про те, які істотні порушення договору суборенди допущені відповідачами, котрі могли б слугувати підставою для розірвання такого договору. Стверджує, що Орендар - ТзОВ Технонафтозбут порушив свої договірні зобов`язання, а саме: не розірвав договір суборенди від 01.06.2009р. після внесення змін до договору оренди (додаткова угода від 01.03.2015р.), предметом якого є використання нерухомого військового майна, балансоутримувачем якого є КЕВ м.Чернівці. В апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги додаткову угоду від 01.03.2015р. про внесення змін в основний договір оренди № 26 від 07.05.1998р. з метою приведення у відповідність із Законом України Про оренду державного та комунального майна , якими передбачено, що орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідачі у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів наведених скаржником, рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18 вважають законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права. Зазначили, що станом на час укладення договору суборенди, а саме: 01.06.2009р., не існувало законодавчих обмежень щодо передачі в суборенду майна Збройних Сил України. Не містив таких обмежень й договір оренди, укладений між КЕВ м.Чернівці та ТзОВ Технонафтозбут . Внесення змін до Закону України Про оренду державного та комунального майна щодо заборони передачі нерухомого майна Збройних Сил України в суборенду набрало чинності з 01.01.2011р. і не має зворотної сили. На думку відповідачів, вимога позивача щодо розірвання договору суборенди, який укладений до внесення змін в законодавство неправомірна, оскільки погіршує становище орендаря відповідно до Закону. При цьому, позивач не довів наявності істотних порушень зі сторони відповідачів, які могли би слугувати підставою для розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2009 року між сторонами у даній справі. Просять залишити без змін рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18, апеляційну скаргу КЕВ м.Чернівці - без задоволення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача-1 заперечив проти доводів, наведених у апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не забезпечив в судове засідання явки уповноваженого представника, надіслав заяву № 3202 від 16.11.2018р., в якій просить справу розглядати без участі представника КЕВ м.Чернівці.

Відповідач-2 також не делегував у судове засідання свого представника, надіслав клопотання за № 01/10 від 10.10.2018р., в якому просить розгляд справи № 926/708/18 здійснювати без його участі.

Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання представників сторін. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності позивача та відповідача-2.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Між Центром культури, просвіти та дозвілля Чернівецького гарнізону 29 (Орендодавець) та Колективним підприємством "Технонафтозбут" (Орендар) 07.05.1998р. укладено договір № 26 оренди нежитлових приміщень в центрі культури, просвіти та дозвілля Чернівецького гарнізону, що знаходяться за адресою: м Чернівці, пл. Театральна, 6 (т.1, а.с. 29-35).

Відповідно до Розпорядження Начальника штабу Західного оперативного командування № 6 від 18.01.2005 р. "Про органіцізацію роботи щодо розформування 29 гарнізонного Будинку офіцерів" та Наказу Командувача військ Західного оперативного командування № 153 від 19.05.2005р. "Про заміну правонаступника 29 гарнізонного Будинку офіцерів" , правонаступником визнано Чернівецьку квартирно-експлуатаційну частину району, яка згідно директиви Міністра оборони України від 20.04.2005 р. переформована у КЕВ м. Чернівці (т. 1, а.с. 69-72) .

До договору № 26 оренди нежитлових приміщень в центрі культури, просвіти та дозвілля Чернівецького гарнізону від 07.05.1998р. в період його дії вносились зміни та доповнення. Зокрема, між сторонами укладено Угоду № 01 від 01.10.1998р. про зміну та доповнення договору № 26 від 07.05.1998р. оренди нежитлових приміщень, Угоду № 02 від 01.12.1998р., Угоду № 03 від 01.06.1999р., Угоду № 6 від 07.05.2003р., Угоду б/н від 27.11.2003р., Угоду від 11.11.2004р., Доповнення від 28.03.2005р., 03.05.2005р. до договору № 26 від 07.05.1998р. оренди нежитлових приміщень (т.1, а.с. 44, 46, 48, 52, 54-56, 57, 60, 63).

Додатковою угодою від 01.03.2015р. до договору оренди № 26 від 07.05.1998р. Орендодавцем (Квартирно-експлуатаційним відділом м.Чернівці) передано Орендарю (ТзОВ Технонафтозбут ) нерухоме військове майно - нежитлові приміщення підвалу (№10-1 10-2, 10-3, 10-4, 10-5, 10-6, 10-7. 10-8, 10-9, 10-10, 10-11, 10-12, 10-13, 10-14) площею 80,5 кв.м, першого поверху (9-1, 9-2, 9-3, 9-4, 9-5, 9-6, 9-7, 9-8) площею 552,3 кв.м та антресолі (9-9, 9-10, 9-11, 9-12, 9-13, 9-14, 9-15, 9-16, 9-17, 9-18, 9-19) площею 396,3кв.м в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка №101 (загальною площею оренди 1029,1 кв.м), що знаходиться на балансі КЕВ м. Чернівці та розташоване за адресою: м Чернівці, пл.Театральна, 6 (т. 1, а.с. 73-75).

Угодою № 6 від 07.05.2003 р. про зміну та доповнення договору № 26 від 07.05.1998 р. оренди нежитлових приміщень, абзац перший п. 8.1 договору викладено в новій редакції: "Даний договір діє з 07 травня 1998 р. до 07 травня 2043 р. з правом пролонгації" (т. 1, а.с. 52).

Доповненням від 03.05.2005р. договір оренди нежитлових приміщень доповнено пунктом 2.3.7 наступного змісту: "За згодою Орендодавця надавати частину орендованих приміщень в суборенду. Строк дії договору суборенди не повинен перевищувати строку дії даного договору" (т. 1, а.с.63).

01.06.2009 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (Орендодавець), ТзОВ "Технонафтозбут" (Орендар) та Приватним підприємцем Гермаковською Галиною Денисівною (Суборендар) укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення (т.1, а.с. 78-79).

Відповідно до п. 1.1 договору суборенди предметом цього договору є частина нежитлового приміщення, яку "Орендар" передає, а "Суборендар" приймає у строкове платне користування за адресою: м. Чернівці, Театральна пл. 6, загальною площею 36 кв. м для використання його під розміщення відділу продовольчих та кулінарних виробів.

Частина приміщення, вказана в п. 1.1 цього договору, надається в орендне користування терміном до кінця терміну основного договору оренди № 26 від 07 травня1998 р. з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом приймання-передачі, тобто до 07.05.2043 року включно (п. 1.2 договору).

Додатковою угодою від 01.03.2015 р. до Договору оренди № 26 від 07.05.1998 р. пункт 8.14 викладено в наступній редакції: "Орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду" (т. 1, а.с. 73-75).

Начальник КЕВ м. Чернівці 30.01.2018р. надіслав директору ТзОВ Технонафтозбут лист № 225 щодо розірвання договорів суборенди, яким вимагав до 15.02.2018р. розірвати всі існуючі договори суборенди, предметом яких є використання нерухомого військового майна, балансоутримувачем якого є КЕВ м. Чернівці (т. 1, а.с. 80).

Відповідач-1 23.02.2018р. надіслав на адресу позивача лист-відповідь, в якому зазначив, що ТзОВ Технонафтозбут не вбачає підстав для розірвання договору суборенди, оскільки такий укладений до набрання чинності норми закону про заборону суборенди (т.1, а.с. 81).

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв'язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відносини щодо передачі в оренду військового майна в Україні регулюються положеннями Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", Постановою Кабінету Міністрів України № 778 від 11 травня 2000 "Про затвердження Порядку надання дозволу військовим частинам Збройних сил на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду", Наказом Міністра оборони України №46 від 02.02.2010 року "Про затвердження Інструкції про організацію передачі в оренду та укладення договорів оренди нерухомого військового майна" (далі Інструкція №46), спільним Наказом Фонду державного майна України, Міністерства оборони України "Про затвердження Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна" № 1549/241 від 26 липня 2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 року за № 490/4711.

У відповідності до частини першої статті 288 Господарського кодексу України Орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Згідно положень статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції Закону України від 21.04.2011 р. N 3269-VI), нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України , Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних органів і органів доходів і зборів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду .

Крім того, Додатком № 2 до Інструкції № 46, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 02 лютого 2010 року, визначено основні вимоги до договору оренди нерухомого військового майна. Особливою умовою договору викладено наступне: "Орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду".

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Додатковою угодою від 01.03.2015 р. до основного договору оренди № 26 від 07.05.1998 р. сторони погодили, що Орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду (п. 8.14). Вказана Додаткова угода підписана КЕВ м. Чернівці (Орендодавець) та ТзОВ Технонафтозбут (Орендар), скріплена їхніми печатками.

Як зазначалось вище, позивач 30.01.2018р. надсилав на адресу відповідача-1 вимогу щодо розірвання договору суборенди, однак станом на момент винесення оскаржуваного рішення та його перегляду в апеляційному порядку договір суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009р. між КЕВ м. Чернівці, ТзОВ Технонафтозбут та ПП Гермаковською Г.Д. у добровільному порядку не розірваний.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частинами 2, 3 статті 652 Цивільного кодексу України унормовано: ящо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно з пунктом 7.4 договір суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009 року може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням Господарського суду (суду) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

З аналізу вищеописаних правових норм та матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що після внесення Законом України від 21.04.2011 р. N3269-VI змін до статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , відповідно до яких нерухоме майно Збройних Сил України може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду, відбулась істотна зміна обставин, яка зобов'язувала сторін договору суборенди вчинити дії щодо приведення правовідносин, пов'язаних з передачею військового майна в суборенду, до вимог названого Закону.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення безпідставно не взяв до уваги наведені обставини та не дав належної правової оцінки додатковій угоді від 01.03.2015р. про внесення змін в основний договір оренди № 26 від 07.05.1998р. з метою приведення у відповідність із Законом України Про оренду державного та комунального майна , де зазначено, що орендар не має права передавати орендоване майно в суборенду.

Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів констатує наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо розірвання спірного договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009 р., укладеного між КЕВ м. Чернівці, ТзОВ Технонафтозбут та ПП Гермаковською Г.Д.

Отже, рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009р. необхідно скасувати на підставі пунктів 1, 4 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2009 року.

На думку відповідачів, вимога позивача щодо розірвання договору суборенди, укладеного до внесення змін в законодавство неправомірна, оскільки погіршує становище орендаря.

Проте, при укладенні договору суборенди його сторонам було відомо, що спірне нежитлове приміщення належить до військового майна Збройних Сил України, і законодавством можуть бути встановлені обмеження стосовно його використання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних про зобов`язання ПП Гермаковську Г.Д. звільнити нежитлове приміщення загальною площею 36 кв.м в будівлі № 4 (літ. А) військового містечка № 101, розташоване по пл. Театральній, 6 м. Чернівці, передане відповідно до договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01 червня 2009 року.

Враховуючи висновок колегії суддів про наявність правових підстав для розірвання договору суборенди частини нежитлового приміщення від 01.06.2009р. з моменту набрання рішенням суду законної сили та право суборендаря звільнити спірне нежитлове приміщення у добровільному порядку, дану позовну вимогу потрібно визнати такою, що заявлена передчасно. Тому у цій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно положень ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 5, 86, 197, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці за № 1720 від 06.07.2018р. (вх. № 01-05/375/18 від 18.10.2018р.) задоволити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору суборенди частини нежитлових приміщень від 01.06.2009р., укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці, Товариством з обмеженою відповідальністю Технонафтозбут та Приватним підприємцем Гермаковською Галиною Денисівною. В цій частині прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Розірвати договір суборенди частини нежитлових приміщень від 01.06.2009р., укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці, Товариством з обмеженою відповідальністю Технонафтозбут та Приватним підприємцем Гермаковською Галиною Денисівною.

В іншій частині рішення господарського суду Чернівецької області від 14.06.2018р. у справі №926/708/18 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги розподілити між сторонами пропорційно до задоволених вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технонафтозбут (58000, м.Чернівці, пл. Театральна, 6, код ЄДРПОУ 25082536) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м.Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 08179180) 881,00 грн. за розгляд позовної заяви та 1321,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємця Гермаковської Галини Денисівни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці (58002, м.Чернівці, вул. Українська, 43, код ЄДРПОУ 08179180) 881,00 грн. за розгляд позовної заяви та 1321,50 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.С. Скрипчук