Рішення

від 20.11.2018 по справі 910/12045/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2018Справа № 910/12045/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 2"

до державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад"

про стягнення 658 324,68 грн.

за участю представників:

позивача: не з`явились

відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОФІЯ2" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" про стягнення 658 324, 68 грн., у тому числі: 503 058, 46 грн. - основного боргу, 125 333, 52 грн. - пені, 10 901, 15 грн. - 3 % річних та 19 031, 55 грн. - інфляційні втрати.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов`язання за договором № 01/15 на постачання природного газу від 10.12.2014.

Одночасно, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12045/18. Клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 09.10.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.10.2018 відповідач подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, в частині стягнення пені зазначив про те, що позивач здійснив нарахування з пропуском строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 13.11.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.10.2018 представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.11.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив та клопотання про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наявність підстав для поновлення процесуального строку, а також те, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив подано письмову відповідь на відзив, суд ухвалою від 09.11.2018 задовольнив клопотання позивача про поновлення процесуального строку, встановленого судом та долучив до справи № 910/12045/18 письмову відповідь на відзив.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.11.2018 представник відповідача подав письмові заперечення, зазначивши, що сума основного боргу сплачена в повному обсязі.

Для надання можливості позивачу ознайомитися з поданими запереченнями, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 розгляд справи відкладено до 20.11.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 19.11.2018 представник позивача подав клопотання, в якому просив суд стягнути з відповідача 125 333, 52 грн. - пені, 10 901, 15 грн. - 3 % річних та 19 031, 55 грн. - інфляційні втрати та зазначив, що під час розгляду справи відповідач у повному обсязі сплатив суму основного боргу. Крім того, у поданому клопотанні просив суд розгляд справи провести без його участі.

Оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, у судовому засіданні 20.11.2018 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Представники відповідача у судовому засіданні 20.11.2018 проти позову заперечували.

У судовому засіданні 20.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз" (постачальник) та державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київприлад" (відповідач) 10.12.2014 укладено договір № 01/15 на постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити газ на умовах договору.

Сторони домовились, що ціна на природний газ, який буде постачатися з 01.01.2015 за тисячу кубічних метрів з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 2 % становить 7 221, 60 грн. Ціна на газ, яка вказана в договорі, змінюється нормативними актами уповноважених державних органів і є обов'язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію (пункти 5.1-5.2 договору).

Строк дії договору відповідно до пункту 10.1 сторони встановили з 01.01.2015 до 31.12.2015, а в частині взаєморозрахунків до повного їх закінчення. Договір вважаться продовженим на тих же умовах на наступний календарний рік, якщо за тридцять календарних днів до закінчення терміну дії договору жодною стороною не було письмово заявлено про бажання його припинити або здійснити перегляд умов.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецгаз" та державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київприлад" 14.12.2017 укладено додаткову угоду № 27 про зміни та доповнення до договору № 01/15 від 10.12.2014, за умовами якої сторони домовились продовжити термін дії договору до 31.12.2018 з можливою пролонгацією, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Обсяг природного газу, який постачальник зобов'язався планово передати в період з 01.01.2018 по 31.12.2018, а відповідач прийняти та оплатити становить до 860, 00 тисяч кубічних метрів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору № 01/15 від 10.12.2014 постачальник, у період з січня 2018 року по квітень 2018 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 3 542 384, 31 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу № 31 від 31.01.2018 на суму 1 750 350, 00 грн., № 139 від 28.02.2018 на суму 1 353 400, 54 грн., № 247 від 31.03.2018 на суму 434 752, 31 грн., № 333 від 30.04.2018 на суму 3 822, 00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

За умовами пункту 6.1 договору № 01/15 розрахунок за поставку природного газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100 % вартості заявленого місячного обсягу природного газу до 25 числа місяця поставки газу. У випадку перевищення фактичного споживання газу в порівнянні з узгодженим плановим обсягом, кінцевий розрахунок за обсяг поставленого природного газу, що перевищує узгоджений плановий обсяг проводиться відповідачем не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки природного газу, у відповідності до умов договору на підставі акту, оформленого з газорозподільним підприємством, що підтверджує обсяг фактично поставленого природного газу (пункт 6.2 договору).

Відповідач, в порушення умов договору № 01/15 у повному обсязі не розрахувався за природний газ, у зв'язку з чим на момент звернення позивача до суду з позовом виникла заборгованість в розмірі 503 058, 46 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що 28.08.2018 товариством з обмеженою відповідальністю Промспецгаз та позивачем укладено договір № 28-08/18 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ Промспецгаз відступило, а позивач набув права вимоги згідно договору № 01/15 від 10.12.2014 у розмірі, укладеним первісним кредитором та відповідачем.

Відповідно до статей 512-517 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 2.2 договору № 28-08/18 обов`язок направлення повідомлення боржнику, тобто відповідачу покладається на первісного кредитора - ТОВ "Промспецгаз".

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Промспецгаз листом від 04.09.2018 повідомило відповідача про факт переуступки прав за договором № 01/15 від 10.12.2014.

Повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.09.2018 підтверджує, що відповідач належним чином повідомлений про переуступку прав кредитора за договором № 01/15 від 10.12.2014.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як встановлено судом та підтверджено поданими сторонами доказами, відповідач під час розгляду справи у повному обсязі сплатив суму основного боргу, що підтверджується долученими сторонами до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 1315 від 06.11.2018 на суму 50 000, 00 грн., № 1142 від 18.10.2018 на суму 20 058, 46 грн., № 1444 від 31.10.2018 на суму 283 000, 00 грн., № 1500 від 07.11.2018 на суму 150 000, 00 грн., у зв'язку з чим суд ухвалою від 20.11.2018 провадження у справі № 910/12045/18 в частині стягнення основного боргу в розмірі 503 058, 46 грн. закрив на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати заборгованості за поставлений природний газ.

У письмовому відзиві, поданому до суду 05.10.2018 відповідач просив суд застосувати строки позовної давності в частині стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Згідно статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалося раніше, постачальник, у період з січня 2018 року по квітень 2018 року поставив, а відповідач прийняв природний газ. З урахуванням строків оплати, встановлених розділом 6 договору, період прострочення починається з шостого числа кожного місяця, наступного за місяцем поставки природного газу (позивачем зазначено період нарахування пені з 06.02.2018 по 04.09.2018 окремо по кожному акту). Таким чином, нарахування пені здійснено позивачем в межах періоду наявної заборгованості та з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За умовами пункту 7.2 договору у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ у строки, зазначені в пункті 6.1 договору, відповідач сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 125 333, 52 грн. пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 10 901, 15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 19 031, 55 грн. (період з 06.02.2018 по 04.09.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 2" до державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" (03680, м. Київ, вул. Гарматна, будинок 2, ідентифікаційний код 14309669) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Софія 2" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, будинок, 17/5, офіс 11, ідентифікаційний код 35428472) 125 333 (сто двадцять п'ять тисяч триста тридцять три) грн. 52 коп. - пеня, 10 901 (десять тисяч дев'ятсот одна) грн. 15 коп. - 3 % річних, 19 031 (дев'ятнадцять тисяч тридцять одна) грн. 55 коп. - інфляційні втрати та 9 874 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 88 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк