Рішення

від 22.11.2018 по справі 910/12736/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2018Справа № 910/12736/18 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет"

до приватного підприємства "Флеш-Тревел" в особі Київської філії приватного підприємства "Флеш-Тревел"

про відшкодування майнової та немайнової шкоди в розмірі 126 730,05 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" до приватного підприємства "Флеш-Тревел" в особі Київської філії приватного підприємства "Флеш-Тревел" про відшкодування майнової та немайнової шкоди.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 29.06.2016 року між приватним підприємством "Флеш-Тревел" в особі Київської філії приватного підприємства "Флеш-Тревел" та товариством з обмеженою відповідальністю "Корал Тревел Маркет" укладено агентську угоду №670.

Проте, по вині відповідача, туристичні послуги не були надані туристам в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем понесені витрати.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду в порядку регресу в розмірі 76 730,05 грн. та немайнову шкоду завдану діловій репутації у розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

22.10.2018 року до канцелярії суду позивачем подано заяву, якою повідомлено суд про відсутність можливості надати суду Положення про Київську філію приватного підприємства "Флеш-Тревел".

23.10.2018 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позов.

31.10.2018 року до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив на позов.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Позивачем подано позов з вимогами до приватного підприємства "Флеш-Тревел" (45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, буд. 24, оф. 84) в особі Київської філії приватного підприємства "Флеш-Тревел" (01010, м. Київ, вул.. Левандовського, буд. 3А, оф. 2) до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч.1 статті 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 29 ГПК України передбачено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.

Так, з матеріалів справи вбачається, що агентська угода №670 від 29.09.2016 року укладена між приватним підприємством Флеш-Тревел в особі директора Київської філії приватного підприємства Флеш-Тревел ОСОБА_2, що діє на підставі Положення про філію та товариством з обмеженою відповідальністю Корал Тревел Маркет .

Відповідно до Положення про Київську філію приватного підприємства Флеш-Тревел затвердженого рішенням засновника ПП Флеш-тревел №б/н від 03.07.2012 року (далі - Положення), Київська філія приватного підприємства Флеш-Тревел є структурним підрозділом Флеш-Тревел , яке знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Грушевського, буд. 24, оф. 84, ЗКПО 33959560, зареєстрованим Виконавчим комітетом Ковельської міської ради 18 січня 2006 року.

Філія створюється на підставі рішення засновника ПП Флеш-Тревел №5 від 03 липня 2012, згідно п.1.9 Статуту підприємства (п.1.2 Положення).

Пунктами 1.4 та 1.5 передбачено, що діяльність філії регламентується Конституцією України, Господарським кодексом та іншим чинним законодавством України, Статутом підприємства та цим Положенням. Філія не є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в банку, круглу печатку, штампи зі своїм найменуванням та інші реквізити необхідні для її існування.

Відповідно до п.4.4 Положення до компетенції та обов'язків директора філії відноситься, зокрема, наступне: виконання дій від імені підприємства, а саме: укладати договори, представляти його інтереси в державних органах, судах, з усіма правами, що надаються законом позивачу, відповідачу та третій особі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглядати дану справу в господарському суді міста Києва.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.09.2016 року між приватним підприємством Флеш-Тревел в особі Київської філії приватного підприємства Флеш-Тревел (оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю Корал Тревел Маркет (агент) укладено агентська угода №670.

Відповідно до п.1.1 угоди предметом цієї угоди є реалізація агентом своїм клієнтам туристичних послуг, надалі турів, які пропонує оператор.

Оператор здійснює надання послуг, що були замовлені агентом, та/або контролює обслуговування клієнтів агента іншими туристичними операторами, які виїжджають по підтверджених турах (п.2.3 договору).

Як зазначено позивачем, ним на виконання агентської угоди, заброньовано у відповідача на період з 28.04.2017 р. по 10.05.2017 р. для туристів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 туристичний продукт - екскурсійний тур Гранд тур до Марокко , істотною складовою якого було екскурсійне забезпечення відповідно до Програми туру, а також переліт, трансфер, проживання в готелях та страховий поліс на період перебування у подорожі.

Відповідач, відповідно до п. 4.2 агентської угоди, підтвердив зазначене вище бронювання та виставив ТОВ Корал Тревел Маркет рахунки на оплату замовлених послуг № 10995-17611 (на суму 85 061,12 грн.) та № 10996-17600 (на суму 64 794,14) від 04.04.2017 року на загальну суму 149 855,26 грн.

За рахунок коштів, отриманих від туристів, позивачем на виконання п. 4.3 агентської угоди, перерахував на рахунок відповідача кошти в розмірі 149 855,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2341 та №2352 від 05.04.2017 року.

На підтвердження укладення договору про надання туристичних послуг, туроператором видані ваучери №280404052017 від 24.04.2017 року з додатками.

Проте, як зазначено позивачем по вині відповідача, туристичні послуги не були надані туристам в повному обсязі, а саме не були належним чином надані екскурсійні послуги згідно Програми туру.

У зв'язку із неотриманням в повному обсязі туристичних послуг, туристи звернулись до турагента ТОВ Корал Тревел Маркет з вимогами повернути кошти за ненадані послуги екскурсійного забезпечення туру та відшкодування додатково сплаченої вартості проживання туристами в готелі в м. Агадірі.

Згідно інформації поданої туристами в претензіях, туроператор не надав належним чином замовлені в нього послуги, а саме: екскурсії для туристів проводились не сертифікованим гідом Таріком, як було заявлено в програмі туру, а адміністратором Тарідом. Вказана особа не тільки не надала туристам екскурсійних послуг, а й будучи в нетверезому стані дозволяла собі аморальну поведінку, чим лякала туристів та їх дітей. Таким чином, туристи вимушені були відмовитись від продовження туру з Тарідом, самостійно замовити собі екскурсійні послуги в м. Марокеш та забронювати собі на додатковий день готель в м. Агадірі.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами відшкодувати вартість ненаданих туристам належним чином екскурсійних послуг та додаткових витрат оскільки, туристи не змогли скористатися послугами не з власної вини або ініціативи, а через порушення умов надання послуг (надання послуг неналежної якості) саме виконавцем (залученим ними третіми особами), оскільки як зазначалося раніше у зверненнях, та як було описано в скарзі туристів, їм було надано послуги транспорту та супровід під час екскурсій із порушенням заздалегідь заявленої екскурсійної програми та неналежної якості, особою яка не є гідом-екскурсоводом. Так само понести додаткові витрати на розміщення у готелі туристи були змушені з міркувань безпеки та через неналежну якість наданих туроператором послуг.

Проте, туроператор залишив без задоволення вказані претензії, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України Про туризм туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до ч.1 статті 20 Закону України Про туризм за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом (ч.2 статті 20 Закону України Про туризм ).

Так, 03.04.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Корал Тревел Маркет (турагент), що діє він імені та за дорученням туроператора: приватного підприємства Флеш-Тревел та гр. ОСОБА_3 (турист) укладено договір №03/04/2017 на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого згідно із заявкою туриста на туристичне обслуговування (далі по тексту - заявка) і даним договором, турагент за встановлену в договорі плату зобов'язується здійснити бронювання туру, туроператор відповідно надати туристу й особам, що слідує з ним, комплекс туристичних послуг, а турист зобов'язується на умовах даного договору прийняти і оплатити їх.

Умови і перелік замовлених туристичних послуг зазначаються у заявці, за формою, встановленою у додатку №1 до даного договору.

Так, заявкою (програма туристичного обслуговування) (додаток №1 до договору на туристичне обслуговування) визначено надання послуги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в Країні: Марокко, з 28.04 по 04.05.2017 року екскурсійний тур, готелі 4*, з 04.05 по 10.05.17 готель Sofitel Agadir Royal Bay Resort 5*. Вартість замовлення послуг (загальна ціна договору) 81 632,16 грн.

Також, 31.03.2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Корал Тревел Маркет , що діє він імені та за дорученням туроператора: приватного підприємства Флеш-Тревел (виконавець) та ТОВ БК Квадр в особі директора ОСОБА_4 (замовник) укладено договір №31/03/2017-К, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовнику комплекс туристичних послуг (далі по тексту - тур, турпродукт), з метою відпочинку співробітників замовника, проведення семінарів, конференцій та інших заходів, а замовник зобов'язується на умовах даного договору прийняти і оплатити послуги виконавця.

Детальні умови послуг зазначаються сторонами у додатках до цього договору, що підписуються представниками обох сторін та скріплюється печатками сторін, та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

31.03.2017 року між сторонами договору №31/03/2017-К від 31.03.2017 року укладено додаткову угоду №1 до договору №31/03/2017-К від 31.03.2017 року, відповідно до умов якої передбачено, що замовник надав, а виконавець прийняв та підтвердив додаткове замовлення до туру, а саме кількість туристів: 3, напрямок: Марокко, авіапереліт: Київ-Стамбул-Касабланка - 28.04.17, Агадір -Касабланка-Стамбул-Київ - 10.05.17, готель: 4* з 28.04. по 04.05.17, 5* з 04.05 по 10.05.17, тип розміщення 2 дорослих та дитина 10 років. Вартість послуг становить 147 948,44 грн.

В матеріалах справи наявні ваучери Флеш-Тревел №280404052017 (клієнт ОСОБА_3/ ОСОБА_5) та №280404052017 (клієнт: ОСОБА_4.ОСОБА_10) від 24.04.2017 року в яких зазначено, що розміщення: 01 у номері на трьох напівпансіон для туру 5 ночей - готель 4* із гідом та транспортуванням. Примітки: додаткове проживання 04-10/05 не включено/ трансфер при вибутті 10.05 до аерпорту Агадір (постачальник послуг Imperial Cities Tour). Також, наявний документ №000-042017 з якого вбачається, що ОСОБА_4 2, у період з 04.05.2017-10.05.2017 будуть розміщені у готелі Sofitel Royal Bay.

15.05.2017 року ОСОБА_4 звернулася до директора ТОВ Корал Тревел Маркет з претензією про повернення грошових коштів за ненадані туристичні послуги, в якій зазначено, що туроператором не надано оплаченої належним чином туристичної послуги, чим порушено вимоги ст.. 24 Закону України Про туризм , просила задовольнити дану претензію та повернути на розрахунковий рахунок суму сплачений але ненаданих туристичних послуг. В обґрунтування претензії зазначено, що по приїзду в Марокко їх зустрів представник зустрічаючої компанії ОСОБА_2 та казав, що буде супроводжувати у турі. Цей представник продовж всього туру не зміг нічого розповісти про історію Марокко, бо як виявилось він лише адміністратор, а не гід. Також, Тарід дозволив собі бути в нетверезому стані, запрошувати нас до нічних клубів, та уся лексика була коло сексуальних розваг Марокко. Тому, ми змушені були припинити тур, забронювати собі додаткові дні в готелі Агадарі, Марокко. Крім того, усі готелі впродовж маршруту в Марокко виявились не 4-х зірковими, а 2-3 зірковими згідно класифікації HotelBeds.com.

Також, 09.06.2017 року ОСОБА_3 звернулася до директора ТОВ Корал Тревел Маркет з скаргою, в якій просить прийняти скаргу по організації агентством та його партнером туру сім'ї в Марокко з 28.04.2017 по 10.05.2017 року та повернути гроші, за першу екскурсійну частину туру, оскільки його якість та організація не відповідає заявленим та запропонованим умовам. В обґрунтування скарги зазначено, що в першій частині подорожі проживали в готелях не на рівні 4 зірок, як було заявлено в програмі, а значно нижче. Екскурсійна програма була абсолютно не цікавою та не пізнавальною, оскільки супроводжував в поїздках не професійний заявлений в програмі екскурсовод ОСОБА_2, а менеджер ОСОБА_2. Адекватної реакції на наші скарги, які адресовані на адресу менеджера ОСОБА_2 не було. У зв'язку з чим вирішено перервати тур на 2 дні та купити собі за додаткову ніч в Агадирі. Агентство не забезпечило комфортними посадковими місцями в літаку.

На підтвердження факту бронювання готелю Sofitel Агадір в матеріалах справи наявні рахунки від 04.05.2017 року на ім'я ОСОБА_6 на суму 1 575,20 мароканських динарів та на ім'я ОСОБА_4 на суму 1 457,20 мароканських динарів.

Як зазначено позивачем, з метою збереження довіри серед туристів до турагента, ТОВ Корал Тревел Маркет відшкодовано туристам збитки, які були завдані туроператором в особі КФ ПП Флеш-Тревел у розмірі 76 730,05 грн. шляхом надання їм додаткових туристичних послуг.

Так, в матеріалах справи наявний ваучер №1179719 від 27.06.2018 року з якого вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано тур із розміщенням в готелі Rixos Beldibi 5*, Kemer, Туреччина (classic room sea view- All exclusive All Inclusive) на період з 01.08.2017-08.08.2017.

Вищезазначений тур оплачений позивачем в розмірі 50 426,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2734 від 26.07.2017 року з призначенням платежу: оплата за туристичні послуги зг. рах. №046018 від 11.07.2017р. (заявка 1179719) .

Також, наявний ваучер №1159379 від 27.06.2018 року з якого вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_5 надано тур із розміщенням в готелі Paloma Oceana Resort5*, Side, Туреччина (standart room land view- Luxure Ultra All Inclusive) на період з 16.06.2017-23.06.2017.

Вищезазначений тур оплачений позивачем на загальну суму 32 233,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2101 від 02.06.2017 року та №3240 від 30.08.2017 року на суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за туристичні послуги зг. рах. №028340 від 01.06.2017р. (заявка 1159379) .

Листом від 01.09.2017 року ОСОБА_4 зазначила, що в якості відшкодування по претензії вона отримала від ТОВ Корал Тревел Маркет тур в період 01.08.2017-08.08.2017р. до Туреччини, регіон Кемер на 2 дорослих із розміщенням в готелі Rixos Beldibi, classic room sea view- All exclusive All Inclusive, ваучер №1179719. Претензій до ТОВ Корал Тревел Маркет не маю.

Також, в матеріалах справи наявний лист від 01.09.2017 року ОСОБА_3, в якому зазначено, що в якості відшкодування по скарзі вона отримала тур в період 16.06.2017-23.06.2017р. до Туреччини, регіон Сиде на 2 дорослих із розміщенням в готелі Paloma Oceana Resort5, standart room land view- Luxure Ultra All Inclusive з частковим відшкодуваеея вартості за рахунок тур агента ТОВ Корал Тревел Маркет (ваучер №1159379). Претензій до ТОВ Корал Тревел Маркет не маю.

Відповідно до ч.1 статті 904 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини , у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ЦК України також унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

При цьому, стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями частини 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що майнову відповідальність несе особа, яка порушила зобов'язання, лише за наявності її вини (умислу або необережності), крім випадків, встановлених договором або законом.

У відповідності з вимогами п.4 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками позивача та діями відповідача.

Суд погоджується з твердження відповідача щодо того, що згідно договору від 31.03.2017 року №31/03/2017-К замовником туристичних послуг є ТОВ КБ Квадр , а тому саме це підприємством, перебуваючи у статусі сторони договору має право звертатися зі скаргами до виконавця. Туристи такого права, згідно зазначеної угоди не мають.

Також, з наявної в матеріалах справи програми ганд тур в Марокко вбачається, що гід по туру ОСОБА_2. Проте, в даній програмі також зазначено: Увага! У програмі можливі зміни! .

Крім того, у ваучерах №280404052017 від 24.04.20187 року зазначено, що тур із гідом, проте відсутнє посилання на особу зазначеного гіда.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що особа, яка супроводжувала туристів (ОСОБА_2) в дійсності є адміністратором, а не гідом.

Також, суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що скаржники оцінюючи зірковість готелів, де вони проживали виходили не з оцінки профільної комісії Марокко, booking.com або tripadvisor.com, а базуючись на їх туристичному досвіді та невідомому сайті hotelbeds.com.

Крім того, відповідно до п.5.1 договору №03/04/2017 на туристичне обслуговування від 03.04.2017 року, якість наданих послуг визначається законодавчими актами, нормами і стандартами обраної туристом країни відвідування і підприємств, установ, що їх надають.

Інформація щодо категорії готелю надається відповідно до інформації наданої адміністрацією готелю. Та/або туристичними компаніями-партнерами, що забезпечують обслуговування туристів на території країни тимчасового перебування. Класифікація готелів формується кожною компанією-партнером виходячи із стандартів ділової етики, і може не співпадати з категорією, яка визначена офіційними органами або адміністрацією готелю. У зв'язку із зазначеними відмінностями практики нормативного регулювання стандартизації і сертифікації готелів різних іноземних країн, офіційні документи, що підтверджують сертифікацію послуг можуть бути надані на запит туристів лише за наявності документів у компанії партнера.

Будь-яких належних доказів щодо категорії готелів матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів звернення туристів з відповідними скаргами під час подорожі.

Відповідно до п.2.3.5 договору №03/04/2017 на туристичне обслуговування від 03.04.2017 року, у випадку невідповідності умов туру умовам даного договору, турист зобов'язаний повідомити про це представника приймаючої сторони в місці тимчасового перебування не пізніше 3-х діб з моменту їх виявлення, а так само повідомити турагента протягом 14 днів з моменту закінчення подорожі у порядку, встановленому п.6 даного договору. В іншому випадку претензії туриста не приймаються та компенсації не підлягають.

Пунктами 6.1-6.3 договору №03/04/2017 на туристичне обслуговування від 03.04.2017 року та п.7.9-7.11 договору №31/03/2017-К від 31.03.2017 року передбачено, що якщо у туриста виникла проблема під час споживання замовлених послуг, він зобов'язаний негайно проінформувати про це відповідних відповідальних осіб (співробітників готелю, ресторану, авіакомпанії і т.п), представника приймаючої сторони, що мають можливість усунути недоліки негайно і на місці. Для повної гарантії усунення недоліків на місці турист повинний зв'язатися з представником туроператора за телефонами, зазначеними у програмі перебування за кордоном або за телефонами в офісах на території України, або за місцем укладення даного договору.

Якщо звернення туриста не було задоволено на місці, він має право звернутися до туроператора через турагента з рекламацією (рекламації подаються у письмовій формі та за місцем укладення даного договору) протягом 14 днів з моменту закінчення туру, додавши до неї копію даного договору, акт, оформлений по місцю виникнення проблеми та засвідчений підписом представника приймаючого туроператора . При відсутності акта , а також після 14 днів з моменту закінчення туру, рекламація не приймається і турист несе по ній самостійну відповідальність без права пред'ялення вимог до туроператора.

У випадку подання рекламації і її документального підтвердження відповідно до п.6.2 даного договору, туроператор визначає розмір і, при підтвердженні правдивості вимог викладених в ній , компенсує понесені туристом збитки.

В матеріалах справи відсутні акт, оформлений по місцю виникнення проблеми та засвідчений підписом представника приймаючого туроператора.

Також, відповідно до п.4.11 договору №03/04/2017 на туристичне обслуговування від 03.04.2017 року та п.5.4 договору №31/03/2017-К від 31.03.2017 року туроператор не несе відповідальність за невідповідність наданих туристичних послуг сподіванням туриста та/або відповідно за незадоволення від наданих послуг, оскільки уява кожної конкретної особи носить особистий та суб'єктивний характер і не може відповідати загальноприйнятим нормам у тому числі затвердженим законодавством відповідної країни. Туроперератор не несе відповідальності за обставинами, на які він не може прямо впливати, такі як наприклад: неввічливе ставлення персоналу готелю або приймаючої сторони, технічні проблеми в зовнішніх чи внутрішніх мережах, поломки в електроприладах, погодні умови.

Суд зазначає, що обов'язок доказування вини виконавця та розмір збитків, завданих неналежним виконанням умов договору про надання послуг покладається на замовника.

Отже, на думку суду, вищезазначене свідчить про безпідставність висунутих туристами претензій щодо якості проведених екскурсій та звернення щодо відшкодування додаткової доби проживання.

А тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у порядку регресу в розмірі 76 730,05 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пунктом 1 статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Також, позивач просить стягнути з відповідача немайнову шкоду завданої діловій репутації в розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з п.4 ч.2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку - саме моральної), причинний зв'язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди), тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем не доведено вини відповідача у заподіянні позивачу немайної шкоду тому, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача немайної шкоди завданої діловій репутації у розмірі 50 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий