Рішення

від 20.11.2018 по справі 910/10001/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2018Справа № 910/10001/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи в порядку загального позовного провадження

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: Ліфти Італії"

про стягнення 713 160,00 грн.

за участю представників:

позивача: Клименко І.В.

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: Ліфти Італії" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 713 160, 00 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором на поставку, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання № ДМ170817 від 17.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10001/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 21.08.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.08.2018 представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 21.08.2018 представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2018 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 18.09.2018.

У судовому засіданні 18.09.2018 судом постановлено ухвалу, не виходячи до нарадчої кімнати, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Представники сторін у судове засідання 18.09.2018 не з'явились, однак через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) представником позивача 18.09.2018 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з службовим відрядженням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено підготовче засідання до 16.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/10001/18 до судового розгляду по суті на 20.11.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0306103762202 та № 0306103726176.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 76 та 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 165 названого Кодексу.

У судовому засіданні 20.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: Ліфти Італії" (відповідач) 17.08.2017 укладено договір на поставку, виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання № ДМ170817, відповідно до якого останній зобов'язався на свій ризик власними та залученими силами, засобами у відповідності до проектної документації стадії Робоча документація та технічних характеристик, визначених у додатку № 1 до договору Технічна специфікація № 1 , Технічна специфікація № 2 , придбати ліфтове обладнання і поставити його до місця монтажу, провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи, в тому числі роботи з організації введення в експлуатацію ліфтового обладнання, а позивач в свою чергу, зобов'язався провести прийом поставленого обладнання, прийняти роботи відповідно до умов договору та сплатити вартість обладнання та робіт за ціною та в порядку, визначених договором.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строк дії договору відповідно до пункту 14.1 сторони встановили з моменту підписання та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно пункту 2.1 договору загальна ціна робіт становить 2 400 000, 00 грн., включає в себе вартість ліфтового обладнання в розмірі 2 028 000, 00 грн. та вартість робіт в розмірі 372 000, 00 грн.

За умовами розділу 2.4 договору позивач сплачує вартість ліфтового обладнання у наступному порядку: 1 216 800, 00 грн. протягом п'ятнадцяти банківських днів з дати підписання договору, 811 200, 00 грн. протягом п'яти банківських днів з моменту письмового повідомлення відповідачем про готовність обладнання до поставки на об'єкт позивача. Вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт позивач сплачує наступним чином: авансовий платіж у розмірі 186 000, 00 грн. перед початком виконання робіт, на підставі рахунку-фактури наданого відповідачем, 111 600, 00 грн. - протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (по завершенню монтажу обладнання), 74 400, 00 грн. протягом трьох банківських днів після завершення пусконалагоджувальних робіт та підписання сторонами акту виконаних робіт (по завершенню пусконалагоджувальних робіт та введення обладнання в експлуатацію).

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 2 214 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 6135 від 13.09.2017 на суму 1 216 800, 00 грн., № 8376 від 28.11.2017 на суму 811 200, 00 грн., № 5072 від 02.07.2018 на суму 186 000, 00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Термін поставки ліфтового обладнання відповідно до пункту 3.3 договору № ДМ170817 від 17.08.2017 сторони погодили 30 календарних днів від дати перерахування позивачем грошових коштів в розмірі, передбаченого пунктом 2.4.1 договору. Строк виконання монтажно-пусконалагоджувальних робіт - 45 календарних днів з моменту підписання акту будівельної готовності ліфтової шахти, оздоблювальні роботи в шахтах виконуються протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем авансового платежу, відповідно до пункту 2.4.1.1 договору, встановлення обрамлень дверей шахт виконується протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідачем авансового платежу, відповідно до пункту 2.4.2.2 договору, введення ліфтового обладнання в експлуатацію - 45 календарних днів з моменту отримання відповідачем авансового платежу, відповідно до пункту 2.4.2.2 договору.

Враховуючи терміни поставки ліфтового обладнання, передбачені пунктом 3.3 договору, відповідач зобов'язався не пізніше 28.12.2017 здійснити поставку ліфтового обладнання на об'єкт.

Як вбачається з матеріалів справи 03.01.2018 відповідач поставив, а позивач прийняв наступне обладнання в монтаж на будівельному майданчику за адресою: вул. Деміївська, 14 у Голосіївському районі м. Києва. Друга черга будівництва. Житловий будинок № 2 для виконання робіт згідно з проектною документацією: ліфт (LEE-630) в кількості дві одиниці та ліфт (LEE-1000) в кількості одна одиниця, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання в монтаж, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Крім того, відповідач, на підставі акту від 03.01.2018 приймання-передачі місця робіт для монтажу ліфтового обладнання, копія якого знаходиться в матеріалах справи прийняв дільницю для виконання комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання згідно умов договору № ДМ170817.

Відповідно до пункту 5.2.3 договору з моменту передачі обладнання відповідачу по акту прийому-передачі обладнання в монтаж, останній несе відповідальність за його збереження, до моменту закінчення робіт та передачі результату виконаних робіт позивачу.

Враховуючи строки виконання робіт, передбачені пунктом 3.3 договору, відповідач зобов'язався виконати монтажно-пусконалагоджувальні роботи за договором № ДМ170817 від 17.08.2017 у строк не пізніше 17.02.2018.

Згідно пункту 5.3 договору протягом п'яти календарних днів з моменту закінчення виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт відповідач передає у двох примірниках акт виконаних робіт для підписання уповноваженому представнику позивача.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем монтажно-пусконалагоджувальних робіт за договором № ДМ170817 від 17.08.2017.

Частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Судом встановлено, що відповідач порушив строки поставки ліфтового обладнання та не виконав монтажно-пусконалагоджувальні роботи у передбачені договором № ДМ170817 від 17.08.2017 строки.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання за договором № ДМ170817 сталося не з вини відповідача, також відсутні докази про те, що відповідач звертався до позивача про продовження чи зміну строків виконання робіт за договором.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив строки поставки ліфтового обладнання та строки виконання робіт за договором № ДМ170817 від 17.08.2017, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в загальному розмірі 713 160, 00 грн., у тому числі 121 680, 00 грн. пені за порушення строків поставки ліфтового обладнання та 591 480, 00 грн. - пені за порушення строків виконання робіт.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.

Основні зобов'язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору № ДМ170817 від 17.08.2017 у відповідача - це поставка ліфтового обладнання та виконання і передача робіт у встановлений строк, у позивача - прийняття робіт та оплата їх вартості.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно пункту 10.2 договору № ДМ170817 від 17.08.2017 за поставку обладнання з порушенням термінів поставки обладнання, відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі 1 % від загальної вартості обладнання.

Відповідно до пункту 10.3 договору № ДМ170817 від 17.08.2017 при порушенні строків виконання робіт з вини відповідача, останній сплачує позивачу неустойку в розмірі 1 % від вартості робіт, зазначеної у пункті 2.3 договору за кожен день прострочення.

З урахуванням вищенаведеного, вимоги про стягнення 121 680, 00 грн. - пені за порушення строків поставки ліфтового обладнання (період з 29.12.2017 по 03.01.2018) та 591 480, 00 грн. - пені за порушення строків виконання робіт (період з 18.02.2018 по 27.07.2018) визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: Ліфти Італії" про стягнення 713 160,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мувіліфт: Ліфти Італії" (03061, м. Київ, вул. Шепелєва Миколи, будинок 6, ідентифікаційний код 40152632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, будинок 28-Б, ідентифікаційний код 34692645) 713 160 (сімсот тринадцять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. - штрафні санкції та 10 697 (десять тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 40 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.11.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк