Рішення

від 15.11.2018 по справі 915/741/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року Справа № 915/741/18

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Та»

про: стягнення 75114,54 грн.,

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

16 липня 2018 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 30.05.2018 (вх. № 8587/18) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Та» заборгованості за генеральним договором № 53-2013 про здійснення кредитування від 02.12.2013 та додатковими договорами до цього договору в розмірі 75114,54 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Генерального договору № 53-2013 від 02.12.2013 про здійснення кредитування, додаткового договору № 1 від 27.06.2014, додаткового договору № 3 від 19.08.2015, договору від 01.06.2016 про внесення змін та доповнень до додаткового договору № 3; меморіального ордеру № 37010868 від 11.09.2015 на суму 200000,00 грн.; повідомлення від 17.02.2017 про термінове виконання зобов'язань; норм статей 526, 530, 610, 612, 625, 1050 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що всупереч вимогам Генерального договору № 53-2013 від 02.12.2013 та додаткових до цього договору договорів про внесення змін та доповнень, відповідач свої зобов'язання за вищевказаними договорами не виконує. Кредит у порядку та в терміни, передбачені кредитним договором та додатковими договорами до цього договору не сплачується, внаслідок чого станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 75114,54 грн.

Ухвалою суду від 23.07.2018 (з урахуванням ухвали від 24.09.2018 про призначення іншої дати підготовчого засідання) було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/741/18, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (до 21 жовтня 2018 року включно), призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2018 року о 10 год. 15 хв. та встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

06.08.2018 до господарського суду від позивача, на виконання вимог ухвали від 23.07.2018, надійшла заява б/н від 04.08.2018 (вх. № 9824/18) з доданими до неї належним чином засвідченими доказами.

01 жовтня 2018 року представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать:

- відмітки про отримання представником позивача 30.07.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2018 у справі № 915/741/18 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400133783055;

- поштове повернення. Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2018 у справі № 915/741/18, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «за незапитом» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400133783047).

Судом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо адреси місцезнаходження відповідача та встановлено, що процесуальний документ надіслано зазначеній юридичній особі в порядку, визначеному чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду судом даної справи.

За результатами проведеного судового засідання 01 жовтня 2018 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16 жовтня 2018 року о 15 год. 45 хв.

Станом на момент проведення судового засідання заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань від учасників справи до суду не надходило.

16 жовтня 2018 року представники сторін в судове засідання знову не з'явилися, про причини нез'явлення суд не повідомили.

За результатами проведеного судового засідання 16 жовтня 2018 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 915/ 741/18 до судового розгляду по суті на 15 листопада 2018 року о 09 год. 50 хв.

02 листопада 2018 року до суду від позивача надійшла заява б/н від 31.10.2018 (вх. № 14195/18) про розгляд справи без участі представника позивача.

15 листопада 2018 року представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Відповідач про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання вважається повідомлений належним чином. Так, копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2018 у справі № 915/741/18, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення «за незапитом» (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400134449612).

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.

15.11.2018 за наслідками розгляду справи суд, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мар-Та» (надалі - позичальник) було укладено Генеральний договір № 53-2013 про здійснення кредитування, згідно з предметом якого Банк в межах встановленого ліміту кредитування надає позичальнику кредити (одноразові кредити, кредитні лінії, овердрафт, гарантії виконання зобов'язань позивальника, авалювання векселя/векселів позичальника) у розмірі та на умовах, обгрунтованих цим договором та додатковими договорами до цього договору, а позичальник зобов'язується повертати кредити, сплачувати проценти й комісії за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором та додатковими договорами, надані за текстом - додаткові договори (п.1 Генерального договору).

Пунктами 2.1, 2.1.3 та 2.1.4 Генерального договору сторони встановили: ліміт кредитування у базовій валюті кредитування - 540000,00 грн.; процентна ставка - 23,5 %; строк дії ліміту кредитування з 02 грудня 2013 року до 01 грудня 2018 року (включно).

За умовами пунктів 4.1, 4.2 та 4.6 Генерального договору за надання та користування кредитними коштами позичальник сплачує Банку проценти та комісії, визначені цим договором та додатковими договорами до цього договору відповідно до діючих тарифів Банку. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту. Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п.4.2 цього договору, у валюті отриманого кредиту щомісячно, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, крім ануїтетної схеми погашення кредиту і сплати процентів.

Пунктом 5.1 Генерального договору позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит/кредити у повному обсязі і в терміни, передбачені цим договором та додатковими договорами.

Відповідно до п. 5.10 Генерального договору позичальник зобов'язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку (п.5.9) достроково повернути кредити, проценти, комісії та інші платежі за цим договором та додатковими договорами.

Згідно умов п. 5.9 Генерального договору Банк у випадках передбачених п.2.8 цього Договору, має право вимагати дострокового повернення кредиту/кредитів, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів за цим договором та додатковими договорами, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідно до п. 2.8 та 2.8.7 Генерального договору Банк має право відмовити в укладені додаткового договору або у видачі кредитних коштів у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту).

Цей договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 11.1 Генерального договору).

До наведеного Генерального договору № 53-2013 сторонами в подальшому були укладені наступні угоди:

1) Додатковий договір № 1 від 27.06.2014, яким: розмір фіксованої процентної ставки встановлено 25,0 % (п.1 Додаткового договору).

2) Додатковий договір № 3 від 19.08.2015, яким встановлені: розмір кредиту та валюта кредиту - 200000,00 грн. (п. 2.1 Додаткового договору); процентна ставка - 25,22 %, маржа - 4,5 % (п.2.3 Додаткового договору); дата остаточного повернення кредиту - 30.06.2016 (п.2.5 Додаткового договору).

3) Договір про внесення змін і доповнень від 01.06.2016, яким: розмір кредиту та валюта кредиту встановлено 100 000, 00 грн. (п.1 Договору); дата остаточного повернення кредиту - 30.11.2017 (п.2 Договору); встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку: з червня 2016 року по березень 2017 року щомісячно по 5600,00 грн.; з квітня 2017 року по жовтень 2017 року щомісячно по 5500,00 грн.; листопад 2017 року 1 транш - залишок кредиту (п.4 Договору).

Генеральний договір та додаткові договори підписані та скріплені печатками сторін.

Отже, за вищенаведених умов остаточний строк повернення кредиту - 30 листопада 2017 року, який сторонами був визначений угодою від 01.06.2016.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов як Генерального договору так і угод до нього, Бак надав позичальнику кредит в розмірі 200000,00 грн., що підтверджується наданим позивачем копії меморіального ордеру № 37010868 від 11.09.2015 (а.с.19).

Як вбачається з умов вищенаведених угод кредитний договір був укладений на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового використання грошових коштів, відповідно до яких відповідач, зокрема, зобов'язався повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу внаслідок порушення останнім договірних зобов'язань по своєчасному поверненню отриманого кредиту.

Підставою - генеральний договір № 53-2013 про здійснення кредитування від 02.12.2013 та додаткові договори до нього, застосування норм статей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1050 Цивільного кодексу України.

Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про кредитування.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК, проаналізувавши норми чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже вище було наведено, Банк свої зобов'язання за Генеральним договором № 53-2013 про здійснення кредитування від 02 грудня 2013 року та додатковими до Генерального договору договорами виконав повністю, що підтверджується меморіальним ордером № 37010868 від 11.09.2015 на суму 200000,00 грн.

Відповідач, в свою чергу, в строк який обумовлений договором, відповідно до графіку, кредит не повернув.

У зв'язку із чим Банк направив 17.02.2017 позичальнику повідомлення про порушення основного зобов'язання , на яке останній не відреагував належним чином.

За розрахунком позивача прострочення заборгованості відповідачем за повернутим кредитом складає в розмірі 75114, 54 грн.

За правилами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

Таким чином, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 75114,54 грн. зазначено вірно.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм та обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 165 (ч.9), 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Та» на користь Публічного акціонерного товариствоа «Кредобанк» 75114,54 грн. суми заборгованості за генеральним договором № 53-2013 про здійснення кредитування від 02.12.2013 та додатковими договорами до цього договору та 1762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи :

позивач: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; ідентифікаційний код 09807862);

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар-Та» (54018, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 36201374).

Повне рішення складено та підписано 23 листопада 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова