Рішення

від 12.11.2018 по справі 915/790/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 року Справа № 915/790/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з'явився,

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства «Укрветсанзавод» , вул.Б.Грінченка, буд.1, м.Київ, 01001; вул.Б.Гмирі, буд.9-В, м.Київ, 02140

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» , АДРЕСА_1, 54025

про: стягнення 11 570,98 грн.,

27.07.2018 Державне підприємство «Укрветсанзавод» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою №86-1/18-360 від 25.07.2018 в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» заборгованості за договором №У-15/38621557/2016 від 18.03.2016 в розмірі 7 125,00 грн., пені в розмірі 1 240,84 грн., штраф у розмірі 7% - 498,75 грн., 2 213,74 грн. - інфляційні, 3% річних у розмірі 492,65 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 №У-15/38621557/2016 від 18.03.2016 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з утилізації пухово - пір'яних відходів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.08.2018 позовну заяву №86-1/18-360 від 25.07.2018 Державного підприємства «Укрветсанзавод» залишено без руху, оскільки позивачем не вказано обставин та доказів щодо виставлення рахунку - фактури відповідачу, як то визначено п.3.6 ОСОБА_1 №У-15/38621557/2016 від 18.03.2016. Не вказано обставин та доказів отримання відповідачем виставленого виконавцем рахунку - фактури, як то визначено п.3.6 ОСОБА_1 №У-15/38621557/2016 від 18.03.2016. В позові не міститься зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. Вказаною ухвалою Державному підприємству «Укрветсанзавод» надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області 01.08.2018 позивачем було отримано 07.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 33877190.

Суддя Семенчук Н.О. у період з 13.08.2018 по 03.09.2018 перебувала у запланованій щорічній відпустці

17.08.2018 від позивача до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшла заява №86-1/18-412 від 13.08.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 02 жовтня 2018 року.

Підготовче засідання 02.10.2018 було відкладено на 22 жовтня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/790/18 до судового розгляду по суті на 12 листопада 2018 року.

Позивач у наданому 01.10.2018 до суду клопотанні №86-1/18-493 від 27.09.2018 просить суд розглядати справу №915/790/18 за відсутності представника позивача, оскільки позивач не має можливості забезпечити явку представника у судове засідання через відсутність коштів на підприємстві.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 12.11.2018 не забезпечив. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була направлена відповідачеві та повернулись до суду з зазначенням причин невручення. Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався.

У відповідності до п.п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення зокрема є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 направлена на адресу відповідача яка зазначена в позовній заяві та в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, який був зроблений судом, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача та представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

18 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» (далі - замовник) та Державним підприємством «Укрветсанзавод» (Тальнівська філія державного підприємства «Укрветсанзавод» ) (далі - виконавець) було укладено Договір №У-15/38621557/2016 (далі - Договір), у відповідності до предмету якого, за завданням замовника виконавець зобов'язується надати послуги з організації збирання, утилізації відходів: тваринного походження (боєнські відходи, трупи загиблих тварин, кістки, птиця, риба, тощо), неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини, термін реалізації якої закінчився або яка не відповідає діючим вимогам і стандартам, згідно чинного законодавства України (п.1.1.Договору).

У відповідності до п.1.2 ОСОБА_1, замовник зобов'язується оплатити надані послуги в порядку, у строки, та на умовах, визначених цим ОСОБА_1.

Згідно п. 1.5 ОСОБА_1, підтвердженням факту наданих послуг за цим ОСОБА_1 є Акт приймання - передачі наданих послуг або інші документи.

Відповідно до п.2.1 ОСОБА_1, виконавець зобов'язується надавати послуги, визначені п.1.1 цього ОСОБА_1. За підсумками та відповідно до кількості наданих послуг, надавати Акти приймання - передачі наданих послуг. (п.2.1.1, п.2.1.2 ОСОБА_1).

Пунктом 2.3.2 ОСОБА_1 визначено, що замовник зобов'язується прийняти надані послуги, зазначені в п.1.1 ОСОБА_1 та протягом 10 робочих днів з дня направлення виконавцем Акту, підписати його та направити виконавцю. Якщо протягом встановленого строку замовник не підпише Акт або не надасть мотивовану відмову від його підписання, то послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень.

У відповідності до п. 3.2.Договору, вартість послуг з організації збирання, утилізації відходів визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток №1) за тонну відходів.

Згідно п.3.6 ОСОБА_1, розрахунок за цим ОСОБА_1 здійснюється на умовах 100% передоплати, згідно виставленого виконавцем рахунку - фактури. Замовник зобов'язується протягом трьох днів з моменту отримання рахунку - фактури, у випадку відсутності претензій до його змісту, здійснити оплату за цим ОСОБА_1 в безготівковій формі, на поточний рахунок виконавця, зазначений у реквізитах сторін цього ОСОБА_1.

Відповідно до п. 7.1 ОСОБА_1, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2016, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього ОСОБА_1 або його перегляд.

Пунктом 7.2 ОСОБА_1 визначено, що закінчення строку дії цього ОСОБА_1 не звільняє сторони від відповідальності за його виконання та за порушення, які мали місце під час дії цього ОСОБА_1.

Між позивачем та відповідачем було укладено Протокол узгодження Договірної ціни (Додаток №1 до ОСОБА_1), яким сторони досягли згоди про вартість послуг починаючи із 18.03.2016 включно, визначених в п.1.1 ОСОБА_1 від 18 березня 2016 року №У-15/38621557/2015, а саме: вартість послуг з утилізації 1 тонни боєнських відходів, трупів тварин та інших відходів складає 1050,00 грн. в тому числі ПДВ, відходів птахівництва (пухово - пір'яних) - 750,00 грн. в тому числі ПДВ.

Позивач на виконання зобов'язань за ОСОБА_1 у березні 2016 року надав відповідачеві послуги з утилізації пухово - пір'яних відходів на загальну суму 7 125,00 грн., що підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №42 від 31.03.2016 (а.с.20), який підписаний сторонами без зауважень та містить печатки підприємств. Відповідач заперечень чи зауважень стосовно виконання умов договору не надав.

Позивачем для оплати наданих послуг був виставлений відповідачеві рахунок №42 від 31.03.2016 на суму 7 125,00 грн. (а.с.21).

Позивач у позовній заяві зазначає, що ОСОБА_1 не передбачено порядок пред'явлення рахунку - фактури замовнику. Вказує, що позивач надіслав скан- копію рахунку - фактури на електронну адресу відповідача вказану в реквізитах ОСОБА_1. Оригінал рахунку - фактури був переданий відповідачу разом з актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №42 від 31.03.2016.

Відповідач вимоги ОСОБА_1 не виконав, оплату за надані послуги в строк встановлений ОСОБА_1 не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 125,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог ОСОБА_1 та Закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 4.2 ОСОБА_1 визначено, що у випадку порушення замовником умов оплати за цим ОСОБА_1, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від загальної вартості наданих послуг, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості за весь період прострочення до моменту повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим ОСОБА_1.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 1240,84 грн., нараховану за період з 04.04.2016 по 04.10.2016 на суму заборгованості 7 125,00 грн.

Перевіривши розрахунок судом встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов ОСОБА_1. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 1240,84 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% за прострочення сплати заборгованості понад 30 днів нарахований на суму заборгованості 7 125,00 грн. у сумі 498,75 грн., розмір якого є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з квітня 2016 року по червень 2018 року у розмірі 2 213,74 грн.

Судом за допомогою програми Законодавство перевірений розрахунок інфляційних за період з квітня 2016 року по червень 2018 року та визначено що розмір інфляційних становить 2 232,08 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 2 213,74 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 492,65 грн. за період з 04.04.2016 по 24.07.2018.

Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних правильно, відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 492,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за надані відповідачем послуги, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросптиця» (АДРЕСА_1, 54025, код ЄДРПОУ 39853845) на користь Державного підприємства «Укрветсанзавод» (вул.Б.Грінченка, буд.1, м.Київ, 01001; вул.Б.Гмирі, буд.9-В, м.Київ, 02140, код ЄДРПОУ 38519326, р/р26000605328 в АТ ОСОБА_2 Аваль , м.Київ, МФО 380805) заборгованості за договором №У-15/38621557/2016 від 18.03.2016 в розмірі 7 125,00 грн., пені в розмірі 1 240,84 грн., штраф у розмірі 7% - 498,75 грн., 2 213,74 грн. - інфляційних, 3% річних у розмірі 492,65 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2018.

Суддя Н.О. Семенчук