Рішення

від 23.11.2018 по справі 917/1064/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2018 Справа № 917/1064/18

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “КТА”, вул. Сергія Оврашка, 1, м. Бориспіль, Київська область, 08306

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реалмарт”, вул. 50 років Жовтня, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 25 231,95 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 25 231,95 грн. за договором поставки № 2909/15-1 від 29.09.2015 року.

За ухвалою від 18.09.2018 року провадження в цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Рішення виноситься за межами строку, визначеного ст. 248 ГПК України, в зв'язку з хворобою та перебуванням на лікарняному судді Пушка І.І.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив за товар, отриманий від позивача на умовах договору поставки № 2909/15-1 від 29.09.2015 року.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 ГПК України.

За ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 18.09.2018 року про відкриття провадження у даній справі, надсилалась відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 23-25), повернулась до суду із відміткою поштового працівника “за закінченням встановленого строку зберігання”. Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, зазначена ухвала вважається врученою.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29 вересня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “КТА”, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Реалмарт”, як Покупцем, був укладений договір поставки № 2909/15-1 (далі – Договір, а.с. 13-15), на умовах якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами даного Договору (п. 1.1 Договору).

За п. 2.2 Договору, вид, ціни і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до умов Договору, датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником Покупця (п. 3.7 Договору). Товар вважається переданим Продавцем та прийнятим Покупцем в момент підписання видаткової накладної:по кількості – згідно кількості та/або ваги, вказаної в видаткових накладних; по якості – згідно ДСТУ та ТУ (п. 3.8 Договору).

В розділі 4 Договору сторони визначили порядок розрахунків, зокрема оплата за товар, який передається по даному Договору, проводиться Покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця наступним чином: 1) перші дві поставки здійснюються на умовах 100% передплати з моменту отримання рахунку; 2) починаючи з третьої поставки оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем (п. 4.1 Договору). Оплата за придбаний товар здійснюється за кожну окрему накладну, по якій здійснювалась поставка товару.

На виконання умов укладеного Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 25 301,44 грн. відповідно до видаткових накладних № 415 від 22.02.2017 року на суму 6 489,12 грн., № 684 від 15.03.2017 року на суму 11 010,76 грн., № 685 від 15.03.2017 року на суму 7 801,56 грн. (а.с. 17-19).

Як зазначає позивач, відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 69,49 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується підписаним актом звірки розрахунків станом на 23.06.2017 року (а.с. 16).

За розрахунком позивача, з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 25 231,95 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Частиною першою статті 692 ЦК України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу у власність товар на загальну суму 25 301,44 грн. за видатковими накладними (а.с. 17-19) та підтвердив часткову оплату її вартості відповідачем в сумі 69,49 грн.

Відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, тому позовні вимоги про стягнення 25 231,95 грн. основного боргу задовольняються судом повністю.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Реалмарт” (вул. 50 років Жовтня, 96, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 39814979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КТА” (вул. Сергія Оврашка, 1, м. Бориспіль, Київська область, 08306, код ЄДРПОУ 31477924) – 25 231,95 грн. основного боргу; 1762,00 грн. – витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Суддя І.І. Пушко