Рішення

від 20.11.2018 по справі 918/636/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Рівне Справа № 918/636/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант Груп"

про стягнення заборгованості в сумі 18 226,98 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант Груп" про стягнення заборгованості в сумі 18 226,98 грн., з яких 14 926,08 грн. основного боргу, 1 887,63 грн. пені, 1 413,27 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору поставки товару на умовах відстрочення оплати №58 від 12.04.2018 р., тому покликаючись на п. 5.1. Договору та ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 1 887,63 грн. пені, 1 413,27 грн. 24% річних за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду від 02 жовтня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/636/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 23 жовтня 2018 року.

Ухвалою від 23.10.2018 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2018 р.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, про місце дату та час розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується реєстрами про відправку рекомендованої кореспонденції господарського суду. Таким чином, судом вжито заходи щодо повідомлення у встановленому порядку учасників у справі про призначене судове засідання. Крім того, явка представників сторін у судові засідання 23.10.2018 р. та 20.11.2018 р. не визнавалася судом обов'язковою.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

12 квітня 2018 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - Позивач, Постачальник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант-Груп" (далі - Відповідач, Покупець) укладено договір поставки товару на умовах відстрочення оплати №58 (далі - Договір) (арк.с. 15).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в заявці та погодженої сторонами письмово, в тому числі за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, а Покупець зобов'язується сплатити за ОСОБА_2 грошову суму та прийняти його на умовах Договору.

Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни ОСОБА_2 є прийняття Покупцем ОСОБА_2 за видатковою накладною або за актом приймання - передачі, які після їх підписання Сторонами мають юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України.

Згідно до вимог п. 2.2. Договору, Покупець зобов'язується сплатити грошову суму у термін 15 календарних днів з моменту отримання замовленого товару від Постачальника.

Так на вимогу п.1.1. Договору, Позивачем в строк, обумовлений умовами Договору, відвантажено Відповідачу ОСОБА_2 на загальну суму 14 926,08 грн., що підтверджується видатковою накладною № РфРНк-000946 від 12.04.2018 року на суму 14 926,08 грн. (арк.с. 16).

Отримав ОСОБА_2 представник Відповідача ОСОБА_3 за дорученням № 1 від 12 квітня 2018 року (арк.с. 17).

Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за вищевказаним Договором в строк, обумовлений договором.

Так, з урахуванням терміну на відстрочення оплати товару в 15 календарних днів за умовами Договору, останнім днем оплати вартості товару за Договором є 27 квітня 2018 року. Однак, відповідач не сплатив суму боргу в допустимий умовами Договору строк.

Таким чином, загальна сума боргу Відповідача за поставлений товар за вищевказаною видатковою накладною станом на 18 вересня 2018 року складає 14 926,08 грн.

В подальшому, 11 червня 2018 року позивач направив на адресу відповідача претензію, відповідно до змісту якої, позивач повідомив відповідача, що з його боку повністю не виконані зобов'язання щодо оплати отриманого товару на суму 14 926,08 грн. та запропонував на протязі 3-х днів, з моменту отримання даної претензії перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості, або надати письмову відповідь із зазначенням причини виникнення заборгованості.

Вказана вимога була направлена на адресу відповідача, яка залишена без відповіді. Суд зазначає, що адреса, за якою позивач направляв вимогу відповідає адресі вказаній у витязі з ЄДР юридичних осіб.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів сплати коштів за договором поставки товару № 58 від 12.04.2018 року.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант Груп" про стягнення 14 926,08 грн. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за поставлений позивачем товар в сумі 14 926,08 грн. не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі пункту 5.1. Договору позивачем здійснено нарахування пені в сумі 1887 грн. 63 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

В п. 5.1. Договору зазначено, що у випадку порушення строків оплати ОСОБА_2 покупець, в першу чергу сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24% річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням п.2.5. та 2.6. Договору.

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Врахувавши вищенаведене, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 2 034 грн. 85 коп., при заявленому - 1 887 грн. 63 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі в сумі 1 887 грн. 63 коп.

Також у зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі ст. 625 ЦК України та п. 5.1. Договору позивачем здійснено нарахування 24% річних в сумі 1 413 грн. 27 коп., які позивач просить стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

В п. 5.1. Договору зазначено, що у випадку порушення строків оплати ОСОБА_2 покупець, в першу чергу сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до статті 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24% річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням п.2.5. та 2.6. Договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір 24відсотків річних в сумі 1 413 грн. 27 коп. обгрунтований, а тому підлягає до задоволення судом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант Груп" про стягнення 14 926,08 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 887,63 грн. - пені та 1 413,27 грн. - 24% річних, є законними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак такими що підлягають до задоволення.

Судовий збір в сумі 1 762,00 грн., згідно положень статті 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Діамант Груп" (34742, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Головниця, вул. Аеродромна, 2, код ЄДРПОУ 39281625) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, 1-А, код ЄДРПОУ 30722204) - 14 926 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 08 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 887 (одну тисячу вісімсот вісімдесят сім) грн. 63 коп. пені, 1 413 (одну тисячу чотириста тринадцять) грн. 27 коп. 24% річних та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано "23" листопада 2018 року.

Суддя Бережнюк В.В.