Рішення

від 08.10.2018 по справі 205/6181/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

08.10.2018 Єдиний унікальний номер 205/6181/17

Провадження №2/205/3165/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Сербен О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна клініка ПМС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИТИ:

Позивач 28 вересня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.1-3).

В обґрунтування вимог зазначив, що у період з 01 квітня 2012 року по 31 травня 2017 року він працював у Дніпропетровській філії ТОВ Сімейна клініка ПМС на посаді реабілітолога.

Наказом №9-К від 19 червня 2017 року його було звільнено на підставі ст..38 КЗпП України. - за власним бажанням.

Уточнивши позов зазначив, що 06 жовтня 2017 року відповідач виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати за квітень-травень 2017 року в загальній сумі 6 500,00 грн., а також компенсацію за невикористані відпустки та один відпрацьований день в розмірі 9 522,34 грн. Але, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку, який становить 16 250,00 грн., тобто за період з червня по жовтень 2017 року.

Посилаючись на викладені у позові обставини, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача середній заробіток за час затримки у розмірі 16 250,00 грн.

Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, у якому він, посилаючись на невірність наданого позивачем розрахунку середнього заробітку, позовні вимоги визнав частково.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до вимог ч.ч.1,6 ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Підставою звернення позивача до суду із позовом є захист прав та майнових інтересів сторони за трудовим правовідношенням, пов'язаних із реалізацією гарантованого ст.43 Конституції України права на працю.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Кодексу законів про працю України, інших законів України практику Верховного Суду України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу (розпорядження) №2к від 01 квітня 2012 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в ДФ ТОВ Сімейна клініка ПМС на посаду реабілітолога (а.с.4).

31 травня 2017 року ОСОБА_1 подав до ДФ ТОВ Сімейна клініка ПМС заяву про звільнення за власним бажанням, яку прийнято директором ДФ ТОВ Сімейна клініка ПМС ОСОБА_2 (а.с.6).

Наказом №9-К від 19 червня 2017 року припинено трудовий договір із ОСОБА_1, на підставі ст.. 38 КЗпП України, - за власним бажанням (а.с.10).

ОСОБА_1 звертався із письмовою заявою до директора ДФ ТОВ Сімейна клініка ПМС ОСОБА_3 про розрахунок із ним як звільненим працівником, наголошуючи про порушення його прав як працівника (а.с.7).

Із довідки №12 від 16 серпня 2017 року видно, що посадовий оклад ОСОБА_1 становить 3 250,00 грн. та заробітна плата за шість місяців склала 14 501,32 грн., які належать до сплати (а.с.8).

Довідками №13 від 06.10.2017 року, №15 від 03.11.2017 року підтверджено факт виплати ОСОБА_1 заборгованості за квітень 2017 року нарахованої в розмірі 3 250,00 грн., та із вирахуванням податків в сумі 2 616,25 грн., заборгованості за травень 2017 року в розмірі 3 250,00 грн., та із вирахуванням податків в сумі 2 616,25 грн., а також за червень 2017 року нарахована компенсацію за невикористані відпустки та один відпрацьований день в сумі 9 522,34 грн., що із вирахуванням податків становить 7 665,48 грн. (а.с.17,18,19).

Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов'язок кожного неухильно додержуватися положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обов'язки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає заходи примусового виконання цивільних обов'язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до ст..117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У даній справі затримка виплати середнього заробітку становить період із червня 2017 року по жовтень 2017 року.

Відповідно до ч.3 ст.2 розд. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з ч.1 ст.8 розд.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Визначаючи розмір середньоденного заробітку, суд керується тим, що встановлена заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці роботи становила 6 500,00 грн., термін затримки виплати становить 5 місяців, отже розмір заборгованості із виплати середнього заробітку за час затримки ДФ ТОВ Сімейна клініка ПМС перед ОСОБА_1 складає 12 207,58 грн. (6 500,00 грн. - посадовий оклад за останні 2 місяці / 41 день * 77 робочих днів за період затримки виплати заробітної плати).

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості та достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що в силу п.1 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , позивач звільнений від сплати судового збору, а його вимоги належать задоволенню, тому судові витрати по справі в сумі 704,80 грн. слід стягнути із відповідача на користь держави.

Водночас стосовно стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, враховуючи, що договором про надання юридичних послуг № 04/05-18 від 21.05.2018р. не визначено розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суд доходить висновку про достатність правових підстав для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, і керуючись ч.4 ст.55, ст.43, 124 Конституції України, ст.236, 237 КЗпП України, ст.11, 15, 16 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , ст.ст. 4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна клініка ПМС про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна клініка ПМС (місцезнаходження: м. Дніпро, вул.. Велика Діївська, буд. №32, кв.№500, ЄДРПОУ 34684346) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: 52060, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с..Миколаївка, вул.. Центральна, буд.№69), середній заробіток за час затримки за період із червня 2017 року по жовтень 2017 року в сумі 12 207,58 грн. (дванадцять тисяч двісті сім гривень 58 коп.).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Сімейна клініка ПМС (місцезнаходження: м. Дніпро, вул.. Велика Діївська, буд. №32, кв.№500, ЄДРПОУ 34684346) на користь держави судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн.. 80 коп.).

Допустити негайне виконання рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17 жовтня 2018 року.

Суддя В.С.Шавула