Рішення

від 21.11.2018 по справі 357/9900/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/9900/18

2/357/3580/18

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

29.08.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, посилаючись на наступні обставини.

27 лютого 2017 року помер його рідний брат ОСОБА_3.

Після його смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими спорудами в с. Сорокотяги по вулиці Чкалова, 9 Білоцерківського району. Вартість будинку складає - 173 244 гривень.

Спадкоємців першої черги по закону немає. Він є спадкоємцем другої черги по закону.

В передбачений ст. 1269 ЦК України шестимісячний строк він прийняв спадщину після смерті брата, так як подав заяву на прийняття спадщини до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори.

В даний час він звернувся до нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадкового майна у вигляді житлового будинку, але йому відмовлено в оформлені спадкового майна, так як відсутній правовстановлюючий документ на вищезазначене нерухоме майно, тобто право власності на житловий будинок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 7від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні свідоцтва про право на спадщину право на спадкове майно визнається в судовому порядку.

Просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування після померлого 27 лютого 2017 року ОСОБА_3 на спадкове майно у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими спорудами в с. Сорокотяги по вулиці Чкалова, 9 Білоцерківського району ( а. с. 3-4 ).

Ухвалою судді від 31 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 20 вересня 2018 року ( а. с. 19-20 ).

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин 21 листопада 2018 року ( а. с. 73-74 ).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву, отримана судом 21.11.2018 року за вх. № 37905, в якій просив справу за його позовом до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування розглянути за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 сільська рада в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення, де уповноважена особа Кравченко за довіреністю отримала судову повістку 31.10.2018 року, про що свідчить відповідний підпис.

Відповідно до ч. 5 ст. 125 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Отже, відповідач ОСОБА_2 сільська рада про слухання справи, яке було призначено на 21.11.2018 року була повідомлена завчасно, у відповідності до вимог статті 125 ЦПК України.

Однак, 25.09.2018 року вих. № 2-14-220 за підписом сільського голови ОСОБА_5, судом було отримано лист, в якому ОСОБА_2 сільська рада просить слухати справу № 357/9900/18 2/357/3580/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування без представника сільської ради. Позовні вимоги визнають в повному обсязі ( а. с. 43 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 27 лютого 2017 року помер ОСОБА_3, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть ( а. с. 6 ), який був рідним братом позивача ОСОБА_1.

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з відповідними господарськими спорудами в с. Сорокотяги по вулиці Чкалова, 9 Білоцерківського району.

Встановлено, що позивач є спадкоємцем другої черги по закону, спадкоємців першої черги по закону немає.

Позивач ОСОБА_1 в передбачений ст. 1269 ЦК України шестимісячний строк прийняв спадщину після смерті брата, так як подав заяву на прийняття спадщини до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ( а. с. 52 ), однак звернувшись до нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадкового майна у вигляді житлового будинку, йому відмовлено в оформлені спадкового майна, так як відсутній правовстановлюючий документ на вищезазначене нерухоме майно.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом позивач зазначає, що у разі відмови нотаріуса в оформлені свідоцтва про право на спадщину, право на спадкове майно визнається у судовому порядку.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу ст. ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його бабка та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Постановою державного нотаріуса Білоцерківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в оформлені спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який знаходиться за адресою: вулиця Чкалова, будинок 9, село Сорокотяги, Білоцерківського району, Київської області, після померлого 27 лютого 2017 року ОСОБА_3, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на вказане майно. В зазначеній постанові встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 має право на спадкування ( а. с. 10 ).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (п.3.3) зазначається, що найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про внесення права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.4 ст. 3 цього Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства , що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селещах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року. Зазначений нормативний акт передбачав державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

З матеріалів справи та доданих з боку позивача документів в якості доказів убачається, що відповідно до облікової картки об'єкта погосподарського обліку житловий будинок, 1975 року побудови та адреса домогосподарства село Сорокотяги, вулиця Чкалова, 9, перебуває у власності ОСОБА_7, відношення до члена домогосподарства - голова двору ( голова домогосподарства ), яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с.61-65 ).

З зазначеної облікової картки об'єкта погосподарського обліку вбачається, що вищезазначений житловий будинок побудований: стіни - цегла, матеріал покрівлі - залізо. Загальна площа 90 кв.м, житлова 60 кв.м, кількістю житлових кімнат - 4. Крім того, для будівництва, обслуговування будинку і господарських будівель виділена земельна ділянка.

З наявної облікової картки об'єкта погосподарського обліку вбачається, що склад сім'ї складає з чотирьох осіб: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 63 ).

З наявних в матеріалах справи свідоцтв про смерть вбачається, що ОСОБА_8 померла 21.09.2011 року, ОСОБА_9 помер 15 серпня 2015 року та ОСОБА_3 помер 27 лютого 2017 року ( а. с. 52-53 ).

З довідки, виданої ОСОБА_2 сільської ( селищної ) ради вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 27.02.2017 роу був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_5 - до дня смерті ( а. с. 54, 66 ). За вищевказаною адресою на день смерті спадкодавця та на момент видачі довідки ніхто не був зареєстрований та не проживав ( а. с. 66 ).

Оскільки, після смерті ОСОБА_3, який помер 27.02.2017 року, був зареєстрований та проживав в ІНФОРМАЦІЯ_5 - до дня смерті, інших спадкоємців не встановлено, тому позивач ОСОБА_1, який є спадкоємцем другої черги фактично прийняв спадщину, що підтверджується заявою з якою останній звернувся до Білоцерківської районної державної нотаріальної контори для прийняття спадщини ( а. с. 36 ).

З огляду наведеного, даючи оцінку зібраним доказам по справі, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після померлого ОСОБА_3.

У відповідності до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду віднести за рахунок позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 182, 328, 1216, 1218, 1258, 1261, 1262, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 77,81, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України суд, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом після померлого 27лютого 2017 року ОСОБА_3, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Білоцерківський район, с. Сорокотяги, вулиця Чкалова, будинок 9.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Авіаторів, буд. 60. кв. 14, паспорт серії СМ 235842, виданий МВ № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області );

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Білоцерківського району Київської області (адреса знаходження: Київська області, Білоцерківський район, с. Сорокотяги, вул. Центральна, буд. 3а, ЄДРПОУ: 04363165 ).

Повне судове рішення складено 21 листопада 2018 року.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяОСОБА_10