Рішення

від 14.11.2018 по справі 476/540/18

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/540/18

Провадження № 2/476/213/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2018 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Козаченко Л.М.

представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства "ОСОБА_4В." про стягнення заборгованості по орендній платі

В С Т А Н О В И В :

17.07.2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ФГ "ОСОБА_4В." про стягнення заборгованості по орендній платі.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.02.2013 року між нею та відповідачем укладено договір оренди належної їй земельної ділянки площею 12,7297 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області. Під час укладення вищевказаного договору оренди сторони у пунктах 9-11 визначили розмір орендної плати, який становить 6% від нормативної грошової оцінки землі, тобто 7162,10 грн., а також те, що орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції та вноситься до 20 грудня поточного року.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності виплати орендної плати та допустив виникнення заборгованості з її виплати за 2015-2017 роки, що зумовлене неправильним визначенням дійсного розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у п. 5 договору.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд стягнути заборгованість по невиплаченій орендній платі за 2015-2017 роки, що становить 47160,79 грн., а також 7377,69 грн. інфляційних збитків, 23793,47 грн. пені за прострочення виплати орендної плати, 1958,77 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та сплачений судовий збір під час подання даної позовної заяви.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав вказаних в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки, за період дії договору оренди позивачці виплачено 42700 грн. орендної плати, що є більшим від розміру орендної плати, яку необхідно було сплатити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.

Так, відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до положень статті 22 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, позивачка є власницею земельної ділянки площею 12,7297 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Маложенівської сільської ради Єланецького району Миколаївської області (а. с. 11).

28.02.2013 року між сторонами укладено договір оренди належної відповідачці земельної ділянки (а. с. 9), про що того ж дня внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а. с. 11).

Згідно п.п. 5, 9-11 вищевказаного договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 119368,32 грн. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 7162,10 грн. Орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції та вноситься до 20 грудня поточного року.

Положеннями ст. ст. 24 і 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

Проте, з матеріалів справи слідує, що станом на 01.01.2013 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 та коефіцієнту 1,756 відповідно до постанови КМУ від 31.10.2011 року №1185 становить більший розмір у порівнянні з тим, виходячи з якого відповідач обчислював кожного року орендну плату, а саме: 209610,78 грн., станом на 20.03.2015 року - 261816,95 грн., а станом на 01.01.2017 року - 314154,17 грн. (а. с. 12-14).

Таким чином, при здійсненні розрахунку орендної плати відповідачем не враховано збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в 2011 році, 2015 році та 2017 році, внаслідок чого розмір орендної плати, сплачений позивачці, був суттєво занижений.

Так, з розписки позивачки, виданій відповідачу 17.07.2013 року (а. с. 41) та з видаткових касових ордерів від 07.05.2013 року, 27.08.2013 року, 30.09.2013 року, 25.10.2013 року, 11.03.2014 року, 25.04.2014 року (а. с. 15-16) слідує, що нею отримано 42700 грн. в рахунок орендної плати за 2013-2017 роки.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачці за вказаний період 78560,79 грн. (12576,64 грн. +12576,64 грн.+15709,01 грн.+18849,25 грн.+18849,25 грн.) (а. с. 5).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем сплачено позивачці у повному розмірі орендну плату за 2013-2015 роки, а також 1837,71 грн. за 2016 рік. Відтак, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за 2016-2017 роки у розмірі 35860,79 грн. (за 2016 рік у розмірі 17011, 54 грн. та за 2017 рік - 18849,25 грн.)

Пунктом 13 договору оренди сторони передбачили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 13810,97 грн. пені, з розрахунку:

за 2016 рік з 20.12.2016 року по 20.07.2018 рік кількість днів прострочення становить 577 днів, а сума пені за вказаний період 9814,77 грн. (17011,54х01%=17.01х577);

за 2017 рік з 20.12.2017 року по 20.07.2018 рік кількість днів прострочення становить 212 днів, а сума пені за вказаний період 3996,20 грн. (18849,25х01%=18,85х212).

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України , боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України ).

Згідно зі статтями 251 , 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд враховує положення ст.21 Закону України Про оренду землі та п.10 договору оренди землі, яким передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції та вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню інфляційні збитки за 2016-2017 роки, які розраховуються за формулою: (сума боргу) х (індекс інфляції)/100% -(сума боргу).

Таким чином, інфляційні збитки за 2016 рік складають 3130,12 грн. (17011,54 грн. х 118,40 (сукупний індекс інфляції))/100%-17011,54 грн.), за 2017 рік - 784,12 грн. ((18849,25грн. х 104,16 (сукупний індекс інфляції))/100%-18849,25грн.). Тобто, загальна сума інфляційних збитків, які підлягають стягненню з відповідача становить 3914,24 грн.

Оскільки, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, визначеного в договорі оренди, не сплативши орендну плату у повному розмірі, позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивачки 3% річних від простроченої суми заборгованості також підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір суми, яку відповідач повинен сплатити позивачці як 3%річних від простроченої суми, суд виходить з того, що розрахунок 3% річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: (сума боргу) х 3 % / 365 (кількість днів у році) х (кількість днів прострочення).

Таким чином 3% річних за 2016 рік становлять 806,77 грн. (17011,54грн.:100х3:365х578днів=806,77грн.) та за 2017 рік - 329,99 грн. (18849,25грн.:100х3:365х213днів=329,99грн.).

Отже, загальна сума 3% річних за період за 2016-2017 роки, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1136,76 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивачки всього підлягають стягненню 54722,76 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 547,58 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до фермерського господарства "ОСОБА_4В." про стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_4В." (код ЄДРПОУ 38115874) на користь ОСОБА_3 35860 (тридцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 79 коп. - заборгованості по виплаті орендної плати за 2016-2017 роки, 3914 (три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 24 коп. - інфляційні збитки, 13810 (тринадцять тисяч вісімсот десять) грн. 97 коп . - пені за прострочення виплати орендної плати, 1136 (тисяча сто тридцять шість) грн. 76 коп. - 3% річних від простроченої суми орендної плати, а всього - 54722 (п'ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 76 коп.

Стягнути з фермерського господарства "ОСОБА_4В." (код ЄДРПОУ 38115874) на користь ОСОБА_3 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 58 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 23.11.2018 року.

Суддя Н.В. Чернякова