Справа № 573/1868/18
Номер провадження 2/573/604/18
РІШЕННЯ
і м е н е м У к р а ї н и
22 листопада 2018 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,
за участю секретаря: Федорченко Г. В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції Сумської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в :
12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шкуратівської сільської ради Білопільського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. ОСОБА_2 вмотивований тим, що 09 березня 2005 року померла двоюрідна баба позивача - ОСОБА_2. На час смерті ОСОБА_2, її рідна сестра, яка є рідною бабою позивача, ОСОБА_3, померла, тому поховання ОСОБА_2 І здійснила позивач разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_4 Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,58 га, розташована на території Шкуратівської сільської ради, посвідчена державним актом серії ІV-СМ №049150. Спадщина після смерті ОСОБА_2 ніким із спадкоємців не прийнята. Спадкова справа після смерті останньої заведена за заявою позивача. Проте, останній відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної баби, ОСОБА_2, яка померла 09 березня 2005 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,58 га ріллі, розташовану на території Шкуратівської сільської ради, посвідчену державним актом серії ІV-СМ №049150.
Ухвалою від 16 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання у порядку загального позовного провадження (а. с. 38-39).
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. Представник останньої за довіреністю ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а. с. 57).
Представник відповідача - Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області у підготовче засідання не з'явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи у відсутність їх представника, позов визнають (а. с. 63).
Представник третьої особи - Білопільської районної державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції Сумської області у підготовче засідання не з'явився. Завідувач держнотконтори ОСОБА_6 надіслала листа про розгляд справи без участі їх представника. При ухваленні рішення покладаються на розсуд суду (а. с. 43).
У зв'язку з неявкою сторін, третьої особи суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення в цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.
Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визнається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
В силу положень ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач народилася 11 серпня 1961 року у м. Ворожба Білопільського району Сумської області. ЇЇ батьками були ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а. с. 9-13)
Батьками матері позивача, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3), були ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а. с. 14, 17-18).
ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9) мала рідну сестру ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка у зв'язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 (а. с. 19-21).
Остання померла 09 березня 2005 року у с. Череватівка Білопільського району Сумської області (а. с. 22).
Рішенням Білопільського районного суду від 10 серпня 2016 року, яке набрало законної сили 22 серпня 2016 року, встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_2, яка померла 09 березня 2005 року в с. Череватівка Шкуратівської сільської ради Білопільського району, є двоюрідною бабою позивача ОСОБА_1 по лінії матері (а. с. 27-28).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,58 га, кадастровий номер не визначений, розташовану на території Шкуратівської сільської ради, посвідчену державним актом серії ІV-СМ №049150 (а. с. 32).
Відповідно до заповіту, посвідченого виконкомом Шкуратівської сільської ради 23 листопада 1999 року за №58, ОСОБА_2 заповіла все своє майно своїй сестрі, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканці м. Ворожба (а. с. 29,58)
Згідно з довідками Шкуратівської сільської ради ОСОБА_2 проживала сама в ІНФОРМАЦІЯ_3, ніде не працювала, інших доходів, крім пенсії не отримувала. Осіб, які за законом повинні її утримувати немає. Заповіт від імені померлої посвідчувався виконкомом Шкуратівської сільської ради 23 листопада 1990 року за №58. Заповіт не змінювався і не скасовувався (а. с. 23-26).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-БП №074441 ОСОБА_3 померла 02 травня 2000 року в м. Ворожба Білопільського району Сумської області (а. с. 18).
Рішенням Білопільського районного суду від 19 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили 31 жовтня 2016 року, позивачу визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті двоюрідної баби ОСОБА_2, яка померла 09 березня 2005 року, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили (а. с. 51-54).
За заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_10 14 грудня 2016 року заведена спадкова справа №173/2016, зареєстрована у Спадковому реєстрі за №42863021 (а. с. 49).
Постановою від 27 вересня 2018 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,58 га, розташовану на території Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї (а. с. 31).
З матеріалів справи вбачається, що державний акт на зазначену вище земельну ділянку втрачений (а. с. 34).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 Спадкоємці за законом першої - третьої черг на спадщину після смерті останньої відсутні. Спадкоємець за заповітом помер до смерті спадкодавця. Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті двоюрідної баби по материнській лінії та є її єдиним спадкоємцем п'ятої черги за законом, однак вона не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка ввійшла до спадкової маси у зв'язку з втратою державного акту.
Статтями 81, 131 ЗК України передбачено, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожної фізичної або юридичної особи на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.
Таким чином, враховуючи, що позивач прийняла спадщину після смерті двоюрідної баби, ОСОБА_2, яка померла 09 березня 2005 року, але у зв'язку з втратою правовстановлюючого документа не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 16, 1216, 1218, 1220, 1265, 1268, 1269, 1270 ЦК України 2003 року, ст. ст. 81, 131, 152 ЗК України, п. п. 1, 11, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 16, 81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
ОСОБА_2 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5 до Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04390280, юридична адреса: 41822, Сумська область, Білопільський район, с. Шкуратівка, вул. Макаренка, 2, третя особа - Білопільська районна державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції Сумської області, код ЄДРПОУ 2900251, місце знаходження: 41800, Сумська область, місто Білопілля, вулиця Торгова площа, 27 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовільнити.
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті двоюрідної баби по материнській лінії, ОСОБА_2, яка померла 09 березня 2005 року, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 3,85 га, кадастровий номер не визначений, розташованої на території Шкуратівської сільської ради Білопільського району Сумської області, посвідченої державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV-СМ №049150, виданим 27 травня 1999 року на підставі рішення VІ сесії 23 скликання Шкуратівської сільської ради від 27 квітня 1999 року.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області. Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом зазначеного строку до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:
Суд | Білопільський районний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 25.11.2018 |
Номер документу | 78062738 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Білопільський районний суд Сумської області
Свиргуненко Ю. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні