Рішення

від 13.11.2018 по справі 808/2431/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2018 року (13год. 00 хв.)Справа № 808/2431/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В.,

представника позивача - Русінової Т.Ю.,

представника відповідача - Тоцької Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецталь ім. А.М. Кузьміна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецталь ім. А.М. Кузьміна (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002614706 від 11.06.2018.

Ухвалою суду від 22.06.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2018.

Ухвалою суду від 12.07.2018 провадження у справі зупинено до 20.08.2018.

Ухвалою суду від 20.08.2018 провадження у справі поновлено.

20.08.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.09.2018.

Ухвалою суду від 12.09.2018 провадження у справі зупинено до 17.10.2018.

Ухвалою суду від 17.10.2018 провадження у справі поновлено.

17.10.2018 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження на призначено судовий розгляд справи по суті на 17.10.2018.

17.10.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані до перевірки документи по взаємовідносинах з ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854) є достатніми доказами, які вказують на реальне придбання товарів, відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку підприємства, їх подальше використання у власній господарській діяльності і свідчать про реальне здійснення господарських операцій товариством, не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення дій на виконання сторонами умов договорів, виходячи з того, що всі укладені договори містять істотні умови, які визначені Цивільним та Господарським кодексами України. Вказує на відсутність в акті перевірки претензій до змісту первинних бухгалтерських документів позивача. Вважає, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності власної вини, інакше порушують основні конституційні засади Конституції України. Враховуючи викладене, просить визнати протиправним та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002614706 від 11.06.2018.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладеним у відзиві на позов (вх. №21678 від 11.07.2018), зокрема зазначила, що під час проведення перевірки податковим органом встановлені порушення позивачем Податкового кодексу України. Зазначає, що при формуванні податкового кредиту за лютий 2018 року позивачем неправомірно враховано суму ПДВ у розмірі 1 032 810 грн. у зв'язку з включенням сум ПДВ по податковим накладним, складеними його контрагентами: ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854). Зауважує, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами. Вважає, що ПрАТ Дніпроспецсталь створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальники не мають матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання поставок, які були предметом перевірки, контрагенти позивача були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, а також відсутність у позивача документів, складенням яких опосередковується постачання продукції. Вважає, що надані до перевірки документи не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій, які підлягали перевірці, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 13.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

ПрАТ Дніпроспецсталь (код ЄДРПОУ 00186536) є юридичною особою, яка зареєстрована 15.04.1994, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (т. 1 а.с.32).

У період з 21.03.2018 по 18.04.2018, на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст.76 гл.8 розділу II Податкового кодексу України, Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок позивача за податковою декларацією з ПДВ №9046351037 від 16.03.2018 за лютий 2018 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки №216/28-10-47-06/00186536 від 18.04.2018 (т. 1 а.с.34-60).

Висновками до Акту камеральної перевірки №216/28-10-47-06/00186536 від 18.04.2018 встановлено порушення ПрАТ Дніпроспецсталь вимог, зокрема абз. а п.198.1. п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, абз. б та абз. в п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та пп.1 п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, в результаті чого завищено суму податкового кредиту (рядок 17), суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду та суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за лютий 2018 року на суму 1032810 грн.

Не погодившись із вказаним актом, позивачем надано заперечення на акт №115-55 від 27.04.2018 (т.1 а.с.61-64).

У період з 07.05.2018 по 29.05.2018, у зв'язку з наданням ПрАТ Дніпроспецсталь листом від 27.04.2018 №115-55 заперечень до акту №216/28-10-47-06/00186536 від 18.04.2018 про результати камеральної перевірки ПрАТ Дніпроспецсталь з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року, згідно з пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 05.05.2018 №821 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ Дніпроспецсталь з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854), за період лютий 2018 року, за результатами якої складено Акт №56/28-10-47-06/00186536 від 05.06.2018 (т.1 а.с.71-129).

Висновками до Акту перевірки №56/28-10-47-06/00186536 від 05.06.2018, встановлено порушення ПрАТ Дніпроспецсталь вимог абз. а п.198.1. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.1 п.4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №216 в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за лютий 2018 року на суму 1032810 грн.

Як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, підставою для невизнання сум податкового кредиту, які в подальшому сформували вищенаведену суму бюджетного відшкодування, став висновок контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854), який обґрунтовано тим, що ПрАТ Дніпроспецсталь створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу, про що свідчить те, що постачальники не мають матеріальної бази, об'єктивно необхідної для виконання поставок, які були предметом перевірки, контрагентів позивача були учасниками проведення транзитних фінансових потоків у правовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, а також відсутність у позивача документів, складенням яких опосередковується постачання продукції.

Не погодившись із вказаним актом, 07.06.2018 позивачем надані заперечення на акт №115-71 від 07.06.2018 (т.1 а.с.130-133).

Щодо камеральної перевірки відповідач повідомив листом №24033/10/28-10-47-06 від 07.06.2018, що з урахуванням результатів позапланової виїзної перевірки, оформленої актом №56/28-10-47-06/00186536 від 05.06.2018, висновки камеральної перевірки правомірні та документально обґрунтовані, а тому підстави для задоволення заперечень відсутні (т.1 а.с.65-70).

Щодо позапланової виїзної перевірки відповідач повідомив листом №24161/10/28-10-47-06 від 08.06.2018, висновки акту №56/28-10-47-06/00186536 від 05.06.2018 є правомірними та документально обґрунтовані (т.1 а.с.134-138).

На підставі акту перевірки №56/28-10-47-06/00186536 від 05.06.2018, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002614706 від 11.06.2018, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 1 032 810 грн., застосовано штрафні санкції 516 405 грн. (т.1 а.с.139-140).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку та відповідно витрат платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ Дніпротехмет укладено договір поставки №11140792 від 04.12.2014 на придбання товару, асортимент якого, ціна, кількість узгоджуються сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з придбання товару (коксовий дріб'язок КМ-1) на суму 45436,40 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Дніпротехмет (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: додаткову угоду, специфікації, довідка про чисельність працівників, видаткові накладні, рахунки, паспорт якості, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, що підтверджено прибутковими ордерами.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

30.10.2017 між позивачем та ТОВ Алатон укладено договір постачання №11170557, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали (надалі - Товар) на умовах, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до Специфікації №1 від 30.10.2017 позивачем придбано у ТОВ Алатон товар - заготовка втулки зубчатої, заготовка черв'ячного колеса, заготовка фланца.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з постачання товару на суму 23663,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Алатон (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: специфікацію, інформаційну довідку щодо контрагенту, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані прибуткові ордери.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

Також, між ПрАТ Дніпроспецсталь та ТОВ Верагруп укладено Договір №11160749 від 12.12.2016 на придбання феросплавів та інших матеріалів.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з постачання сплаву алюмінію вторинного АВ-87 на суму 190119,64 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Верагруп (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: додаткові угоди, специфікації, накази на прийом на роботу, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані прибуткові ордери.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

Крім того, 18.12.2017 між позивачем та ТОВ Моноліт-1 укладено договір №14170633, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату виконати роботи з поточного та капітального ремонтів механообладнання, металоконструкцій на висоті: підкранових балок і шляхів, електромостових кранів в цехах ПрАТ Дніпроспецсталь .

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з придбання ремонтних робіт на суму 50985,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ Моноліт-1 (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: додаткові угоди, рахунки на оплату, відомості ресурсів, акти приймання виконаних робіт, продукцію оприбутковано на склад позивача, що підтверджено прибутковими актами.

На підтвердження можливості виконання ТОВ Моноліт-1 умов договору №14170633 від 18.12.2017 до матеріалів справи серед іншого надано дозвіл Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області №159.15.23 та ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АЕ №289282.

Виконання робіт ТОВ Моноліт-1 на території ПрАТ Дніпроспецсталь підтверджується також відповідними зверненнями на отримання пропусків співробітниками ТОВ Моноліт-1 для безперешкодного доступу на територію підприємства.

Крім того, до матеріалів адміністративної справи надано докази на підтвердження прийняття виконаних робіт від ТОВ Моноліт-1 .

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

Також, між ПрАТ Дніпроспецсталь та ТОВ ВІНМАКС ГРУП укладено Договір №11170341 від 01.06.2017 на придбання феросплавів та інших матеріалів.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з постачання сплаву алюмінію вторинного АВ-87 на суму 48200,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ ВІНМАКС ГРУП (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: додаткові угоди, специфікації, накази на прийом на роботу, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані прибуткові ордери.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

Також, між ПрАТ Дніпроспецсталь та ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ укладено Договір поставки №11170172 від 17.03.2017 на придбання товару, асортимент якого, ціна, кількість узгоджуються сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з придбання товару (коксовий дріб'язок КМ-1) на суму 99395,25 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: додаткову угоду, специфікації, довідка про чисельність працівників, видаткові накладні, рахунки, паспорт якості, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, що підтверджено прибутковими ордерами.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

07.09.2017 між позивачем та ТОВ МЕТАЛ-МАРКЕТ укладено договір поставки №11170479, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити феросплави та інші матеріали (надалі - Товар) на умовах, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до Специфікації №1 від 02.11.2017 позивачем придбано у ТОВ МЕТАЛ-МАРКЕТ товар - феронікель ФН-5М.

У лютому 2018 року позивачем за вказаним договором до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за операціями з постачання товару на суму 575011,00 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ МЕТАЛ-МАРКЕТ (постачальник).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за вказаним договором надано: специфікацію, інформаційну довідку щодо контрагенту, видаткові накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, платіжні доручення, продукцію оприбутковано на склад позивача, в підтвердження чого надані прибуткові ордери.

Операції відображені у бухгалтерському обліку ПрАТ Дніпроспецсталь у періоді лютий 2018 року.

Так, суд зазначає, що накладні, якими оформлювався факт надання послуг та отримання товару, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуги (товару), його вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, підписи уповноважених осіб.

На час здійснення господарської операції контрагенти позивача мали спеціальну податкову правосуб'єктність, перебували на обліку платників податків, а також були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що не спростовано відповідачем.

Виходячи зі специфіки укладених між позивачем та його контрагентами договорів, як предмета господарських операцій, надані позивачем документи є достатнім доказом підтвердження фактичного виконання зазначених вище господарських операцій.

З наданих позивачем первинних документів можливо встановити суть та зміст господарських операцій, вказані документи підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності підприємства.

Щодо відсутності в сертифікатах якості інформації про найменування підприємства-виробника, суд зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами і стосуються лише якості поставленого товару.

Така ж позиція висловлена і в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.04.2016 №К/800/48061/15 з цього питання.

За таких обставин підстави для не включення сум ПДВ по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість, сплачених позивачем контрагенту у ціні придбаних послуг, є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Щодо доводів відповідача, про можливий розрив в ланцюгу постачання товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами поставки, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів та послуг, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Так само, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів трудових ресурсів для виконання умов договорів, оскільки зазначені контрагенти не були позбавлені можливості залучити до участі в господарських операціях субпідрядників, а не належне оформлення залучення таких трудових ресурсів не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ Дніпротехмет (код ЄДРПОУ 31890738), ТОВ АЛАТОН (код ЄДРПОУ 24996984), ТОВ ВЕРАГРУП (код ЄДРПОУ 40890204), ТОВ Моноліт-1 (код ЄДРПОУ 35300696), ТОВ ВІНМАКС ГРУП (код ЄДРПОУ 40835096), ТОВ ЗАПОРІЗЬКА ЛИВАРНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 41090588), ТОВ МЕТАЛ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40978854) не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із результатів аналізу інформації комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримання позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірне рішення контролюючого органу, прийняте відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі був Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 23238,23грн.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецталь ім. А.М. Кузьміна до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002614706 від 11.06.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 1 032 810,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 516 405,00 грн., що винесене Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства Електрометалургійний завод Дніпроспецталь ім. А.М. Кузьміна (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, код ЄДРПОУ 00186536) рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір у розмірі 23238,23грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23.11.2018.

Суддя Ю.В. Калашник