ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И місто Київ 23 листопада 2018 року №826/4193/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомприватного підприємства “СВЛ Проджект” додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2016 №0005814000, №0005824000, №0005834000, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство “СВЛ Проджект” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2016 №0005814000, №0005824000 та №0005834000. Позовні вимоги мотивовано тим, що державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві протиправно, на підставі хибних висновків акта фактичної перевірки від 18.11.2016 №3039/1000/14/34934201, прийняло податкові повідомлення-рішення від 14.12.2016 №0005814000, №0005824000 та №0005834000. Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта фактичної перевірки від перевірки від 18.11.2016 №3039/1000/14/34934201 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 14.12.2016 №0005814000, №0005824000 та №0005834000. Відповідно до пункту 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці приватного підприємства “СВЛ Проджект” за адресою: Київська обл., с. Мила, вул. Комарова, 91, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Перевіркою встановлено факт подання звітності з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв за жовтень 2016 року, чим порушено частину третю статті 16 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також, встановлено факт продажу та наявності у продажу товарів на загальну суму 29 987, 00 грн., які не обліковані у встановленому законодавством порядку за місцем реалізації та зберігання, до перевірки не надано накладні, товаро-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про рух товаро-матеріальних цінностей, чим порушено пункт 12 статі 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того, встановлено порушення пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а саме встановлено факт видачі готівки в сумі 300, 00 грн. під звіт, які були повернуті в той же день до каси підприємства за прибутковим ордером, але без подання отримувачем готівкових коштів до бухгалтерії підприємства звіту про використання коштів, виданих під звіт на відрядження. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт фактичної перевірки від 18.11.2016 №3039/1000/14/34934201 (далі – Акт перевірки) та прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - від 14.12.2016 №0005814000, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 12 статі 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в розмірі 59 974, 00 грн.; - від 14.12.2016 №0005824000, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення статті 16 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 17 000, 00 грн.; - від 14.12.2016 №0005834000, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в розмірі 18 375, 00 грн. Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління державної фіскальної служби України у місті Києві, однак рішенням вищестоящого контролюючого органу податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу приватного підприємства “СВЛ Проджект” без задоволення. Приватне підприємство “СВЛ Проджект”, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернулось до суду з даним позовом. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Так, що стосується першого епізоду правопорушення, за яким контролюючи органом прийнято податкове повідомлення рішення від 14.12.2016 №0005814000 (за порушення пункту 12 статі 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») суд зазначає наступне. Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регламентовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до положень пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуги» встановлено, що до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом зроблено висновок щодо порушення позивачем приписів пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з огляду на те, що при проведенні перевірки позивачем не було надано накладні, товаро-транспортні накладні, та інші документи, що свідчать про рух товаро-матеріальних цінностей. Разом з тим, в акті перевірки контролюючим органом не зазначено жодних даних стосовно того, що позивачем не ведеться облік запасів, а лише зазначено про відсутніх певних первинних бухгалтерських документів у місці здійснення господарської діяльності. Доказів щодо неналежного ведення обліку товарних запасів відповідачем суду не надано, як власне і не доведено сам факт правопорушення. При цьому, суд наголошує, що фінансова санкція може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, якщо така особа не веде облік товарних запасів або веде його з порушенням порядку, проте сама по собі відсутність певних первинних документів на місці здійснення господарської діяльності, не може слугувати підставою для застосування штрафних санкцій. Суд також зазначає, що пояснення позивача щодо наявності запитуваних посадовими особами контролюючого органу документів за юридичною адресою приватного підприємства “СВЛ Проджект” - м. Київ, Столичне шосе, 26 км (перевірка проводилась лише за місцем господарської одиниці позивача: Київська обл., с. Мила, вул. Комарова, 91) залишились без уваги контролюючого органу, що дає підстави вважати, що перевірка проводилась поверхнево, без встановлення всіх фактичних обставин. Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено жодних доказів щодо порушення позивачем порядку ведення обліку запасів, крім того, відповідачем не було виконано вимог суду щодо надання всіх додатків до акту перевірки. Та навіть не зазначено, щодо яких товарів не було надано позивачем накладних, тощо. Відтак, суд наголошує на необґрунтованості висновків акта перевірки в частині порушення позивачем порядку обліку товарних запасів. Що стосується другого епізоду правопорушень, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 №0005824000 (за порушення статті 16 Закону України «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), суд бере до уваги наступне. Згідно з приписами статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою (z0340-16), встановленою цим органом. Згідно з приписами статті 17 Розділу V Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень. Так, твердження позивача, що норми Податкового кодексу України та норми Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не передбачають застосування штрафних санкцій в розмірі 17 000, 00 грн. за вказане вище правопорушення, - судом відхиляються. Разом з тим, позивач наголошує, що він належним чином виконував обов'язки, передбачені статтю 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та надавав необхідні звіти, на підтвердження чого суду надано копії таких звітів. Відповідачем власне факт подання звітів приватним підприємством “СВЛ Проджект” не заперечується, однак зазначається, що такі звіти містять недостовірні дані. При цьому, суд наголошує, що ані акт перевірки, ані заперечення на позовну заяву не містять обґрунтування того, в чому саме полягає порушення статті 16 вказаного вище закону, на підставі яких даних відповідачем було встановлено порушення статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що слугувало підставою таких висновків контролюючого органу, в чому саме полягає недостовірність вказаних позивачем даних. На вимогу суду доказів несвоєчасного подання позивачем відповідних звітів, відповідачем не надано. Зазначене, дає суду підстави вважати, що фактична перевірка приватного підприємства “СВЛ Проджект” проводилась поверхнево, без з'ясування всіх фактичних обставин. Акт перевірки не відображає самого факту правопорушення, на підставі якого контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2016 №0005824000. Що стосується податкового повідомлення-рішення від 14.12.2016 №0005834000, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні в розмірі 18 375, 00 грн., суд вважає, що дане податкове повідомлення-рішення також винесене відповідачем необґрунтовано, враховуючи наступне. Як вбачається з акту перевірки, висновок щодо порушення позивачем приписів пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні було зроблено з огляду на те, що працівникові господарської одиниці приватного підприємства «СВЛ Проджект» було видано під звіт готівку в сумі 300, 00 грн., які були повернуті в той же день до каси підприємства за прибутковим ордером, але без подання отримувачем готівкових коштів звіту про використання коштів, виданих під звіт на відрядження. Відносини між підприємством та працівником, у разі коли останньому на господарські потреби підприємства видається готівка під звіт, на час виникнення спірних правовідносин регламентувались Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі – Положення №637) та Наказом Міністерство Фінансів України від 28.09.2015 №841 Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання. Відповідно до пункту 2.11 Положення №637 видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України. Згідно з пунктом 3 Наказу №841 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт. З аналізу наведених приписів законодавства вбачається, що працівник, який отримав готівку під звіт на виконання покладеної на нього «цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт», зобов'язаний відзвітувати щодо витрачених ним коштів, подавши звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт. При цьому, суд зазначає, що якщо працівник, отримавши гроші з каси підприємства, не зміг виконати доручення підприємства з якихось об'єктивних причин, то і звіт надавати не зобов'язаний, оскільки кошти використано не було. У цьому випадку працівник просто повертає отримані раніше кошти до каси підприємства. Так, згідно з пунктом 2.11 Положення №637 у працівника позивача був обов'язок повернути невитрачені гроші до каси підприємства протягом двох днів, включаючи день надання коштів, що і було зроблено працівником позивача. Так, відповідачем самостійно встановлено під час проведення перевірки, що кошти в сумі 300, 00 грн. були повернуті в той же день, про що і зазначено в акті перевірки. Відтак, беручи до уваги наведене, суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, правомірності таких висновків під час судового розгляду справи відповідачем не доведено, перевірка приватного підприємства "СВЛ Проджект" була проведена поверхнево, зворотного відповідачем під час судового розгляду справи не доведено. Крім того, відповідач не надав витребуваних судом документів, таким чином, вимог суду щодо надання доказів по справі з боку відповідача не виконано. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 14.12.2016 №0005814000, від 14.12.2016 №0005824000 та від 14.12.2016 №0005834000. Присудити на користь приватного підприємства “СВЛ Проджект” (код ЄДРПОУ 34934201, адреса: 04053, м. Київ, Столичне Шосе, 26 км) здійснені ним та документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39468461, адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя Літвінова А.В.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78074793 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Парінов Андрій Борисович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Літвінова А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні