Рішення

від 23.11.2018 по справі 826/17604/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/17604/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства ВЄХ-2000 доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування наказу, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне підприємство ВЄХ-2000 (далі - ПП ВЄХ-2000 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 6972 від 04 листопада 2016 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ВЄХ-2000 (код 39363262) .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2016 року суддею Кузьменком В.В. відкрито провадження по справі № 826/17604/16 та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2017 року.

27.02.2018 року у судовому засіданні на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до Розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017р. №4532 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015р. №25), з метою пришвидшення розгляду адміністративної справи №826/17604/16, останню повторно розподілено на суддю Амельохіна В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року суддею Амельохіним В.В. справу № 826/17604/16 прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

25.01.2018 року на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ВЄХ-2000 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки його прийнято на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року, який в силу норм Кримінально-процесуального кодексу України позбавлений права на прийняття відповідних ухвал.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заперечення обґрунтовані тим, що під час прийняття оскаржуваного наказу, податковий орган діяв з дотриманням вимог діючого законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами), на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києві від 24.10.2016 року у справі № 757/51727/16-к, що винесена під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32016100060006000018 від 08.02.2016 року, ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ № 6972 від 04.11.2016 року, відповідно до якого наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПП ВЄХ-2000 (код 39363262) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Сігма імпорт (код 38651905) за період з 01.01.2015 року по 20.10.2016 року, тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 07.11.2016 року.

На підставі вказаного наказу на направлень від 07.11.2016 року № 788/26-15-14-07-02, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП ВЄХ-2000 (код 39363262) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Сігма імпорт (код 38651905) за період з 01.01.2015 року по 20.10.2016 року, результати якої оформлено Актом від 18.11.2016 року № 189/26-15-14-07-02-10/39363262.

Позивач вважаючи, що контролюючий орган не мав правових підстав для призначення та проведення зазначеної перевірки звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Контролюючі органи у силу приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких у контролюючого органу виникає право на здійснення документальної позапланової перевірки, закріплено у статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У той же час, пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (п. 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ініціюється виключно у випадку наявності принаймні однієї з підстав, визначених у статті 78 Податкового кодексу України, та проводиться за умови вручення платникові податків до початку перевірки копії наказу про проведення перевірки.

З'ясовуючи, чи були дотримані контролюючим органом вимоги, з якими Податковий кодекс України пов'язує виникнення у контролюючого органу права приступити до здійснення перевірки платника податків, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою слідчого судді Печрського районного суду міста Києва Батрин О.В. від 24 жовтня 2016 року у справі № 757/51727/16-к, задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_1 та надано дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №3201610006000018 від 08.02.2016 року позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ПП ВЄХ-2000 (код ЄДРПОУ 39363262) за період з 01.01.2015 року по 20.10.2016 на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Сігма імпорт (код ЄДРПОУ 38651906), а також дотримання валютного та іншого законодавства при здійсненні операцій з ТОВ Сігма імпорт (код ЄДРПОУ 38651906), у разі неможливості проведення перевірки скласти лист податкової інформації, проведення якої доручити Головному управлінню ДФС у м. Києві.

При цьому, суд зазначає, що статтею 533 Кримінального процесуального Кодексу України обумовлена обов'язковість рішення суду, які набрали законної сили, для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

В даному випадку, ухвала слідчого судді від 24 жовтня 2016 року у справі №757/51727/16-к, якою надано дозвіл на проведення позапланової перевірки позивача у кримінальному провадженні на момент виникнення спірних правовідносин, була обов'язковою та підлягала виконанню контролюючим органом у межах її дії.

Разом з тим, за змістом положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України

Як було зазначено вище, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки.

Отже, наведена норма містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови про призначення перевірки, зокрема слідчого судді у кримінальній справі.

Викладене свідчить про те, що приймаючи спірний наказ про призначення перевірки позивача на підставі вказаної ухвали слідчого судді про надання дозволу про проведення перевірки, контролюючий орган діяв всупереч вимогам підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який надає право відповідачу на проведення перевірки на підставі рішення суду про призначення перевірки.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року по справі №826/1068/17 (адміністративне провадження №К/9901/41683/18).

Згідно з п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, суд звертає увагу на те що наведені обставини мали бути підставою для недопуску працівників відповідача до перевірки, чим позивач не скористався, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази складання відповідного акту про відмову платника податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, який би засвідчував факт такої відмови.

У той же час, з наявного в матеріалах справи направлення на перевірку від 07.11.2016 року №788/26-15-14-07-02 вбачається, що представнику за довіреністю ПП ВЄХ-2000 ОСОБА_2 були пред'явлені службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, вручено копію наказу від 04.11.2016 року № 6972 про проведення документальної позапланової перевірки, про що у вказаних направленнях міститься підпис представника платника податків.

Таким чином, у розумінні п.78.4 ст.78 ПК України, відповідачу було надано право на проведення документальної позапланової перевірки ПП ВЄХ-2000 .

Між тим, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказу про проведення виїзної перевірки, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав ПП ВЄХ-2000 , оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення такої перевірки, у вигляді прийнятого на підставі акту перевірки від 18.11.2016 року № 189/26-15-14-07-02-10/39363262відповідного податкового повідомлення-рішення.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити вказане податкове повідомлення-рішення з підстав його невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №826/1205/16 та від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10.

Крім того, суд відхиляє посилання апелянта на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, оскільки спірні правовідносини у вказаній справі виникли у зв'язку з проведенням контролюючим органом саме невиїзної перевірки, умови та порядок проведення яких не передбачають вирішення питання допуску до проведення таких перевірок.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав визнання протиправним та скасування наказу № 6972 від 04 листопада 2016 року.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України Про судовий збір від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства ВЄХ-2000 (код ЄДРПОУ 39363262, 02150, м. Київ, вул. Тампере, 12) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін