Постанова

від 14.11.2018 по справі 808/1217/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

14 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/1217/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотовой А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі №808/1217/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДОФ РЕАЛІТІ до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОФ РЕАЛІТІ звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих 27 лютого 2018 року до Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, №0000201202, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 6363 грн., та №0000211202, яким зменшено суду бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку на суму 75083 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 18770,75 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржник стверджує, що надані позивачем до перевірки товарно-транспорті накладні, не містять повної інформації на підтвердження здійснення перевезення товару. Приміщення, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, не опалюється, має слабке освітлення, що ставить під сумнів можливість виконання ним робіт.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв'язку з цим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального

права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДОФ РЕАЛІТІ зареєстровано як юридичну особу 10.08.2017. Місцезнаходженням підприємства є: 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, буд. 17, кв. 94. Основним видом діяльності підприємства є: виробництво комп'ютерів і периферійного устаткування. В період з 03.01.2018 по 12.01.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказів № 3473 від 18.12.2017, №26 від 10.01.2018 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки №26/08-01-12-02/41517533 від 18 січня 2018 року. Не погодившись з висновками акту перевірки від 18 січня 2018 року позивач подав заперечення від 24 січня 2018 року та додаткові документи, за наслідками розгляду яких прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки. В період з 12.02.2018 по 14.02.2018 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області відповідно до наказу № 402 від 09.02.2018, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ з питань викладених в запереченнях від 24.01.2018 вхідний 2948/10 до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 18.01.2018 №26/08-01-12-02/41517533 з питання достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки №115/08-01-12-02/41517533 від 21.02.2018. На підставі висновків актів перевірки №26/08-01-12-02/41517533 від 18.01.2018, №115/08-01-12-02/41517533 від 21.02.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000211202 від 27.02.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 75083 грн. та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 18770 грн. 75 коп., №0000201202 від 27.02.2018, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення з ПДВ на 6363 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки позивачем у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включено до складу податкового кредиту суму витрат по господарських операціях з ТОВ ОСНОВА-ЮГ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛЕКСАНДРІВСЬК , ТОВ ОМЕГАМЕТТРЕЙД , ОСОБА_1, ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ , ПАТ СОЛДІ І КО ЗФ ПАТ СОЛДІ І КО - СОЛДІ - ЗАПОРІЖЖЯ , ТОВ ЦЕНТР ГАЗ ЗАПЧАСТИНА , ТОВ Алькорд , ТОВ ЕЛСІМ , ТОВ НОВОКОНЦЕПТ ІНЖИНІРИНГ , ТОВ ТК - ЛІДЕР , ТОВ ЕВОКОМ.ЮА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРЕЛЕКТРО .

Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає за необхідне зазначити наступне.

З актів перевірки вбачається, що підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування став висновок контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій з отримання товару позивачем від ТОВ

ОСНОВА-ЮГ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛЕКСАНДРІВСЬК , ТОВ ОМЕГАМЕТТРЕЙД , ОСОБА_1, ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ , ПАТ СОЛДІ І КО ЗФ ПАТ СОЛДІ І КО - СОЛДІ - ЗАПОРІЖЖЯ , ТОВ ЦЕНТР ГАЗ ЗАПЧАСТИНА , ТОВ Алькорд , ТОВ ЕЛСІМ , ТОВ НОВОКОНЦЕПТ ІНЖИНІРИНГ , ТОВ ТК - ЛІДЕР , ТОВ ЕВОКОМ.ЮА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРЕЛЕКТРО у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої первинної транспортної документації, що підтверджує отримання товарів. Також, в актах зазначено, що оскільки за договором підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, між ТОВ ДОФ РІАЛІТІ та ФОП ОСОБА_2 виробництво периферійного устаткування здійснюється ФОП ОСОБА_2 тому витрати на вказану вище послугу у ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ відсутні.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наявні у справі належні та допустимі докази, які досліджені судом першої інстанції, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ з ТОВ ОСНОВА-ЮГ , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ОЛЕКСАНДРІВСЬК , ТОВ

ОМЕГАМЕТТРЕЙД , ОСОБА_1, ТОВ ДП СВ АЛЬТЕРА ЗАПОРІЖЖЯ , ПАТ СОЛДІ І КО ЗФ ПАТ СОЛДІ І КО - СОЛДІ -ЗАПОРІЖЖЯ , ТОВ ЦЕНТР ГАЗ ЗАПЧАСТИНА ,

ТОВ Алькорд , ТОВ ЕЛСІМ , ТОВ НОВОКОНЦЕПТ ІНЖИНІРИНГ , ТОВ ТК - ЛІДЕР , ТОВ ЕВОКОМ.ЮА , ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ІНТЕРЕЛЕКТРО , а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення.

Здійснюючи перевірку доводів скаржника про відсутність належним чином оформленої первинної транспортної документації, колегія суддів вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 06.02.2018 року у справах № К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а), і яка полягає у наступному:

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Щодо посилань податкового органу на те, що за договором підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника, між ТОВ ДОФ РІАЛІТІ та ФОП ОСОБА_2 виробництво периферійного устаткування здійснюється ФОП ОСОБА_2, тому витрати на вказану вище послугу у ТОВ ДОФ РЕАЛІТІ мають бути відсутні, судом першої інстанції було вірно зазначено, що виготовлення продукції є технологічним процесом і його етапи, залучення підрядників, придбання сировини, матеріалів, тощо, позивач має право визначати самостійно без втручання в його господарську діяльність суб'єктів з боку органів державної влади. З тих же підстав колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неможливість здійснення позивачем господарської діяльності у приміщенні, до якого ними був здійснений вихід, оскільки ці твердження грунтуються на припущеннях та виходять за межі компетенції контролюючого органу.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого рішення.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області України залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року в адміністративній справі №808/1217/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили дати її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2018 року.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Суховаров