Ухвала

від 22.11.2018 по справі 826/12918/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12918/17

У Х В А Л А

22 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Ганечко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегастар Компані" до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено п'ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено строк усунення недоліків апеляційної скарги на п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року справу прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та частиною шостою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у зв'язку із припиненням здійснення правосуддя Київським апеляційним адміністративним судом.

У зв'язку із відсутністю відомостей про отримання скаржником ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року, Шостим апеляційним адміністративним судом повторно направлено зазначене рішення відповідачу, яке отримане останнім 08.11.2018, що не заперечується скаржником та підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на супровідному листі апеляційного суду.

Однак, станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

Поряд із цим, у межах встановленого судом строку, скаржник повторно подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на обмежене фінансування, а також з цих же підстав просив продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції, за результатами якого ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у задоволенні клопотання відмовлено, а тому повторному вирішенню не питання не підлягає. Поряд із цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Окрім того, будь-яких доказів незадовільного майнового стану скаржником надано не було.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Як зазначалося, у межах встановленого строку, скаржник подав до суду також клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що суд вправі продовжити лише строк, який ним був встановлений. Повноважень суду щодо продовження строку встановленого законом, норми КАС не передбачають.

Відповідно до частини другої статті 297 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом частин першої-другої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, закон встановлює граничний десятиденний строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Тобто суд має право на власний розсуд визначати цей строк виключно в межах десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Як зазначалося, залишаючи апеляційну скаргу без руху, з урахуванням ухвали про продовження строку, позивачу встановлено максимально дозволений законом строк усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання ухвали. На переконання колегії суддів, суд апеляційної інстанції у такому випадку позбавлений можливості продовжити цей строк, оскільки це свідчитиме про порушення граничного строку, встановленого законом, який суд, як зазначалося, не вправі продовжувати.

Окрім того, починаючи з 16 липня 2018 року скаржник мав більш ніж достатньо часу на усунення недоліків апеляційної скарги. Подальше продовження строку свідчитиме про затягування розгляду справи та порушення права позивача на справедливий суд .

Колегія суддів також наголошує на тому, що долучений до клопотання службовий лист від 03.07.2018 про сплату судового збору будь-яким чином не свідчить про наявність об'єктивних, не залежних від скаржника перешкод зі сплати судового збору та про те, що судовий збір може бути сплачений у певний строк у майбутньому, на що скаржник взагалі не посилається.

Таким чином, підстави для продовження скаржнику строку усунення недоліків апеляційної скарги - відсутні.

Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя О.М. Ганечко