Ухвала

від 22.11.2018 по справі 826/14497/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14497/17

У Х В А Л А

22 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Ганечко О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВІТ ТЕХНОЛОГІЙ до Головного управління Держаної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 справу прийнято до провадження Шостого апеляційного адміністративного суду та наголошено на тому, що при залишенні апеляційної скарги без руху Київським апеляційним адміністративним судом не було вирішено питання дотримання строку апеляційного оскарження, поновлення цього строку та відповідне клопотання скаржника, долучене до апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження, несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 отримано скаржником 16.10.2018, а ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018 - 06.11.2018, що не заперечується скаржником та підтверджується відмітками вхідної кореспонденції на копіях супровідних листів. Однак станом на час прийняття цього судового рішення, недоліки апеляційної скарги усунуто не було, судовий збір за її подання не сплачено.

Поряд із цим, у межах встановленого судом строку, скаржник подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Посилання на листи органів казначейства також є необґрунтованим.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно пункту 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: &?а;…> із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Отже, процедура безспірного списання коштів з рахунків державного органу не перешкоджає сплаті судового збору.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Окрім того, у межах встановленого строку скаржник також подав до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись на неможливість сплатити вчасно судовий збір, а також те, що з першою апеляційною скаргою відповідач звертувся у межах встановленого строку.

Колегія суддів наголошує на тому, що зазначеним підставам пропуску строку судом вже надавалася оцінка в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2018, у якій ці причини визнані неповажними.

Суд апеляційної інстанції у вказаній ухвалі наголошував на тому, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (постанови Верховного Суду від 15 травня 2018 року по справі № 804/2979/17 та від 07 червня 2018 року по справі № 822/276/17).

Інших поважних причин пропуску строку, яким би вже не була надана оцінка судом, скаржником наведено не було, а тому підстави для поновлення строку апеляційного оскарження відсутні.

Згідно частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга, недоліки якої у встановлений судом строк усунуто не було, повертається скаржнику.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.

Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору, поновлення строку апеляційного оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2018 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя О.М. Ганечко