Рішення

від 09.12.2010 по справі 2-4575/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-4575/10

09 грудня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Літвінової І.А.

за участю секретаря судового засідання Козак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 кредитної заборгованості та, угочнивши позов, просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 014/0044/85/83892 від 16 жовтня 2007 року у розмірі 819331 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч триста тридцять одна) гривна 98 копійок, а також судові витрати по сплаті державного мита у сумі 1700 гривен та по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривен.

При цьому позивач посилається на те, що 16 жовтня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого за всіма правами та обов'язками після зміни назви є Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0044/85/83892 про надання кредиту в сумі 548100 (п'ятсот сорок вісім тисяч сто) гривен 00 копійок, в тому числі-додатковий процент в розмірі 1,5% річних в сумі 8100 (вісім тисяч сто) гривен 00 копійок, за перший рік користування сумою кредиту, строком по 16 жовтня 2027 року, із сплатою 13,75 % річних за користування кредитними коштами. У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16 жовтня 2007 року був укладений договір поруки № 014/0044/85/83892/221, відповідно до якого поручителем ОСОБА_3 є відповідач ОСОБА_4, який у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором несе солідарну відповідальність перед кредитором. На теперішній час відповідачі не виконують свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з них солідарно заборгованості за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_3. посилаючись на порушення його прав як споживача, звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ Райффайзен Банк Аваль та просить суд ухвалити рішення, яким визнати кредитний договір № 014/0044/85/83892 від 16 жовтня 2007 року недійсним.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі,посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позов ОСОБА_3 про визнання кредитного договору недійсним не визнала, заперечувала проти його задоволення. Суду пояснила, що після укладення договору він є обов'язковим для виконання сторонами. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_3 погодився з усіма його умовами. Крім того, відповідно до ч.2 п.4 ст.11 Закону України Про захист прав споживачів , на який посилається позивач за зустрічним позовом, споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі, а відтак сплата додаткового проценту за перший рік користування сумою кредиту, яка передбачена договором, є обов'язковою до виконання.

Представник відповідача ОСОБА_3- ОСОБА_6 у судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти стягнення заборгованості за кредитом. Зустрічний позов підтримала у повному обсязі та просила визнати кредитний договір недійсним, посилаючись на те, що умова договору про сплату авансом в день надання кредиту додаткового проценту в розмірі 8100 (вісім тисяч сто) гривен порушує права та законні інтереси ОСОБА_3 з приводу відсутності його права укласти договір з виключенням цього положення. Крім того, ОСОБА_3 був ознайомлений лише з умовами кредитування стосовно укладення договору в іноземній валюті - доларах США, однак отримав кредит в гривнях. Вважає, що цим були порушені права відповідача ОСОБА_3 як споживача, відповідно до Закону України Про захист прав споживачів .

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов AT Райффайзен Банк Аваль підлягає задоволенню у повному обсязі, а у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з протоколом Загальних Зборів акціонерів Акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль №36-36 від 21 квітня 2006 року прийнято рішення про зміну найменування Акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль на Відкрите акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , який став правонаступником за всіма правами та обов'язками Акціонерного поштово-пенсійного банку Аваль .

Протоколом Загальних Зборів акціонерів №36-45 від 14 жовтня 2009 року прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль , який став правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства Раффайзен Банк Аваль .

У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою про надання йому кредиту в сумі 108605 (сто вісім тисяч шістсот п'ять) доларів США, з метою придбання земельної ділянки.

16 жовтня 2007 року між ВАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/0044/85/83892 про надання кредиту в сумі 548100 (п'ятсот сорок вісім тисяч сто) гривен 00 копійок, в тому числі додатковий процент в розмірі 1,5% річних, що складає 8100 (вісім тисяч сто) гривен 00 копійок за перший рік користування сумою кредиту, строком по 16 жовтня 2027 року, із сплатою 13,75 % річних за користування кредитними коштами.

Відповідно заяві на видачу готівки №R44/741-76 від 16 жовтня 2007 року позивач повністю та в строк виконав зобов'язання за кредитним договором, видавши ОСОБА_3 кредитні кошти (а.с.32, 33).

Проте відповідач ОСОБА_3 в порушення умов кредитного договору своєчасно і у повному обсязі не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування коштами.

Згідно п. п.5.1, 5.5 кредитного договору до обов'язків відповідача (позичальника) було покладено щомісячне до 15-го числа кожного місяця часткове повернення кредиту та щомісячна до 15-го числа кожного місяця сплата відсотків за фактичне використання кредитних коштів. У випадку невиконання зобов'язань за договорами, відповідач (позичальник) за вимогою банку повинен протягом 30 календарних днів з моменту надіслання позивачем (кредитором) відповідного листа-повідомлення здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені кредитними договорами.

Згідно з п.6.5 кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов цього договору кредитор має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

За ст. 1054 ЦК України за Кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються вимоги закону за позикою.

Відповідно ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, в разі прострочення повернення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася та сплати процентів, належних йому.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 було підписано договір поруки №014/0044/85/83892/221 від 16 жовтня 2007 року, згідно з п.2.2 якого ОСОБА_4 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_3.

Відповідно п.п. 3.1., 4.1. договору поруки від 16 жовтня 2007 року, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання вимоги, включаючи сплату основного боргу за Кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.І, ч.2 ст. 554 Цивільного кодексу України при порушенні боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

Про порушення зобов'язання та необхідність повного погашення боргу відповідачі повідомлені належним чином.

Але, на цей час відповідачі не виконують свої обов'язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами.

Згідно п. 10.1. Кредитного договору, за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.І ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.З цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 257-259 Цивільного Кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Згідно з п.12.7 кредитного договору до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитного договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи на адресу відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 01 березня 2009 року було направлено претензію-вимогу про необхідність погашення кредитної заборгованості, яка відповідачами залишена без уваги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем станом на 09 листопада 2010 року борг відповідачів перед позивачем складає 819331 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч триста тридцять одна) гривна 98 копійок, у тому числі: заборгованість за кредитом - 584385( п'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) гривен 05 копійок; заборгованість за відсотками - 100053 (сто тисяч п'ятдесят три) гривни 13 копійок; пеня за прострочення тілу кредиту -11698 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривен 22 копійки; пеня за прострочення відсотків по кредиту - 123195 (сто двадцять три тисячі сто дев'яносто п'ять) гривен 58 копійок.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не

має.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В той же час, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_3, вважаючи, що доводи ОСОБА_3 щодо порушення його прав та законних інтересів, як споживача, з приводу відсутності його права укласти договір з виключенням положення про сплату авансом в день надання кредиту додаткового проценту в розмірі 8100 (вісім тисяч сто) гривен та підстав визнання недійсним кредитного договору, у зв'язку з тим, що він був ознайомлений лише з умовами кредитування стосовно укладення договору в доларах США, а кредит отримав в гривнях, є необгрунтованими та спростовуються дослідженими в ході судового розгляду доказами.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. У 2007 році Райффайзен Банк Аваль не був монополістом на ринку фінансових послуг. Звернувшись з заявою про надання кредиту саме до Райффайзен Банку Аваль , ОСОБА_3 виразив своє волевиявлення у виборі контрагента, яким він не був обмежений, що підтвердив у судовому засіданні представник ОСОБА_3.

Відповідно до умов кредитування ОСОБА_3 10 вересня 2007 року був ознайомлений з умовами кредитування та йому роз'яснено про необхідність сплати одноразово комісії за надання кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту (а.с.9-11), з якими він погодився.

Як вбачається зі змісту статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст.2 Закону України Про банки та банківську діяльність кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

У судовому засіданні встановлено, що 14 вересня 2007 року ОСОБА_3 подано заяву, якою він не заперечує проти надання йому кредиту у гривневому еквіваленті в сумі 548100 (п'ятсот сорок вісім тисяч сто) гривен 00 копійок (а.с.31).

Суд не може погодитись з посиланням представника ОСОБА_3 на те, що в даному випадку слід керуватись нормами Закону України Про захист прав споживачів , оскільки ототожнення правовідносин, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів с кредитними правовідносинами, після укладення кредитного договору є особистим, суб'єктивним тлумаченням термінів законодавства представником відповідача. При цьому це тлумачення не узгоджується з загальноприйнятими нормами права.

Застосування Закону України Про захист прав споживачів до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедуру виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

У судовому засіданні також доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривен 00 копійок та витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривен.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог AT Райффайзен Банк Аваль , вважає їх обгрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 213-215, 218 ЦПК України,

ст.ст. 525, 526, 530, 549, 550, 554, 611,612,625,626, 627,629, 1048, 1050,1054, 1055 ЦК України,

суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитом задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 25 червня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 30 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код СДРПОУ 23867031, р/р 2909949) загальну суму заборгованості за кредитом в розмірі 819331 (вісімсот дев'ятнадцять тисяч триста тридцять одна) гривна 98 копійок, у тому числі:

заборгованість за кредитом - 584385( п'ятсот вісімдесят чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) гривен 05 копійок;

заборгованість за відсотками - 100053 (сто тисяч п'ятдесят три) гривни 13 копійок; пеня за прострочення тілу кредиту -11698 (одинадцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривен 22 копійки;

пеня за прострочення відсотків по кредиту -123195 (сто двадцять три тисячі сто дев'яносто п'ять) гривен 58 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,паспорт серії НОМЕР_3 виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 25 червня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Кілійським РВ УМВС України в Одеській області 30 жовтня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код СДРПОУ 23867031, р/р 2909949) сплачений судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривен 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривен 00 копійок.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль в особі Одеської обласної дирекції AT Райффайзен Банк Аваль про визнання недійсним кредитного договору - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий