Постанова
від 20.11.2018 по справі 924/1240/17
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Справа № 924/1240/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Огороднік К.М. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Заболотного А.М. - адвоката, ордер серія ХМ №002589 від 20.11.2018

третіх осіб: не з'явилися

прокурора: Лис Н.В., посвідчення №051325, Коломий О.Є., посвідчення №035772.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду області, ухваленого 10.05.18р. суддею Смаровозом М.В. о 18:08 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 21.05.2018р. у справі № 924/1240/17

за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

про витребування земельних ділянок з незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до суду, обгрунутовуючи позовні вимоги тим, що на підставі підроблених актів на право власності на землю серії ІІІ-ХМ №014056, виданого 08.12.1997 року, серії ХМ, виданого 06.11.1997 року, серії ІІІ-ХМ НОМЕР_2, виданого 08.12.1997 року, серії ІІІ-ХМ №036582 від 08.12.1997 року, фізичними особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зареєстровано право власності на витребовувані земельні ділянки, які відчужено ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", та в подальшому - відповідачу. Проте, оскільки наведені громадяни, на думку прокурора, ніколи не набували права власності на спірні земельні ділянки, то такі ділянки незаконно, поза волею власника - Хмельницької міської ради, вибули від останнього, тому підлягають поверненню до законного власника. На підтвердження викладеного прокурор додав окремі матеріали кримінального провадження №4201624000000037, зокрема, висновки експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 04.08.2016 року №110 Т та за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №278, 2341-23480/17-26 від 21.04.2017 року.

Прокурор у додаткових поясненнях №05-1155-17 від 05.02.2018 року наголошує, що право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. А оскільки передумовою набуття права власності ТОВ "Пімліко" на вказані земельні ділянки було попереднє неправомірне використання неналежним чином оформлених рішень Олешинської сільської ради (відсутні підписи сільського голови, підроблених та незареєстрованих у встановленому законодавством порядку державних актів на право власності на землю), інтереси територіальної громади міста підлягають захисту шляхом повернення у комунальну власність цих земель. На підтвердження своєї позиції посилається на ст.ст. 1,10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 172, 321, 330,387, 388, 658 ЦК України та практику Вищих спеціалізованих судів України.

У поясненнях №05-1155-17 від 30.03.2018 року прокурор додатково наголошує на ДСТУ 2732-94 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення", Примірних інструкціях по діловодству в міністерствах та відомствах Української РСР та виконавчих комітетах місцевих рад депутатів трудящих, затверджених постановами Ради Міністрів УРСР №362 від 31.07.1975 року та постановою Кабінету Міністрів України №1153 від 17.10.1997р., вважаючи, що рішення сесії Олешинської сільської ради народних депутатів від 03.02.1997 року №7 без наявності обов'язкових реквізитів, без підписів посадових осіб та відтиску гербової печатки не має юридичної сили документа, прийнятого колегіальним органом та не може розцінюватись як офіційний правовстановлюючий документ, тому є неналежним та недопустимим доказом у справі. Також прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки ще з 1995 року входили до земель міста Хмельницького відповідно до постанови Верховної Ради України від 19.01.1995 року, проекту встановлення межі м. Хмельницький 1994 року, технічного звіту по геодезичних роботах та опису межі м. Хмельницький 1996 року.

На думку прокурора, відповідачем та третіми особами не надано суду жодного доказу, який хоча б підтверджував факт звернення третіх осіб до Олешинської сільської ради у 1997 році. За твердженнями заявника, жодна посадова особа Олешинської сільської ради не причетна до виділення третім особам землі, відсутні докази, що земельний масив, на якому розташована спірна земельна ділянка взагалі розподілявся Олешинською сільською радою. В підтвердження своєї позиції прокурор посилається на ст. 358 КК України, вказане вище ДСТУ та інструкцію, ст. 75 ГПК, ст. 222 КПК України, п.2 наказу Генерального прокурора України №171 від 30.04.2016р. "Про удосконалення взаємодії структурних підрозділів з питань представництва інтересів держави в судах".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у справі №924/1240/17, у позові заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Пімліко", за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про витребування земельних ділянок з незаконного володіння відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції з посиланням на ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, ст.ст. 4, 53 ГПК України прийшов до висновку, що звернення прокурора з позовом у даній справі є обґрунтованим.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 317, 319, 321, 328 ЦК України, ст.ст. 6, 9, 17 ЗК України, постанову ВСУ від 27.09.2017 року у справі №6-2686цс16, пояснення третіх осіб суд зазначив, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами те, що у 1997 році спірними земельними ділянками не розпорядився компетентний на те орган шляхом передання їх у власність третім особам.

З посиланням на ст.ст. 387, 388 ЦК України, висновки викладені у справі №686/23265/16-ц, звертає увагу, що у даній справі не встановлено, що Хмельницька міська рада є власником спірних земельних ділянок на даний час або на момент їх вибуття - 1997 рік. Саме лише перебування таких земельних ділянок з 2011 року в межах міста Хмельницького не може свідчити про перебування таких ділянок у власності територіальної громади м. Хмельницького, оскільки не спростованим в даній справі залишається факт відчуження їх компетентним органом у 1997 році.

Разом з тим, суд в силу ст.ст. 330, 388 ЦК України зазначив, що оскільки прокурором та позивачем не спростовано підставу набуття громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 права власності на спірні земельні ділянки, тому не знаходить підстав для витребування таких земельних ділянок від ТОВ "Пімліко".

Заступник прокурора Хмельницької області, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у справі № 924/1240/17 та прийняти нове про задоволення позовів заступника прокурора Хмельницької області про витребування земельних ділянок.

Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що в даній справі не встановлено, що позивач-Хмельницька міська рада є власником спірних земельних ділянок на даний час або на момент їх вибуття -1997 рік. На думку суду, саме лише перебування таких земельних ділянок з 2011 року в межах міста Хмельницького не може свідчити про перебування таких ділянок у власності територіальної громади міста Хмельницького, оскільки не спростованим в даній справі залишається факт відчуження їх компетентним органом у 1997році.

Водночас, суд першої інстанції прийшов до хибного висновку, що момент вибуття із власності територіальної громади спірних земельних ділянок у 1997 році, а не у 2015, як і до хибного висновку, що у 1997році спірні земельні ділянки не відносились до земель міста Хмельницького.

Разом з тим, прокурор вважає, що вищевказані висновки суду суперечать матеріалам справи та позиціям Верховного суду України.

В обґрунтування своєї позиції посилається на постанови ВСУ у справі №6-412 цс15 від 03.06.2016, №6-2777цс16 від 18.01.2017, які судом не враховано.

Звертає увагу, що землевпорядною організацією ТОВ НК ЗЕМЕКСПЕРТ на запит прокурора, на підставі усіх вище вказаних документів, виготовлено схему розташування спірних земельних ділянок з частиною межі м. Хмельницький (згідно проекту встановлення межі м.Хмельницький,1994 р. та технічного звіту по геодезичних роботах та опису межі м.Хмельницький, 1996 р.) - При проведенні зазначених робіт встановлено, що спірні земельні ділянки знаходились в межах міста Хмельницького відповідно до проекту встановлення межі м.Хмельницький, 1994 р. та технічного звіту по геодезичних роботах та опису межі м.Хмельницький 1996 р.

Звертає увагу, що наявними у матеріалах справи доказами встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах земель колишнього торфопідприємства, які відповідно до проекту встановлення межі м. Хмельницького ще у 1995 році були включені в межу міста Хмельницького.

Тобто, станом на 1997 рік, яким датовані державні акти на право власності на земельні ділянки виписані на ім'я третіх осіб, вже існувала та була встановлена межа міста Хмельницького відповідно до постанови ВРУ № 12/95 - ВР від 19.01.1995 „Про зміну меж міста Хмельницького", а спірні земельні ділянки знаходились в межах міста Хмельницького. І якщо й Олешинська сільська рада народних депутатів передавала б в порядку безоплатної приватизації у 1997 році третім особам певні землі в межах села Олешин, то такі землі не могли передаватись за рахунок земель міста Хмельницького.

На думку прокурора під час виникнення у суду сумнівів щодо розташування спірних земельних ділянок, він був позбавлений можливості з власної ініціативи призначити у справі експертизу.

При цьому, прокурор вказує, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би підтверджував приналежність спірних земельних ділянок до Олешинської сільської ради станом на 1997 рік, та правомочності щодо розпорядження цією радою земельним масивом, на якому розташовані такі спірні земельні ділянки. Не містять матеріали справи також доказів, що саме спірними земельними ділянками розпорядилась Олешинська сільська рада у 1997 році.

Зазначає, що відповідно до опису справ постійного зберігання виконкому Олешинської сільської ради, протягом лютого 1997 року сесії не проводилось.

З посиланням на ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення , Примірну інструкцію по діловодству в міністерствах і відомствах Української PCP та виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих , затверджених постановою Ради Міністрів УРСР № 362 від 31.07.1975, Примірну інструкцію з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1997р. №1153 прокурор звертає увагу, що рішення сесії Олешинської сільської ради народних депутатів від 03.02.1997 №7 без наявності обов'язкових реквізитів, без підписів посадових осіб та відтиску гербової печатки (саме таке рішення передано в архів у 2015 році, як випадково віднайдене) не має юридичної сили документа прийнятого колегіальним органом та не може розцінюватись як офіційний правовстановлюючий документ. Як наслідок є неналежним, недостовірним та недопустимим доказом по справі в розумінні ст.ст.76-78 ГПК України, і є таким документом, який не може бути оскарженим в судовому порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач та треті особи наводять свої міркування на спростування доводів скаржника та вказують на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого, з посиланням на ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.13 ГПК України, постанову ВСУ у справі № 6-3104цс 16 від 29 березня 2017 року зазначають, що спірні земельні ділянки вибули із комунальної власності Олешинської сільської ради 06.11.1997 та 08.12.1997 на підставі рішення шостої сесії Олешинської сільської ради XXII скликання № 7 від 03.02.1997, та були передані ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у приватну власність на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії ХМ, ІІІ-ХМ НОМЕР_2, ІІІ-ХМ № 014056, ІІІ-ХМ №036582, відповідно. Належних та допустимих доказів того, що спірні земельні ділянки в 1995 році увійшли до складу земель міста Хмельницького ні позивачем, ні прокурором не надано. Як і не надано доказів щодо того, що на момент вибуття спірних земельних ділянок із земель комунальної власності Олешинської сільської ради та набуття права приватної власності на них ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5А, вони дійсно входили до земель Хмельницької міської ради.

Звертають увагу, що в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що відповідно до опису справ постійного зберігання виконкому Олешинської сільської ради, протягом лютого 1997 року сесії не проводилися. При цьому, відповідачем по справі до відзиву на позов надано копію протоколу та рішення 6 сесії Олешинської сільської ради XXII скликання від 03.02.1997.

Разом з тим, зауважують, згідно відомостей опису справ постійного зберігання виконкому Олешинської сільської ради за 1990-1997 роки у 1997 році Олешинською сільською радою проводилися 6 та 7 сесії XXII скликання. При цьому, згідно долученого прокурором до справи листа Архівного сектору Хмельницької райдержадміністрації від 10.03.2016 № 18, справа № 150 Протоколи 6-7 сесій сільською радою на державне зберігання не передавалася. В подальшому, зазначена справа була віднайдена та передана на зберігання до архіву. Крім того, з метою підтвердження достовірності нумерації сесій сільської ради відповідачем надано копії протоколу та рішення 5 сесії сільської ради XXII скликання. Зазначені обставини спростовують пояснення прокурора, що Олешинською сільською радою XXII скликання не проводилася 6 сесія. Інші протоколи та рішення за 1997 рік Олешинської сільської ради XXII скликання, вилучені працівниками слідчого управління ГУ НП в Хмельницькій області.

З посиланням на ст.ст. 76-79 ГПК України вважають, що віднесення земельних ділянок до меж міста Хмельницького станом на 1997 на підставі каталогу координат, які не були затверджені уповноваженим органом - Верховною радою України, не можуть слугувати належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підставі яких експерт має право робити висновки з тих чи інших питань. Окрім того, як зазначалося вище проект встановлення межі м. Хмельницького та технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького містять ряд недоліків та розбіжностей щодо площі міста Хмельницького, в тому числі із межею Олешинської сільської ради.

Згідно долучених до матеріалів справи листів Хмельницької міської ради, Держгеокадастру. департаменту Хмельницької міської ради, спірні земельні ділянки достовірно лише з 2011 року були включені до меж міста Хмельницького, а встановити їх належність станом на 1997 рік не вбачається за можливе.

Межі міста Хмельницького змінено і встановлено лише постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 №3349-VІ.

Разом з тим, на підтвердження своєї позиції посилаються на рішення Європейського суду від 23 вересня 1982 року у справі Спорронг та Льон рот проти Швеції (Sporrong and honnroth v. Sweden, від 21 лютого 1986 року у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства (James and Others v. the United Kingdom.

Просять апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2018 по господарській справі №924/1240/17 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.05.2018 по господарській справі №924/1240/17 залишити без змін.

У додаткових поясненнях наводить додаткові міркування на спростування доводів прокурора.

У судовому засіданні прокурори підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та надали пояснення з приводу своєї позиції. Просять рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року у справі №924/1240/17 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Відповідач заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з підстав викладених у відзиві та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач та треті особи не скористалися правом участі у судовому засіданні, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та заздалегідь.

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача та третіх осіб, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення прокурорів та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Верховна Рада України постановою від 19.01.1995 року "Про зміну межі міста Хмельницького" включила в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району загальною площею 3064 га.

Верховна Рада України постановою №3349-VІ від 12.05.2011 року "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області" змінила межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області, збільшивши територію міста на 681,0 гектара земель, в тому числі, за рахунок 130,0 гектара земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34,0 гектара земель - Давидковецької сільської ради, 474,0 гектара земель - Копистинської сільської ради, 10,0 гектара земель - Олешинської сільської ради, 6,0 гектара земель - Розсошанської сільської ради та 27,0 гектара земель - Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району, та затвердила територію міста Хмельницький загальною площею 9305,0 гектара і територію Хмельницького району загальною площею 122011,98 гектара. Постановлено встановити межі міста Хмельницький Хмельницької області згідно з доданим додатком.

Як вбачається із наданого в матеріалами справи сторонами Протоколу шостої сесії ХХІІ скликання Олешинської сільської ради народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області від 03.02.1997 року, сесією вирішено, в тому числі, прийняти як рішення проект рішення "Про приватизацію земельних ділянок" (рішення додається).

Відповідно до рішення шостої сесії Олешинської сільської ради народних депутатів від 03.02.1997 року №7 "Про приватизацію земельних ділянок", рада вирішила згідно статті 17 Земельного кодексу України передати у приватну власність безкоштовно земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства згідно поданих заяв 28 громадянам площею 22,25 га згідно додатку №1.

У додатку №1 вміщено перелік осіб, яким, на думку відповідача та третіх особі, надано земельні ділянки площею 0,80 га для ведення особистого підсобного господарства, в тому числі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Копія протоколу сесії та рішення не містять будь-яких підписів, в тому числі, підписів голови сільської ради ОСОБА_7, секретаря ради та відтисків печатки.

Протокол сесії від 03.02.1997 року та рішення ради вилучено поліцією 05.04.2016 року (лист архівного сектору Хмельницької районної державної адміністрації №26 від 12.03.2018 року).

Як вбачається із наявного державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ №014056, громадянці ОСОБА_3 на підставі рішення Олешинської сільської ради №7 від 03.02.1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01630 та підписано головою Олешинської с/р народних депутатів ОСОБА_7. Опис зовнішніх меж земельної ділянки підписано ОСОБА_8.

В матеріалах справи також наявний державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ХМ №004589, виданий на ім'я ОСОБА_9, на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,05 га на території Олешинської сільської ради, садівниче товариство "Родник", який також зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01585.

На підставі наданого в матеріали справи державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №036575 від 06.11.1997 року громадянину ОСОБА_6 відповідно до рішення Олешинської сільської ради народних депутатів №7 від 03.02.1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01620, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів, опис зовнішніх меж земельних ділянок підписано ОСОБА_8.

Як вбачається із наявного державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ХМ НОМЕР_2 від 08.12.1997 року, виданого ОСОБА_4 на підставі рішення Олешинської сільської ради №7 від 03.02.1997 року, останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,80 га для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01629, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів ОСОБА_7, зовнішній опис меж земельної ділянки підписано ОСОБА_8.

В матеріали справи прокурором також надано державний акт на право приватної власності на землю IV-ХМ №004590 від 20.11.1997 року, виданого ОСОБА_10, про те, що йому передано у приватну власність 0,05 га земельної ділянки для ведення садівництва; вказаний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01629.

Згідно наявного в матеріалах справи державного акту серії ІІІ-ХМ №036579, громадянину ОСОБА_5 на підставі рішення Олешинської сільської ради народних депутатів №7 від 03.02.1997 року надано у приватну власність 0,80 га земельної ділянки для ведення підсобного господарства. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №01627, підписано головою Олешинської с/р народних депутатів ОСОБА_7, зовнішні межі земельної ділянки підписано ОСОБА_8.

Прокурором в матеріали справи також надано державний акт на право приватної власності на землю IV-ХМ №004580, виданий ОСОБА_11, на право приватної власності на 0,05 га земельної ділянки для ведення садівництва. Вказаний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ХМ №01627.

Згідно Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради за 2007 рік, записи від 06.11.2007 року та 08.12.2007 року відсутні.

Оригінали Книги реєстрації державних актів на право власності на землю Олешинської сільської ради за 1996-1998 роки вилучені ГУ Національної поліції України в Хмельницькій області (лист відділу у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №31-22-0.33-5/315-18 від 19.03.2018 року).

Олешинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області звернулася із листом №327/1 від 12.08.2015 року до Державного архіву Хмельницької області з проханням затвердити додатковий опис справ постійного зберігання за 1997 рік, куди внесена одна справа №230 "Протокол 6-ої сесії ХХІІ скликання сільської ради та рішення №1-№7" від 03.02.1997 року у зв'язку з тим, що така справа загубилась.

Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" 02.07.2015 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 38, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0080, гр. ОСОБА_6. В технічній документації, зокрема, наявний лист №1251/03-01-14 від 10.04.2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на право приватної власності на землю від 06.11.1997р. за №01585 серія ХМ), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 38.

Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" 07.10.2015 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 70, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0094, гр. ОСОБА_4. В технічній документації, зокрема, наявний лист №3599/03-01-14 від 28.09.2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ НОМЕР_2 від 08.12.1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 70.

Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" 07.10.2015 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 76, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0095, гр. ОСОБА_3. В технічній документації, зокрема, наявний лист №3602/03-01-14 від 28.09.2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ, №014056 від 08.12.1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 76.

Приватним підприємством "Діоріт Плюс 1" 07.10.2015 року розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в м. Хмельницькому, вул. Кооперативна, 72, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0096, гр. ОСОБА_5. В технічній документації, зокрема, наявний лист №3600/03-01-14 від 28.09.2015 року Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про те, що земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства площею 0,80 га (державний акт на права приватної власності на землю серія ІІІ-ХМ, №036582 від 08.12.1997 року), що була передана у власність на території Олешинської сільської ради, може бути присвоєна адреса: вул. Кооперативна, 72.

Заступник прокурора області звернувся із листом №05/1/1-1424вих-15 від 06.11.2015 року до Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі, у якому просить надати завірені копії землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080. У відповідь Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом №10-28-99.10-2947/15-15 від 10.11.2015 року повідомило про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв'язку із її не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв'язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

19.11.2015 року заступник прокурора області звернувся з листом №05/1/1-1462вих-15 до начальника Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, у якому просить останнього повідомити, чи знаходяться в межах м. Хмельницького та з якого часу земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080.

У відповідь Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради повідомив листом №4166/02-01-11 від 20.11.2015 року заступника прокурора області про те, що 12.05.2011 року Верховною Радою України прийнято Постанову "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області". Згідно з даною постановою змінено межі міста Хмельницького, зокрема, збільшено територію міста Хмельницького на 681,0 га земель, в тому числі, за рахунок земель, що знаходилися у віданні Грузевицької, Давидковецької, Копистинської, Олешинської, Розсошанської та Стуфчинецької сільських рад Хмельницького району, та затверджено територію міста Хмельницького загальною площею 9305,0 га. Зазначена постанова прийнята на підставі проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, згідно з яким земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080, входять в межі м. Хмельницького.

Заступник прокурора області надіслав Управлінню Держгеокадастру у Хмельницькому районі листа №05/1/1-1490вих-15 від 26.11.2015 року із проханням надати завірені копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки з кадастровими номерами, в тому числі, НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у відповідь повідомило листом №10-28-99.4-4080/0/15-15 від 30.11.2015 року про відсутність документації із землеустрою на вказані земельні ділянки у зв'язку із їх не переданням на зберігання до місцевого фонду документації із землеустрою Управління. Окрім того, відсутні також дані щодо реєстрації державних актів на земельну ділянку. У листі №10-28-99.4-4598/0/15-15 від 10.12.2015 року Управління Держгеокадастру додатково повідомило прокуратуру про відсутність архівних примірників державних актів згідно кадастрових номерів, зазначених у листі, а також, згідно книг реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради Хмельницького району, відсутні записи про державну реєстрацію вищезгаданих державних актів.

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Хмельницького міського голови із листом №05/1-9вих-16 від 12.01.2016 року, у якому просить повідомити, з якого часу знаходяться в межах м. Хмельницького земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080. та чи приймалися міською радою та виконавчим комітетом рішення про надання прав на вказані земельні ділянки, а також присвоєння їх адрес по вул. Кооперативній у м. Хмельницькому.

Виконавчий комітет Хмельницької міської ради у листі №12-0085-02-10 від 18.01.2016 року повідомив прокуратуру, що земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080 входять в межі міста Хмельницького відповідно до Постанови ВР України від 12.05.2011 року; Хмельницькою міською радою рішення щодо надання в оренду або у власність вказаних земельних ділянок не приймалось; земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_1:001:0096 має адресу: вул. Кооперативна, 72; із кадастровим номером НОМЕР_1:001:0095 має адресу вул. Кооперативна, 76; із кадастровим номером НОМЕР_1:001:0094 має адресу вул. Кооперативна, 70; із кадастровим номером НОМЕР_1:001:0080 може бути присвоєна адреса вул. Кооперативна, 38; інформація щодо належності вказаної земельної ділянки до меж м. Хмельницького до 2011 року вивчається.

Додатково виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом №12-85-02-10 від 08.02.2016 року повідомив заступника прокурора Хмельницької області, що наявні в управлінні земельних ресурсів та земельної реформи картографічні матеріали 1995 року свідчать, що вказані у зверненні земельні ділянки входили в межі міста Хмельницький. Проте, під час виготовлення проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, який розроблявся протягом 2006-2011 років, було виявлено ряд недоліків та неточностей, в тому числі в частині невідповідності площі міста Хмельницького (8624 га), яка вказана у картографічних матеріалах, та площі, яка встановлена за результатами винесення меж м. Хмельницький (більше 9129 га). Встановити, в яких місцях та де безпосередньо були розбіжності між картографічними матеріалами та фактичними межами міста Хмельницький неможливо.

Заступник прокурора області звернувся з листом №05/1-10вих-15 від 12.01.2016 року до в.о. начальника Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі із проханням надати завірені копії документів, на підставі яких сформовано та присвоєні кадастрові номери земельним ділянкам, в тому числі, із кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080.

У відповідь Управління повідомило листом №10-28-99.10-735/0/15-16 від 26.01.2016 року про відсутність такої документації через її не передання до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, управлінням надано копії Поземельних книг, які були відкриті на вказані земельні ділянки.

26.02.2016 року прокуратура області звернулася з листом №05/1-137вих-16 до управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі з проханням надати копії книг реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки, що розташовані на території Олешинської сільської ради Хмельницького району. У відповідь Управління 02.03.2016р. надало завірені копії Книг реєстрації державних актів на право приватної власності на землю Олешинської сільської ради та технічної документації і землеустрою щодо встановлення меж міста Хмельницького в натурі.

Як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.12.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1:001:0095 площею 0,8 га за адресою: вул. Кооперативна, 76, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №347 від 01.04.2016 року.

Відповідно до вміщеної в довідці інформації, 24.12.2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ХМ, №014056, виданого 08.12.1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 62, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0095 за ОСОБА_3.

В подальшому, вказану земельну ділянку 24.12.2015 року відчужено за договором купівлі-продажу ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", яким відчужено таку земельну ділянку 01.04.2016 року відповідачу.

Як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.12.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1:001:0094 площею 0,8 га за адресою: вул. Кооперативна, 70, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №346 від 01.04.2016 року.

Відповідно до змісту вищезазначеної довідки, 25.11.2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ХМ НОМЕР_2, виданого 08.12.1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 70, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0094 за ОСОБА_4.

В подальшому, вказану земельну ділянку 25.11.2015 року відчужено за договором купівлі-продажу ТОВ "Компанія з управління активами "Патріот 2014", яким відчужено таку земельну ділянку 01.04.2016 року відповідачу.

Як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.12.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1:001:0080 площею 0,8 га за адресою: вул. Кооперативна, 38, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №332 від 31.03.2016 року.

Відповідно до змісту вищезазначеної довідки, 13.08.2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ХМ виданого 06.11.1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 38, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0094 за ОСОБА_6.

Як вбачається із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 18.12.2017 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1:001:0096 площею 0,8 га за адресою: вул. Кооперативна, 72, у м. Хмельницькому належить на праві приватної власності ТОВ "Пімліко" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №348 від 01.04.2016 року.

Відповідно до змісту вищезазначеної довідки, 25.11.2015 року приватним нотаріусом на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ХМ №036582, виданого 08.12.1997 року Олешинською сільською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області зареєстровано на праві приватної власності земельну ділянку за адресою: м. Хмельницький, вул. Кооперативна, 70, кадастровий номер НОМЕР_1:001:0096 за ОСОБА_5.

Перший заступник прокурора області надіслав заступнику прокурора області із супровідним листом №04/2/4-2882вх-16 від 17.11.2016 року для вивчення та, за наявності підстав, для вжиття заходів представницького характеру копії документів, отриманих під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016240000000037.

Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у листі №31-28-99.2-11196/0/15-16 від 27.12.2016 року повідомило про відсутність затверджених та погоджених карт міста Хмельницького із межами станом на 1993-1994 роки, на 1995-1998 роки; затверджені та погоджені карти населених пунктів Олешинської сільської ради Хмельницького району із межами населених пунктів Олешинської сільської ради Хмельницького району із межами населених пунктів станом на 1993-1994 роки та станом на 1995-1998 роки; матеріали встановлення і зміни меж міста Хмельницького станом на 19.01.1995 року; відсутня інформація щодо площ міста Хмельницького станом на 31.12.1994 року, 31.12.1995 року, 31.12.1997 року відповідно до держаної статистичної звітності (форма 6-зем) "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями" та відсутня інформація щодо площ Олешинської сільської ради станом на 31.12.1994 року, 31.12.1995 року, 31.12.1997 року відповідно до державної статистичної звітності (форма 6-зем) "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями"; немає інформації, чи змінювалась площа міста Хмельницького та Олешинської сільської ради упродовж 1994-1998 років.

Олешинська сільська рада повідомила у листі №129 від 27.02.2017 року про те, що постановою ВРУ №12/95-ВР від 19.01.1995 року було збільшено площу м. Хмельницький за рахунок земель Хмельницького району, конфігурація та карта земельних ділянок, які були передані місту з району, в Олешинській сільській раді відсутні.

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради у листі №18/02-01-14 від 05.01.2017 року повідомив, що витребовувані в даній справі земельні ділянки за наявними в управлінні даними перебували упродовж 1992-1994 років поза межами міста Хмельницького.

Заступник прокурора області надав копію висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №278, 2341-23480/17-26 від 21.04.2017 року, отриманого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201642000000037 від 15.03.2016 року.

Як вбачається із висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №110 Т від 04.08.2016 року, зображення відтисків круглої печатки Олешинської сільської ради Хмельницького району в державних актах на право приватної власності на землю №01630, виданого ОСОБА_3, №01629, виданого ОСОБА_4, №01627, виданого ОСОБА_5, виданого виконано за допомогою кліше, яке виготовлено по технології, яка використовується для виготовлення полімерних кліше; у державному акті на право приватної власності на землю №01585, виданого ОСОБА_6, нанесені струменево-крапельним способом за допомогою друкуючого пристрою - кольорового струменевого принтеру або іншого обладнання з аналогічним способом друку;

на державних актах №01630, виданого ОСОБА_3, №01629, виданого ОСОБА_4, №01627, виданого ОСОБА_5, спочатку було нанесено рукописні записи, виконані барвником чорного кольору, потім нанесено відтиски кліше печатки Олешинської сільської ради Хмельницької області, а потім нанесено рукописні записи, виконані барвником синього кольору;

відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів" на державних актах на право приватної власності на землю №01630, виданого ОСОБА_3, №01629, виданого ОСОБА_4, №01627, виданого ОСОБА_5, №01585, виданого ОСОБА_6, виконано (нанесено) не печаткою, яка була виявлена та вилучена в ході проведення обшуку 31.03.2016 року в Олешинській сільській раді, а за допомогою іншого кліше;

відбитки печатки круглої форми з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів", на державних актах на право приватної власності на землю №01630, виданого ОСОБА_3, №01629, виданого ОСОБА_4, №01627, виданого ОСОБА_5, №01585, виданого ОСОБА_6, виконано (нанесено) не тим же самим кліше печатки з реквізитами "Олешинська сільська рада народних депутатів", відбиток якої проставлений (виконаний) на 19-ти державних актах на право приватної власності на землю, наданих для порівняння.

Згідно висновку експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №278, 2341-2380/17-26 від 21.04.2017 року, підпис від імені ОСОБА_7 в рядку "підпис", що у графі "Голова Олешинської с/ради народних депутатів ОСОБА_7" у державних актах на право приватної власності на землю з номерами 01630, виданого ОСОБА_3, 01629, виданого ОСОБА_4, 01627, виданого ОСОБА_5, 01585, виданого ОСОБА_6, виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_12, остання 05.04.2007 року переведена на посаду інженера другої категорії Хмельницького бюро технічної інвентаризації.

Прокуратура Хмельницької області надіслала Хмельницькому міському голові листа №05-1938вих-17 від 19.12.2017 року із повідомленням про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред'явлення позову до господарського суду Хмельницької області позовів про витребування у ТОВ "Пімліко" земельних ділянок загальною площею 17,6 га, право власності на які раніше було зареєстровано за ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" повідомило листом №61 від 30.03.2018 року заступника прокурора області про те, що спірні в даній справі земельні ділянки перебувають в межах земель, які знаходяться в межах міста Хмельницького.

ТОВ "НК "Земексперт" у листі №008/2018 від 29.03.2018 року у відповідь на запит прокуратури вказало, що земельні ділянки, в тому числі ті, витребування яких є предметом даного спору, знаходилися в межах м. Хмельницького згідно з проектом встановлення межі м. Хмельницький (1994 рік) та технічного звіту по геодезичних роботах та опису межі м. Хмельницького (1996 року).

Відповідно до заяви свідка ОСОБА_13 від 16.02.2018 року, останньою повідомлено, що вона перебувала на посаді секретаря Олешинської сільської ради з 1985 року по жовтень 1997 року. В період 1996-1997 року земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства (городи) роздавалися мешканцям села Олешин, а також надавалися по 0,05 га іншим громадянам під садівництво. Після ознайомлення із копією протоколу та рішення шостої сесії Олешинської сільської ради від 03.02.1997 року №№1-7 ОСОБА_13 вказує, що вказана сесія ніколи не проводилася, рішення за вказаними номерами ніколи не приймались, у тому числі, рішення №7 про передачу у приватну власність безкоштовно земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства згідно поданих заяв 28 громадянам загальною площею 22,35 га по 0,80 га кожному згідно додатку. Також звертає увагу на непідписання державних актів сільським головою та зазначення іншого землевпорядника, ніж того, що працював на той час у сільській раді.

В матеріалах справи наявні також заяви свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_7 Так, ОСОБА_14 повідомив, що він упродовж 1995-2006 років перебував на посаді начальника відділу земельних ресурсів у Хмельницькому районі та вказав, що масив земельних ділянок, що були передані третім особам, на момент такої передачі перебували в межах Олешинської сільської ради і в межі м. Хмельницький не передавались.

В свою чергу, ОСОБА_7 повідомив, що перебував на посаді Олешинського сільського голови з 1985 по 2002 роки. Зазначив, що спірні земельні ділянки на момент їх передачі входили в межі Олешинської сільської ради та не мали жодного відношення до меж м. Хмельницький. Зауважив, що після складання секретарем протоколу сесії на ньому проставлявся відбиток печатки та підпис сільського голови.

Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у відповідях на запитання прокурора вказали, що звертались до Олешинської сільської ради із заявами про виділення земельних ділянок, державна реєстрація земельної ділянки у 1997 році була здійснена посадовими особами Олешинської сільської ради, що підтверджується відповідними відмітками на державних актах.

Олешинська сільська рада у листі №318 від 12.03.2018 року вказала, що межа міста Хмельницького та Олешинської сільської ради упродовж 1992-1995 років, до затвердження меж міста Хмельницького, проходила по лінії розмежування згідно доданої карти; окрім того, постановою ВРУ №12/95-ВР від 19.01.1995 року не було затверджено межі міста Хмельницького та Олешинської сільської ради.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду постановленим 11.05.2017 року та додатковим рішенням від 26.05.2017р. №686/23265/16-ц відмовлено у задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області в інтересах Хмельницької міської ради до ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1:001:0095) з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,8 га, яка розташована по вулиці Кооперативній, 76 у м. Хмельницькому.

Апеляційний суд Хмельницької області в ухвалі від 17.07.2017 року у справі №686/23265/16-ц, залишивши без змін вищевказані рішення суду, вказав, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, зареєструвала та видала останньому державний акт на право приватної власності на землю та саме з цього часу ОСОБА_3 набула право власності на вказану земельну ділянку. В ухвалі від 17.07.2017р. зазначено, що позивачем (прокурором) не надано належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького. Прокурором не доведено, що ця земельна ділянки входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року №3349-VI були включені в межі міста. Тож право Хмельницької міської ради у спірних правовідносинах не порушено.

Матеріали справи також містять проект встановлення межі м. Хмельницького, 1994 рік, розроблений Хмельницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, каталог координат повороту межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, кроки пунктів геодезичної основи, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству.

Ухвалами господарського суду Хмельницької області від 09.01.2018 року об'єднано судові провадження у справах № 924/1245/17, 924/1258/17, 924/1263/17 в одне судове провадження зі справою №924/1240/17.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.02.2018 року залучено до участі в справі №924/1240/17 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У відповідності до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Положеннями ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Так, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Звертаючись до суду із даними позовами прокурор вказує, що підставою для вжиття прокуратурою заходів представницького характеру є те, що Хмельницькою міською радою заходи щодо повернення до комунальної власності незаконно відчужених земельних ділянок не вчиняються. Водночас, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведене, на думку прокурора, з порушенням вимог чинного законодавства. Окрім того, прокурор наголошує, що правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.

Враховуючи норми ГПК України, Закону України "Про прокуратуру" та статті 6, 7, 13, 143 Конституції України, зважаючи на те, що даний спір може стосуватись незаконного позбавлення територіальної громади м. Хмельницького права власності на земельні ділянки, а на прокуратуру покладено обов'язок захищати інтереси держави (в т.ч. органу місцевого самоврядування чи інший суб'єкта владних повноважень (ст. 23 Закону України "Про прокуратури"), звернення прокурора з даним позовом колегія суддів вважає обґрунтованим.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно зі статтями 317 і 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини пов'язані із власністю, до них застосовуються міжнародні-правові акти, положення Конституції України, норми кодексів та інших законодавчих актів України, правові висновки міжнародних судових інстанцій та Верховного суду України, спрямовані на захист права власності.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Господарський процесуальний кодекс України також передбачає можливість застосування при вирішенні спорів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі колізії, саме норми міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, мають пріоритет над відповідними нормами законодавства України.

У листопаді 1950 року була прийнята Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція), яка згодом була доповнена відповідними приписами щодо захисту прав на майно, а саме, - стаття 1 "Захист власності" Першого протоколу (далі з текстом - Перший протокол), який був підписаний у березні 1952 року.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Україна ратифікувала Конвенцію 17.07.1997 року (Законом України №475/97-ВР, із заявами та застереженнями) і вона набула чинності для України 11.09.1997 року. Таким чином, Конвенція, поряд із іншими нормативно-правовими актами, є частиною українського законодавства й її приписи та гарантії, як норми прямої дії, відіграють істотну роль у національному праві, зокрема, при вирішення спорів різноманітного характеру.

Статтею 1 Закону України №475/97-ВР в Україні було визнано обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", національні суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном.

Практика ЄСПЛ, зокрема (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Матеріалами справи встановлено, що прокурор просить суд витребувати земельні ділянки із незаконного володіння відповідача, оскільки громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ніколи не набували права власності на спірні земельні ділянки, а оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності територіальної громади м.Хмельницького поза її волею, то міська рада вправі витребовувати їх від відповідача ТОВ "Пімліко".

Колегія суддів відзначає, що з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння за правилами ст. 388 ЦК Україниможе звертатися лише особа, яка є власником майна (неволодіючим власником), відтак до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу спірних земельних ділянок на праві власності.

З огляду на вказане, до кола предмету доказування в даному випадку входить доведення належності позивачу спірних земельних ділянок на праві власності за законом чи договором.

Відповідно до ст.63 Земельного кодексу Української РСР (в редакції станом на 19.01.1995 р.), до земель міста належать усі землі в межах міста. Межа міста встановлюється і змінюється в порядку, що визначається Верховною Радою України. Повноваження міської ради на розпорядження землями розповсюджуються лише на земельні ділянки, які знаходяться на території міст та відносяться до земель комунальної власності, як це визначено статтею 12 Земельного кодексу України.

Статтею 173 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття рішення №7 від 03.02.1997 р. Олешинською сільською радою) визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викупу) відповідно до цього Кодексу.

Враховуючи аналіз вказаних норм, апеляційний суд дійшов висновку, що межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами у відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж. Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункту не були встановлені/змінені в іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Верховна Рада України від 19.01.1995 "Про зміну межі міста Хмельницького" включено в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району загальною площею 3064 га.

Враховуючи дану постанову Верховної Ради України, прокурор наполягає в своїх доводах про те, що законодавець включив в межу міста Хмельницького землі Хмельницького району в тому числі спірні земельні ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №04-14/17-50 від 27.12.2016 р. Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України підтверджено, що у вищезазначеній постанові не йдеться про вилучення земель із суміжних населених пунктів та затвердження зовнішніх меж міста Хмельницький.

Натомість Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області у листі № 31-28-99.2-11196/0/15-16 від 27.12.2016 р. повідомило про відсутність затверджених та погоджених карт міста Хмельницького із межами станом на 1993-1994 роки, на 1995-1998 роки.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 р. "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький та Хмельницького району Хмельницької області" змінено межі міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області, збільшивши територію міста на 681,0 гектара земель, в тому числі, за рахунок 130,0 гектара земель, що знаходяться у віданні Грузевицької сільської ради, 34,0 гектара земель - Давидковецької сільської ради, 474,0 гектара земель - Копистинської сільської ради, 10,0 гектара земель - Олешинської сільської ради, 6,0 гектара земель - Розсошанської сільської ради та 27,0 гектара земель - Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району, та затвердила територію міста Хмельницький загальною площею 9305,0 гектара і територію Хмельницького району загальною площею 122011,98 гектара. Постановлено встановити межі міста Хмельницький Хмельницької області згідно з доданим додатком.

Крім того, у відповідь Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради повідомив листом №4166/02-01-11 від 20.11.2015 року заступника прокурора області про те, що 12.05.2011 року Верховною Радою України прийнято Постанову "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області". Згідно з даною постановою змінено межі міста Хмельницького, зокрема, збільшено територію міста Хмельницького на 681,0 га земель, в тому числі, за рахунок земель, що знаходилися у віданні Грузевицької, Давидковецької, Копистинської, Олешинської, Розсошанської та Стуфчинецької сільських рад Хмельницького району, та затверджено територію міста Хмельницького загальною площею 9305,0 га. Зазначена постанова прийнята на підставі проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, згідно з яким земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080, входять в межі м. Хмельницького.

У відповідь на лист прокурора №05/1/1-1424вих-15 від 06.11.2015 року про надання завірених копій землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080 Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом №10-28-99.10-2947/15-15 від 10.11.2015 року повідомило про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв'язку із її не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв'язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Поряд з цим, Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради у відповідь на лист-запит заступника прокурора області №05/1/1-1462вих-15 від 19.11.2015 повідомив листом № 4166/02-01-11 від 20.11.2015 про те, що 12.05.2011 Верховною Радою України прийнято Постанову "Про зміну і встановлення меж міста Хмельницький і Хмельницького району Хмельницької області". Згідно з даною постановою змінено межі міста Хмельницького, зокрема, збільшено територію міста Хмельницького на 681,0 га земель, в тому числі, за рахунок земель, що знаходилися у віданні Грузевицької, Давидковецької, Копистинської, Олешинської, Розсошанської та Стуфчинецької сільських рад Хмельницького району, та затверджено територію міста Хмельницького загальною площею 9305,0 га. Зазначена постанова прийнята на підставі проекту землеустрою щодо встановлення та зміни меж м. Хмельницького, згідно з яким земельні ділянки, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080, входять в межі м. Хмельницького.

У відповідь на лист Заступника прокурора області № 05/1/1-1424вих-15 від 06.11.2015 про надання завірених копій землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080 Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області листом № 10-28-99.10-2947/15-15 від 10.11.2015 р. повідомило про відсутність документації з землеустрою на вказані земельні ділянки у зв'язку із її не переданням ПП "Діоріт Плюс 1" до місцевого фонду документації із землеустрою. При цьому, місце перебування вказаних земельних ділянок з 1995 року визначити неможливо у зв'язку із відсутністю проектів зміни меж міста Хмельницького в Управлінні Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що віднесення земельних ділянок до меж міста Хмельницького станом на 1997 на підставі технічного звіту чи каталогу координат, які не були затверджені уповноваженим органом влади, не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами у даній справі, такий проект не несе жодних юридичних наслідків. Межі міста Хмельницького змінено і встановлено лише постановою Верховної Ради України від 12.05.2011 № 3349-VI, що під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції учасники справи і не оспорювали, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080 увійшли до меж міста Хмельницького на виконання цієї постанови.

Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено, що відсутні необхідні документи щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень - проекти землеустрою, які мали б розроблятись відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів відповідно до вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором і позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.74, 76, 77 ГПК України належність земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1:001:0096, НОМЕР_1:001:0095, НОМЕР_1:001:0094, НОМЕР_1:001:0080 до меж міста Хмельницького на час одержання права власності на них громадянами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тоді як включення земельних ділянок у 2011 році в межі міста не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення віндикаційного позову на користь Хмельницької міської ради. Саме лише перебування таких земельних ділянок з 2011 року в межах міста Хмельницького не може свідчити про перебування таких ділянок у власності територіальної громади м. Хмельницького, оскільки не спростованим в даній справі залишається факт відчуження їх компетентним органом у 1997 році. Аналогічна правова позиція викладена у справі №686/23265/16-ц.

Так, у справі №686/23265/16-ц Апеляційний суд Хмельницької області зазначив, що спірна земельна ділянка розташовувалася на території сільської ради, яка в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, зареєструвала та видала останньому державний акт на право приватної власності на землю та саме з цього часу ОСОБА_3 набула право власності на вказану земельну ділянку. В ухвалі від 17.07.2017р. №686/23265/16-ц зазначено, що позивачем (прокурором) не надано належних та допустимих доказів того, що на час набуття ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку вона належала територіальній громаді м. Хмельницького. Прокурором не доведено, що ця земельна ділянка входила до складу земель, які постановою Верховної Ради України від 12 травня 2011 року №3349-VI були включені в межі міста. Тож право Хмельницької міської ради у спірних правовідносинах не порушено.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 р. у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, судове рішення у справі №686/23265/16-ц не може бути поставлене під сумнів, оскільки воно набрало законної сили, а прийняте рішення у даній справі не може йому суперечити, обставини, встановлені у вказаному рішенні, не потребують доказування.

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, на підставі рішення Олешинської сільської ради від 03.02.1997 року №7, громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надано у приватну власність для ведення підсобного господарства земельні ділянки площею по 0,8 га. В подальшому, третім особам видано відповідні державні акти на право приватної власності на земельні ділянки.

Згідно із ст. ст. 6, 9, 17 Земельного кодексу України (в редакції, на час прийняття рішення Олешинської сільської ради від 03.02.1997 року №7) передбачено, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення, зокрема, особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно. Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для ведення особистого підсобного господарства. До відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, в тому числі, передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу та реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі. Передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї. Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що Олешинська сільська рада станом на 1997 рік була наділена повноваженнями передавати у приватну власність фізичним особам земельні ділянки для ведення підсобного господарства в межах компетенції.

Із пояснень третіх осіб вбачається, що громадяни зверталися у 1997 році до Олешинської сільської ради із заявами про виділення земельних ділянок у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, відсутність у матеріалах справи письмових заяв третіх осіб щодо виділення земельних ділянок у приватну власність не позбавляли можливості Олешинську сільську раду Хмельницького району передати земельну ділянку у власність громадян.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заперечення прокурора в частині відсутності доказів звернення третіх осіб щодо виділення земельних ділянок судом до уваги не приймаються.

Твердження прокурора на те, що спірні земельні ділянки не належали на момент прийняття такого рішення до комунальної власності Олешинської сільської ради колегією суддів відхиляються, оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження належності позивачу спірних земельних ділянок станом на 1997 рік та до меж міста Хмельницького. Однак, матеріалами справи встановлено, що листами Хмельницької міської ради, Держгеокадастру, департаменту Хмельницької міської ради підтверджується, що вказані земельні ділянки достовірно лише з 2011 року були включені до меж міста Хмельницького, а встановити їх належність станом на 1997 рік не має можливості.

Колегія суддів відзначає, що наступні документи, а саме: лист №008/2018 від 29.03.2018 року ТОВ "НК "Земексперт", проект встановлення межі м. Хмельницького, 1994 рік, розроблений Хмельницьким філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, технічний звіт по геодезичних роботах та опис межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, каталог координат повороту межі м. Хмельницького, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству, кроки пунктів геодезичної основи, 1996 рік, розроблений державним проектно-розвідувальним інститутом "Хмельницькдіпроводгосп" Державного комітету України по водному господарству також не можуть бути належними доказами на підтвердження перебування спірних земельних ділянок в межах міста Хмельницького станом на 1997 рік. Зокрема, не надано доказів на підтвердження достовірності викладених у листі ТОВ "НК "Земексперт" обставин та компетентність останнього на встановлення вказаних фактів, а із наявних проектів не вбачається за можливе встановити знаходження земельних ділянок в межах певних населених пунктів, в т.ч. станом на 1997 рік.

Посилання прокурора на правову позицію, викладену в Постанові ВС України у справі 6-2686цс16 від 27.09.2017 року не стосується даного спору та не підтверджує належність спірних ділянок до меж м. Хмельницького. Натомість, ВС України наголосив, що межі населеного пункту встановлюються, змінюються відповідними компетентними органами у відповідності до положень земельного законодавства та законодавства про містобудівну діяльність, яке діяло на час утворення населеного пункту або зміни його меж. Будь-яких доказів розробки такої документації позивачем у 1997 році не надано.

Щодо доводів прокурора про неналежне оформлення та ознаки підробки державних актів та рішення сесії сільської ради, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.6 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 13.03.1992 р., чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.17 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 13.03.1992 р., чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача земельних ділянок у власність провадиться місцевими радами народних депутатів на території яких розташовані земельні ділянки. Відповідна рада розглядає подані громадянами заяви і матеріали та приймає відповідне рішення.

Нормами ч.1 ст.22, ч.1 ст.23 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету по земельним ресурсам від 15.04.1993р. і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.04.1993 р. за №31, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, державні акти на право приватної власності на землю видаються і реєструються тією сільською радою, яка прийняла рішення про передачу земельної ділянки у власність. Державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрацій) державних актів за формою згідно з додатком №2.

Державна реєстрація права є обов'язковою. Інформація про право на нерухоме майно і їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація, записи до державного реєстру прав вносяться на підставі, зокрема, державних актів на право власності на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Відповідно до наведених норм право власності на нерухоме майно/земельні ділянки набувається особами в порядку, визначеному законом, який був чинний на час такого набуття, а не виникає у зв'язку зі здійсненням державної реєстрації права, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 13.06.2012 р. у справі № 6-54цс12 і має враховуватись іншими судами.

На час виникнення спірних правовідносин порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки визначався Земельним кодексом України в редакції закону від 13.03.1992 р. За змістом норм цього кодексу право власності на земельні ділянки виникає у громадян після того, як орган місцевого самоврядування на підставі рішення про передачу земельних ділянок у власність видав громадянам державні акти та зареєстрував їх у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю.

У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видані державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки, і визнання цих рішень чи державних актів недійсними в судовому порядку свідчить про неправомірне набуття громадянами права власності на земельні ділянки.

Матеріалами справи встановлено, що Олешинська сільська рада Хмельницького району в межах своєї компетенції прийняла рішення про передачу земельних ділянок у власність третім особам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі їх заяв, зареєструвала їх та видала державні акти про право власності на землю. Саме тоді, ці громадяни набули права власності на відповідні земельні ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання прокурора на підробку державних актів на землю (невідповідність підписів та відбитку печатки ради на актах згідно висновків експертизи), а також на відсутність їх реєстрації у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за 2007 рік, не може спростовувати факт передачі та отримання громадянами земельних ділянок у приватну власність, а можливе їхнє підроблення та відсутність державної реєстрації не спростовує існування рішення ради про надання вказаним громадянам земельних ділянок.

Факт відсутності рішення Олешинської сільської ради №7 від 03.02.1997 року як правовстановлюючого документа також не встановлено, наприклад, рішенням суду у спорі про оскарження такого акту та, фактично станом на даний час, є припущенням. Наведеним також спростовуються посилання прокурора на ДСТУ "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення". Окрім того, останній посилається на положення ДСТУ 2004 року, проте, його вимоги не можуть застосуватись до актів органів місцевого самоврядування, які приймалися у 1997 році.

Зауваження прокурора щодо невідповідності площ земельних ділянок, наданих у власність третім особам, із законодавчо визначеними на той час, а також вирішення питань сесією ради, що відносились до компетенції виконавчого комітету, не можуть спростовувати факту розпорядження спірними землями Олешинською сільською радою 03.02.1997 року шляхом передання їх у приватну власність третім особам.

Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що у постанові від 17.02.2015 р. у справі №21-551а14 Верховний Суду України висловив правову позицію, яка полягає у тому, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права та обов'язки особи та такі права підтверджуються чи оформленні відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Такого ж висновку Верховний Суд України дійшов у постановах від 24 лютого 2015 року (справа №21-34а15), від 16 грудня 2014 року (справа №21-544а14) від 09 грудня 2014 року (справа №21-308а14), від 11 листопада 2014 року (справа №21 -493а14).

Апеляційний суд не може прийняти до уваги, подані прокурором, в якості доказу висновок почеркознавчої експертизи №278 від 21.04.2017 р. та висновок експерта від 04.08.2016 р. №110Т, які отримані під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №4201624000000037, оскільки останні не можуть бути джерелом доказів в розумінні ст. 101 ГПК України, а факт підробки документа має бути встановлений вироком суду.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

При цьому, ст.41 ГПК України не включає прокурора до числа учасників господарської справи. Положеннями ст.53 ГПК України лише передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Колегією суддів встановлено, що ані позивачем, ані відповідачем та третіми особами не надано у матеріали справи висновок експерта, складений на їх замовлення.

Крім того, позиція прокурора щодо неоскарження такого рішення (№7 від 03.02.1997 року) через його відсутність у зв'язку з неналежними реквізитами рішення (відсутністю підпису та печатки) не може безумовно свідчити про не прийняття такого рішення. Як стверджується матеріалами справи, воно було виявлене саме Олешинською сільською радою у документах ради, та нею ж передане в архів. Окрім того, на підставі такого рішення третіми особами було отримано державні акти та розроблено технічну документацію на спірні земельні ділянки.

Колегія суддів звертає увагу, що державні акти на спірні земельні ділянки за формою і змістом відповідають нормам Земельного кодексу і Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди). Сама по собі можлива відсутність з невстановлених причин записів про реєстрацію державного акту на землю у Книзі записів державних актів на право приватної власності не може свідчити про те, що такої реєстрації не відбулось.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в процесі розгляду справи подали до суду відповіді на запитання заступника прокурора Хмельницької області, у яких вказали, що звертались до Олешинської сільської ради із заявою про виділення земельних ділянок, державна реєстрація земельної ділянки у 1997 році була здійснена посадовими особами Олешинської сільської ради, що підтверджується відповідними відмітками на державних актах.

Колегія суддів звертає увагу, що відмітка про реєстрацію державних актів вчинена на самих актах. Отже, можливе неналежне виконання посадовою особою сільської ради, яка виконувала реєстрацію державних актів, відповідних записів у Книзі записів державних актів на право приватної власності, не може ставити під сумнів належність набуття права третіми особами.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства" та від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив: "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Отже, правова позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки.

У справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та зазначив, зокрема, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Враховуючи викладене, прокурором не доведено належними та допустимими доказами те, що у 1997 році спірними земельними ділянками не розпорядився компетентний на те орган шляхом передання їх у власність громадянам - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які скористались правом, передбаченим Земельним Кодексом України.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р. Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

А тому, рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2018р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року по справі №924/1240/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року по справі №924/1240/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №924/1240/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "26" листопада 2018 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	20.11.2018
Оприлюднено	27.11.2018
Номер документу	78080664
Судочинство	Господарське

Судовий реєстр по справі —924/1240/17

Постанова від 20.11.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк М.В.

Ухвала від 17.10.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк Марія Вікторівна

Ухвала від 16.10.2018

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Миханюк Марія Вікторівна

Ухвала від 20.08.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Крейбух О.Г.

Ухвала від 27.07.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

Ухвала від 27.06.2018

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Мамченко Ю.А.

Рішення від 10.05.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Смаровоз М.В.

Ухвала від 23.04.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Смаровоз М.В.

Ухвала від 24.04.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Смаровоз М.В.

Ухвала від 09.04.2018

Господарське

Господарський суд Хмельницької області

Смаровоз М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 20.11.2018 по справі 924/1240/17ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —924/1240/17

Постанова від 20.11.2018

Постанова
від 20.11.2018 по справі 924/1240/17
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД