ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3129/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР", м. Дніпро
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним
Представники:
від позивача: Борсук Ю.В., довіреність № 7/10-108 від 17.01.2018 року, головний спеціаліст управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради;
від відповідача: Сергєєва М.Ш., довіреність № б/н від 31.07.2018 року, представник;
від третьої особи: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР", в якій просить суд визнати договір між Дніпровською міською радою в особі департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпра затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 року № 5/14 (зі змінами та доповненнями), та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" суму судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2018 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі призначено підготовче засідання на 02.08.2018 року о 15:00 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40506253).
02.08.2018 року представник відповідача та третьої особи у підготовче судове засідання не з'явились.
02.08.2018 року від представника відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № 1-юр від 02.08.2018 року про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2018 року розгляд справи відкладений у підготовче судове засідання на 11.09.2018 року о 10:00 год.
10.09.2018 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву вих. № б/н.
11.09.2018 року у підготовчому судовому засіданні представник відповідача подав клопотання вих. № б/н від 11.09.2018 року про продовження строку розгляду підготовчого провадження для належної підготовки справи для розгляду по суті на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2018 року строк розгляду підготовчого провадження продовжено до 15.10.2018 року та підготовче судове засідання відкладено до 19.09.2018 року о 12:20 год.
У підготовче судове засідання 19.09.2018 року представник позивача та третьої особи не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2018 року розгляд справи відкладений у підготовче судове засідання на 11.10.2018 року о 14:30 год.
11.10.2018 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь відзив на позовну заяву вих. № б/н від 11.10.2018 року.
У підготовче судове засідання 11.10.2018 року представник третьої особи не з'явився.
11.10.2018 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2018 року о 16:00 год.
16.10.2018 року від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 16.10.2018 року про застосування строку позовної давності та письмові заперечення вих.б/н від 16.10.2018 року.
У підготовчому судовому засіданні 16.10.2018 року сторонами обговорені питання, які виникли з приводу спору по даній справі, та зазначено, що ними були надані всі можливі та допустимі докази по справі.
Судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.10.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2018 року о 10:20 год.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями № 4930006615025, яке повернулось до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 Господарського процесуального кодексу України).
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідачу на праві власності належать будівлі та споруди, а саме: літ. А-2 - будинок СТО, А 1 -З прибудова, літ. а-1- прибудова, загальною площею 1738,4 кв.м.,літ.а, літ. а 1 - ганки, літ.Б-1 - котельна, загальною площею 63,1 кв.м.; літ.Г-2- Блок -Гаражі, загальною площею 34,8кв.м.; літ.г-сходи, літ.г 1 -тех.колодязь; літ.Д-1- Блок-кімната, загальною площею 17кв.м.; літ.д-ганок; літ. Є-2-Блок-Гараж площадки 2, загальною площею 41,3кв.м., літ. є, літ.є1-ганки, літ.є2- сходи; літ.Ж-1 - приміщення для працівників загальною площею 19,5кв.м.; літ. І -навіс; літ. К (т/ч) - контрольний пункт, літ. Л-1 - офісна будівля загальною площею 17,6кв.м.; літ. М-1- кафе, літ. М -1 - прибудова, літ.м-1-прибудова загальною площею 67,2кв.м., літ. м -гонок, літ.Н-1- офісна будівля загальною площею 19,2 кв.м., літ н-ганок; літ.О-будівля вулканізації і шино монтажу, над літ.О-1 - надбудова загальною площею 39,9кв.м., літ.о-сходи; літ.П- Блок-кімната, літ.Р - туалет, літ. С- павільйон, літ.Т- павільйон, Літ. У- пункт охорони, Літ. Ф-навіс.№1-підпірна стіна, №2,7,9-11,17,19,22 - огорожі, №4,6,8,12,18,20,23-ворота, №13-16,21 хвіртки, І-ІУ- мостіння, які розташовані за адресою: вул. Маршала Малиновського 130 у м. Дніпрі.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Позивач зазначає, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" не укладався. Замовник будівництва не звертався до міської ради, до введення об'єкту в експлуатацію щодо укладення відповідного договору, обов'язок укладення, якого визначений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", що призвело до недоотримання міським бюджетом коштів. Будівництво об'єкта, що складається з: станції технічного обслуговування автомобілів, автомийки - 1 735, 1 кв. м.; інших нежилих приміщень, функціональне призначення, яких не визначено - 139, 5 кв. м.; адміністративних, офісних будівель (приміщень) - 36,8 кв. м.; інших закладів громадського харчування - 67,2 кв. м.; індивідуальних гаражів для легкових автомобілів - 76.1 кв. м. Загальна площа об'єкту складає 2 054,7 кв.м., розташований за адресою: вул. Маршала Малиновського, 130, м. Дніпро. Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" в порушення вимог чинного законодавства не взяло участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору, що призвело до недоотримання міським бюджетом коштів.
Таким чином, позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила з листа Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету.
Позивач вказує, що до теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено, що свідчить про ухилення відповідача від укладання договору, що і є причиною спору.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Позивач обґрунтовує свої вимоги пунктом 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності відповідача на будівлі і споруди, СТО по вул. Маршала Малиновського, 130 виникло в такому порядку та з наступних підстав.
10.10.1999 Державне підприємство "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" звернулась у виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради з проханням щодо оформлення права власності на будинок СТО літ. А-2, А 1 - 3, і будівля котельні літ. Б-1 по вул. Маршала Малиновського, 130.
Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 2291 від 21.10.1999 оформлено право державної власності, в особі Верховної Ради України з видачею свідоцтва про право власності на будівлю державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" по вул. Маршала Малиновського, 130, а саме: літ. А-2,А1-3 - будинок СТО, загальною площею 1719,2кв.м., літ. Б-1 - котельня, загальною площею 63,1кв.м.
В подальшому, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 03.11.1999 видане Свідоцтво про право власності на будівлю державного підприємства "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія".
Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації літ. А-2,А -3 - будинок СТО, загальною площею 1719,2кв.м., літ. Б-1 - котельня, загальною площею 63,1кв.м., зареєстровані 03.11.1999 за реєстровим №1404-10, про що був зроблений відповідний запис у реєстрову книгу № 29 ЮНИЙ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.09.2000р. за №342-р "Про деякі питання Української державної інноваційної компанії" ліквідоване державне підприємство "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія". У п. 4 розпорядження зазначено, що майно ліквідованого підприємства передається Української державної інноваційної компанії для створення її філій. Крім того, даним розпорядженням передбачено, що Українська державна інноваційна компанія є правонаступником майнових прав про обов'язків за укладені договори державним підприємством "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія".
Між "Українською державною інноваційною компанією" (Лізингодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Аяна" (Лізингоотримувач) було укладено договір фінансового лізингу №15-25/01/12/03 від 01.12.2003, за умовами якого Лізингодавець передає Лізингоотримувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, що належить Лізингодавцю на праві власності. В подальшому, 20.12.2004 які підписали Акт виконання договору фінансового лізингу №15-25/01/12/03 від 01.12.2003, яким встановлено, що ТОВ фірма "Аяна" погасила заборгованість по лізингових платежах перед "Українською державною інноваційною компанією" в повному обсязі. Крім того сторони погодилися, що з моменту підписання даного Акта, майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130 і складається з: будинок СТО, загальною площею 1719,2 кв.м. (літ. А-2, А1-3) ; котельня, загальною площею 63,1 кв.м. (літ. Б-1); зовнішній водопровід; зовнішня господарсько-побутова каналізація; зовнішній газопровід; покриття асфальтно-бетонної площадки; діагностичний центр; огородження площадки III; покриття зі збірних залізобетонних плит площадки III; приміщення для охорони (літ. Е-2); огородження площадки IV; покриття асфальтно-бетонне площадки IV; покриття жужільне площадки II; блок-гараж площадки II (літ. Є-2); контрольний пункт (літ.К); приміщення для працівників (літ. Ж-1); літній павільйон з металевим навісом (літ. І); блоки-гаражі (у кількості 2-х) (літ.Г-2,Д-1); блок-кімната (літ. В), що було передано Лізингодавцем Лізингоотримувачу за умовами Договору фінансового лізингу №15-25/01/12/03 від 01.12.2003 переходить у власність ТОВ фірма "Аяна".
Так, 01.03.2004 між ТОВ "Биллар" і ТОВ фірма "Аяна" було укладено Договір №1 про надання зворотної фінансової допомоги, за умовами якого ТОВ "Биллар" надало ТОВ фірма "Аяна", зворотну фінансову допомогу. Виконуючи узяті на себе зобов'язання ТОВ "Биллар" платіжними дорученнями № 1 від 01.03.2004р., №2 від 04.03.2004р., № 3 від 17.03.2004р., №4 від 31.03.2004р., №7 від 29.04.2004р., №14 від 26.05.2004р., №19 від 29.06.2004р., №23 від 27.07.2004р., №30 від 21.10.2004р., №32 від 12.11.2004р., № 33 від 28.12.2004р. перерахувало ТОВ фірма "Аяна" грошові кошти у сумі 216 918,57 грн.
Між ТОВ "Биллар" і ТОВ фірма "Аяна" було укладено додаткову угоду від 01.03.2004 до договору про надання зворотної фінансової допомоги №1, за якою сторони встановили, що у разі несвоєчасного повернення наданої фінансової допомоги, Позичальник зобов'язується передати у власність Позикодавця майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130 і складається з: будинок СТО, загальною площею 1719,2 кв.м. (літ. А-2, А 1 -3); котельня, загальною площею 63,1 кв.м. (літ. Б-1); зовнішній водопровід; зовнішня господарсько-побутова каналізація; зовнішній газопровід; покриття асфальтно-бетонної площадки; діагностичний центр; огородження площадки III; покриття зі збірних залізобетонних плит площадки III; приміщення для охорони (літ. Е-2); огородження площадки IV; покриття асфальтно-бетонне площадки IV; покриття жужільне площадки II; блок-гараж площадки II (літ. Є-2); контрольний пункт (літ.К); приміщення для працівників (літ. Ж-1); літній павільйон з металевим навісом (літ. І); блоки-гаражі (у кількості 2-х) (літ.Г-2,Д-1); блок-кімната (літ. В).
У зв'язку з неповерненням отриманої фінансової допомоги, ТОВ "Биллар" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з вимогою зобов'язати ТОВ фірма "Аяна" передати по Акту прийому-передачі ТОВ "Биллар" вказане майно і визнати за ТОВ "Биллар" право власності на описане вище майно.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2005 у справі №25/377 позов задоволено. Зобов'язано ТОВ фірма "Аяна" передати по акту прийому-передачі ТОВ "Биллар" наступне майно: за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130 і складається з: будинок СТО, загальною площею 1719,2 кв.м. (літ. А-2, А -3); котельня, загальною площею 63,1 кв.м. (літ. Б-1); зовнішній водопровід; зовнішня господарсько-побутова каналізація; зовнішній газопровід; покриття асфальтно-бетонної площадки; діагностичний центр; огородження площадки III; покриття зі збірних залізобетонних плит площадки III; приміщення для охорони (літ. Е-2); огородження площадки IV; покриття асфальтно-бетонне площадки IV; покриття жужільне площадки II; блок-гараж площадки II (літ. Є-2); контрольний пункт (літ.К); приміщення для працівників (літ. Ж-1); літній павільйон з металевим навісом (літ. І); блоки-гаражі (у кількості 2-х) (літ.Г-2,Д-1); блок-кімната (літ. В); визнано право власності за ТОВ "Биллар".
КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" відмовлено ТОВ "Біллар" в реєстрації права власності на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.11.2005 у справі №25/377, на об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 130, та склав технічних паспорт із позначенням самовільних перебудов станом на 18.01.2006, у зв'язку з чим останній звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про зобов'язання зареєструвати право власності.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2006 у справі № 10/219-06 позов задоволено.
Між фізичною особою та ТОВ "Біллар" був укладений договір підряду на виконання будівельних робіт по будівництву та переобладнанню будівель та споруд по вул. Маршала Малиновського, 130 в м. Дніпропетровську. Право власності на переобладнані будівлі було визнано на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації "ЛЕВЛЕКС" від 11.06.2008, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 23899252.
Після оформлення правочинів по відчуженню будівель та споруд по вул. Маршала Малиновського, 130 у м. Дніпропетровську за договором купівлі-продажу будівель та споруд від 25.11.2008 та договором купівлі-продажу будівель та споруд від 29.11.2008, у власності ТОВ "Біллар" перебуває котельня літ. Б-1, загальною площею 63,1 кв.м, блок-кімната літ. П, №8-ворота, №9-10 - огорожа, № V - мостіння, що підтверджується листом КП "Дніпропетровське Міжміське Бюро Технічної інвентаризації" № 11391 від 07.08.2018.
Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації "ЛЕВЛЕКС" від 11.06.2008, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 23899252, визнано право власності за ТОВ "Біллар" на будівлі та споруди, а саме: літ. А-2 - будинок СТО, А 1 -З прибудова, літ. а-1- прибудова, загальною площею 1738,4 кв.м.,літ.а, літ. а 1 - ганки, літ.Б-1 - котельна, загальною площею 63,1 кв.м.; літ.Г-2- Блок -Гаражі, загальною площею 34,8кв.м.; літ.г-сходи, літ.г 1 -тех.колодязь; літ.Д-1- Блок-кімната, загальною площею 17кв.м.; літ.д-ганок; літ. Є-2-Блок-Гараж площадки 2, загальною площею 41,3кв.м., літ. є, літ.є1-ганки, літ.є2- сходи; літ.Ж-1 - приміщення для працівників загальною площею 19,5кв.м.; літ. І -навіс; літ. К (т/ч) - контрольний пункт, літ. Л-1 - офісна будівля загальною площею 17,6кв.м.; літ. М-1- кафе, літ. М -1 - прибудова, літ.м-1-прибудова загальною площею 67,2кв.м., літ. м -гонок, літ.Н-1- офісна будівля загальною площею 19,2 кв.м., літ н-ганок; літ.О-будівля вулканізації і шино монтажу, над літ.О-1 - надбудова загальною площею 39,9кв.м., літ.о-сходи; літ.П- Блок-кімната, літ.Р - туалет, літ. С- павільйон, літ.Т- павільйон, Літ. У- пункт охорони, Літ. Ф-навіс.№1-підпірна стіна, №2,7,9-11,17,19,22 - огорожі, №4,6,8,12,18,20,23-ворота, №13-16,21 хвіртки, І-ІУ- мостіння, які розташовані за адресою: вул. Маршала Малиновського 130 у м. Дніпрі.
Таким чином, право власності на об'єкт нерухомого майна з самочинними перебудовами виникло 11.06.2008. Отже, право вимоги сплати пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста виникло саме в 2008році.
Станом на час виникнення спірних відносин такі відносини регулювались Законом України "Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України "Про врегулювання містобудівної діяльності" набрав чинності 17.02.2011. Тобто, на спірні відносини дія цього закону не розповсюджується.
Відповідно до ст.27 Закону України "Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури ( 40-2007-п ) та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №40 від 24.01.2007 року передбачено, що граничний розмір коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування), не може перевищувати: 5 відсотків вартості будівництва інженерних споруд та нежитлових будинків (крім будівель закладів культури і закладів освітнього медичного та оздоровчого призначення).
Отже, на момент визнання за ТОВ "Біллар" права власності законодавство України не містило імперативних норм щодо обов'язку замовника відносно пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Згідно ст.5 Цивільного кодексу України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності".
Обов'язок участі замовника який має намір здійснити будівництво у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту замовника передбачено в ст.27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000 року в редакції з 14.10.2008 року.
Тобто, Закон України "Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000 року в редакції з 14.10.2008 року, на який посилається позивач як на підставу порушеного права, не може бути застосований до правовідносин з визнанням права власності ТОВ "Біллар" які виникли з 11.06.2008.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Дніпровської міської ради не обґрунтовані, належними доказами не підтверджені, відтак не підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності, про що відповідачем зроблено відповідну заяву.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167,170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Отже, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, (за аналогією ст.74 ГПК України) про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Така правова позиція викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 листопада 201 б року у справі за № 6-2469цс16.
Отже, позивач в позові взагалі не обґрунтував як і коли департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради стало відомо про порушення ТОВ „Білла" Закону України „Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000 року.
Відповідно до ст.28 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №2704-ІУв редакції від 29.01.2006 року, яка діяла на момент визнання права власності за ТОВ „Білла", відомості про зміст документів, що підтверджують (посвідчують) правочини щодо нерухомого майна, узагальнені відомості про речові права окремої особи на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру прав, що містять відомості про встановлення, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно, надаються органами державної реєстрації в тому числі органам державної влади чи органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законами.
Отже, позивач мав всі можливості встановити нібито порушення вимог Закону України „Про планування і забудову територій" №1699-111 від 20.04.2000 року, з моменту виникнення права власності за ТОВ „Белла" з 11.06.2008 року та подати позов протягом трьох років тобто до 11.06.2011 року. Таким чином, строк позовної давності на момент подачі позову Дніпровською міською радою сплинув.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи з викладеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" про визнання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛЛАР" (49022, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 130, код ЄДРПОУ 31584865) за участю у справі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40506253) про визнання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра укладеним - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2018
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78081020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні