Рішення

від 15.11.2018 по справі 904/3579/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3579/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010", м. Дніпро

до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 130 738 грн. 95 коп. за договором від 07.07.2017 № 67пд/17

Представники:

від позивача: Яцишин О.Й., дов.№1 від 24.07.2018, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради заборгованість в сумі 130 738 грн. 95 коп., з яких: 103 591 грн. 02 коп. - основний борг, 16 472 грн. 38 коп. - пеня, 1 455 грн. 95 коп. - 3% річних, 1 968 грн. 23 коп. - інфляційні втрати, 7 251 грн. 37 коп. - штраф, відповідно до умов договору від 07.07.2017 № 67пд/17, а також витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2 073 грн. 58 коп. та на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.09.2018.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2018 розгляд справи відкладено на 18.10.2018, у зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 15.11.2018.

У призначені судові засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.11.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" (підрядник) та Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради (замовник) укладено договір № 67пд/17 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується з урахуванням поточного фінансування виконати роботи, відповідно до кошторису по об'єкту: Капітальний ремонт покрівлі КЗО СЗШ № 142 ДМР за адресою: вул. Бєляєва, 2, м. Дніпро, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (п. 1.1. договору).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.2. договору).

Відповідно до умов п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 15.12.2017 ціна цього договору з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України виключно при наявності відповідного бюджетного призначення складає 1 538 851 грн. 02 коп., в тому числі ПДВ 20 %: 256 475 грн. 17 коп. Остаточна вартість всього комплексу робіт, зазначених в п.1.1. визначається за фактом виконання виконавцем всіх робіт по договору, згідно з актами виконаних робіт, що надаються виконавцем і підписуються замовником.

Попередня оплата підряднику на придбання будівельних матеріалів перераховується замовником у розмірі 30% від суми указаній в п. 2.1. цього договору згідно п. 1 ПКМУ від 25.04.2014 № 117, а саме: 135 411 грн. 30 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 22 568 грн. 55 коп., згідно наказу від 19.07.2017 № 322 департаменту гуманітарної політики ДМР. Генеральний підрядник зобов'язується використати державний аванс на придбання матеріалів протягом 90 календарних днів після отримання авансу. По закінченні терміну, невикористана сума авансу повертається замовнику з нарахуванням штрафних санкцій 120% від облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 2.2. договору).

Бюджетні фінансові зобов'язання виникають з урахуванням реального фінансування в межах суми договору і оформлюються додатковими угодами до договору (п. 2.3. договору).

В разі зміни бюджетного призначення на фінансування об'єкта на 2017-2018 рік сторони вносять відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткового правочину на коригування договірної ціни, підписаного обома сторонами (п. 2.6. договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акту виконаних робіт, в гривнях, на розрахунковий рахунок підрядника в рамках надходження бюджетних асигнувань надані роботи на казначейський рахунок замовника (п. 3.1. договору).

Підрядник на підставі факту виконання робіт складає акти виконаних робіт у відповідності до правил визначення вартості будівництва за формою № КБ-2 та довідку за формою № КБ-3 і передає належно оформлені документи на розгляд замовнику. Замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє документи, і в разі їх відповідності та при наявності на казначейському рахунку замовника бюджетних коштів цільового призначення підписує їх, а у разі не підписання - обґрунтовує причину відмови, в т.ч. причиною відмови може бути повна відсутність (або відсутність в достатньому обсязі) бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника (п. 3.2. договору).

Бюджетне зобов'язання за даним договором виникає у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (п. 3.3. договору).

При кінцевих розрахунках замовник може утримати вартість робіт, які виконанні з недоліками та дефектами з вини підрядника, якщо цей факт зафіксований відповідним актом. Підрядник зобов'язаний усунути виявлені порушення протягом встановлених строків за цим актом, після чого замовник повертає утримані суми коштів підряднику (п. 3.4. договору).

Замовник не несе майнової відповідальності перед підрядником за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування з бюджету або коригування відповідних програм бюджету, та зобов'язується оплатити виконані роботи протягом 60 днів з моменту отримання відповідного фінансування з бюджету на свій казначейський рахунок (п. 3.5. договору).

Строк виконання робіт на 2017 рік: 65 календарних днів з дня підписання договору, згідно з графіком виконання робіт (Додаток № 1 від 07.07.2017 р.) (п. 5.1. договору).

Строк виконання робіт на 2017-2018 рік: 131 календарних днів з дня підписання договору, згідно з графіком виконання робіт (Додаток № 2 від 07.07.2017 р.) (п. 5.2. договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2018 р. та до повного виконання бюджетних зобов'язань. У разі невиконання сторонами умов цього договору в установлений термін він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 6.1. договору).

В разі відсутності на кінець поточного бюджетного року бюджетних асигнувань у повному обсязі сторони наприкінці поточного бюджетного року укладають додатковий правочин на продовження договірних зобов'язань на бюджетний період, в якому будуть затверджені бюджетні асигнування у повному обсязі, з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання (п. 6.2. договору).

Замовник зобов'язується: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (в разі наявності та відповідно до суми цільових бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника); приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 (п. 7.1.1. та п. 7.1.2. договору).

Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт, якість яких має відповідати умовам якості, установленим договором (п. 7.3.2. договору).

Замовник не несе майнової відповідальності перед підрядником за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у разі затримки фінансування виконаних робіт з бюджету або коригування відповідних програм місцевого або державного бюджетів (п. 8.1. договору).

20.07.2017 та 01.09.2017 сторонами було укладено додаткові угоди до договору (а.с. 24-25), відповідно до яких дійшли згоди змінити преамбулу договору та внести зміни в розділ ХІІІ Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін .

Сторонами укладено Додатки № 1 до договору Графік виконання робіт 1 та 2 етап (а.с. 26-27).

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2.2. договору замовником 17.08.2017 здійснено попередню оплату підряднику у розмірі 30% від суми зазначеній в п. 2.1. договору (ціни договору) на придбання будівельних матеріалів, а саме: 135 411 грн. 30 коп.

На виконання умов договору, позивачем виконано будівельні роботи на об'єкті: Капітальний ремонт покрівлі КЗО СЗШ № 142 ДМР за адресою: вул. Бєляєва, 2, м. Дніпро на суму 1 538 851 грн. 02 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 № 1 від 23.10.2017 за формою КБ-2в на суму 735 127 грн. 58 коп. (а.с. 28-31);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року від 23.10.2017 за формою № КБ-3 на суму 735 127 грн. 58 коп. (а.с. 32-33);

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 № 2 від 28.10.2017 за формою КБ-2в на суму 579 943 грн. 67 коп. (а.с. 38-42);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2017 року від 28.10.2017 за формою № КБ-3 на суму 579 943 грн. 67 коп. (а.с. 44-45);

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 № 3 від 15.12.2017 за формою КБ-2в на суму 120 188 грн. 75 коп. (а.с. 49-53);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року від 15.12.2017 за формою № КБ-3 на суму 120 188 грн. 75 коп. (а.с. 54-55);

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 № 4 від 15.12.2017 за формою КБ-2в на суму 103 591 грн. 02 коп. (а.с. 60-64);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року від 15.12.2017 за формою № КБ-3 на суму 103 591 грн. 02 коп. (а.с. 65-66).

Господарський суд зазначає, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 № 2, за грудень 2017 № 3 та № 4 підписані зі сторони директора КЗО СЗШ № 142 із приміткою: роботи виконані в повному обсязі та відповідають даному акту. Зауважень до якості немає .

Жодних зауважень чи заперечень зі сторони відповідача спірні Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати не містять.

Як вказано вище, в п. 3.2. договору сторони погодили, що підрядник на підставі факту виконання робіт складає акти виконаних робіт у відповідності до правил визначення вартості будівництва за формою № КБ-2 та довідку за формою № КБ-3 і передає належно оформлені документи на розгляд замовнику. Замовник на протязі 3-х робочих днів перевіряє документи, і в разі їх відповідності та при наявності на казначейському рахунку замовника бюджетних коштів цільового призначення підписує їх, а у разі не підписання - обґрунтовує причину відмови, в т.ч. причиною відмови може бути повна відсутність (або відсутність в достатньому обсязі) бюджетних коштів на казначейському рахунку замовника.

Господарський суд наголошує, що спірні Акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 23.10.2017, № 2 від 28.10.2017, № 3 від 15.12.2017, № 4 від 15.12.2017 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані зі сторони замовника без жодних зауважень чи заперечень, в тому числі щодо відсутності бюджетних коштів цільового призначення.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на приписи п. 3.2. договору, той факт, що зазначені Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт відповідачем підписані та не містять заперечень, свідчить про те, що на момент підписання цих Актів та Довідок на казначейському рахунку замовника були наявні бюджетні кошти відповідного цільового призначення.

За вказаних обставин, строк на оплату спірних виконаних робіт 60 календарних днів за умовами п. 3.5. договору повинен відраховуватись від дати підписання відповідного Акту приймання виконаних будівельних робіт.

Таким чином, за виконані роботи:

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 № 1 від 23.10.2017 на суму 735 127 грн. 58 коп. відповідач повинен був розрахуватись у строк до 22.12.2017 включно (23.10.2017 + 60 календарних днів);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 № 2 від 28.10.2017 на суму 579 943 грн. 67 коп. відповідач повинен був розрахуватись у строк до 27.12.2017 включно (28.10.2017 + 60 календарних днів);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 № 3 від 15.12.2017 на суму 120 188 грн. 75 коп. відповідач повинен був розрахуватись у строк до 13.02.2018 включно (15.12.2017 + 60 календарних днів);

- за Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 № 4 від 15.12.2017 на суму 103 591 грн. 02 коп. відповідач повинен був розрахуватись у строк до13.02.2018 включно (15.12.2017 + 60 календарних днів).

Однак в порушення умов договору, відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, лише частково, з урахуванням попередньої оплати, сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 1 435 260 грн. 00 коп., в наслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 103 591 грн. 02 коп.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу вимогу № 324 від 25.07.2018 , якою вимагав оплатити заборгованість.

Однак, як зазначає позивач, замовник заборгованість не сплатив, відповідь на вимогу не надав.

Враховуючи викладене, позивач посилаючись на абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України та на положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 16 472 грн. 38 коп. за період з 14.02.2018 по 03.08.2018 та 7% штраф у розмірі 7 251 грн. 37 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 455 грн. 95 коп. за загальний період з 14.02.2018 по 03.08.2018 та інфляційні втрати у розмірі 1 968 грн. 23 коп. за період з 01.03.2018 по 30.04.2018.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Господарський суд зазначає, що спірним договором не передбачена відповідальність замовника за порушення зобов'язання зі своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 886 Цивільного кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

З підписаного сторонами договору № 67пд/17 від 07.07.2017 вбачається, що виконання зобов'язання з оплати за виконані роботи фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи положення абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивач правомірно нарахував пеню та штраф у розмірі семи відсотків від несплаченої суми.

Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Пред'явлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені, 3% річних, інфляційних та штрафу порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору підряду та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 103 591 грн. 02 коп. основного боргу, 16 472 грн. 38 коп. пені, 7 251 грн. 37 коп. штрафу, 1 455 грн. 95 коп. 3% річних, 1 968 грн. 23 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 961 грн. 08 коп. покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 112 грн. 50 коп. судового збору, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 7 500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 24.07.2018 № 07/1, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням Антарес , Додаткову угоду № 1 від 24.07.2018 до договору про надання правової допомоги від 24.07.2018 № 07/1, рахунок на оплату від 24.07.2018 № 07/1, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2438 від 23.01.2012, а також платіжне доручення від 03.08.2018 № 2017 про оплату Адвокатському об'єднанню Антарес грошових коштів у розмірі 7 500 грн. 00 коп.

Згідно із ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах від 20.12.2011 № 4191-VI показник установлено на рівні 40% прожиткового мінімуму.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка тощо.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає 5 000 грн. 00 коп., з огляду на необхідність, розумність та справедливість відповідних судових витрат для даної справи.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 40506248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Еталон-2010" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, ідентифікаційний код 37383135) 103 591 грн. 02 коп. (сто три тисячі п'ятсот дев'яносто одну грн. 02 коп.) основного боргу, 16 472 грн. 38 коп. (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дві грн. 38 коп.) пені, 7 251 грн. 37 коп. (сім тисяч двісті п'ятдесят одну грн. 37 коп.) штрафу, 1 455 грн. 95 коп. (одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять грн. 95 коп.) 3% річних, 1 968 грн. 23 коп. (одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім грн. 23 коп.) інфляційних втрат, 1 961 грн. 08 коп. (одну тисячу дев'ятсот шістдесят одну грн. 08 коп.) витрат по сплаті судового збору, 5 000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 26.11.2018