Рішення

від 20.11.2018 по справі 906/791/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/791/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальський М.Р. довіреність № б/н від 07.09.18;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова гільдія"

до Дочірнього підприємства "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група"

про стягнення 46 721,51 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 30 400,00 грн. грошових коштів, які були перераховані відповідачу в якості попередньої оплати за непоставлену продукцію, 3 040,00 грн. штрафу, 10 600,48 грн. інфляційних втрат та 2 681,03 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору № 2 від 22.05.2015 позивачем був перерахований відповідачу аванс в розмірі 50% від вартості замовлення в сумі 30 400,00 грн. Однак, в порушення вказаного договору, відповідач замовлену продукцію позивачу не відпустив, у зв'язку з чим, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути отримані ним кошти та сплатити штрафні санкції.

Ухвалою суду від 18.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: 11301, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Карла Маркса, 48. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторони був укладений договір № 2 від 22.05.2015 відповідно до якого ДП "Лугинське" ТОВ "Європейська лісопереробна група" (відповідач /продавець) зобов'язується продати, а ТОВ "Лісова гільдія" (позивач/покупець) купити на умовах склад продавця за адресою: Україна, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Карла Маркса, 48, продукцію лісопереробки (пиломатеріали хвойні) (надалі -Продукція).

Відповідно до п. 4.2 договору, продавець забезпечує завантаження продукції на наданий транспортний засіб покупця.

Покупець зобов'язаний повідомити дату подання транспортного засобу та вивезти товар не пізніше 2-3 днів з моменту повідомлення про готовність товару від продавця (п. 4.3 договору).

Оплата продукції здійснюється шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця вказаний в договорі (п. 7.1 договору).

Покупець оплачує продавцю 50% від вартості замовлення. (п. 7.2 договору).

Остаточні 50% від вартості замовлення покупець сплачує по факту готовності продукції до відвантаження на адресу покупця (п. 7.4 договору).

Пунктом 7.6 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити рахунок протягом банківського дня. Товар залишає територію продавця повністю оплаченим.

Пунктом 11.4 визначений строк дії даного договору до 31.12.2015.

Також між сторонами було підписана додаткова угода № 1 до договору № 2 від 22.05.2015 якою були визначені технічні умови до пиломатеріалів, вартість одного кубічного метра продукції та упаковка продукції.

На виконання умов укладеного договору 22.05.2015 позивачем було перераховано відповідачу кошти в якості попередньої оплати за продукцію у розмірі 30 400,00грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача в період з 01.05.2015 по 31.05.2015.

У відповідності до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 663 ЦК Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, з позовної заяви вбачається що товар відповідачем не був поставлений.

Позивач посилаючись на те, що відповідачем не виконані умови щодо поставки продукції просить стягнути з відповідача суму перерахованої попередньої оплати в розмірі 30 400,00 грн.

Відповідач заперечень та доказів поставки суду не надав.

Таким чином, враховуючи факт перерахування позивачем відповідачу коштів за не поставлену продукцію вимога позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 30 400,00 грн підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3 040,00 грн штраф нарахований на підставі 8.3 договору.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення 3 040,00 штрафу суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3 договору, на який посилається позивач, у випадку порушення строків відвантаження продукції продавець зобов'язується сплатити штраф покупцю у розмірі 0,1% від вартості не відвантаженої продукції за кожен день прострочки.

Однак, аналізуючи вказаний вище пункт договору, на підставі якого позивачем було нараховано штраф вбачається, що вказані штрафні санкції мають місце для застосування у разі порушення продавцем строків відвантаження продукції.

Згідно п. 7.6 договору, товар залишає територію продавця повністю оплаченим.

Тобто, до здійснення відвантаження продукції, позивачем необхідно сплатити 100% її вартості.

З матеріалів справи та з позовної заяви вбачається. що позивач сплатив 50% вартості продукції у розмірі 30 400 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 040,00 грн штрафу нарахованого за порушення строків відвантаження продукції є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 2 681,03 грн 3% річних та 10 600,48 грн інфляційних втрат.

Застосування частини другої статті 625 ЦК України щодо стягнення з відповідача 3% річних та суми індексу інфляції є помилковим, оскільки стягнення з суми попередньої оплати, перерахованої за договором, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 ЦК України.

Вказане є підставою у відмові у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2 681,03 грн 3% річних та 10 600,48 грн інфляційних втрат.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог стягнення попередньої оплати вартості продукції в сумі 30 400,00 грн та відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 040,00 грн штрафу, 2 681,03 грн 3% річних, 10 600,48 грн інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Лугинське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська лісопереробна група" ( 11301, Житомирська область, Лугинський район, смт. Лугини, вул. Карла Маркса, буд. 48, ідентифікаційний код 36127998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова гільдія" (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності , буд. 18, ідентифікаційний код 37721631) - 30 400,00 грн. боргу, 1146,47 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.11.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)