Рішення

від 23.11.2018 по справі 920/825/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.11.2018 Справа № 920/825/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Головного управління статистики у Сумській області

до відповідача - Громадської організації Конотопська міськрайонна у Сумській області організація інвалідів та ветеранів Всеукраїнської громадської організації інвалідів Союз Чорнобиль України ,

про стягнення 12036 грн. 03 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач 16.10.2018 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 10293 грн. 79 коп. боргу з відшкодування теплопостачання, 34 грн. 49 коп. заборгованості з відшкодування земельного податку, 1707 грн. 75 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору оренди державного майна № 2115 від 18.11.2014 та договору про відшкодування витрат № 46/2115 від 27.11.2014.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було передано в оренду майно, однак відповідач порушив умови договору стосовно оплати витрат на утримання орендованого майна та земельного податку, що є підставою для стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Ухвалою від 18.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідач 08.11.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.

Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичних витрат позивача, акти приймання-передачі та будь-які інші докази, які можуть підтвердити позовні вимоги.

19.11.2018 позивач надав відповідь на відзив, в якому заперечує проти доводів відповідача та надає докази для підтвердження позовних вимог.

Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось, інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

18.11.2014 між сторонами було укладено договір оренди державного майна № 2115 (надалі - Договір оренди). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору оренди (а.с. 19-21).

Відповідно до Договору оренди позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, розташоване на першому поверсі двоповерхової будівлі за адресою: вул. Братів Лузанів, 43, м. Конотоп, Сумська область.

Позивач майно відповідачу передав. Вищевказаний факт підтверджується копією акту приймання-передавання орендованого майна від 18 листопада 2014 року (а.с. 21).

Згідно до п. 5.11 Договору оренди відповідач зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна.

27.11.2014 між сторонами було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 46/2115 (надалі - Договрі про відшкодування витрат). Крім того, до договору були укладені додаткові угоди №№ 1-8. Вищезазначений факт підтверджується копією Договору про відшкодування витрат та копіями додаткових угод (а.с. 24-37).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат (з урахуванням додаткової угоди № 1) відповідач зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відшкодувати витрати позивача за обслуговування будівлі відповідно площі орендованого приміщення та за комунальні послуги (електро-, водопостачання, опалення, тощо) та здійснювати плату за користування земельною ділянкою.

Перелік та методика нарахування витрат визначені у додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору про відшкодування витрат.

Згідно до п. 1 Додатку № 1 до додаткової угоди № 7 до Договору про відшкодування витрат відповідач відшкодовує позивачу вартість одержаних послуг по теплопостачанню по питомій вазі займаних площ, що складає 23.1 % (48.1 м.кв.) від загальної площі опалення відповідно до укладеного договору та фактично одержаних рахунків від КП "Теплогарант .

01.06.2018 між сторонами було укладено договір № 2115/КВ , в якому передбачено, що відповідач зобов'язується вносити на користь позивача плату за користування земельною ділянкою, пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в його користуванні з урахуванням прибудинкової території (а.с. 36-37).

Позивач зазначає, що відповідачем у період з 01.02.2018 по 08.10.2018 не було виконано умов Договору про відшкодування витрат, стосовно оплати заборгованості з теплопостачання в розмірі 10293 грн. 79 коп. та земельного податку на загальну суму в розмірі 34 грн. 49 коп. Позивачем наданий розрахунок вищезазначеної заборгованості (а.с. 47,49).

На підставі виставлених рахунків КП Теплогарант (рахунок № 307, № 42, № 586, 859) позивач та відповідач підписали акти приймання-здавання робіт по відшкодуванню витрат за теплопостачання КЕКВ 2271 (№ 285, 212, 131, 96). Зазначені акти скріплені підписами сторін та печатками. Вищезазначені факти підтверджуються копіями рахунків та актів, які містяться в матеріалах справи (а.с. 61-69).

Позивач зазначає, що направляв відповідачу письмові претензії про погашення заборгованості з теплопостачання в сумі 10293 грн. 79 коп. разом з розрахунками. До матеріалів справи надані копії претензій № 12-19/747-18 від 06.03.2018, № 12-19/1191-18 від 13.04.2018, № 13-06/1457-18 від 10.05.2018, № 12-19/2382-18 від 24.07.2018, які містять розрахунки заборгованості та реквізити для її оплати (а.с. 38-46).

Оскільки відповідач заборгованість не погасив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд дійшов висновку, що відповідачем отримані зазначені претензії та рахунки та відповідачу було відомо про заборгованість, оскільки матеріали справи містять гарантійний лист відповідача № 174 від 20.03.2018 та гарантійний лист відповідача № 183 від 11.05.2018, в яких зазначено, що відповідач гарантує оплату рахунків на загальну суму 10293 грн. 79 коп. Зазначені гарантійні листи підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені печаткою юридичної особи (а.с. 50-51).

Однак відповідач у відзиві зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичних витрат позивача, акти приймання-передачі та будь-які інші докази, які можуть підтвердити позовні вимоги. Стосовно земельного податку, то відповідачем жодних заперечень не надано.

В той же час, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач не поніс фактичних витрат, однак відповідач не спростовує факту отримання ним послуг з обслуговування будівлі (в тому числі і теплопостачання).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно до п. 54 Рішення Європеського суду з прав людини у справі Козинець протии України , яке є джерелом права, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з рав людини , суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Суд відхиляє аргументи відповідача, оскільки вони суперечать встановленим матеріалами справи фактичним обставинам, не доведені належними та допустимими доказами (наприклад, не надно звернень відповідача до позивача про відсутність комунальних послуг чи їх неналежну якість, тощо), а тому судом до уваги не приймаються.

Виходячи з вищенаведених фактичних обставин, які підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено Договір оренди та Договір про відшкодування витрат, договір № 2115/КВ. Позивач отримав майно в оренду та користувався ним, а також отримував відповідні послуги з теплопостачання. На відповідача було покладено обов'язок відшкодувати витрати позивача за обслуговування будівлі (в тому числі з теплопостачання) та здійснювати плату за користування земельною ділянкою. Позивач направляв відповідачу претензії, які містили рахунки для оплати боргу. Відповідач претензії отримував, заборгованість неодноразово визнавав, гарантував оплату.

Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов наступних висновків.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості з теплопостачання в розмірі 10293 грн. 79 коп. та земельного податку на загальну суму в розмірі 34 грн. 49 коп.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі N 1-26/2011 та Рішенням Конституційного суду України від 1 грудня 2004 року по справі N 1-10/2004 сторони при виконання договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови Договору, а не ухилятись від виконання обов'язків з формальних причин.

Оскільки обов'язок сплати за теплопостачання та сплати земельного податку був встановлений Договором про відшкодування витрат та Договором № 2115/КВ, однак відповідачем не виконаний, то суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10293 грн. 79 коп. заборгованості з теплопостачання та земельного податку на загальну суму в розмірі 34 грн. 49 коп. (загальний період з 01.02.2018 по 08.10.2018) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 1707 грн. 75 коп. пені (загальний період з 21.03.2018 по 08.10.2018).

Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

Згідно з ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат у випадку несвоєчасної оплати за послуги відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Відповідач зазначає у відзиві, що враховуючи положення Конституції України, чинного законодавства України, відповідач не погоджується з сумами нарахованої пені.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки вони є необґрунтованими, так як відповідачем не зазначено конкретних норм матеріального права, які на його думку порушує позивач, не зазначено і контррозрахунку сум пені, а отже не обґрунтувано своєї позиції по справі жодними належними та допустимими доказами.

Оскільки пеня передбачена сторонами у Договорі і розрахована позивачем вірно, що перевірено судом, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1707 грн. 75 коп. (загальний період з 21.03.2018 по 08.10.2018) є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 538 від 11.10.2018 (а.с.10).

Враховуючи те, що судом задоволені позовні вимоги, то витрати позивача із сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Головного управління статистики у Сумській області до Громадської організації Конотопська міськрайонна у Сумській області організація інвалідів та ветеранів Всеукраїнської громадської організації інвалідів Союз Чорнобиль України про стягнення 12036 грн. 03 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації Конотопська міськрайонна у Сумській області організація інвалідів та ветеранів Всеукраїнської громадської організації інвалідів Союз Чорнобиль України (вул. Братів Лузанів, 43, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 22595212) на користь Головного управління статистики у Сумській області (вул. Супруна, 16, м. Суми, 40481, код ЄДРПОУ 02362227) 10293 грн. 79 коп. заборгованості з відшкодування теплопостачання, 34 грн. 49 коп. заборгованості з відшкодування земельного податку, 1707 грн. 75 коп. пені, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Головному управлінню статистики у Сумській області наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повні реквізити сторін:

Позивач - Головне управління статистики у Сумській області (вул. Супруна, 16, м. Суми, 40481, код ЄДРПОУ 02362227).

Відповідач - Громадська організація Конотопська міськрайонна у Сумській області організація інвалідів та ветеранів Всеукраїнської громадської організації інвалідів Союз Чорнобиль України (вул. Братів Лузанів, 43, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 22595212).

Повне судове рішення складено 26.11.2018.

Суддя О.Ю. Резніченко