ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
22.11.2018 Справа № 905/1814/18
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Грабчаку Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до відповідача Комунального підприємства Макіївтепломережа , м. Макіївка Донецької області
про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у сумі 2069864,53 грн.,
За участі представників сторін:
від позивача - Єгоров В.С., довіреність №14-77 від 14.04.2017р;
від відповідача - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України, м. Київ " звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Макіївтепломережа , м. Макіївка Донецької області про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у сумі 2069864,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати за газ, внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних у розмірі 391609,03 грн. та інфляційних витрат у розмірі 1678255,50 грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525,530,625,629,692,712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1814/18 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.10.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1814/18 за правилами загального позовного провадження.
01.11.2018р. у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.11.2018 р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та посилався на обставини, що наведені вище. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
За висновками суду, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.
Пунктом 4 ст.122 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Комунального підприємства Макіївтепломережа є: 86156, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, 72-А.
З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 10.10.2018, 09.11.2018 на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua) було розміщено оголошення про дату та час судового засідання у справі № 905/1814/18, призначеного на 01.11.2018р. та 22.11.2018р., відповідно.
У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.
30.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Макіївтепломережа" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1410/15-КП-8.
Згідно п.1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
За правилами п.2.1 договору №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. продавець передає покупцеві з 01.01.2015р. по 31.12.2015р. газ обсягом до 3237,8 тис. куб. м.
За змістом п.5.2 укладеного сторонами правочину ціна за 1000 куб. м природного газу становить 5900,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,700 грн, крім того ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 6384,70 грн, крім того ПДВ - 20% - 1276,94 грн, всього з ПДВ - 7661,64 грн.
За змістом п.6.1 договору №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.10.10 договору №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. по справі №905/3183/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Комунального підприємства Макіївтепломережа про стягнення 6684460,96 грн. задоволено частково: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 4057824,65 грн, пеню в розмірі 1176439,40 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 993397,08 грн., 3% річних - 71919,68 грн., а також судовий збір в сумі 100266,91 грн. В решті вимог відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.
Відповідно ч.4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати за договором купівлі-продажу природного газу №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. встановлений рішенням господарського суду і не підлягає доведенню.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме- актів приймання-передачі природного газу від 31.01.2015р. та 28.02.2015р., підписаних та скріплених печатками сторін, за зобов'язанням січня 2015р. та лютого 2015р. за договором купівлі-продажу природного газу №1410/15-КП-8 від 30.12.2014р. борг в сумі 4057824,65 грн. на теперішній час не погашений, доказів протилежного відповідачем не надано.
Таким чином, на час розгляду справи, рішення господарського суду Донецької області від 19.01.2016р. по справі №905/3183/15 не виконане, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відтак, з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, додатково нараховано та пред'явлено до стягнення, у межах провадження по даній справі, за зобов'язаннями січня 2015р. (за період з 01.07.2015р. по 28.02.2018р. у розмірі 1038333,70 грн) та лютого 2015р. (за період з 01.07.2015р. по 28.02.2018р. у розмірі 639921,80 грн.) інфляційні витрати у загальній сумі 1678255,50 грн. та 3% річних за зобов'язаннями січня 2015р. (за період з 02.10.2015р. по 27.03.2018р. у розмірі 268893,29 грн) та лютого 2015р. (за період з 02.10.2015р. по 27.03.2018р. у розмірі 122715,74 грн.), а загалом у сумі 391609,03 грн.
У п.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. приведено висновки, за змістом яких саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Перевіривши розрахунок інфляційних витрат та 3% річних за зазначений позивачем період, суд вважає його арифметично вірним, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства Макіївтепломережа м. Макіївка про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у сумі 2069864,53 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства Макіївтепломережа (86156, Донецька область, м. Макіївка, вул. Лебедєва, 72-А, ЄДРПОУ 31534547) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованість у розмірі 2069864,53 грн., з яких: інфляційні витрати в розмірі 1678255,50 грн., 3% річних в розмірі - 391609,03 грн., а також, витрати по сплаті судового збору у розмірі 31048,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через господарський суд Донецької області.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2018р.
Суддя О.В. Чернова
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2018 |
Оприлюднено | 27.11.2018 |
Номер документу | 78082256 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Чернова Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Донецької області
О.В. Чернова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні