Рішення

від 05.11.2018 по справі 910/10342/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2018Справа № 910/10342/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10342/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київпроект" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ "ГЛОБАЛ РІАЛ ЕСТЕЙТ МАРКЕТ" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22)

про стягнення 28 228, 66 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київпроект" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція нерухомості "Глобал Ріал Естейт Маркет" (далі - відповідач) про стягнення 28228,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень № 414-О/15 від 03.12.2015, в частині оплати заборгованості за договором в розмірі 21160, 90 грн, яка була визнана відповідачем в угоді про розірвання (припинення) договору оренди нежитлових приміщень № 414-О/15 від 03.12.2015 від 15.08.2016. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2018 залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київпроект" без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: поданням до суду заяви із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача; поданням до суду заяви із доданням до неї доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; поданням до суду належним чином засвідчених доказів доданих до позовної заяви.

23.08.2018 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені даною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/10342/18 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін; запропоновано сторонам надати докази по справі та повідомлено, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк до 30.09.2018.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі № 910/10342/18, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/10342/18 за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22 (перевірено станом на момент відкриття провадження у справі).

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до поштового повернення № 0103047466990, яке повернулося на адресу Господарського суду міста Києва, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 у справі № 910/10342/18 не було вручене під час доставки, про що вказано: "інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2018 у справі № 910/10342/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 03.12.2015 між Публічним акціонерним товариством КИЇВПРОЕКТ , як орендодавцем за умовами договору, та Товариством з обмеженою відповідальністю АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ ГЛОБАЛ РІАЛ ЕСТЕЙТ МАРКЕТ , як орендарем, було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 414-0/15 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 34,20 кв.м., розташоване на 5 поверсі корпусу А нежилого будинку орендодавця, що знаходиться в місті Києві по вул. Б. Хмельницького, 16-22.

Згідно пунктів 4.1.1. та 4.1.2. договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату та відшкодування за спожиті орендарем комунальні послуги. Пункт 7.3.4. договору встановлює, що орендар зобов'язаний сплачувати платежі по договору своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.5. договору, платежі, вказані у п. 4.1. договору сплачуються орендарем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок орендодавця не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного місяця за поточний місяць.

16.03.2016 орендар і орендодавець уклали додаткову угоду № 1 від 16.03.2016 до договору щодо зміни місцезнаходження нежитлового приміщення, що здається оренду, а саме: ...нежитлове приміщення загальною площею - 57,10 кв.м. розташоване на 8 поверсі корпусу А, нежилого будинку орендодавця, що знаходиться в місті Києві по вул. Б. Хмельницького, 16- 22... . Також сторонами були підписані відповідні акти приймання - передачі нежитлового приміщення.

15.08.2016 сторони уклали угоду про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 414-0/15 від 03.12.2015 (далі - угода). Згідно зазначеної угоди, сторони підтвердили, що заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 21 160, 90 грн. Також 15.08.2016 сторонами був підписаний акт № 4 повернення нежитлових приміщень.

Позивач направляв відповідачу вимогу про сплату наявної заборгованості №06-210/адм. від 11.07.2017 зі строком виконання протягом семи календарних днів, проте дана вимога повернулась позивачу за закінченням встановленого строку зберігання.

Доказів сплати відповідачем на користь позивача 21 160, 90 грн боргу матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 21 160, 90 грн основної заборгованості, 1 243, 57 грн 3 % річних та 5 824, 19 грн інфляційних збитків за період прострочення з 16.08.2016 по 31.07.2018.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 283 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (частина 4 статті 286 Господарського кодексу України).

За умовами договору орендар був зобов'язаний сплачувати орендну плату та відшкодування витрат за спожиті орендарем послуги не пізніше 15 числа кожного місяця за поточний місяць.

Станом на 16.08.2016 заборгованість орендаря перед орендодавцем за договором становила 21 160, 90 грн, що було підтверджено сторонами в угоді про розірвання (припинення) договору.

Отже відповідачем визнана заборгованість в розмірі 21 160, 90 грн за договором перед позивачем.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 21 160, 90 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 21 160, 90 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендної плати, у відповідності до п. 4.5. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21 160, 90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу за період прострочення з 16.08.2016 по 31.07.2018 підлягають задоволенню відповідно до наведеного в доданому до позовної заяви розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Київпроект" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ "ГЛОБАЛ РІАЛ ЕСТЕЙТ МАРКЕТ" про стягнення 28 228,66 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ НЕРУХОМОСТІ "ГЛОБАЛ РІАЛ ЕСТЕЙТ МАРКЕТ" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 40159219) на користь Публічного акціонерного товариства "Київпроект" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 16-22; ідентифікаційний код 04012780) 21 160 (двадцять одну тисячу сто шістдесят) грн 90 коп. основної заборгованості, 1 243 (одна тисяча двісті сорок три) грн 57 коп. 3% річних, 5 824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 19 коп. інфляційних втрат та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.11.2018.

Суддя Г.П. Бондаренко