Рішення

від 21.11.2018 по справі 620/3294/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3294/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Леонова О.Є.,

представника відповідача - Гладченко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

03.10.2018 Публічне акціонерне товариство Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" (далі - ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі - Чернігівська МР) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати підпункт 9.1 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради №31/VII-23 від 31.05.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством, у встановленому законодавством порядку, було здійснено всі необхідні дії для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яку воно бажало отримати в оренду. Натомість, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, перевищив свої повноваження та допустив порушення статті 19 Конституції України. Зокрема, норма статті 28 Закону України Про землеустрій регламентує виключно відносини суб'єкта (замовника), який має намір отримати земельну ділянку у користування, та розробника землеустрою, і жодним чином не може бути підставою для відмови органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою.

Ухвалою судді від 08.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та зазначив, що рішенням Чернігівської МР від 17.08.2017 ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7256 га, по проспекту Миру, 194, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Вказаним рішенням позивачу до 01 березня 2018 року встановлено подати на затвердження сесії міської ради розроблений та затверджений у встановленому законом порядку проект землеустрою. У зв'язку з тим, що позивач у термін, встановлений вказаним рішенням, проект землеустрою на затвердження не подав, Чернігівська МР відмовила йому у наданні дозволу на підставі статті 28 Закону України Про землеустрій .

Крім того, зазначив, що ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот на дату прийняття рішення Чернігівською МР не є в повній мірі власником об'єктів нерухомості на земельній ділянці, зі зверненням щодо якої товариство зверталось до міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі, враховуючи таке.

ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.01.1996 внесено відповідний запис (а.с. 17-18).

Відповідно до Свідоцтв про право власності, у колективній власності ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот перебуває нерухоме майно (нежитлові будівлі) за адресами: просп. Миру, 194, копр. 5, корп. 7, корп. 8, корп. 11, корп. 14, корп. 15 м. Чернігів (а.с. 38-47).

Судом встановлено, що Чернігівською МР було розглянуто заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7625 га, по проспекту Миру, 194 (а.с. 35-48), та прийнято рішення від 17.08.2017 № 22/VII-27, яким її задоволено (а.с. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання вказаного рішення та оформлення земельної ділянки, 20.09.2017 ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот (замовник) уклало з інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1 від 06.02.2015) (виконавець) договір на створення (передачу) науково-технічної продукції (а.с. 52). Однак, на стадії отримання підпису - згоди у суміжника меж з землекористувачем ТОВ ЧЕРНІГІВІНЖАВТОСЕРВІС було виявлено розбіжність між планами Держгеокадастру та Управління земельних ресурсів міської ради. Наведена обставина ускладнила та затримала процес підготовки та подання на затвердження проекту землевідводу вищевказаної земельної ділянки до 24.02.2018.

Про вказані обставини ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот повідомляло Управління земельних ресурсів Чернігівської МР листом від 06.03.2018 за №28 (а.с. 9).

Листом від 20.03.2018 за №01-08/706 вказане Управління повідомило позивача про погодження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот , площею 3,7256 га, по просп. Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (а.с. 10).

В свою чергу, рішенням Чернігівської МР від 31.05.2018 №31/VII-23 ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7256 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, у зв'язку з порушенням позивачем вимог статті 28 Закону України Про землеустрій (а.с. 16).

Про прийняте рішення відповідач повідомив ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот листом від 06.06.2018 за №01-21/707 (а.с. 15)

Вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив у наданні вищевказаного дозволу, ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Кожному громадянину України, згідно статті 14 Конституції України, гарантується право на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України та Законом України Про землеустрій .

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі статтею 25 Закону України від 22.05.2003 №858-IV Про землеустрій (далі - Закон №858) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Статтею 30 Закону №858 передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

У свою чергу, частиною першою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 186-1 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною восьмою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у його погодженні.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2017 Чернігівською МР було прийнято рішення № 22/VII-27, яким задоволено клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7256 га, по проспекту Миру, 194 (а.с. 8).

Проект землеустрою було погоджено Управлінням земельних ресурсів Чернігівської МР, про вказане Управління повідомило позивача листом від 20.03.2018 №01-08/706 (а.с. 10).

Згідно оскаржуваного рішення, підставою для відмови ТОВ ЧРМЗ Жовтневий молот у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7256 га, по проспекту Миру, 194, стало порушення позивачем, на думку відповідача, вимог статті 28 Закону № 858.

Однак, із вказаною позицією Чернігівської МР суд не погоджується, оскільки статтею 28 Закону №858 визначено права та обов'язки розробників документації із землеустрою, в тому числі, щодо виконання робіт із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Також, статтею встановлено, що максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

В свою чергу, частиною другою статті 26 Закону встановлено, що розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ЧРМЗ Жовтневий молот не є розробником документації із землеустрою, а навпаки, в даних правовідносинах виступає як її замовник, що виключає можливість застосування до позивача негативних наслідків у випадку порушення вимог статті 28 Закону.

Суд звертає увагу, що вказані положення Закону регламентують виключно правовідносини суб'єкта (замовника), який має намір отримати земельну ділянку у користування та розробника документації із землеустрою, і жодним чином не може бути підставою для відмови органом місцевого самоврядування у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначені Чернігівською МР в оскаржуваному рішенні від 31.05.2018 № 31/VII-23 підстави для відмови ТОВ ЧРМЗ Жовтневий молот у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не передбачені чинним законодавством України, що регулює земельні відносини. Тобто, відмовляючи позивачу у наданні зазначеного дозволу відповідач діяв протиправно, з перевищенням наданих йому повноважень, що суперечить принципу законності ухваленого рішення, так як у даних правовідносинах відмова може бути надана виключно з підстав, визначених Земельним кодексом України, які є вичерпними. Чернігівська МР не наділена в даному випадку повноваженнями самостійно розширювати коло підстав для відмови і діяти на власний розсуд.

Посилання представника відповідача, що оскаржуване рішення прийняте у зв'язку з тим, що ТОВ ЧРМЗ Жовтневий молот , не подавши у визначений термін розроблений проект землеустрою на затвердження, не виконало рішення Чернігівської МР від 17.08.2017 №22/VІІ-27, суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

З прийняттям 05 листопада 2009 року Верховною Радою України Закону України від 05 листопада 2009 року № 1702-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю , який набрав чинності 10 грудня 2009 року, статтю 151 Земельного кодексу України викладено в іншій редакції, зокрема, виключено норми стосовно строку дії дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, Законом України від 02 червня 2015 року №497-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою законодавцем внесено зміни до Закону України "Про землеустрій" та Земельного кодексу України та доповнено, відповідно, статтю 22 частиною другою та статтю 186 частиною 16 наступного змісту: "рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії".

Отже, рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017 року № 22/VІІ-27 має необмежений строк дії відповідно до закону, а саме, відповідно до положень частини другої статті 22 Закону №858 та частини шістнадцятої статті 186 Земельного кодексу України.

Також суд вважає безпідставними доводи представника відповідача, що ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот на дату прийняття рішення Чернігівською МР не є у повній мірі власником об'єктів нерухомості на тій земельній ділянці, зі зверненням щодо якої товариство зверталось до міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки наведене не слугувало підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки.

В силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною другою статті 19 Конституції України та статтею 24 Закону від 21.05.1997 №280-97/ВР Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною десятою статті 59 Закону № 280-97/ВР, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення Чернігівської МР від 31.05.2018 № 31/VII-23 в частині відмови ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 3,7256 га, по проспекту Миру, 194 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з подальшою передачею земельної ділянки в оренду, є протиправним та має бути скасоване.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що Чернігівська міська рада відмовляючи ПАТ ЧРМЗ Жовтневий молот у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов товариства слід задовольнити в повному обсязі.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" (код ЄДРПОУ 00901714, просп. Миру, 194, м. Чернігів, 14000) до Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 9.1 пункту 9 рішення Чернігівської міської ради від 31.05.2018 № 31/VII-23 ''Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам''.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства Чернігівський ремонтно-механічний завод "Жовтневий молот" судові витрати в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.

Суддя С.В. Бородавкіна