Рішення

від 06.11.2018 по справі 524/2621/18

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/2621/18

Провадження № 2/524/1498/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

Головуючого - судді Кривич Ж.О.,

Секретаря судового засідання - Коваль Т.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія ПРОВІЗОР-КРЕМІНЬ про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія ПРОВІЗОР-КРЕМІНЬ про стягнення заборгованості.

Вимоги обґрунтовані тим, що 14.03.2013 року між ним та відповідачем було укладено договір грошової позики № 01/17, згідно до якого він передав у позику відповідачу грошові кошти в сумі 253 000 грн. 00 коп., а останній зобов'язався повернути гроші. Вказана обставина підтверджується текстом договору від 14.03.2013 року. У обговорений сторонами строк гроші відповідач не повернув.

Позивач свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, просить слухати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, про що надав суду відповідну заяву.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позов суду не направив.

Ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою судді від 18.04.2018 року відкрито провадження по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

14.03.2017 року між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ТОВ Фармацевтична компанія ПРОВІЗОР-КРЕМІНЬ (Позичальник) укладено договір грошової позики № 01/17, відповідно до умов якого Позикодавець передав у власність, а Позичальник прийняв грошові кошти в сумі 253 000 грн. 00 коп., що підтверджується текстом договору. Строк договору, на який він укладався - 365 днів (п. 2.2 договору). Зобов'язання мало бути виконано у строк до 14.03.2018 року.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором позики від 14.03.2017 року, коштів в обговорений строк позивачу не повернув. Станом на момент розгляд справи товариство коштів не повернуло позивачу кошти.

У відповідності до ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 395 грн. 00 коп.

Отже, залишок невідшкодованої заборгованості становить 253 000 грн. 00 коп. та 3% річних 395 грн. 00 коп., а всього 253 395 грн. 00 коп.

Згідно до п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинним законодавством не передбачено припинення зобов'язання ухваленням такого рішення. В цих випадках діє загальне правило про припинення зобов'язання проведенням належного виконання.

Відповідачем не надано свого розрахунку трьох процентів річних.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь відповідача слід стягнути 253 395 грн. 00 коп. та сплачений ним судовий збір в розмірі 2 533 грн. 95 коп.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія ПРОВІЗОР-КРЕМІНЬ (ідентифікаційний код 38655557, адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 15/4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість за договором грошової позики № 01/17 від 14.03.2017 року в сумі 253 000 грн. 00 коп. та 3% річних 395 грн. 00 коп., а всього 253 395 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтична компанія ПРОВІЗОР-КРЕМІНЬ (ідентифікаційний код 38655557, адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Академіка Маслова, 15/4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) сплачений ним судовий збір в розмірі 2 533 грн. 95 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя