Постанова

від 20.11.2018 по справі 810/4529/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4529/17 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року (повний текст складено 25 квітня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій-профілакторій Діброва про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва , в якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5196 від 11 жовтня 2010 року виданого ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року провадження в адміністративній справи закрито.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що до повноважень позивача належить анулювання в установленому порядку дії спеціальних дозволів на користування надрами та ст.26 Кодексу України про надра передбачено, що у випадку незгоди користувачів - право користування надрами припиняється у судовому порядку, а ст.7 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності передбачає право дозвільного органу звертатись до суду з позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання документа дозвільного характеру.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що у позивача, як уповноваженого центрального органу виконавчої влади у відповідній сфері, відсутні визначені законом повноваження щодо звернення до суду з позовами про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 11 жовтня 2010 року відповідачу було видано спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 5196 (а.с.72) на вид корисних копалин - мінеральні радонові води, до якого між ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України укладено угоду від 11 жовтня 2010 року №5196 про умови користування надрами з метою видобування (а.с.74).

За наслідком проведення перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (води, грязі лікувальні) Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складено акт перевірки №07-09/22/2016-04/п (204) від 07 жовтня 2016 року (а.с.90), в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України винесено припис від 07 жовтня 2016 року №1227-14/06 (а.с.100), яким зобов'язано відповідача у строк до 07 листопада 2016 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Наказом позивача від 30 грудня 2016 року №505 (а.с.105) встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 4 до цього наказу, в тому числі ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва , якому надано термін на усунення порушень до 01 березня 2017 року.

19 квітня 2017 року позивачем прийнято наказ №176 (а.с.111), яким зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, в тому числі і спеціальний дозвіл на користування надрами реєстраційний номер 5196 виданий 11 жовтня 2010 року відповідачу.

14 вересня 2017 року позивачем направлено засобами поштового зв'язку ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва лист (а.с.55), яким повідомив відповідача про розгляд питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами №5196 від 11 жовтня 2010 року та просив надати до Держгеонадр у 15 денний строк власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами з метою видобування мінеральних радонових вод ділянки Голендерня Білоцерківського родовища, згідно з вказаним дозволом.

Зазначений лист отримано відповідачем 18 вересня 2017 року, згідно наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.56).

З огляду на відсутність згоди від ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва на припинення права користування надрами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції за відсутністю публічно-правового спору та узаконеного права позивача на звернення до суду у цьому конкретному випадку.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 5 ч.1 ст.19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дана справа не є справою адміністративної юрисдикції, оскільки позивач, як центральний орган виконавчої влади, не наділений правом звернення до суду в порядку зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, а тому звернення до суду із заявленими вимогами виходить за межі його можливостей та не утворює публічно-правового спору.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.8 ст.16 Кодексу України про надра переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.3 Закону України Про центральні органи виконавчої влади передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України №391/2011 від 06 квітня 2011 року (Положення №391/2011), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За змістом пп.13 п.4 вказаного Положення Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію

Аналогічні норми містяться в п.1 та пп.10 п.4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174.

Крім того, відповідно до пп.36 1 п.4 Положення №391/2011 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду в передбаченому законом порядку .

Згідно з п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Згідно з ч.2 ст.24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4 1 ) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

З огляду на викладені обставини, до повноважень Державної служби геології та надр України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, належить анулювання в установленому порядку дії спеціальних дозволів на користування надрами, разом з тим, у випадку незгоди надрокористувача щодо припинення його права користування надрами відповідним органом, таке право припиняється у судовому порядку.

В той же час, пп.36 1 п.4 Положення №391/2011 наділяє позивача правом на звернення до суду у наведеному вище випадку, з метою припинення права користування надрами у судовому порядку, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом є висновок позивача про порушення ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр та про незгоду відповідача на припинення права користування надрами, Державна служба геології та надр України наділена повноваженнями на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №5196 від 11 жовтня 2010 року виданого ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва .

Крім того, відповідно до ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Однак, закриваючи провадження у справі з підстав, передбачених ч.1 ст.238 КАС України, суд першої інстанції у своїй ухвалі не роз'яснив позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Посилання суду першої інстанції щодо наявності у позивача права звернення до прокуратури із заявою про подання позову до ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва в порядку позбавлення права користування надрами є помилковим, оскільки відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В той же час, у даному випадку відповідні повноваження щодо звернення до суду з позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами віднесені до компетенції саме Державної служби геології та надр України, та з матеріалів справи не вбачається, що вказаний орган державної влади не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний захист інтересів держави.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції на правову позиції, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №800/414/17 є недоречним, оскільки у вказаному рішенні Великої Палати Верховного Суду встановлено, що Положенням про Мін'юст та іншими нормативно-правовими актами його не наділено повноваженнями щодо звернення з позовами до суду під час забезпечення проведення перевірки, передбаченої Законом України Про очищення влади , в той час, як відповідні повноваження позивача щодо звернення до суду з метою припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами передбачені пп.36 1 п.4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України №391/2011 від 06 квітня 2011 року, ст.26 Кодексу України про надра.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність встановлених ч.1 ст.238 КАС України підстав для закриття провадження в адміністративній справі за позовом Державної служби геології та надр України до ТОВ Санаторій-профілакторій Діброва про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що помилковість висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року про закриття провадження у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року про закриття провадження у справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 26 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма