Постанова

від 26.11.2018 по справі 812/1814/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року справа №812/1814/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року (головуючий суддя І інстанції Петросян К.Є.), складене в повному обсязі 28 серпня 2018 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області у справі № 812/1814/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Огороднє до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Огороднє звернулось до суду із позовом до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування повідомлень-рішень № 0013671207 від 10 квітня 2018 року про нарахування штрафних санкцій товариству у сумі 59 821,01 грн. та № 00013111207 від 10 квітня 2018 року про нарахування штрафних санкцій товариству у сумі 1 421,81 грн. за несвоєчасну сплату коштів зобов'язання (а.с. 4-9, 45-48).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 10 квітня 2018 року: № 0013111207 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Огороднє" (код ЄДРПОУ 32700203) штрафу у розмірі 10% в сумі 1 421,81 грн. за платежем податок на додану вартість та № 0013671207 про нарахування штрафу у розмірі 20% в сумі 59821,01 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с. 144-148).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДФС у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податковий орган має право на проведення камеральної перевірки платників податків по зобов'язанням з податку на додану вартість, при цьому перевіркою встановлено порушення товариством п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, за що до позивача правомірно застосовано штраф у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Статтею 100 Податкового кодексу України визначено загальні положення перенесення строку сплати податку шляхом розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань під проценти.

Вважає, що сертифікати ТПП надають платнику податків можливість звернутися з заявою до контролюючого органу про продовження граничних строків подання податкової звітності та зміни строків сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також списання податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили. Позивачеві виданий сертифікат, який розповсюджується на реалізацію пунктів 100.4-100.5 статті 100 Податкового кодексу України, яка передбачає вищенаведену процедуру розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань під проценти, а не процедуру звільнення від такої сплати (а.с. 155-157).

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про що свідчать поштові повідомлення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Огороднє" зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 32700203), місцезнаходження: Луганська область, Станично-Луганський район, смт.Петропавлівка, вул. Центральна, 18 (а.с.72-74).

13 березня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності території обслуговування Старобільської ОДПІ, Сватівської ОДПІ, Станично-Луганської ОДПІ управління податків і зборів юридичних осіб ГУ ДФС у Луганській області на підставі п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.1, 76.3 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Огороднє" (код ЄДРПОУ 32700203) з питань дотримання граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за період червень 2014 року, грудень 2016 року - квітень 2017 року, за результатами якої складено акт за № 590/12-32-12-07/32700203 (а.с.62-65).

Перевіркою встановлено порушення товариством термінів сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених абз.1 п.57.1 ст.57 та п.203.2 ст.203 Податковим кодексом України за період червень 2014 року, грудень 2016 року - квітень 2017 року.

На підставі вказаного акта перевірки відповідно до ст.126 Податкового кодексу України відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Огороднє" винесено податкові повідомлення-рішення від 10 квітня 2018 року:

- № 0013671207 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 59 821,01 грн. за платежем податок на додану вартість;

- № 0013111207 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1421,81 грн. за платежем податок на додану вартість (а.с.67-73).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вищевказаних повідомлень-рішень (а.с.21-26), рішенням відповідача від 16 травня 2018 року № 2969/10/12-32-10-00-32 скарги товариства залишені без розгляду та повернуті заявникові на підставі пункту 4 розділу VІІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, оскільки скарги надійшли до контролюючого органу, який не уповноважений їх розглядати (а.с.28-30).

Спірним питанням даної справи є правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивача звільнено від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, у тому числі за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, відтак податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити наступне.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон України № 1669) передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Луганськ.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, смт. Петропавлівка, Луганська обл., в якому зареєстровано позивача.

Статтею 10 Закону України № 1669 встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Сертифікатом (висновок) Торгово-промислової палати України позивачу засвідчено настання обставин непереборної сили з 21 червня 2014 року (без дати закінчення) внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції (а.с. 10).

На підставі ч.3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Аналіз вищезазначених нормативно-правових актів свідчить, що сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання про звільнення від відповідальності - нарахування штрафних санкцій та пені за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань.

Аналогічної думки у подібних правовідносинах дійшов і Верховний Суд у справа № 805/1463/17-а від 14 березня 2018 року, № 805/808/17-а, № 605/3685/17-а.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта щодо стосовно недостовірності сертифікату ТПП, в частині посилання на п. 100.4, 100.5 ст. 100 Податкового кодексу України з підстав того, що дана стаття стосується розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, оскільки законодавцем для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції прийнято спеціальний Закон України № 1669, який визначає тимчасові заходи щодо захисту прав таких суб'єктів господарювання, у тому числі, у сфері оподаткування. У випадку колізії двох рівнозначних норм, судом застосовується норма права, що була прийнята пізніше, а саме: Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ.

Фіскальним органом застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, що є відповідальністю за невиконання (неналежне виконання) податкових зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень, що тягне за собою їх скасування, оскільки позивач є звільненим з 21 червня 2014 року від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо сплати штрафних санкцій, а в даних правовідносинах - за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року по справі № 812/1814/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць