Постанова

від 22.11.2018 по справі 821/479/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/479/18

Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. Дата ухвалення рішення 08.06.2018 р. Місце ухвалення: м. Херсон

П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Апеляційного суду Херсонської області та Державної судової адміністрації України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного Суду Херсонської області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій, стягнення коштів, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Апеляційного суду Херсонської області, Державної судової адміністрації України, в якому просила:

- визнати протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- зобов'язати Апеляційний суд Херсонської області нарахувати ОСОБА_1 доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас;

- стягнути з Апеляційного суду Херсонської області на її користь недоплачену суддівську винагороду та щомісячне грошове утримання працюючого судді за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, а саме: доплату за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з проведенням індексації заробітної плати, з утриманням податків і зборів, з урахуванням виплачених сум, з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" у порядку встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" від 03.08.2011 року № 845;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що при звільненні її з посади судді, у порушення вимог закону, на день такого звільнення їй не виплачена заробітна плата в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року. Позивач зазначила, що відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та з інших надбавок. Частиною 4 статті 44 Закону визначено, що щомісячна надбавка за вислугу років виплачується у відсотках в залежності від стажу роботи та розраховується від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплат за кваліфікаційні класи, а тому з 01.01.2007 року щомісячна надбавка за вислугу років мала нараховуватися на загальну суму щомісячного заробітку судді, а не лише на посадовий оклад та кваліфікаційний клас.

Позивач вказувала на те, що у зв'язку із внесенням змін до ч. 4 ст. 44 Закону № 2862-ХІІ, надбавка за вислугу років з 01.01.2008 року розраховувалась не від загальної суми щомісячного заробітку, а від посадового окладу, однак, вказані зміни рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані неконституційними.

В свою чергу, у порушення вимог чинного законодавства з 22.05.2008 року надбавка за вислугу років розраховувалась відповідачем не від загальної суми щомісячного заробітку, а від посадового окладу, чим порушено її права.

Позивач також зазначає, що неправильне нарахування надбавки за вислугу років призвело до зменшення суми щомісячного довічного грошового утримання судді, яке вона отримувала в період червень-грудень 2011 року одночасно з заробітною платою. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності загальних судів здійснює Державна судова адміністрація України, яка, затверджуючи штатний розпис і кошторис суду, не вжила заходів щодо повного фінансування заробітної плати та грошового утримання судів, у тому числі позивача, чим допустила протиправну бездіяльність.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Зобов'язано Апеляційний суд Херсонської області провести перерахунок суддівської винагороди позивачу за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року та грошового утримання за період з червня по грудень 2011 року, розрахувавши надбавку за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), з урахування доплати за кваліфікаційний клас та виплатити недоплачену різницю перерахованої суми. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено .

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Апеляційний Суд Херсонської області та Державна судова адміністрація України подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В поданих апеляційних скаргах апелянти вказують на те, що розрахунок та виплата позивачу суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання здійснювалась відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, які передбачали нарахування та виплату надбавки саме з посадового окладу. Апеляційний Суд Херсонської області посилався на те, що він як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня протягом 2011 року не отримував відповідного цільового фінансування від головного розпорядника бюджетних коштів.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 01.11.1993 року по 14.08.2001 року працювала суддею Горностаївського районного суду Херсонської області, а з 15.08.2001 року по 15.09.2016 року - суддею апеляційного суду Херсонської області, що підтверджується копією трудової книжки.

Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 08.09.2016 року №1515-VIII ОСОБА_1 звільнена з посади судді апеляційного суду Херсонської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом Апеляційного суду Херсонської області від 15.09.2016 року № 95-ос ОСОБА_1 звільнена з займаної посаду у зв'язку з поданням заяви про відставку, відповідно до постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 року № 1515-VIII.

Звертаючись з даним позовом до суду першої інстанції, позивач посилалась на те, що у порушення вимог чинного на день звільнення законодавства їй не була виплачена заробітна плата у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ) (втратив чинність з 01 січня 2012 року) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Крім того, зазначеною статтею Закону встановлено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

З матеріалів справи встановлено, що 30.03.2006 року позивачу присвоєно другий кваліфікаційний клас.

Згідно розрахунків нарахованої заробітної плати у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року заробітна плата позивача була нарахована, виходячи із наступних складових: посадовий оклад - 2988,00 грн.; кваліфікаційний клас - 350,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи за січень-лютий 19% - 634,22 грн., за березень - грудень 25 % - 834,50 грн.; надбавка за вислугу років відповідно до Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (оклад + клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи) 25% - січень-лютий - 993,06 грн., березень - грудень - 1043,13 грн.; премії відповідно до Постанови №865 січень-15%, лютий-25%, березень-20%, квітень-10%, травень-20%, жовтень-грудень-10%.

Вказані розрахунки підтверджують, що у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року позивачу, у порушення вимог ст. 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 року, надбавка за вислугу років нараховувалася у відсотках без урахування сум премій, тобто не від загальної суми щомісячного заробітку, а лише від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи.

Зазначене свідчить про протиправність дій відповідача - Апеляційного Суду Херсонської області в частині визначення позивачу розміру надбавки за вислугу років у період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

В свою чергу, п.п. "б" п.п. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) були внесені відповідні зміни до Закону України "Про статус суддів", а саме, в абзаці другому частини четвертої статті 44 Закону № 2862-ХІІ слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 (вказані зміни визнані неконституційними.

При цьому, зміни, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

З огляду на зазначене, з дати прийняття рішення Конституційним Судом України, а саме з 22.05.2008 року, надбавка за вислугу років позивачу повинна розраховуватись відповідно до ст. 44 Закону України "Про статус суддів" у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку.

Заперечуючи проти позовних вимог, Апеляційний суд Херсонської області посилався на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 року № 19 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865" (яка набрала чинності з 1 березня 2008 року) останню доповнено пунктом 2-2, яким передбачено, що суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п'ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

З огляду на зазначене відповідач вважав, що у спірний період норми чинного законодавства передбачали виплату надбавки за вислугу років саме з посадового окладу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно необґрунтованості вказаних тверджень відповідача та зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що після прийняття рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 діяли два нормативно-правових акти, які по різному визначали порядок розрахунку виплати суддям надбавки за вислугу років, а саме, Закон № 2862-ХІІ і Постанова № 865.

В свою чергу, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню в спірний період підлягають саме норми Закону України "Про статус суддів", оскільки він має вищу юридичну силу.

В подальшому, з 01.01.2012 року набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі-Закон № 2453-VI) в частині виплати суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення при виході судді у відпустку (статті 129, 130 Закону № 2453-VI). Пунктом 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI визначено, що Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім, зокрема, статей 129 та 130 цього Закону щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення, які вводяться в дію з 01.01.2011 року.

Згідно підпункту 3 пункту 52 Закону України VI "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 23.12.2010 року № 2856-VI (далі-Закон № 2856-VI) внесено зміни до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2453-VI щодо набрання чинності статтями 129 та 130 Закону вони набирають чинності з 01.01.2012 року.

Відповідно до частини 5 статті 129 Закону № 2453-VI суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років-15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (тобто з 01.01.2012 року).

При цьому, Законами про Державний бюджет України на 2007, 2009, 2010, 2011 роки не встановлювалися обмеження щодо нарахування надбавки за вислугу років суддям, як це було передбачено підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI).

З витребуваних судом першої інстанції розрахунків нарахованої заробітної плати позивача у період з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року, встановлено, що надбавка за вислугу років позивачу за вказаний період нараховувалася у відсотках (25%) лише від посадового окладу (2988 грн.) з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас (350 грн.) та надбавки, передбаченої Постановою № 865, - за особливий характер роботи (25% та 30 %), без урахування премії, що не відповідає положенням чинного законодавства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Апеляційного суду Херсонської області щодо нарахування і виплати їй надбавки за вислугу років та їх задоволенню з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року.

Крім того, судом першої інстанції на підставі матеріалів справи встановлено, що позивач на підставі пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" набула право і їй виплачувалося з червня 2011 року по 01 січня 2012 року, крім заробітної плати, щомісячне грошове утримання працюючим суддям у розмірі 100 відсотків передбаченого законом щомісячного довічного грошового утримання, належного позивачу у разі виходу у відставку, тобто 90 відсотків заробітної плати, що підтверджується копією розрахункового листа позивача за 2011 рік.

З огляду на те, що у вказаний період відповідачем неправомірно розраховувалась надбавка за вислугу років, яка є складовою щомісячного грошового утримання працюючим суддям, виплата такого грошового утримання також здійснювалось у розмірі, меншому, ніж встановлено діючим законодавством.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених вимог позивача про перерахунок грошового утримання за період з червня 2011 року по 01 січня 2012 року, із врахуванням надбавки за вислугу років, розрахованої у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахування доплати за кваліфікаційний клас.

Аналогічна правова позиція щодо визначення бази обчислення суддям надбавки за вислугу років висловлена Верховним Судом України у постановах від 13.01.2015 року (№21-582а14) та від 20.09.2017 року (№ 2а-19282/10/0570) .

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Апеляційного суду Херсонської області провести перерахунок ОСОБА_1 доплати за вислугу років за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.01.2012 року у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку (посадовий оклад + кваліфікаційний клас + надбавка за виконання особливо важливої роботи + премія), а також перерахунок грошового утримання за період з червня по грудень 2011 року включно, виходячи із перерахованої суддівської винагороди.

Враховуючи, що нарахування та виплата суддівської винагороди належить до функцій відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарського забезпечення Апеляційного суду Херсонської області, суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з Апеляційного суду Херсонської області недоплаченої суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання працюючого судді за спірні періоди.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Державної судової адміністрації України виділити Апеляційному суду Херсонської області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 заробітної плати та щомісячного грошового утримання з розрахунку надбавки за вислугу років у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас за періоди з 01.01.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року до 01.01.2012 року, колегія суддів погоджується з їх безпідставністю, з огляду на наступне.

Статтею 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено засади фінансування судів. Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України, зокрема, щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

Зважаючи на наведене, колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо розподілу коштів, в тому числі для виплати суддівської винагороди, існують між відповідачами, як розпорядниками бюджетних коштів, а тому вимога позивача про зобов'язання ДСА вчинити дії, які належать до її виключних повноважень, є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Апеляційного суду Херсонської області та Державної судової адміністрації України - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 22.11.2018 р.

Головуючий суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька