Постанова

від 21.11.2018 по справі 813/2201/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року № 857/250/18 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Рим-Лав на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі №813/2201/17 (судді: Брильовський Р.М., Гулик А.Г., Сакалош В.М., рішення прийнято об 11/33 год., м.Львів, повний текст складено 18 липня 2018 року) за його позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України та Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Навчальний центр Національної гвардії України, про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року Приватне підприємство Рим-Лав (далі - ПП) звернулося до суду із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) та Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області ОСОБА_1 (далі - Департамент; Інспектор відповідно) в якому, з урахуванням заяви про зміну підстави позову (т.1 а.с.115-120), просило:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.04.2017 №16/25пз/1013-6/2477/17 (далі - Постанова);

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.02.2017 №139/17/2 (далі - Припис).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи, вказує на те, що в ході розгляду справи, суд першої інстанції надав оцінку порушенням, які не були покладені в основу Припису та Постанови у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про правомірність та підставність оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень. Зазначає, що всі роботи на об'єкті замовника Навчального центру Національної гвардії України (далі - Навчальний центр) здійснювались позивачем на основі затвердженої проектно-кошторисної документації, а посилання суду на те, що ПП під час перевірки не надало зміненого робочого проекту щодо виконуваних будівельних робіт є безпідставними, оскільки робочий проект був змінений лише в частині кошторисної вартості проектної документації.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, Припис та Постанова є правомірними та не підлягають скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що в період з 06.02.2017 по 10.02.2017 головними інспекторами будівельного нагляду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - Головні інспектори) у присутності замовника будівництва першого заступника начальника Навчального центру ОСОБА_4, директора ПП ОСОБА_5, виконроба ПП ОСОБА_6 відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VI) та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №533), на підставі звернення Служби Безпеки України Департаменту контррозвідки Головного управління військової контррозвідки 6 управління 1 головного відділу від 17.01.2017 №17/6/1/3-229, зареєстроване у Департаменті від 25.01.2017 №1013/17/3-55 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил замовник - Навчальний центр, генеральний підрядник та генеральний проектант - ПП, на об'єкті будівництва Капітальний ремонт будівлі №15 (їдальні) по вул.Січових Стрільців, 2, м.Золочів, Львівської області (далі - Об'єкт будівництва).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.02.2017 №139/17 (далі - Акт) у якому зафіксовано, що капітальний ремонт на Об'єкті будівництва розпочато на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт від 21.12.2015 №ЛВ083153563098 (далі - Декларація).

Крім того, вказано, що під час проведення позапланової перевірки візуальним оглядом встановлено факт виконання будівельних робіт з відхиленням від затверджених проектних рішень робочого проекту, розробленого ПП, що є порушенням статті 9, абзацу 4 частини першої статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV), а саме:

у стіні по осі Ж між осями 7 - 8 влаштовано дверний проріз на місці роздаточного вікна з встановленням дверного блока, не передбачений проектом (Аркуш 15 розділу АР);

конфігурація та розташування вентиляційних повітропроводів вентиляційної системи не відповідає проекту (аркуш 3 розділу ОВ);

встановлено 4 чавунні радіатори по 10 секцій кожен заміть 3-х радіаторів по 12 секцій, передбачених проектом, розводка системи опалення змонтована з металопластикових труб замість стальних, передбачених проектом, на радіаторах не встановлені термостатичні клапани та термостатичні головки, передбачені проектом (аркуш 6 розділу ОВ, аркуш 3 специфікації обладнання, виробів та матеріалів 11/08-2015-ОВ.С розділу ОВ);

трубопроводи системи господарсько-питного водопостачання (В1) прокладено закритим способом в підлозі, що не відповідає проекту (згідно проекту - відкритим способом) (аркуш 2, 3, 4 розділу ВК);

електричний водонагрівач системи гарячого водопостачання (ТЗ) встановлено за межами приміщення гарячого цеху (проектом передбачено встановлення водонагрівача в приміщенні гарячого цеху безпосередньо біля мийки) (аркуш 3 розділу ВК) (т.1 а.с.14-17).

Наведені вище порушення стали підставою для складання Головними інспекторами протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.02.2017 №139/17/2 (далі - Протокол) та видання Припису (т.1 а.с.11, 12-13).

Поміж тим, за змістом Акта, окрім робіт з капітального ремонту Об'єкта будівництва, виявлено проведення робіт, що мають ознаки капітального ремонту, в інших приміщеннях солдатської їдальні, а саме:

замінено 56 віконних дерев'яних рам на металопластикові вікна (окрім 6 в складі капітального ремонту приміщення варочного цеху);

влаштовано додатковий дверний проріз в несучій стіні між приміщеннями №5 та №6 (згідно експлікації поверхового плану першого поверху);

влаштовано дверний проріз в глухій стіні між приміщеннями №57 та глухим приміщенням без номера (згідно експлікації поверхового плану 2-го поверху);

в приміщеннях №19 першого поверху та №52 другого поверху влаштовано ліфтову шахту для вантажного ліфта (підйомника) з пробиттям отвору в перекритті між першим і другим поверхом;

проводяться роботи з заміни чавунних радіаторів опалення на алюмінієві з повною заміною розводки системи опалення на металопластикові труби (т.1 а.с.14-17).

Акт, Протокол та Припис листом Департаменту від 15.02.2017 №1013-6/92.0-17 були надіслані на адресу ПП рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак 17.03.2017 повернулися до відправника із відміткою по закінченні терміну зберігання та повторно направлялись останнім 31.03.2017 (т.1 а.с.103-114).

28.04.2017 Інспектором прийнято Постанову відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - Закон №208/94-ВР) на нього накладено штраф у сумі 72000 грн (т.1 а.с.9-10).

Вважаючи вказані Припис та Постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню з підстав відсутності відхилень від затвердженої корегованої проектної документації з боку позивача, останній звернувся до суду із цим позовом.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком №533 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

За нормами пункту 5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (пункт 7 Порядку №533).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва (пункт 9 Порядку №533).

Згідно з пунктом 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

У відповідності до пункту 13 Порядку №533 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний будівельний контроль, зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності .

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

З матеріалів справи видно та це не заперечується учасниками справи, а також показами свідків, що Навчальним центром (замовником) під час перевірки надано відповідні документи щодо вищезазначеного будівництва, а саме: Декларацію та розрахунок класу наслідків (відповідальності) за якими Об'єкт будівництва відноситься до ІІI - категорії складності; робочий проект Об'єкта будівництва (далі - Робочий проект); Договір на виконання проектних робіт від 21.09.2015 №174; експертний звіт щодо розгляду проектної документації в частині міцності надійності та довговічності вищезгаданого Об'єкта будівництва та кошторисної вартості від 06.11.2015 №14-4192-15 (далі - Експертний звіт №14-4192-15); наказ Навчального центру про затвердження Робочого проекту від 18.11.2015 №480.

Також під час перевірки представлено корегований експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за Робочим проектом від 15.04.2016 №14-0675-16 (далі - Експертний звіт №14-0675-16) в якому вказано, що за результатами розгляду кошторисної документації та зняття зауважень встановлено, що зазначена документація, яка враховує обсяг робіт, передбачені Робочим проектом, складено відповідно до вимог ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва . Крім того, зазначено, що Експертгий звіт №14-4192-15 втратив чинність в економічній частині. 12.05.2016 наказом Навчального центру №209 перезатверджено проектно-кошторисну документацію на проведення капітальних ремонтів (т.1 а.с.23-30, 65-67, 121-145).

Відповідно до статті 9 Закону №687-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI.

За змістом абзацу 4 частини першої статті 27 Закону №687-XIV замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Згідно з частинами третьою пунктом 3 частини четвертої статті 31 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) не підлягають обов'язковій експертизі проекти будівництва об'єктів I-III категорій складності.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації.

Як уже було наведено вище на проектну документацію Об'єкта будівництва 06.11.2015 видано позитивний Експертний звіт №14-4192-15 в частині міцності, надійності та довговічності та кошторисної вартості.

У зв'язку із зміною в замовника у 2016 році показників кошторисної вартості ПП здійснено коригування Робочого проекту Об'єкта будівництва в частині розділів опалення і вентиляція (ОВ) вода і каналізація (ВК) та кошторисної документації, що підтверджується завданням на коригування щодо виконання проекту Об'єкта будівництва затвердженого виконавцем та замовником 06.- 07.04.2017 (т.1 а.с.87-88).

Абзацом 7 пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі - Міністерства) 16.05.2011 №45 (у редакції наказу Міністерства від 23.03.2012 №122; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2011 за №651/19389; в редакції, чинній на час розроблення завдання на коригування; далі - Порядок №45) передбачено, що коригування проектної документації - внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування (далі - завдання на проектування). Завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником) (підпункт 4.1 пункту 4 Порядку №45).

У пунктах 10, 11 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 №560 (в редакції, чинній на час видачі Експертного звіту №14-0675-16; далі - Порядок №560) передбачено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти будівництва об'єктів, що: споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проекту будівництва.

Експертизі також підлягають проектні рішення в частині, що не відповідає раніше затвердженому проекту будівництва, експертиза якого проведена відповідно до пункту 10 цього Порядку.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо необхідної наявності у замовника та виконавця після коригування Робочого проекту в частині показників кошторисної вартості експертного звіту в частині міцності, надійності та довговічності Об'єкта будівництва, оскільки зважаючи на викладене, в розглядуваному випадку експертизі підлягають лише ті проекті рішення в частині, що не відповідають раніше затвердженому проекту. Крім того, зі змісту Експертного звіту №14-0675-16 видно, що Експертний звіт №14-4192-15 залишився чинним в частині міцності, надійності та довговічності Об'єкта будівництва.

Щодо фактів виявлення під час проведення позапланової перевірки відхилень від затверджених проектних рішень Робочого проекту, а саме:

у стіні по осі Ж між осями 7 - 8 влаштовано дверний проріз на місці роздаточного вікна з встановленням дверного блока, не передбачений проектом, - то у судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи було встановлено, те що позивачем відповідно до Робочого проекту було встановлено роздаточне металопластикове вікно, однак замість якого, пізніше самостійно замовником (Навчальним центром) було влаштовано дверний проріз;

конфігурація та розташування вентиляційних повітропроводів вентиляційної системи не відповідає проекту, разом з тим, в Акті, Протоколі та Приписі не вказано, а відповідачем в судовому засіданні не надано доказів, які б свідчили про такі відхилення від Робочого проекту (т.1 а.с.127);

встановлено 4 чавунні радіатори по 10 секцій кожен заміть 3-х радіаторів по 12 секцій, передбачених проектом, проте, з Робочого проекту видно, що ним було передбачено встановлення 4 чавунних радіаторів по 10 секцій кожен (т.1 а.с.137).

розводка системи опалення змонтована з металопластикових труб замість стальних, передбачених проектом, на радіаторах не встановлені термостатичні клапани та термостатичні головки, передбачені проектом, однак Робочим проектом передбачено, що розводка системи опалення має бути змонтована з металопластикових труб, а на радіаторах не передбачено встановлення термостатичних головок (т.1 а.с.134);

трубопроводи системи господарсько-питного водопостачання (В1) прокладено закритим способом в підлозі, що не відповідає проекту (згідно проекту - відкритим способом). З приводу цього, слід зазначити, що замовник та виконавець визнають, що на час розробки та погодження Робочого проекту прокладання трубопроводів мало здійснюватись відкритим способом. Проте через те, що переміщення готової їжі у їдальні здійснюється на спеціальних візках, прокладання трубопроводів відкритим способом ускладнило б їх переміщення та переміщення обслуговуючого персоналу. Прокладання трубопроводів закритим способом погоджено сторонами, при цьому їх протяжність та кошторисна вартість не змінилась;

електричний водонагрівач системи гарячого водопостачання (ТЗ) встановлено за межами приміщення гарячого цеху (проектом передбачено встановлення водонагрівача в приміщенні гарячого цеху безпосередньо біля мийки). Між тим, як вказує замовник встановлення електричного водонагрівача за межами гарячого цеху зумовлено його безпечною експлуатацією та виключення небезпечних факторів для обслуговуючого складу, зокрема ураження струмом, внаслідок того, що приміщення гарячого цеху відноситься до приміщень з підвищеною вологістю та температурою повітря.

Таким чином, вказаними вище доводами, позивачем та Начальним центром було спростовано висновки відповідачів, що наведені у Приписі та Постанові, з якими погодився і суд першої інстанції, щодо наявності відхилень від проектних рішень Робочого проекту. Як встановлено, перелічені роботи були здійсненні ПП з дотримання Робочого проекту та завданням на коригування.

Між тим, як слушно зауважує скаржник, наявність вказаних у Приписі та Постанові порушень виключали б можливість здачі Об'єкта будівництва в експлуатацію відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, що була 04.04.2017 зареєстрована Департаментом та у пункті 17 якої вказано, що на Об'єкті будівництва виконано всі передбачені проектною документацією згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи (т.1 а.с.62-64).

Щодо інших порушень, які були перелічені в Акті, то суд першої інстанції безпідставно надав оцінку таким, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваних Припису та Постанови.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №208/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

За змістом пункту 8 частини третьої статті 2 Закону №208/94-ВР суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Разом з тим, з огляду на встановлені під час апеляційного розгляду справи, обставини суд апеляційної інстанції не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо порушення ПП під час здійснення капітального ремонту Об'єкта будівництва статті 9, абзацу 4 частини першої статті 27 Закону України Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) та з урахуванням цього, вважає безпідставним притягнення позивача до відповідальності за пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону №208/94-ВР.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги вище перелічених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Рим-Лав задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 лютого 2017 року №139/17/2.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 квітня 2017 року №16/25пз/1013-6/2477/17.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.