Постанова

від 20.11.2018 по справі 1640/2278/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2278/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник позивача Переяслівець В.М.

представник відповідача Предибайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2018, суддя Є.Б. Супрун, м. Полтава, повний текст складено 17.09.18 по справі № 1640/2278/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Техногаз"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Техногаз", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2018 №0003461405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) у розмірі 72 000 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 18 000 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Техногаз" задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 129 Конституції України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 ПК України, ст.ст. 2, 9, 72, 90, 242 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "НВП Техногаз" (код ЄДРПОУ 37592714) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.03.2011, про що вчинено запис за №1 588 102 0000 009757 (т. 1 а.с. 21-22). Підприємство є платником ПДВ з 07.07.2012 (т. 1 а.с. 25). Основним видом діяльності позивача є: 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (т. 1 а.с. 22).

У період з 06.02.2018 по 12.02.2018 посадовою особою ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлення від 06.02.2018 №259 (т. 2 а.с. 12) та згідно з наказом від 02.02.2018 №285 (т. 2 а.с. 11) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "НВП Техногаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 по взаємовідносинах з ТОВ "Велхаус", результати якої оформлено актом від 19.02.2018 №244/16-31-14-05-09/37592714 (т.1 а.с. 28-47).

Вказаним актом зафіксовано випадки порушення ТОВ "НВП Техногаз" п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, щодо недостовірного внесення даних до розділу ІІІ податкової звітності з ПДВ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 72 000,00 грн, у тому числі за грудень 2016 року у сумі 72 000,00 грн.

У матеріалах справи наявна відповідь ГУ ДФС у Полтавській області від 26.03.2018 №6579/10/16-31-14-05 на заперечення ТОВ "НВП Техногаз" на акт перевірки від 19.02.2018 №244/16-31-14-05-09/37592714, якою порушення викладені в акті перевірки визнано правомірними, акт перевірки таким, що відповідає вимогам чинного законодавства (т. 1 а.с. 48-68).

На підставі даного акту ГУ ДФС у Полтавській області 27.03.2018 винесено податкове повідомлення-рішення №0003461405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 90 000,00 грн, з яких за основним платежем - 72 000,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 18 000,00 грн (т. 1 а.с. 69).

В матеріалах справи наявне рішення Державної фіскальної служби України від 14.06.2018 №20313/6/99-99-11-01-07-25 про результати розгляду скарги ТОВ "НВП Техногаз" на податкове повідомлення - рішення від 27.03.2018 № 0003461405, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення (т. 1 а.с. 70-88).

Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки та нарахованими на їх підставі грошовими зобов'язаннями, оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У перевірений період порядок обчислення і сплати ПДВ, правила формування податкового кредиту визначався Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами першою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактом придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Судом встановлено, що 05.12.2016 між ТОВ "НВП Техногаз" та ТОВ "Велхаус" укладено договір на виконання проектних робіт №ЗПР 05/12-16 (т. 1 а.с. 98-102). Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору (предмет договору) замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати інженерно-геодезичні та геологічні вишукування для обґрунтування робочих проектів:

- облаштування Степківської площі. Нове будівництво газопроводу-підключення DN-200, PN-5,5 від ТЗСУ Степківської площі до газопроводу-відводу ГРС "Миролюбівка" DN-200, PN-5,5 УМГ "Харківтрансгаз". Харківська область, Лозівський район;

- облаштування Степківської площі. Нове будівництво тимчасової замірної сепараційної установки (ТЗСУ) Степківської площі. Харківська область, Лозівський район, територія адміністративного підпорядкування Надеждівської сільської ради.

Загальний обсяг проектних робіт:

- здійснити інженерно-геодезичні та геологічні вишукування площею 90,0 га, для обґрунтування робочого проекту: Облаштування Степківської площі. Нове будівництво газопроводу-підключення DN-200, PN-5,5 від ТЗСУ Степківської площі до газопроводу-відводу ГРС "Миролюбівка" DN-200, PN-5,5 УМГ "Харківтрансгаз". Харківська область, Лозівський район, після надання Замовником завдання на виконання інженерно-геодезичних та геологічних робіт у довільній та усній формі, а також ситуаційного плану з прив'язками до населених пунктів;

- здійснити інженерно-геодезичні та геологічні вишукування площею 6,0 га, для обґрунтування робочого проекту: Облаштування Степківської площі. Нове будівництво тимчасової замірної сепараційної установки (ТЗСУ) Степківської площі. Харківська область, Лозівський район, територія адміністративного підпорядкування Надеждівської сільської ради , після надання замовником завдання на виконання інженерно-геодезичних та геологічних робіт у довільній та усній формі, а також ситуаційного плану з прив'язками проектних майданчиків та обладнання та іншого технологічного устаткування.

Згідно з п. 2.1 Договору, вартість робіт, які належить виконати становить 360 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) 72 000,00 грн, загальна вартість 432 000,00 грн, узгодження якої зазначено у протоколі погодження ціни на виконання робіт, який є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4 Договору, датою початку виконання робіт є дата зарахування авансового платежу на розрахунковий рахунок виконавця. Термін здачі робіт за даним договором: 25 календарних днів. Виконавець має право виконати роботи достроково.

На виконання умов договору ТОВ "Велхаус" були виконані відповідні роботи, що підтверджується звітом (т. 1 а.с. 105-158) та актом здачі-прийняття виконаних робіт №80 від 28.12.2016 (т. 1 а.с. 159).

На підставі здійснених господарських операцій виконавцем була складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №80 від 28.12.2016 на загальну суму 432 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 72 000,00 грн, яка відображена у податковій звітності, а сума ПДВ включена до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду і відповідає даним декларації з податку на додану вартість за відповідний період, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за грудень 2016 року з квитанціями, додатком № 5 до декларації з ПДВ за грудень 2016 року з квитанціями та реєстром виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2016 року (т. 1 а.с. 160-173).

Про факт відображення господарських операцій із вказаним контрагентом у бухгалтерському обліку свідчать витяг із журналу-ордеру № 6 за грудень 2016 року "Розрахунки з постачальниками та підрядниками за отримані товари (послуги)" і витяг із журналу-ордеру №2 по кредиту рахунку 311/10 "Поточний рахунок в національній валюті" за грудень 2016 року (т. 1 а.с. 174-175).

Розрахунок за виконані роботи здійснений у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця платіжним дорученням №2 від 28.12.2016, факт оплати підтверджується також банківською випискою за 28.12.2016 (а.с. 176-177) і актом перевірки (т. 1 а.с. 36).

Будь-які зауваження щодо правильності оформлення первинних документів, наявності всіх необхідних реквізитів та відповідності вимогам чинного законодавства останніх відсутні, що підтверджується змістом самого акту перевірки.

Придбані у ТОВ "Велхаус" роботи використані ТОВ "НВП Техногаз" у власній господарській діяльності для виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до договорів підряду на проведення проектних робіт №27-1/10-16 від 27.10.2016 і №27-2/10-16 від 27.10.2016 укладених ТОВ "НВП Техногаз" з ТОВ "Компанія "Технокомсервіс", про що свідчать подані до матеріалів справи документи (т. 1 а.с. 185-252).

Ставлячи під сумнів реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Велхаус", в акті перевірки відповідач посилається на інформацію ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, з аналізу якої встановлено неможливість здійснення ТОВ "Велхаус" господарських операцій за грудень 2016 року з придбання/продажу ТМЦ, послуг, враховуючи обсяг, специфіку ТМЦ та послуг зазначених в номенклатурі як зареєстрованих контрагентами-постачальниками податкових накладних на адресу ТОВ "Велхаус" так і в зареєстрованих податкових накладних ТОВ "Велхаус" на адресу контрагентів-покупців та неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати, форм 1-ДФ до ДПІ за місцем обліку.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході зібраної щодо ТОВ "Велхаус" інформації, з огляду на наступне.

Чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Тобто, посилання фіскального органу на порушення контрагентами вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань є безпідставними, оскільки за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для платника, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Зважаючи на відсутність прямих доказів, які свідчать про порушення платником податків податкової дисципліни, підтвердження вчиненого правочину первинною документацією, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість посилання відповідача на порушення позивачем положень Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за операціями з надання ТОВ "Велхаус" послуг.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2018 №0003461405 є протиправним, а отже позовні вимоги про його скасування є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 року по справі 1640/2278/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 по справі № 1640/2278/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 26.11.2018.