Рішення

від 26.11.2018 по справі 603/736/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/736/18

Провадження №2/603/369/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Іванчука В. М.

секретар судового засідання Швець Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Монастириська справу за позовом ОСОБА_1 до Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Горішньослобідськоїсільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на:житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Все своє майно ОСОБА_2 заповів позивачу. Вказану спадщину позивач ОСОБА_1 прийняла, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернувшись в суд із заявою про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач Горішньослобідська сільська рада Монастириського району Тернопільської області не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов позовні вимоги визнали повністю, просять розглядати справу за відсутності їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.11.1982 року батьками позивача зазначено: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

При укладенні шлюбу 09.09.2004 року з ОСОБА_4 позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 09.09.2004 року.

Згідно довідки №278, виданої 08.06.2018 року виконавчим комітетом Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1, та йому належав житловий будинок з надвірними будівлями.

Згідно даних висновку про вартість майна, сформованого 06.08.2018 року ТзОВ Експертно-консультаційна фірма Орієнтир-Оцінка , технічного паспорта, виготовленого 19.06.2018 року КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації , за адресою: АДРЕСА_1, розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 129,0 кв.м, житловою - 63,9 кв.м під літерою А , літня кухня Б , комора В , стодола Г , стайня Д , курник Е , комора З , ворота, хв. №1, огорожа №2, огорожа №3.

Відповідно до виписки з погосподарської книги №3 ст.16 с.Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області станом на 1988 рік, на 1991 рік, наданої Горішньослобідською сільською радою Монастириського району Тернопільської області за вих.№276 від 08.06.2018 року, вказане будинковолодіння перебуває в особистій власності господарства, всього землі - 0,25 га, в тому числі під будівлями - 0,01 га. До членів домогосподарства належать: голова домогосподарства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (помер); ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (померла), ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (помер), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (позивач).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №15.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 07.02.2012 року, актовий запис №3.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 30.08.2011 року, актовий запис №1549.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно заповіту, посвідченого 03.07.2017 року секретарем виконавчого комітету Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, зареєстрованого в реєстрі за №27, ОСОБА_2 все своє майно заповів ОСОБА_1

Як убачається зі змісту інформаційного листа №258/02-14, виданого 08.11.2018 року приватним нотаріусом Пивоварчук О.Є. 07.02.2018 року за №11 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 Із заявою про прийняття спадщини і видачі свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори звернулась дочка померлого (позивач) ОСОБА_1 08.06.2018 року на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку пл.1,32 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ксерокопія спадкової справи додана до матеріалів справи).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, а прийняла спадщину в межах шестимісячного строку, проте, як вбачається із письмової відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу Пивоварчук О.Є. №35/2-16 від 10.04.2018 року, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно, що підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18.02.2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

У період чинності Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31.01.1966 року, державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Відповідно до Листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №12/5-126 від 23.03.1999 року по об єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття Урядом України документа, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п.3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №95 від 19.03.2013 року документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV передбачено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об'єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації є необов'язковим.

Таким чином, згідно досліджених у судовому засіданні довідки №278, виданої 08.06.2018 року виконавчим комітетом Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області щодо належності спірного будинковолодіння спадкодавцю ОСОБА_2, технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 19.06.2018 року, виписки з погосподарської книги №3 ст.16 с.Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області станом на 1988 рік, на 1991 рік, наданої Горішньослобідською сільською радою Монастириського району Тернопільської області за вих.№276 від 08.06.2018 року, вбачається, що будинковолодіння по АДРЕСА_1, є особистою власністю, роком зведення якого є 1985 рік, розташоване на відведеній для цього земельній ділянці.

Як вбачається зі ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Відповідно до ст.ст.1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане майно, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 259, 263 - 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст.ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, до Горішньослобідської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с.Горішня Слобідка Монастириського району Тернопільської області, Код ЄДРПОУ 04396093, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 129,0 кв.м, житловою - 63,9 кв.м під літерою А , літня кухня Б , комора В , стодола Г , стайня Д , курник Е , комора З , ворота, хв. №1, огорожа №2, огорожа №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя В. М. Іванчук