Рішення

від 26.11.2018 по справі 344/9701/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/9701/18

Провадження № 2/344/3519/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Максимів Н.С.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Архітектурно-планувального бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за затримку виплати заробітної плати, середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Архітектурно-планувального бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 8876,04 грн., компенсації за затримку виплати заробітної плати за період з березня 2013 року по червень 2018 року у розмірі 6657,03 грн., середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати з березня 2013 року по червень 2018 року, з розрахунку від мінімальної зарплати у розмірі 102097 грн. у розмірі та моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

Вимогами позову позивач зазначає, що він працював у Архітектурно-планувальному бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації. 01.04.2013 року був звільнений з роботи. В порушення ст. 116 КЗпП України відповідач не провів з ним розрахунки по виплаті заробітної плати. Оскільки заборгованість по заробітній платі йому не виплачено, тому змушений звернутись до суду про стягнення заборгованості за весь період затримки, компенсації за невчасну виплату, а також моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні доводи позову підтримав у повному обсязі. Просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах.

Наказом № 04/02.1.7 від 01.04.2013 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади керівника геодезичної служби архітектурно-планувального бюро, за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України) (а.с. 6).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи копії листа Управління Держпраці в Івано-Франківської області № 16-07/4898 від 23.09.2016 року, проведеною перевіркою в Архітектурно-планувальному бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації мала місце несвоєчасна виплата заробітної плати, внаслідок чого виникла заборгованість. В порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України ОСОБА_1 не виплачена заробітна плата в сумі 8867,04 грн. (а.с. 4-5).

Відповідно дост.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.94 КЗпП Українизаробітна плата являє собою винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Як встановлено з листа Управління Держпраці в Івано-Франківської області № 16-07/4898 від 23.09.2016 року, ОСОБА_1 не виплачена заробітна плата в сумі 8867,04 грн. (а.с. 4-5).

Згідно вимог ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до роз'яснень викладених у п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_1 відповідач не провів остаточного розрахунку з ним у день звільнення та допустив затримку розрахунку у період з березня 2013 року по червень 2018 року, при цьому доказів сплати заборгованості до матеріалів справи не долучено. Отже, у позивача виникло право на стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позивачем проведено розрахунок, згідно якого загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку складає 102 097 грн.

Відповідно до вимог частини 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 34 ЗУ "Про оплату праці" встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановленоЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Ст.1 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимогст.2 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст.3 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації за затримку виплати заробітної плати становить 6657,03 грн.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 237-1 КЗпП України, встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 за №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 за №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди крім інших вимог, передбачених ст. 137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Як встановлено в судовому засіданні, порушення законних трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків та вимагали і вимагають для цього додаткових зусиль для організації життя, забезпечення усім необхідним для продовження нормальної життєдіяльності.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховано глибину душевних страждань, наслідки, вимушені зміни у житті, та приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодуванням моральної шкоди 3 000 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь держави підлягають стягненню в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору кошти в сумі 1206,30 грн.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП, ст.ст. 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354, 430 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Архітектурно-планувального бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, код ЄДРПОУ 20554019) на користь ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1):

заборгованість по заробітній платі у розмірі 8876,04 грн.;

компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з березня 2013 року по червень 2018 року у розмірі 6657,03 грн.;

середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з березня 2013 року по червень 2018 року, з розрахунку від мінімальної зарплати у розмірі 102097 грн.;

моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з Архітектурно-планувального бюро управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (м. Івано-Франківськ, вул. Шашкевича, код ЄДРПОУ 20554019) на користь держави - 1206,30 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Антоняк Т.М.

Повний текст рішення складено 26.11.2018 року.