Рішення

від 26.11.2018 по справі 640/20952/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/20952/18

н/п 2-а/640/677/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/20952/18 за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Джабраілова Мурада Сулеймановича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшлов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить скасувати постанову серії ЕАБ №660549 від 12.10.2018 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 12.10.2018 р. постановою серії ЕАВ №660549 Інспектором УПП в Харківській області лейтенантом поліції Джабраіловим М.С. на позивача накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Так, 12.10.2018 р. о 21 год.41 хв. під час керування автомобілем ВАЗ 212140. номерний знак НОМЕР_1. В смт. Високий, Харківського району Харківської області на автодорозі МІ8,19 був зупинений працівниками УПП в Харківській області які вимагали надати для перевірки документи на автомобіль. Після запитання про неповідомлення причини зупинки відповідач оглянувши салон автомобіля з середини повідомив, що причиною стало те, що на вітровому склі автомобіля є тріщина. Після перевірки документів та не виявлення з боку позивача будь яких порушень чинного законодавства відповідач повідомив позивача, що автомобіль ВАЗ 212140, номерний знак НОМЕР_1 не пройшов обов'язковий технічний контроль. За що передбачено адміністративну відповідальність. В подальшому було складено постанову серії ЕАВ №660549.

Також позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив, що під час підготовки скарги позивачем було встановлено відсутність у нього постанови, що унеможливило належним чином позивачу звернутись до суду, з дотриманням вимог ст. 161 КАС України, вказавши зокрема; яку конкретно постанову ним оскаржено та з якою саме кваліфікацією начебто вчиненого адміністративного правопорушення він не погоджується, а також долучити оскаржувану постанову чи її копію. З метою звернення за судовим захистом позивач звернувся до Управління патрульної поліції в Харківській області за отриманням завіреної копії постанови, яку отримав лише 29.10.2018 р.. Та відразу склав позовну заяву.

Оскільки з фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП ОСОБА_1 не погодився він звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, 26.11.2015 р. до канцелярії суду надійшла заява представника позивача - адвоката ОСОБА_3, в якій представник просив розглядати справу без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення (а.с.26).

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу (а.с. 24) та поштою (а.с.25), копію ухвали отримано, відзиву до суду не надав, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно положень ст..289 КУпАП в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення позивач отримав 29.10.2018 р. (а.с.8).

Позовна заява до суду надійшла поштою, в матеріалах справи міститься опис вкладень у цінний лист (а.с.19) та поштовий конверт (а.с.20) з відмітками пошти, згідно яких, датою оформлення відправлення є 31.10.2018 р.

Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, про можливість поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду з позовом, щодо оскарження постанови від 12.10.2018 р., для захисту своїх прав в судовому порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Джабраілова Мурада Сулеймановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №660549 від 12.10.2018 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП (а.с.8).

У постанові зазначено, що 12.10.2018 р. 21:41:56 19 км водій керував ТЗ з тріщиною вітрового скла в зоні дії склоочисників, в ході перевірки документів було виявлено, що автомобіль не пройшов обов., чим порушив п.31.3.б ПДР - експлуатація ТЗ, які не пройшли обов'яз. техн.. контроль, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП (а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі до постанови додається не зазначено будь-яких доказів.

В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.

Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 121 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, позивачу інкриміноване керування транспортним засобом, який не пройшов обов'язковий технічний контроль із посиланням на п.31.3. б правил дорожнього руху України.

Відповідно до п.31.1. Правил дорожнього руху України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Згідно п. 31.3 б) Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно зі ст. 35 Закону України Про дорожній рух транспортні засоби,що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1)легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів,що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби-незалежно від строку експлуатації; 2)легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт , транспортний засіб загального призначення - транспортний засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль, вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу). Так, автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4. автомобіль НОМЕР_2, марки ВАЗ, модель 212140, тип - загальний легковий-загальний універсал-В, повна маса 1610, кількість сидячих місць з місцем водія -5, належить ТОВ АКСІОС-1881 (а.с.10-11).

Відповідно до виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ТОВ АКСІОС-1881 здійснює наступні види економічної діяльності 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання, 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютери, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н. в. і. у., 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 69.10 Діяльність у сфері права.

Враховуючи викладене, транспортний засіб, яким керував позивач, не підлягає обов'язковому технічному контролю.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 121 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для подачі позовної заяви щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову інспектора 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Джабраілова Мурада Сулеймановича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАВ №660549 від 12.10.2018 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.121 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, зареєстрований за адресою 61045, АДРЕСА_1.

Відповідач - інспектор 6-ї роти 1-го батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенант поліції Джабраілов Мурад Сулейманович, місцезнаходження: м.Харків, вул..Шевченка 315-А.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2018 року.

Суддя Чередник В.Є.