Рішення

від 19.11.2018 по справі 754/8451/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/5312/18

Справа №754/8451/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "База Газоблоку" про стягнення вартості непоставленої продукції, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася з позовом до відповідача ТОВ База Газоблоку про стягнення вартості непоставленої продукції, мотивуючи свій позов тим, що між нею та відповідачем 30.03.2018 року було укладено Договір поставки № 30/03/01, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався у строк з 12.04.2018 року по 27.04.2018 року поставити обумовлений сторонами товар, а позивач прийняти цей товар та оплатити його. На виконання умов Договору поставки від 30.03.2018 № 30/03/01 позивач оплатив 100% вартості товару, проте відповідачем зобов'язання за договором в повному обсязі не виконано та недопоставлено товару на загальну суму 52 248,00 грн. 23.05.2018 року позивачем було направлено вимогу про повернення коштів, сплату штрафних санкцій за договором, відповіді на яку відповідачем не надано. На підставі викладеного позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість, що складається з суми основного боргу за недопоставлену продукцію у розмірі 52 248,00 грн., 3% річних від суми основного боргу у розмірі 228,00 грн., пеню у розмірі 1826,89 грн., інфляційні витрати у розмірі 418,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 02.07.2018 року відкрито провадження у даній справі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.

Слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, судом було визнано провести розгляд справи у відсутності представника відповідача, з урахуванням достатності у матеріалах справи доказів про взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір поставки від 30.03.2018 року № 30/03/01, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ База Газоблоку зобов'язався в порядку та на умовах, визначених сторонами у Додатку № 1 до цього Договору, поставити Покупцеві товар (будівельні матеріали), а покупець прийняти та оплатити цей товар.

Відповідно до пункту 1 Додатку № 1 до Договору поставки від 30.03.2018 № 30/03/01 сторонами було обумовлено специфікацію замовлення, спосіб доставки товару покупцеві, адресу доставки, загальну вартість та умови розрахунків.

Так, строк доставки товару покупцеві постачальником було встановлено з 12.04.2018 року по 27.04.2018 року. Вартість замовлення згідно рахунку та специфікації - 138 192,00 грн.

Згідно пункту 1 Додатку № 1 до Договору поставки від 30.03.2018 № 30/03/01 покупець на дату підписання договору сплатив 100 % вартості Товару, згідно Рахунку (а.с. 22).

Відповідач у справі взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, в обумовлений сторонами строк та у кількості, визначеній специфікацією замовлення, товар не поставив, у зв'язку з чим у позивача починаючи з 28.04.2018 року виникло право вимоги, передбачене п. 5.1-5.3. Договору.

Так, відповідно до п. 5.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за Договором (невиконання, неналежне виконання) Сторони несуть відповідальність, визначену даним Договором та чинним законодавством.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що у випадку недопоставки або прострочення поставки товару Покупець має право вимагати повернення коштів за недопоставлений товар, а Постачальник зобов'язаний повернути кошти протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту письмового звернення Покупця.

Згідно з п. 5.3. Договору у разі затримки з постачанням товару понад строк, передбачений у Додатку № 1, постачальник зобов'язується виплачувати покупцеві неустойку у розмірі, що розраховується з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення поставки, від суми недопоставленого товару за кожен день такого прострочення.

Як встановлено судом, 24.05.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу з письмовим розрахунком заборгованості, що виникла з Договору до Договору поставки від 30.03.2018 № 30/03/01, яка залишилася без належного реагування з боку відповідача (а.с. 5-11).

Відповідно до п. 5.5. Договору спори і розбіжності, які можуть виникнути між сторонами при виконанні цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі, якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.1. Договір діє з моменту його підписання Сторонами до повного його виконання.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Будь-яких доказів на спростування позовних вимог позивача, відповідач суду не надав і матеріали справи не містять.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 704, 80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 509, 530, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "База Газоблоку" про стягнення вартості непоставленої продукції - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "База Газоблоку" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором у розмірі 52248, 14 грн. за непоставлену продукцію, 3 % річних у розмірі 228, 00 грн., пеню у розмірі 1826, 89 грн., інфляційні втрати у розмірі 418, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю База Газоблоку , м. Київ, вул. Пухівська, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 41293996.

Повний текст рішення виготовлений 21 листопада 2018 року.

Головуючий: