Ухвала

від 26.11.2018 по справі 755/15977/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/15977/18

1-кс/755/6213/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "26" листопада 2018 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника заявника адвоката ОСОБА_4 , представника власника майна адвоката ОСОБА_5 , директора ТОВ «Аскент Нафта» ОСОБА_6 розглянувши клопотання ТОВ «Торгівельні мережі 2000», у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018101040000163 від 18.10.2018 року про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

Директор ТОВ « Торгівельні мережі 2000» ОСОБА_7 звернулась до суду із заявою про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2018 року.

Як вбачається з клопотання, зазначеною ухвалою було накладено арешт шляхом заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна: групу нежитлових приміщень з №1 по №10 в літері «Г», загальною площею 9208,4 кв.м, та складової частини об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення в літері «Д» за адресою: м. Київ, вул.Каховська, буд. 64 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058687680000).

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ «Торгівельні мережі 2000» є засновником ТОВ «Аскент-Нафта».

Також, заявник стверджує, що на підставах зазначених у клопотанні, арешт майна є необґрунтованим, у його застосуванні відпала потреба, оскільки не зазначено належну правову підставу для арешту, не вказано про можливість використання арештованого майна в якості речового доказу, не міститься посилань на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, не відповідає вимогам розумності, бо не забезпечено належної процедури, не враховано наслідки порушення прав добросовісного набувача.

Адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні, крім того він зазначив, що кримінальне провадження в межах якого було накладено арешт на вище вказане майно було порушено за заявою ОСОБА_8 , який на даний час немає ніякого відношення до ТОВ «Аскент Нафта», тому він не може бути визнаний потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Також на даний час Київським окружним адміністративним судом розглядається позовна заява ТОВ «Катлас» до державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису. Були вчинені шахрайські дії з метою заволодінням майном ТОВ «Аскент Нафта», на підтвердження чого надав документи, а саме: статут ТОВ «Аскент-Нафта» від 10.10.2018 року, витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємств та громадських формувань, постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 року, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, ухвала про забезпечення позову від 10.10.2018 року, протокол загальних зборів ТОВ «Аскент-Нафта» від 10.10.2018 року.

Крім того, відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 року про забезпечення позову існує заборона будь-якому державному реєстратору вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії (записи) щодо ТОВ «Аскент-Нафта» (код ЄДРПОУ 30598180) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, та просив відмовити, оскільки на даний час майно визнано речовим доказом, та є всі підстави вважати, що відносно нього будуть здійснені протиправні дії, тому арешт майна є необхідним та обґрунтованим.

Представник ТОВ «Аскент-Нафта» ОСОБА_5 та директор ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити, при цьому наполягали на тому, що саме вони є власниками майна ТОВ «Аскент-Нафта», а ТОВ «Торгівельні мережі 2000» не мають ніякого відношення до ТОВ «Аскент-Нафта», а тому не мають права заявляти взагалі будь-які клопотання.

Стосовно документів, які надав представник заявника, а саме статут ТОВ «Аскент-Нафта» від 10.10.2018 року та протоколу загальних зборів ТОВ «Аскент-Нафта», слід зазначити що наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2018 року скаргу ОСОБА_9 від 22.10.2018 задоволено частково, скасовано реєстраційні дії у Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємств та громадських формувань від 11.10.2018 року № 13551070023001284 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», а також від 18.10.2018 року № 13551070023001284 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» та № 13551070023001284 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведені державним реєстратором Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 стосовно ТОВ «Аскент-Нафта».

Дослідивши клопотання та додані сторонами документи, вислухавши учасників судового процесу, суд приходить до наступного:

ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2018 року було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018101040000163 від 18.10.2018 та накладено арешт на майно ТОВ «Аскент-Нафта» шляхом заборони відчуження на об`єкт нерухомого майна: групу нежитлових приміщень з №1 по №10 в літері «Г», загальною площею 9208,4 кв.м, та складової частини об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення в літері «Д» за адресою: м. Київ, вул.Каховська, буд. 64 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058687680000).

Відповідно до ст. 170 КПК України, арешт майна - один із заходів забезпечення кримінального провадження, суть якого полягає у тимчасовому позбавленні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В ухвалі слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2018 р. серед підстав накладення арешту зазначено, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України та про необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення кримінального провадження та недопущення відчуження майна, що є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставою для накладення арешту є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Однак дана підстава не стосується кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України, в рамках якого власне і було подано клопотання про накладення арешту на майно, з огляду на наступне: ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, відповідно до норми ч. 3 ст. 365-2 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування, передбачає такий склад кримінального правопорушення як: зловживання своїми повноваженнями аудитором, нотаріусом, оцінювачем, уповноваженою особою або службовою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншою особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але здійснює професійну діяльність, пов`язану з наданням публічних послуг, у тому числі послуг експерта, арбітражного керуючого, приватного виконавця, незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді (під час виконання цих функцій), або державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, державним виконавцем, приватним виконавцем з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.

Тобто, кримінальне провадження №42018101040000163 від 18.10.2018 р. відкрито за фактом здійснення державним реєстратором Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 неправомірних реєстраційних дій, що у подальшому спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ТОВ «DUA Warenhandelsgellschaft mbH», а саме:

- всупереч чинному законодавству Державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_10 05 жовтня 2018 року зловживаючи, самостійно не маючи належної правової підстави, залишила подані 28 вересня 2018 року представником TOB «АСКЕНТ - НАФТА» ОСОБА_11 на підставі письмової довіреності Державному реєстратору філії комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" м. Києва ОСОБА_12 документи для проведення реєстраційних дій без розгляду;

- всупереч чинному законодавству державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" ОСОБА_10 зловживаючи, самостійно не маючи належної правової підстави, оскільки в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №911/544/16 від 25 вересня 2018 року не міститься жодної вказівки на скасування, або визнання недійсними інших рішень прийнятих на зборах учасників TOB «Аскент-Нафта», після 15 червня 2010 року та визнання недійсними зміни до установчих документів після 15 червня 2010 року окрім тих, що перелічені, внесла відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та?громадських формувань на підставі Постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 911/544/16 від 25 вересня 2018 року, повернувши до складу учасників не тільки ТОВ «Торгівельні мережі - 2000», а й інших не існуючих (ліквідованих) юридичних осіб.

Отже, враховуючи факти, на підставі яких було відкрито кримінальне провадження №42018101040000163 від 18.10.2018 року, нежитлові приміщення, які належать на праві власності ТОВ «Аскент-Нафта» та на які було накладено арешт не можуть вважатися речовими доказами.

Так, з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення стає очевидним той факт, що вказані нежитлові приміщення не є ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, жодним чином не могли зберегли на собі його сліди, а також не є об`єктом кримінально протиправних дій та не набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Більш того, крім посилання на те, що арештовані нежитлові приміщення відповідають критеріям ст. 98 КПК України та визнані у встановленому законом порядку речовими доказами, ні клопотання про накладення арешту, ні ухвала слідчого судді не містить жодних фактів, які б підтверджували, що вказані нежитлові приміщення містять будь-які відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор в судовому засіданні повідомив, що станом на день розгляду клопотання будь-кому із осіб, що надають публічні послуги не було оголошено підозру в рамках кримінального провадження №42018101040000163 від 18 жовтня 2018 року за ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

При цьому,як вбачаєтьсяіз змістуухвали слідчогосудді від 19.10.2018 року, публічною особою, що вчинила протиправні дії є Державний реєстратор Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 . Проте прокурором на запитання суду не повідомив, які слідчі та процесуальні дії проведені або проводяться на даний час у кримінальному провадженні крім арешту майна.

Також прокурором в судовому засіданні не надано відповіді на запитання чим підтверджується тримання неправомірної вигоди реєстратором та в чому полягають тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам ТОВ «ДУА Варенхандельсгезельшафт мбХ».

Твердження прокурора в судовому засіданні про наявність підстав вважати, що майно ТОВ «Аскент-Нафта» намагаються відчужити будь якими доказами суду не підтверджено. Пояснити хто саме та яким чином намагається заволодіти майном зазначеного товариства прокурор не зміг.

Крім того, відповідно до п. 2.6. Узагальнення ВССУ щодо судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014р., відповідно до якого арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Таким чином, вище вказане майно, не належить підозрюваному, обвинуваченому чи засудженому, що не відповідає вимогам ч.1 ст. 170 КПК України.

В даному випадку, прокурором не вказано жодної з підстав щодо можливості накладення арешту на майно, яке належить третій особі та взагалі має відношення до розслідування даного кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт на майно ТОВ TOB «Аскент-Нафта», оскільки посадовіособи вищевказаного товаристване єпідозрюваними,обвинуваченими,особами яків силузакону несутьцивільну відповідальністьза шкоду,що моглаби бутизавдана учасникамиТОВ чибенефіціарами,незалежно відтого,є вонифігурантами будь-якогокримінального провадженняабо їхпов`язаними особамичи ні. Таким чином, арешт майна є необґрунтованим та в подальшому його застосуванні відпала потреба, оскільки прокурором не зазначено належну правову підставу для арешту, не вказано про можливість використання арештованого майна в якості речового доказу, не міститься посилань на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, не відповідає вимогам розумності, бо не забезпечено належної процедури, не враховано наслідки порушення прав добросовісного набувача.

Крім того,слід зазначити,що відповіднодо наданихсторонами документів,існує спірпро корпоративніправа міжтовариствами,що підтверджуєтьсяухвалою Київськогоокружного адиміністративногосуду від10жовтня 2018про відкриттяпровадження вадміністративній справіза позовомТОВ «Катлас» до Державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування реєстраційного запису.

Тож визначальним є той факт, що в межах адміністративної справи Київським окружним адміністративним судом 10 жовтня 2018 було винесено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено будь-якому державному реєстратору вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-які реєстраційні дії (записи) щодо ТОВ «Аскент-Нафта» (код ЄДРПОУ 30598180) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання ТОВ «Торгівельні мережі 2000» про скасування арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42018101040000163 від 18.10.2018 року задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.10.2018 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42018101040000163 від 18.10.2018 року, а саме: заборону відчуження на об`єкт нерухомого майна: групу нежитлових приміщень з №1 по №10 в літері «Г», загальною площею 9208,4 кв.м, та складової частини об`єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення в літері «Д» за адресою: м. Київ, вул.Каховська, буд. 64 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1058687680000).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: