Ухвала

від 21.11.2018 по справі 757/51247/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51247/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участізаявника -адвоката ОСОБА_4 ,представників власникамайна - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,прокурора ОСОБА_8 ,слідчого ОСОБА_9 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Інсейл», ТОВ «Боно Комерс», ТОВ «Делівері-Гранд" про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва за №757/49065/18-к від 08.10.2018 року в рамках кримінального провадження №3201810000000055,-

В С Т А Н О В И В :

19.10.2018 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 який діє в інтересах ТОВ «Інсейлс», ТОВ «Боно Комерс», ТОВ «Делівері-Гранд», про скасування арешту у кримінальному провадженні №3201810000000055 від 23.04.2018, що накладений ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва №757/49065/18-квід 08жовтня 2018року намайно заявників.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що сторона захисту не може погодитись з твердженням і частині того, що сільськогосподарська продукція на яку накладено арешт є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а майно на яке накладено арешт відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки виходячи з фабули кримінального провадження внесеного до ЄРДР майно на які просить накласти арешт не мажуть бути речовими доказами в розмірі ст. 98 КПК України, так як речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_4 , представники власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вимоги клопотання підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Прокурор - ОСОБА_8 та слідчий ОСОБА_9 в судовому засідання проти задоволення клопотання заперечували та просили відмовити.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №32018100000000055 від 23.04.2018, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/49065/18-к від 08 жовтня 2018 року, накладено арешт на:

- пшеницю у кількості 1920960 кг, що належить ТОВ «Боно Комерс» (код 40672003) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ПП «Порто-Сан» (код 35405869), розташованого за адресою: м. Одеса, площа Митна, буд. 1/8;

-пшеницю у кількості 156460 кг, що належить ТОВ «Боно Комерс» (код 40672003) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Продовольча компанія АМ» (код 32972638), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1;

-сою у кількості 1356000 кг, що належить ТОВ «Боно Комерс» (код 40672003) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Продовольча компанія АМ» (код 32972638), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1;

-сою у кількості 281580 кг, що належить ТОВ «Делівері-Гранд» (код 41729694) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Продовольча компанія АМ» (код 32972638), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1;

-пшеницю у кількості 132250 кг, що належить ТОВ «Делівері-Гранд» (код 41729694) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ПП «Порто-Сан» (код 35405869), розташованого за адресою: м. Одеса, площа Митна, буд. 1/8;

-пшеницю у кількості 6396130 кг, що належить ТОВ «Інсейлс» (код 42111603) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ПП «Порто-Сан» (код 35405869), розташованого за адресою: м. Одеса, площа Митна, буд. 1/8;

-пшеницю у кількості 289540 кг, що належить ТОВ «Інсейлс» (код 42111603) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Продовольча компанія АМ» (код 32972638), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1;

-сою у кількості 711060 кг, що належить ТОВ «Інсейлс» (код 42111603) або іншим суб`єктам господарювання, задіяних в злочинній схемі, направленій на ухилення від сплати податків, та яка зберігається на території зернового терміналу ТОВ «Продовольча компанія АМ» (код 32972638), розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 87/1.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявників права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08.10.2018 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що арештоване майно заявників може бути предметом злочину, а також перебуває у власності юридичних осіб щодо яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявників.

Підозра посадовим особам заявників не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які ніби то заподіяні державі.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Як встановлено пунктом 2 частини 1статті 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, щов подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на зміст завдань кримінального провадження, визначенихст. 2 КПК України, завдання слідчого судді полягає, у тому числі, у недопущенні піддання особи у такому кримінальному провадженні необґрунтованому процесуальному примусу та застосування неналежних правових процедур до учасників кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для подальшого арешту, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України,слідчий суддя,- У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «Інсейл», ТОВ «Боно Комерс», ТОВ «Делівері-Гранд" задовольнити.

Арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва за №757/49065/18-к від 08.10.2018 року в рамках кримінального провадження №3201810000000055 - скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 26.11.2018 року о 14:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1