Рішення

від 14.11.2018 по справі 493/2212/18

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/2212/18

Провадження № 2/493/995/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді БОДАШКО Л.І.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки, визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним, як за спадкоємцем п'ятої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,70 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120685700:01:003:0047 на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області, позивач ОСОБА_3 просить визнати за нею, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право на земельні частки (паї) розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів кожна на території Пасатської сільської ради Балтського району Одеської області, позивач ОСОБА_4 просить визнати за ним, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120686300:01:001:0071 на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області, позивач ОСОБА_5 просить визнати за нею, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120686300:01:002:0033 на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області, стверджуючи, що ОСОБА_6 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 057519, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 245/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка площею 2,70 га, ОСОБА_7 мала право на земельну частку (пай) розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-03 № 0099091, виданого на підставі рішення Балтської районної державної адміністрації від 30 квітня 1996 року № 224, ОСОБА_8 мала право на земельну частку (пай) розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-03 № 0099208, виданого на підставі рішення Балтської районної державної адміністрації від 30 квітня 1996 року № 224,, ОСОБА_9 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 013935, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 235/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка площею 3,76 га, ОСОБА_10 на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 071527, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 235/А-2004, належала вище вказана земельна ділянка площею 2,67 га.

За свого життя спадкодавці заповітів стосовно належного їм майна не складали.

16 вересня 2011 року померла ОСОБА_6 Після її смерті спадщину, як спадкоємець п'ятої черги за законом, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, фактично прийняв її племінник позивач ОСОБА_2, так як проживав разом з тіткою на день її смерті, крім нього інших спадкоємців першої - п'ятої черг за законом немає.

21 жовтня 1996 року померла ОСОБА_7 Після її смерті спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняла позивач ОСОБА_3, крім неї інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом немає.

23 червня 1998 року померла ОСОБА_8 Після її смерті спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняла позивач ОСОБА_3, крім неї інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом немає.

14 серпня 2014 року помер ОСОБА_9 Після його смерті спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняв позивач ОСОБА_4, крім нього інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом немає.

5 липня 2016 року помер ОСОБА_10 Після його смерті спадщину, як спадкоємець четвертої черги за законом, фактично прийняла позивач ОСОБА_5, крім неї інших спадкоємців першої - четвертої черг за законом немає.

Позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, але, нотаріусом їм відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом по причині відсутності в них оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки, сертифікатів на право на земельні частки (паї).

Застосовані позивачами заходи щодо розшуку втрачених державних актів на право власності на земельні ділянки, сертифікатів на право на земельні частки (паї) позитивних результатів не дали.

Вказані вище обставини позбавили позивачів права на спадкове майно у вигляді земельних ділянок, земельних часток (паїв), з приводу чого вони змушені звернутися до суду з позовом, надали суду заяви, в яких свої заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, просять розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заявлених вимог, просить розглянути справу за його відсутності у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що спадкодавцям позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві приватної власності належали вище вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вони мали право на вище вказані земельні частки (паї), що по причині втрати спадкодавцями оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки, сертифікатів на право на земельні частки (паї), нотаріусом позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки відповідно до вимог ст. 4 Закону України Про нотаріат отримати новий державний акт на право власності на земельну ділянку у разі смерті спадкодавця неможливо, а згідно ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) до переліку документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) відноситься і рішення суду про визнання права на земельну частку (пай), що позивачі мають законне право володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном у вигляді земельних ділянок та земельних часток (паїв).

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1225 ЦК України спадкування права на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 3 ЦК України у якості засад цивільного законодавства визнано неприпустимість позбавлення права власності, судовий захист цивільного права здійснюється шляхом звернення до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, позивачі проживали разом з спадкодавцями до дня смерті останніх на протязі більше п'яти років, отже, позивачі є спадкоємцями четвертої черги за законом.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Позивачі не відмовлялися від спадщини, тому вважаються такими, що прийняли її.

Вказані вище обставини підтверджується зібраними в матеріалах справи письмовими доказами, в тому числі ксерокопіями паспортів, свідоцтв про народження, свідоцтв про смерть, державних актів на право власності на земельні ділянки, сертифікатів на право на земельні частки (паї), інформацією відділу у Балтському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, довідками Балтської міської ради Одеської області від 12.10.2018 року № 333, від 10.10.2018 року № 331 та ін..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 321, 386, 1216, 1218, 1225, 1258, 1264, 1265, 1268 ЦК України ст. ст. 10-13, 141, 259, 263 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права власності на земельні ділянки, визнання права на земельні частки (паї) в порядку спадкування - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_2, як за спадкоємцем п'ятої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,70 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120685700:01:003:0047, розташовану на території Пасицелівської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 057519, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 245/А-2004, належала ОСОБА_6, померлій 16 вересня 2011 року.

Визнати за ОСОБА_3, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право на земельну частку (пай) розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів на території Пасатської сільської ради Балтського району Одеської області по КСП ім. Котовського згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-03 № 0099091, виданого на підставі рішення Балтської районної державної адміністрації від 30 квітня 1996 року № 224, на яку раніше мала право ОСОБА_7, померла 21 жовтня 1996 року.

Визнати за ОСОБА_3, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право на земельну частку (пай) розміром 5,07 умовних кадастрових гектарів на території Пасатської сільської ради Балтського району Одеської області по КСП ім. Котовського згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-03 № 0099208, виданого на підставі рішення Балтської районної державної адміністрації від 30 квітня 1996 року № 224, на яку раніше мала право ОСОБА_8, померла 23 червня 1998 року.

Визнати за ОСОБА_4, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,76 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120686300:01:001:0071, розташовану на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 013935, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 235/А-2004, належала ОСОБА_9, померлому 14 серпня 2014 року.

Визнати за ОСОБА_5, як за спадкоємцем четвертої черги за законом, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,67 га, кадастровий номер земельної ділянки 5120686300:01:002:0033, розташовану на території Переймівської сільської ради Балтського району Одеської області, яка раніше на праві приватної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 071527, виданого на підставі розпорядження Балтської районної державної адміністрації від 09 червня 2004 року № 235/А-2004, належала ОСОБА_10, померлому 5 липня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області відповідно до ч. 1 п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

СУДДЯ