Постанова

від 21.11.2018 по справі 916/376/15-г

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 916/376/15-г

Провадження № 12-179гс18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Рогач Л. І.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області у справі № 916/376/15-г за скаргою Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області у справі за позовом Державного підприємства Ізмаїльський морський торговельний порт до Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області про стягнення заборгованості, визнання кредитором та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт (далі - ДП Ізмаїльський МТП ) звернулось до Господарського суду Одеської області зі скаргою у порядку статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою), в якій просило визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - Головне управління Держказначейства), Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (далі - Управління Держказначейства), які полягають у відмові від виконання рішення Господарського суду Одеської області від 8 квітня 2015 року та в поверненні без виконання наказів цього ж суду від 27 квітня 2015 року у справі № 916/376/15-г (далі - Накази), а також зобов'язати Головне управління Держказначейства прийняти до виконання Накази, безспірно списати з Державної установи Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області (далі - Держінспекція) на користь ДП Ізмаїльський МТП заборгованість на загальну суму 45 тис. 676 грн 85 коп.

Ухвалою від 6 жовтня 2016 року Господарський суд Одеської області скаргу ДП Ізмаїльський МТП на дії Головного управління Держказначейства, Управління Держказначейства щодо виконання Наказів у справі №916/376/15-г задовольнив у повному обсязі: визнав незаконними дії Управління Держказначейства, що полягають у відмові від виконання рішення господарського суду та в поверненні без виконання Наказів; зобов'язав суб'єктів оскарження - Головне управління Держказначейства та Управління Держказначейства прийняти до виконання Накази та безспірно списати з Держінспекції на користь ДП Ізмаїльський МТП заборгованість у сумі 45 тис. 676 грн 85 коп.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Держказначейства задовольнив частково: ухвалу Господарського суду Одеської області від 6 жовтня 2016 року змінив, виклавши пункти 1, 3 її резолютивної частини в такій редакції: 1. Скаргу ДП Ізмаїльський МТП у порядку статті 121 2 ГПК України (у редакції, чинній на момент звернення зі скаргою) на дії Управління Держказначействащодо виконання Наказів задовольнити в повному обсязі; 3. Зобов'язати суб'єкта оскарження - Управління Держказначейства прийняти до виконання Накази та безспірно списати з Держінспекції на користь ДП Ізмаїльський МТП заборгованість у сумі 45 тис. 676 грн 85 коп.; доповнив резолютивну частину пунктом 4 такого змісту: скаргу ДП Ізмаїльський МТП на дії Головного управління Держказначейства залишити без задоволення. В іншій частині ухвалу суд залишив без змін.

У січні 2018 року Управління Держказначейства подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 6 жовтня 2016 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2017 року повністю або частково, а також закрити провадження у справі або залишити без розгляду у відповідній частині.

29 серпня 2018 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову за результатом розгляду касаційної скарги Управління Держказначейства, якою вказану скаргу задовольнила частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2017 року та ухвалу Господарського суду Одеської області від 6 жовтня 2016 року скасувала; провадження у справі № 916/376/15-г в частині розгляду скарги ДП Ізмаїльський морський торговельний порт на дії Головного управління Держказначейства та Управління Держказначейства закрила.

У жовтні 2018 року Управління Держказначейства звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою в порядку статті 244 ГПК України про вирішення питання щодо повернення з Державного бюджету України суми судового збору, сплаченого Управлінням Держказначейства за подання касаційної скарги, відповідно до статті 7 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Дослідивши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом № 3674-VI.

Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI унормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

За змістом частини четвертої статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі суд також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до приписів частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. За змістом частин третьої та четвертої вказаної статті додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення .

Ураховуючи наведене, мотиви, викладені в заяві Управління Держказначейства щодо повернення сплаченої суми судового збору за розгляд касаційної скарги, є обґрунтованими, а заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 231, 244, 314, 315 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про винесення додаткової постанови задовольнити.

Заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області щодо повернення сплаченої суми судового збору у справі № 916/376/15-г задовольнити.

Повернути Управлінню Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код 38016923) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 тис. 524 грн (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн), сплачений згідно з платіжним дорученням від 11 січня 2018 року № 0.0.935777774.1.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є невід'ємною складовою основного судового рішення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л. І. Рогач Судді: Н. О. Антонюк С. В. Бакуліна В. В. Британчук Д. А. Гудима В. І. Данішевська О. С. Золотніков О. Р. Кібенко В. С. Князєв Л. М. Лобойко Н. П. Лященко О. Б. Прокопенко І. В. Саприкіна О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич