Рішення

від 20.11.2018 по справі 906/825/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/825/18

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт"

до Фізичної особи - підприємця Колесника Валентина Олександровича

про стягнення 14283,43 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця Колесника Валентина Олександровича про стягнення 14283,43грн, із яких: 10000,00грн основного боргу, 3392,47грн інфляційних втрат, 890,96грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем безпідставно отриманих коштів згідно договору №5 від 28.07.2015 у сумі 10000,00грн.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст.625, 629, 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.10.2018.

Судом 30.10.2018 здійснено електронний запит №1004588567 та роздруковано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Фізичної особи - підприємця Колесника Валентина Олександровича, згідно якого його місце проживання: 10002, м.Житомир, вул.Л.Толстого, 7; відомості про перебування в процесі припинення відсутні (а.с.60-61).

Ухвалою господарського суду від 30.10.2018 відкладено розгляд справи по суті на 20.11.2018.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 12.11.2018 до суду від позивача надійшла заява №688 від 06.11.2018, згідно якої позивач просить долучити до матеріалів справи копію акту №07 здачі-прийняття робіт від 20.09.2018 та докази направлення даної заяви на адресу відповідача. Також просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача (а.с.65-69).

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. 12.11.2018 до суду повернулася копія ухвали господарського суду від 30.10.2018, яка направлялася на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.72-76).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, судом взято до уваги, що явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

28.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" (позивач, покупець) та Фізичною особою - підприємцем Колесником Валентином Олександровичем (відповідач, постачальник) укладено Договір №5 (надалі - Договір) (а.с.13-14), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця технологічне обладнання, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити обладнання на умовах Договору.

Обладнання, що поставлялось за Договором є Верстат плоскошліфувальний НЕЙМАН, вартість якого становить 50000,00грн (п.2.2. Договору).

Згідно розділу 4 Договору Сторони домовились, що оплата за Обладнання буде здійснюватися частинами: 20000,00грн передплата, та остаточний розрахунок до моменту загрузки Обладнання на транспорт покупця. Підставою для оплати є рахунок постачальника.

Постачальником виписано рахунок-фактуру № ПП-0000017 від 28.07.2015 на загальну суму 50000,00грн (а.с.15).

Покупець, в свою чергу, сплатив обумовлену договором передплату - 20000,00 грн на рахунок Постачальника 29.07.2015, що підтверджується платіжним дорученням №1134 від 29.07.2015 (а.с.17) та звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ "Металоцентр Смарт" за 29.07.2015 (а.с.18-20).

Окрім того, ТОВ "Металоцентр Смарт" 10.08.2015 сплатив на рахунок ФОП Колесник В.О. суму, що залишилась до оплати за обладнання згідно рахунку № ПП-0000017 від 28.07.2015, але помилково перерахував не 30000,00 грн, як передбачено умовами договору, а 45000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1173 від 10.08.2015 (а.с.21) та звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ "Металоцентр Смарт" за 10.08.2015 (а.с.22-23).

Відповідач, в свою чергу, виконав своє зобов'язання та поставив 11.08.2015 обладнання, згідно видаткової накладної №ПП-0000009 від 11.08.2015 на загальну суму 50000,00 грн, як і було передбачено умовами Договору (а.с.16).

ТОВ "Металоцентр Смарт" звернулося до ФОП Колесник В.О. листом №796 від 24.09.2015 з вимогою про повернення зайво сплачених коштів (а.с.24).

ФОП Колесник В.О. 25.09.2015 перерахував на рахунок ТОВ "Металоцентр Смарт" 5000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №34 від 25.09.2015 (а.с.25) та звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку ТОВ "Металоцентр Смарт" за 25.09.2015 (а.с.26).

Однак, як вказує позивач, відповідач не повернув 10000,00грн, що були помилково сплачені на рахунок відповідача, що стало підставою звернення до суду із позовом.

Окрім того, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - УК України) позивачем нараховано відповідачу 3392,47грн інфляційних втрат та 890,96грн 3% річних.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

У відповідності до приписів ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. (ч.2 ст. 1213 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.1.4. Глави 1 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 № 22 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку (п.2.35 Глави 2 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 ).

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3392,47грн інфляційних втрат та 890,96грн 3% річних (нарахованих за період з 26.09.2015 по 14.09.2018).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України. Відтак приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, дія ст.625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт), у тому числі й на позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України. Тому, у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, від 16.05.2018 у справі №14-16цс18.

З огляду на те, що ФОП Колесник Валентин Олександрович порушив вказане грошове зобов'язання, у ТОВ "Металоцентр Смарт" виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних за період із 26.09.2015 по 14.09.2018 судом встановлено, що заборгованість відповідача за вказаний період становить 890,96грн, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення с т а н о в и т ь м і с я ц ь, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в н а с т у п н о м у м і с я ц і з а місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом за допомогою калькулятора інформаційно-пошукової системи "Ліга", інфляційні втрати за період жовтень 2015 - серпень 2018 року у позивача становлять 3419,10грн.

Однак, відповідно до ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тому суд задовольняє вимогу щодо стягнення із відповідача 3392,47грн інфляційних втрат за період жовтень 2015 - серпень 2018, яка заявлена позивачем.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів повернення позивачу безпідставно отриманих грошових коштів або доказів правомірності набуття цих коштів не надано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 10000,00грн безпідставно отриманих грошових коштів обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення із відповідача 3392,47грн інфляційних втрат та 890,96грн 3% річних.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов ТОВ "Металоцентр Смарт" задоволено, судовий збір слід покласти на відповідача.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати та професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги №5/18 від 12.09.2018, укладеного між ТОВ "Металоцентр Смарт" та адвокатським бюро "Лозицького", згідно п.4.1. якого, вартість наданих послуг за даним договором становить 2500,00грн (а.с.27-30).

Також позивачем надано копію акту №07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.09.2018 (а.с.66).

Суд враховує критерії того, що дана справа є нескладною в розумінні ст.12 ГПК України, при цьому виконані адвокатом роботи (надані послуги) не пов'язані із застосуванням значного обсягу законодавства, також відсутнє клопотання іншої сторони щодо зменшення розміру витрат у зв'язку з цим, дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу на суму 2500,00грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" (50045, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Купріна, будинок 125, ідентифікаційний код 37861990) до Фізичної особи - підприємця Колесника Валентина Олександровича (10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити.

2. Стягнути із Фізичної особи - підприємця Колесника Валентина Олександровича (10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металоцентр Смарт" (50045, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул.Купріна, будинок 125, ідентифікаційний код 37861990):

-10000,00грн боргу;

-3392,47грн - інфляційних втрат;

-890,96грн - 3% річних;

-1762,00грн - судового збору;

-2500,00грн - витрат на правову допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.11.18

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов.)